Продовження. Початок див. в «ШБ» № 19, 20, 21/2006 р.
4. Студенти
До студентів відповідно до Закону України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 р. № 2984-III, (далі — Закон № 2984) відносяться особи, що навчаються у вищих навчальних закладах (далі — ВУЗ) на таких формах навчання, як денна (очна), вечірня, заочна (дистанційна) й екстернат.
При прийнятті на роботу студента важливим моментом є оформлення трудової книжки такого працівника. З одного боку, на підставі постанови Пленуму Верховного Суду від 24.12.99 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» робота за трудовим договором осіб, що поєднують її з денною формою навчання, не є сумісництвом й оплачується на загальних підставах. Цієї точки зору дотримується і Мінпраці та соціальної політики України (див. лист від 20.08.2003 р. № 013-1229-22).
Отже, якщо студент влаштовується на роботу, не припиняючи при цьому вчитися, з ним підприємством, що прийняло його на роботу, укладається трудовий договір. Про прийняття і звільнення такого працівника робиться запис у його трудовій книжці, якщо вона на момент прийняття на роботу в нього вже була. Якщо ж на момент прийняття на роботу в студента не було трудової книжки, то підприємство зобов’язане завести її не пізніше п’яти днів після прийняття на роботу (ст. 48 Кодексу законів про працю, далі — КЗпП).
З іншої точки зору, яку викладає п. 2.16 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.93 р. № 58 (далі — Інструкція № 58), якщо студент приймається на роботу при проходженні виробничої практики, факт проходження такої практики підтверджується довідкою із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади і періоду роботи, і вже на підставі цих довідок ВУЗ забезпечує внесення до трудових книжок студентів відомостей про роботу відповідно до отриманих даних. Такі довідки зберігаються в особистих справах студентів у ВУЗах як документи суворої звітності. Очевидно, все-таки при прийнятті студента на роботу підприємство повинне виходити з того, на яких умовах такого працівника приймають.
Якщо мова йде про виробничу практику, про яку підприємство домовилося з ВУЗом, то порядок проходження такої практики встановлюється підписаним договором і, на думку автора, аналогічно порядку проходження виробничої практики учнями ПТУ, що ми розглядали в попередній частині цієї статті.
Якщо ж студент самостійно домовився з підприємством про те, що хоче працювати під час виробничої практики, то така робота оформляється вже трудовим договором між підприємством і студентом, в якому обумовлюється, чи буде робота такого студента на цьому підприємстві основним місцем роботи або сумісництвом, і вже виходячи з цього підприємство робить записи в трудовій книжці працівника. Необхідно вказати також, що запис про роботу за сумісництвом робиться в трудовій книжці працівника тільки за його бажанням (п. 2.14 Інструкції № 58).
Другим важливим моментом, що виникає при суміщенні працівником роботи і навчання, є потреба такого працівника у вільному часі для відвідування занять, здачі лабораторних робіт і складання екзаменаційної сесії. У зв’язку з цим КЗпП дозволяє працівникам, що поєднують роботу з навчанням, пристосовувати за їхнім бажанням щорічні чергові відпустки до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, часу підготовки і захисту дипломного проекту й інших робіт, передбачених навчальною програмою. При цьому щорічні відпустки повної тривалості за перший рік роботи надаються такому працівникові за його бажанням і за умови успішного навчання до настання шестимісячного строку безперервної роботи на даному підприємстві.
Окремим питанням при наданні працівникові, що поєднує навчання з роботою, є визначення того, успішно чи неуспішно такий працівник навчається. Від успішності студента залежить, чи може він претендувати на пільги, які надає йому КЗпП. Відповідно до листа Мінпраці успішним уважається навчання студентів, які не мають академічної заборгованості за минулий курс і до початку наступної сесії виконали з позитивною оцінкою не менше 75 % контрольних робіт, а інші 25 % контрольних робіт і курсових подали для рецензії (лист від 06.09.2005 р. № 09-402).
Працівникові, що має низьку успішність, оплачувана відпустка у зв’язку з навчанням, а також для ліквідації академічної заборгованості, не надається. Одним з видів пільг, надаваних працівникам підприємства, що поєднують роботу з навчанням, є додаткові відпустки, пов’язані з навчанням. Такі відпустки передбачає КЗпП і Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон № 504) і надається працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у ВУЗі з вечерньою та заочною формами навчання.
4.1. Неоплачувані додаткові відпустки
Працівникам, які навчаються на останніх курсах ВУЗів протягом десяти навчальних місяців перед початком виконання дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів надається щотижня при шестиденному робочому тижні один вільний від роботи день для підготовки до занять з оплатою його в розмірі 50 % одержуваної зарплати, але не нижче мінімального розміру зарплати. При п’ятиденному робочому тижні, установленому на підприємстві, кількість вільних від роботи днів, надаваних такому працівникові відповідно до діючого законодавства, визначається залежно від тривалості робочого дня (зміни) за умови збереження загальної кількості вільних від роботи годин. Також у цей період працівникам, за їхнім бажанням, можна надати додатково ще один або два вільних від роботи дня на тиждень без збереження зарплати.
Аналогічно надаються додаткові вільні від роботи дні без збереження зарплати і працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі протягом чотирьох років навчання.
4.2. Оплачувані додаткові відпустки
До оплачуваних додаткових відпусток працівникам, що поєднують роботу з навчанням у вищому навчальному закладі, на період занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів відносяться такі види відпусток:
- для тих, хто навчається на 1–2 курсах ВУЗів І–ІІ рівня акредитації з вечірньою формою навчання — 10 календарних днів; ІІІ–І рівня акредитації з вечірньою формою навчання — 20 календарних днів; незалежно від рівня акредитації із заочною формою навчання — 30 календарних днів;
- для тих, хто навчається на 3–5 курсах у ВУЗах І–ІІ рівня акредитації з вечірньою формою навчання — 20 календарних днів, ВУЗах ІІІ–І рівня акредитації з вечірньою формою навчання — 30 календарних днів, незалежно від рівня акредитації із заочною формою навчання — 40 календарних днів;
- на період складання державних іспитів у ВУЗах незалежно від рівня акредитації — 30 календарних днів;
- на період підготовки і захисту дипломного проекту (роботи) студентам, що навчаються у ВУЗах з вечірньою і заочною формами навчання І–ІІ рівня акредитації — два місяці, у ВУЗах ІІІ–І рівня акредитації — чотири місяці.
Тривалість додаткових оплачуваних відпусток працівникам, що одержують другу (наступну) вищу освіту на заочній (вечірній) формі навчання визначаються як для осіб, що навчаються на третьому і наступному курсах ВУЗу відповідного рівня акредитації.
Працівникам, допущеним до складання вступних іспитів до аспірантури з відривом або без відриву від виробництва, надається один раз на рік додаткова оплачувана відпустка з розрахунку 10 календарних днів на кожний іспит. Працівникам, які вже навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі й успішно виконують індивідуальний план підготовки, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів.
Відповідно до статті 217 КЗпП на час додаткової відпустки у зв’язку з навчанням за працівниками за основним місцем роботи зберігається середня зарплата.
Постановою КМУ «Про затвердження Порядку, тривалості й умов надання щорічних відпусток працівникам, що навчаються у ВУЗах з вечірньою та заочною формами навчання, в яких навчальних процес має свої особливості» від 28.06.97 р. № 634 установлено також ряд галузей, при навчанні професіям в яких надаються додаткові відпустки (крім передбачених ст. 15 Закону № 504) для працівників-студентів, які успішно навчаються у ВУЗах всіх рівнів акредитації з вечірньою та заочною формами навчання:
- культура — щорічно по 10 календарних днів зі збереженням зарплати і по 10 календарних днів без збереження зарплати;
- театральне мистецтво, кіно-, телемистецтво — щорічно по 20 календарних днів зі збереженням зарплати і по 10 календарних днів без збереження зарплати;
- філологія — щорічно 10 календарних днів без збереження зарплати.
До обов’язків підприємства також відноситься оплата проїзду до місця розташування навчального закладу і назад один раз на рік у розмірі 50 відсотків вартості проїзду працівникам, які навчаються у ВУЗах з вечірньою та заочною формами навчання. Підставою для надання працівнику-студенту додаткової оплачуваної відпустки у зв’язку з навчанням є: виклик на сесію, оформлений навчальною установою, в якій працівник навчається (у цьому документі обов’язково визначається період, протягом якого студент має брати участь у сесії); заява працівника про надання йому додаткової відпустки у зв’язку з навчанням. Розрахунок середньої зарплати для оплати часу перебування в оплачуваній відпустці у зв’язку з навчанням здійснюється в тому самому порядку, що і для оплати перебування в черговій щорічній відпустці відповідно до Порядку розрахунку середньої зарплати від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100). Підставою для відшкодування 50 % вартості проїзду є, крім виклику на сесію та заяви працівника про відшкодування йому цих витрат, проїзні документи до місця навчання і назад.
Доходи студентів, що виплачуються ним підприємством, на якому вони працюють, підлягають оподаткуванню в такий спосіб.
1. Навчання свого працівника за рахунок підприємства і стипендія, виплачувана студентові підприємством-роботодавцем. Відповідно до Закону № 889 оплата навчання свого працівника підприємством не включається до складу оподатковуваного доходу такого працівника, але в межах, установлених пп. 6.5.1 цього Закону, розраховуючи на кожний податковий місяць (в 2006 році ця межа склала 680,00 грн.). Якщо сума оплати за навчання перевищує встановлену межу, то різниця між місячною сумою оплати й установленою межею є додатковим благом, наданим підприємством своєму працівникові, й оподатковується податком з доходів за ставкою 13 % в 2006 році і 15 % починаючи з 01.01.2007 р. із застосуванням до такого доходу натурального коефіцієнта, передбаченого п. 3.4 Закону № 889.
Внески до ПФ і фондів державного соціального страхування на суму такого доходу не нараховуються, тому що витрати на підготовку і перепідготовку кадрів відповідно до Інструкції зі статистики зарплати від 13.01.2004 р. № 5 не включаються до складу фонду оплати праці.
Стипендія, виплачувана підприємством своєму працівникові відповідно до п. 1.1 ст. 1 Закону № 889, є додатковим благом і підлягає оподаткуванню податком з доходів фізосіб за ставкою 13 % в 2006 році і 15 % починаючи з 01.01.2007 р. (пп. 4.2.9 ст. 4 Закону № 889) із застосуванням до такого доходу натурального коефіцієнту. Оскільки стипендія не включається до складу зарплати працівника, до неї не застосовується податкова соціальна пільга, визначена ст. 6 Закону № 889, і на неї не нараховуються внески до фондів державного соціального страхування і ПФ.
Підприємство витрати на навчання свого працівника відносить до валових витрат у випадку, якщо:
- працівник не є пов’язаною з підприємством особою (п. 1.26 Закону України «Про податок на прибуток підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР);
- таке навчання пов’язане з виробничою необхідністю підприємства;
- навчання здійснюється вітчизняним ВУЗом;
- витрати на оплату навчання не перевищують 2 % від фонду оплати праці звітного періоду.
2. Зарплата студента. Відповідно до пп. «е» ст. 6 Закону № 889 студенти мають право на застосування до їхніх доходів звітного місяця у вигляді зарплати податкової соціальної пільги в розмірі 150 відсотків місячної мінімальної зарплати, установленої законом на 1 січня звітного податкового року (в 2006 році — 350,00 грн.). При цьому такий дохід не повинен перевищувати встановлену межу застосування податкової соціальної пільги (в 2006 році — 680,00 грн.). Але при цьому варто пам’ятати, що відповідно до пп. 6.3.3 ст. 6 Закону № 889, якщо студент крім зарплати одержує ще і стипендію, грошове або речове забезпечення з державного бюджету, то при оподатковуванні зарплати такого студента до неї не застосовується податкова соціальна пільга. Внески до фондів державного соціального страхування і Пенсійного фонду із зарплати студента нараховуються на загальних підставах.
Розглянемо порядок нарахування зарплати працюючого студента на прикладі.
ПРИклад 1
На підприємстві «Альфа» працює Максименко М.В., що поєднує роботу з навчанням на третьому курсі у вищому навчальному закладі IV рівня акредитації за заочною формою навчання. Підприємство «Альфа» перебуває в м. Запоріжжі, а навчальний заклад, в якому навчається Максименко М.В., — у м. Києві. У жовтні 2006 р. Максименко М.В. подала адміністрації підприємства заяву про надання їй з 02.11.2006 р. по 11.12.2006 р. (на 40 календарних днів) додаткової відпустки, пов’язаної з навчанням. До заяви про надання відпустки Максименко М.В. додала довідку-виклик на сесію, в якій вказується сесійний період з 03.11.2006 р. по 09.12.2006 р. і підтверджується, що Максименко М.В. успішно навчається на третьому курсі даного вищого навчального закладу. Оклад Максименко М.В. за штатним розкладом становить 1500,00 грн.
Підприємство «Альфа» надало Максименко М.В. таку відпустку, і після повернення із сесії вона подала наступну заяву — про компенсацію проїзду до місця навчання і назад. До заяви Максименко М.В. додала залізничні квитки Запоріжжя-Київ на 02.11.2006 р. і Киів-Запоріжжя на 10.12.2006 р. загальною вартістю 110,00 грн.
1. Основна зарплата за листопад 2006 року склала: 1500,00 / 22 х 1 = 68,18 грн., за грудень 2006 року: 1500,00 / 21 х 14 = 840,00 грн.
2. Середня зарплата розраховується відповідно до п. 2 Порядку № 100 виходячи з виплат за останні 12 місяців. Середньоденна зарплата: 18750,00 / 365 = 51,37 грн. Сума відпускних: 40 х 51,37 = 2054,80 грн.
Таблиця 1
№ з/п
Місяць
Нарахована основна зарплата
Інші доплати й надбавки
Сумарний заробіток для розрахунку середньої зарплати
Кількість календарних днів
1
Листопад 2005 р.
1500,00
-
1500,00
30
2
Грудень 2005 р.
1500,00
-
1500,00
31
3
Січень 2006 р.
-
Відпускні - 2000,00;
премія за високі досягнення в роботі - 500,00
2000,00 + 500,00 = 2500,00
31
4
Лютий 2006 р.
1250,00
-
1250,00
28
5
Березень 2006 р.
1295,45
Середня зарплата за період перебування у відрядженні - 204,55;
сума добових і компенсації за оренду житла - 400,00
1295,45 + 204,55 = 1500,00
31
6
Квітень 2006 р.
1500,00
-
1500,00
30
7
Травень 2006 р.
1500,00
-
1500,00
31
8
Червень 2006 р.
1500,00
-
1500,00
30
9
Липень 2006 р.
1500,00
-
1500,00
31
10
Серпень 2006 р.
1500,00
-
1500,00
31
11
Вересень 2006 р.
1500,00
-
1500,00
30
6
Жовтень 2006 р.
1500,00
-
1500,00
31
Усього:
18750,00
365
3. Компенсація за проїзд до місця навчання.
Сума компенсації за проїзд до місця навчання становить 50 % від вартості проїзду, підтвердженої документально. Оскільки вартість квитків, наданих працівником, становить 110,00 грн., то сума компенсації за проїзд, надаваний підприємством своєму працівникові, складе 55,00 грн.
Коротко про головне А чи знаєте ви, що... Винесення на перше читання до ВР проекту Закону «Про внесення змін до Держбюджету 2006 року», в якому передбачається збільшення розміру дохідної частини та використання цих коштів на виплати допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям,...
Не у відпустку — у відрядження — на конференцію за кордон № 22 (2.6.2008) :: Практика З роками популярність фірмових виїздів за кордон для проведення нарад, семінарів, корпоративних заходів зростає. Розглянемо, яким чином оформити зв’язок витрат на подібні заходи, забезпечивши їх «валововитратність». Службове відрядження – це поїздк...
Доставка товару покупцям № 22 (2.6.2008) :: Практика Товар, придбаний покупцем, може бути вивезений ним самостійно або доставлений постачальником. Доставка товару покупцеві може здійснюватися як власним транспортом постачальника, так і за допомогою сторонніх транспортних організацій. При цьому вартість...
