До неповнолітніх відповідно до Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі — ЦК) відносяться особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Приймання на роботу неповнолітніх, що досягли 15 років, можливе тільки за згодою їхніх батьків або осіб, які їх заміняють (для письмового підтвердження такої згоди доцільно дродати до трудового договору пункт про згоду батьків або опікунів з прийманням на роботу неповнолітнього під розпис цих осіб в трудовому договорі).
Приймання на роботу осіб, що досягли 14 років, допускається тільки у вільний від навчання час, за згодою їхніх батьків або осіб, їх що заміняють (ст. 188 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 р., далі — КЗпП).
При цьому на кожному підприємстві, в установі, організації (далі — підприємство) має вестися спеціальний облік працівників, які не досягли вісімнадцяти років, із зазначенням дати їхнього народження (ст. 189 КзЗпП).
Перелік видів робіт, на яких можна застосовувати працю неповнолітніх, обмежений. Неповнолітні не залучаються:
а) до важких робіт, робіт зі шкідливими або небезпечними умовами праці і до робіт під землею;
б) до підіймання і переміщення речей, вага яких перевищує встановлені для них граничні норми (див. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 22.03.1996 р. № 59
«Про затвердження Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми») (ст. 190 КЗпП);
в) до нічних, понаднормових робіт і робіт у вихідні дні (ст. 192 КЗпП).
Неповнолітні приймаються на роботу тільки після попереднього медичного огляду і надалі, до досягнення 21 року (а для працівників окремих професій і до закінчення роботи за цієєю професією), щорічно підлягають обов’язковому медичному огляду (ст. 191 КЗпП).
Для неповнолітніх установлений скорочений робочий час: для осіб у віці від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень; для осіб у віці від 15 до 16 років (учнів у віці від 14 до 15 років, що працюють у період канікул) — 24 години на тиждень; для учнів, що працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, — не більше половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченого в абзаці першому ст. 51 КЗпП для осіб відповідного віку (12 годин). При цьому норми виробітку для неповнолітніх встановлюються виходячи з норм виробітку для дорослих працівників пропорційно скороченої тривалості робочого дня. У передбачених законодавством випадках і розмірах і на встановлені ними терміни можуть затверджуватися знижені норми виробітку для неповнолітніх. Ці норми затверджуються власником або уповноваженим ним органом з погодженням із профспілковим комітетом (ст. 193 КЗпП).
При погодинній формі оплати праці зарплата неповнолітнім працівникам, для яких установлена скорочена тривалість робочого часу, виплачується в тому самому розмірі, що і дорослим працівникам, для яких установлена звичайна тривалість робочого часу.
При відрядній оплаті праця тих працівників, що молодше 18 років, оплачується за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників, з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їхньої щоденної роботи скорочується в порівнянні з тривалістю щоденної роботи дорослих працівників. Оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, що працюють у вільний від навчання час, здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Підприємства можуть встановлювати учням доплати до зарплати (ст. 194 КЗпП).
Розглянемо нарахування зарплати неповнолітнім на прикладі.
ПРИклад 1
Погодинна форма оплати праці. Сімнадцятилітній Смирнов А.А. працює на заводі «Кварцит» помічником майстра. Його прийнято на роботу на час проходження виробничої практики. Для нього встановлено скорочений робочий тиждень в 36 годин на тиждень. Отже, у жовтні 2006 року місячна норма робочого часу для нього складала: 36 годин / 5 днів х 22 дні = 158 год 24 хв (що складає у десятковому вимірі 158,4). Фактично в жовтні 2006 року Смирновим А.А. було відпрацьовано 136 год 48 хв (що складає у десятковому вимірі 136,8). Три дні він перебував на лікарняному. Оклад помічника майстра за штатним розкладом — 600,00 грн. Виходячи з того, що оплата скороченого робочого часу для неповнолітніх прирівнюється до оплати робочого часу дорослих працівників підприємства, нарахована зарплата за жовтень 2006 року Смирнова А.А. дорівнюватиме: 600,00 грн. / 158,4 х 136,8 = 518,18 грн.
ПРИклад 2
Відрядна форма оплата праці. П’ятнадцятирічний Костенко Р.В. працює на підприємстві «Космос» учнем майстра. Його прийнято на роботу на час проходження виробничої практики. Для нього встановлена норма виробітку 200 деталей на день при нормі виробітку для дорослого на аналогічній посаді — 400 деталей на день. Відрядна розцінка за виготовлення одного виробу становить 3,06 грн. У жовтні Костенко Р.В. виготовив 210 деталей. Годинна тарифна ставка за роботу учня майстра встановлена у розмірі 2,36 грн. Бухгалтерія підприємства «Космос» нараховує Костенко Р.В.: а) зарплату за виготовлення 210 деталей у розмірі 642,60 грн. (210 виробів х 3,06 грн.); б) доплату за тарифною ставкою за час, на який тривалість його щоденної роботи скорочується в порівнянні з тривалістю щоденної роботи дорослих працівників (17 год 36 хв (що в десятковому вимірі складає 17,6)) — 41,54 грн. (17,6 х 2,36 грн.).
ПРИклад 3
Оплата праці учнів у вільний від навчання час. Чотирнадцятилітній Ширшов С.А. працює на заводі «Факел» учнем майстра. Він учиться в середньоосвітній школі та працює у вільний від навчання час. Для нього встановлено скорочений робочий тиждень в 12 годин на тиждень. Отже, у жовтні 2006 року місячна норма робочого часу для нього складала: 12 годин / 5днів х 22 дня = 52 год 48 хв (що складає у десятковому вимірі 52,8). Фактично в жовтні 2006 року Ширшовим С.А. було відпрацьовано 52 год 48 хв. Оклад учня майстра за штатним розкладом — 400,00 грн. Норма робочого часу в жовтні 2006 року при восьмигодинному робочому тижні склала 176 годин. Виходячи з того, що оплата скороченого робочого часу учнів у вільний від навчання час здійснюється пропорційно відпрацьованому часу, нарахована зарплата за жовтень 2006 року Ширшова С.А. дорівнюватиме: 400,00 грн. / 176 годин х 52,8 = 120 грн.
Одним з інструментів державного захисту неповнолітніх працівників є встановлення нормативу робочих місць для осіб, що закінчили загальноосвітні школи, професійні навчально-виховні заклади, а також інших осіб, що молодше вісімнадцяти років, на всіх підприємствах. Цей норматив встановлюється міськими і районними Радами народних депутатів через затверджувані ними програми працевлаштування неповнолітніх і забезпечення їхнього виконання всіма підприємствами, установами й організаціями.
Відмова в прийманні на роботу та професійному навчанні особам, направленим по цій програмі на підприємства, що приймають в ній участь, заборонена і може бути оскаржена неповнолітніми в суді (ст. 196 КЗпП). При прийманні на роботу неповнолітнього варто пам’ятати також, що якщо підприємство надає такому працівникові перше місце роботи по закінченні або припиненні ним навчання в навчальному закладі, то це робоче місце надається йому на строк не менше двох років. Звільнення ж неповнолітнього працівника з ініціативи роботодавця або уповноваженого ним органу можливе, крім випадків звільнення на загальних підставах тільки за згодою районної (міської) комісії зі справ неповнолітніх.
Є ряд підстав для звільнення, які застосовуються стосовно них у крайніх випадках і не допускаються без працевлаштування (про працевлаштування звільнених працівників див. «ШБ» № 20/2005): зміни в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників; виявлена невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи; поновлення на роботі працівника, що раніше виконував роботу, на яку взяли на час його відсутності неповнолітнього.
Крім самого неповнолітнього працівника розірвати трудовий договір, у тому числі і терміновий, між ним і підприємством мають право батьки, усиновителі, а також державні органи і службові особи, на яких покладено обов’язки контролю за дотриманням законодавства про працю, якщо продовження дії такого договору загрожує здоров’ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси (ст. 199 КЗпП).
Однією з пільг, що надаються державою неповнолітнім працівникам, є відпустка, надавана ним на підставі заяви в зручний для них час, незалежно від того, відпрацювали вони на підприємстві призначені шість місяців чи ні (ст. 195 КЗпП). Особам у віці до вісімнадцяти років надається щорічна відпустка тривалістю 31 календарний день (ст. 6 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96 -ВР).
Підставою для застосування до працівника зазначених пільг є свідоцтво про народження. Цей документ засвідчує особу і вік неповнолітнього працівника при влаштуванні на роботу.
Відносно оподаткування зарплати неповнолітніх працівників і утримання з їхньої зарплати внесків до фондів державного страхування пільги для неповнолітніх не передбачені. Але при оподаткуванні зарплати податком на доходи варто враховувати пп. 6.3.3 ст. 6 Закону № 889, в якому говориться, що якщо працівник разом із зарплатою одержує з бюджету стипендію, грошове або майнове (речове) забезпечення, то податкова соціальна пільга до його доходу не застосовується. Отже, для того, щоб застосувати таку пільгу до зарплати, працівник зобов’язаний надати довідку про те, що він не одержує такої стипендії або забезпечення.
Хочеться також нагадати про те, що відповідно до Закону України № 1158-IV від 11.09.2003 р., підприємства, що використовують працю учнів і слухачів професійно-технічних навчальних закладів під час їхнього виробничого навчання і виробничої практики, зобов’язані перераховувати п’ятдесят відсотків зарплати таких працівників на рахунок навчального закладу, в якому вони навчаються. При цьому мова йде про перерахування п’ятдесяти відсотків зарплати, що підлягає видачі, тому що утримання більшої суми суперечить ст. 128 КЗпП.
2006-2007 НАВЧАЛЬНИЙ РІК. Нові завдання Заочна школа ЗАВДАННЯ 3 Задача 1 Продавець — платник ПДВ безперервно здійснює поставки товару своєму постійному покупцеві. Договором передбачена періодичність оплати товару: щомісяця один раз в останній день місяця шляхом перерахування коштів на поточни...
Не у відпустку — у відрядження — на конференцію за кордон № 22 (2.6.2008) :: Практика З роками популярність фірмових виїздів за кордон для проведення нарад, семінарів, корпоративних заходів зростає. Розглянемо, яким чином оформити зв’язок витрат на подібні заходи, забезпечивши їх «валововитратність». Службове відрядження – це поїздк...
Доставка товару покупцям № 22 (2.6.2008) :: Практика Товар, придбаний покупцем, може бути вивезений ним самостійно або доставлений постачальником. Доставка товару покупцеві може здійснюватися як власним транспортом постачальника, так і за допомогою сторонніх транспортних організацій. При цьому вартість...
