Починаючи з цієї статті, тим, хто хоче зайнятися зовнішньоекономічною діяльністю (ЗЕД), але не знає, що це таке і з чого почати, ми розкажемо про основні вимоги до тих, хто здійснює такого роду діяльність.
ЗЕД: загальні положення
Юридичні особи і фізособи-підприємці, незалежно від форм власності чи інших ознак, мають право здійснювати в сфері ЗЕД операції, які не заборонені законодавством. Тут варто додати, що право на зайняття ЗЕД не залежить від того, чи зареєстрована особа платником ПДВ. А здійснення ЗЕД не є обов’язковою умовою для реєстрації платником ПДВ перед початком такої діяльності. Незалежно від того, є особа платником ПДВ чи ні, при ввезенні товару вона все одно сплачує на кордоні ПДВ. Разом з тим слід враховувати норми п. 9.4 Закону про ПДВ, якщо обсяг оподатковуваних операцій перевищуватиме 300 чи 600 тис. грн., то реєстрація платником ПДВ є обов’язковою, крім платників єдиного податку за ставкою 10 % і підприємців-єдиноподатників. Але і це не звільняє їх від сплати ПДВ на кордоні.
Перед укладанням договору на експорт-імпорт того чи іншого товару варто ознайомитися з переліком товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню та квотуванню. Такий перелік затверджується КМУ на кожен рік, і в разі потреби слід отримати відповідну ліцензію чи погодження. Вартість такого роду ліцензій і дозволів включається до валових витрат в момент отримання згідно з пп. 5.4.7 Закону про прибуток, а в бухгалтерському обліку списується на витрати пропорційно строку їх використання і не відображається у складі НМА.
Не останню роль у ЗЕД відіграє Декрет № 15-93, який визначає порядок здійснення валютних операцій на території України, права й обов’язки суб’єктів валютних відносин тощо. Здійснюючи розрахунки з нерезидентами слід пам’ятати про так зване «правило 90 днів», коли оплата за експортні поставки повинна надійти в строк не пізніше 90 днів з дня митного оформлення чи сплати нерезиденту авансу.
Чи потрібно зареєструватися на митниці
Закон № 959 відносить до товарів будь-яку продукцію, послуги, роботи, майнові та немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі). Проте митному оформленню на митниці підлягають тільки операції з переміщення через митний кордон України товарів у вигляді будь-якого рухомого майна, електричної, теплової та інших видів енергії, а також транспортних засобів. В такому разі підприємство має стати на облік в органі митного контролю за місцем свого знаходження, у так званій внутрішній митниці. Якщо підприємство не буде фізично переміщувати товар через митницю, то така реєстрація не потрібна ні в органі митного контролю, ні в іншому органі.
Облік суб’єктів ЗЕД, які здійснюють переміщення товарів через митний кордон України, провадиться згідно з нормами Порядку № 237 .
Для реєстрації підприємству чи підприємцю необхідно до митниці подати:
1) облікову картку суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності (далі — картка), яка має бути заповнена за допомогою друкарської машинки або комп’ютера;
2) оригінали та завірені суб’єктом копії таких документів:
- установчих документів (статуту) (для юросіб);
- Свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності;
- Довідки органів статистики про занесення суб’єкта підприємницької діяльності - юридичної особи до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) та присвоєння відповідних кодів;
- довідки уповноваженого банку про наявність гривневого розрахункового та (або) валютного рахунків, прізвище, ім’я, по батькові головного бухгалтера підприємства, телефон;
- наказу по підприємству (рішення підприємця) про призначення відповідальних працівників за роботу з митницею, їх прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані, зразки підписів, зразок печатки, яка використовується при оформленні документів в митних органах.
Оригінали документів повертають разом з одним примірником облікової картки, на якій проставляється спеціальний обліковий номер. Цей номер в подальшому використовується при заповненні ВМД і веденні обліку у митних органах. Реєстрація є безкоштовною. Заповнення картки не є складним, і щоб не витрачати зайві кошти, можна це зробити самому. Якщо ж на це немає часу, то для її заповнення можна залучити довірену особу (зокрема, митного брокера). В такому разі оплата її послуг включається у витрати (валові витрати).
Зовнішньоекономічний договір і особливості його укладання
Зміст договору у сфері ЗЕД повинен відповідати нормам Положення № 201. Якщо інше не передбачено міжнародними договорами чи законом, договір у сфері ЗЕД обов’язково укладається в простій письмовій формі. Права та обов’язки сторін договору визначаються матеріальним та процесуальним правом місця його укладання, якщо сторони не погодили інше, і відображаються в умовах договору.
Істотними умовами договору у сфері ЗЕД є:
назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладання (суть договору визначається не назвою, особливо коли вживаються малознайомі слова, а змістом);
преамбула (вказуються повні і скорочені найменування сторін);
предмет договору (що саме купується-продається тощо);
кількість та якість товару (робіт, послуг);
базисні умови поставки товарів (приймання-здавання виконаних робіт або послуг). Тут використовуються спеціальні правила ІНКОТЕРМС;
ціна та загальна вартість договору (ціна товару вказується і розрахунки провадяться в іноземній валюті; розрахунки в гривнях потребують індивідуальної ліцензії НБУ);
умови платежів (в безготівковому порядку, векселями, чеками тощо);
умови приймання-здавання товару (робіт, послуг);
упаковка та маркування;
форс-мажорні обставини, які звільняють сторони від відповідальності або зменшують її;
санкції та рекламації;
урегулювання спорів у судовому порядку.
За домовленістю сторін у договорі можуть визначатися додаткові умови (щодо страхування, залучення перевізників та ін.).
Ще донедавна зовнішньоекономічні договори підлягали реєстрації в управліннях зовнішніх зв’язків, туризму і торгівлі облдержадміністрацій чи Мінекономіки. Зараз ця процедура скасована і реєстрації підлягають лише договори на здійснення експортних операцій з металобрухтом.
Транспортування товару
Транспортування товару в сфері ЗЕД з числа резидентів здійснюється виключно особами, які мають ліцензію на міжнародні перевезення і спеціальні дозволи. Обов’язок з доставки товару визначається умовами договору і покладається або на покупця, або на продавця, або на них обох до/з обумовлених пунктів, що в значній мірі залежить від умов поставки товару згідно правил ІНКОТЕРМС. Умова і особливості доставки товару можуть бути як предметом регулювання окремого договору перевезення, так і договору купівлі-продажу.
Забігаючи наперед, звертаємо вашу на увагу на те, що з метою справляння ПДВ з вартості товару, що імпортується, транспортні витрати включаються до митної вартості такого товару (п. 4.2 Закону про ПДВ). Разом з тим окремим об’єктом оподаткування ПДВ є операції з надання послуг нерезидентами (п. 6.5 Закону про ПДВ). Тому слід зважати, що в даному разі маємо два різних об’єкти оподаткування — вартість товару, яка включає транспортні витрати, і вартість транспортних витрат. І подвійного оподаткування тут немає.
Що ще потрібно для ЗЕД
Митне оформлення товару передбачає, що його одержувач складає і подає митному органу вантажну митну декларацію (ВМД). ВМД — це спеціальний документ встановленої форми, що містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, в який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів. ВМД може бути складена одержувачем товару самостійно або його довіреною особою — митним брокером.
Самостійне декларування товару (спеціальні дозволи чи ліцензії при цьому не потрібні) передбачає:
- наявність в штаті підприємства працівника, який обізнаний з митним оформленням;
- придбання бланків ВМД;
- наявність спеціальної комп’ютерної програми для заповнення ВМД і її періодичне обновлення.
Зрозуміло, що з бухти-барахти ВМД не складеш, тому спершу слід пройти спеціальні курси митних брокерів при митних органах. Витрати на таке навчання включаються до складу валових витрат у розмірі 3 % фонду оплати праці звітного періоду відповідно до пп. 5.4.2 Закону про прибуток і не є доходом працівника, якого навчають. Бланки ВМД можна придбати у митному органі. Обліковуються вони як запаси і списуються на витрати по мірі використання, про що складається окремий звіт, один примірник якого подається до митного органу. Комп’ютерна програма для заповнення ВМД спеціально адаптована під програмне забезпечення митних органів, тому «піратська» копія тут не пройде. Обліковується вона в бухобліку як нематеріальний актив на субрахунку 125, а в податковому — в складі основних фондів групи 4.
Митне оформлення вигідно здійснювати самостійно тільки в тому разі, коли витрати на оформлення одного комплекту ВМД не перевищують вартість аналогічної послуги митних брокерів.
Митний брокер (посередник) — це підприємство (підприємець), що здійснює декларування товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, і має ліцензію на право здійснення митної брокерської діяльності (ст. 176 МКУ). Взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються договором доручення. За дорученням особи, яку він представляє, митний брокер має право і зобов’язаний здійснювати будь-які операції, пов’язані з пред’явленням митному органу товарів, транспортних засобів та документів на них до митного оформлення. В разі залучення до митного оформлення митного брокера в обов’язки підприємства входить надання йому повної інформації про ЗЕД-договір і його виконання, що стосується митного оформлення (складання ВМД). Це різного роду довідки, розрахунки, дозволи, копії документів тощо. Витрати на оплату послуг митних брокерів включаються до валових витрат відповідно до пп. 5.2.1 Закону про прибуток і до вартості запасів братимуть участь у визначенні приросту (убутку) запасів згідно п. 5.9 Закону про прибуток, як і транспортні витрати, мито і митні збори.
При імпорті товару заслуговує на увагу питання сплати митних платежів: ввізного ПДВ, мита, акцизного збору і митного збору. Ці платежі залежно від виду товару обов’язкові до сплати авансом на рахунок митниці до початку митного оформлення товару. Розрахунок цих сум може бути приблизним (із запасом) або точним. Як правило, практикується приблизний розрахунок. Декларант відповідно до виду товару визначає суму мита, акцизу (якщо товар підакцизний), митного збору, ПДВ і ці платежі єдиним платіжним документом сплачуються на рахунок митниці безпосередньо одержувачем товару або митним брокером (з подальшим йому їх відшкодуванням), або через митного брокера відповідно до укладеного договору на представлення інтересів при складані ВМД. Реально ці кошти надходять до бюджету в момент митного оформлення (оформлення ВМД) шляхом списання інспектором митниці їх з розподільчого рахунку митниці на відповідні рахунки до бюджету. Тобто тільки в цей момент загальна сума сплаченого авансу перетворюється на мито, акциз, ПДВ і митний збір. До цього це не більше, ніж аванс. Саме тому в момент сплати такого авансу у підприємства не виникають валові витрати і право на податковий кредит. Залишок невикористаного авансу за заявою платника повертається на його розрахунковий рахунок або використовується в майбутніх операціях.
Відображення цих платежів в обліку розглянемо на умовному прикладі.
ПРИклад
Вартість товару — 10000,00 дол. США. Ставка мита — 10 %. Ставка ПДВ — 20 %. Ставка митного збору — 0,1 %. Курс валюти на дату перерахування платежів — 5,05 грн./1 дол. США. Попередній розрахунок митних платежів. Мито: 10000,00 х 5,05 х 10 % = 5050,00 грн. ПДВ: (10000,00 х 5,05 + 5050,00) х 20 % = 11110,00 грн. Митний збір: 10000,00 х 5,05 х 0,1 % = 50,50 грн.
Всього: 5050,00 + 11110,00 + 50,50 = 16210,50 грн. З врахуванням можливої зміни курсу валюти варто перерахувати 17000,00 грн. Послуги митного брокера — 120,00 грн., в т.ч. ПДВ — 20,00 грн.
Таблиця 1
№ з/п
Зміст операції
Бухгалтерський облік
Сума, грн.
Податковий облік
Дт
Кт
ВД
ВВ
Самостійна сплата авансу і митне оформлення
1
Сплачено аванс на митницю перед початком митного оформлення1
3771
311
17000,00
-
-
Оформлено ВМД за курсом 5,06 і відображено:
2
Ввізне мито (10000,00 х 5,06 х 10 %)
281
3771
5060,00
-
5060,00
ПДВ (10000,00 х 5,06 + 5060,00) х 20 %
6411
3771
11132,00
-
-
Митний збір (10000,00 х 5,06 х 0,1 %)
281
3771
50,60
-
50,60
3
Повернено залишок коштів
311
3771
757,40
-
-
4
Оприбутковано товар
281
632
10000,00 USD
50600,00 UAH
-
50600,00
Сплата авансу через митного брокера
1
Перераховано кошти для митного оформлення та винагороду за роботу
3772
311
17120,00
-
-
Відображено податковий кредит із суми винагороди і ВВ
6411
644
20,00
-
100,00
2
Отримано ВМД і відображено ввізнв податки2
281
6411
3772
3772
5110,60
11132,00
-
5110,60
-
3
Повернено залишок коштів
311
3771
3771
3772
757,40
-
-
4
Оприбутковано товар
281
632
10000,00 USD
50600,00 UAH
-
50600,00
В наступній консультації ми розглянемо, де у ВМД знайти потрібні нам суми, які види статистичних та податкових звітів подаються за в операціями ЗЕД.
1 Субрахунок 3771 «Митниця».
2 Субрахунок 3772 «Брокер».
Нормативна база
1. Закон № 959 – Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. № 959-XII, зі змінами та доповненнями.
2. Декрет № 15-93 – Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.93 р. № 15-93, зі змінами та доповненнями.
3. МКУ – Митний кодекс України від 11.07.2002 р. № 92-ІV.
4. Порядок № 237 - Порядок ведення обліку суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності в митних органах, затверджений наказом Державного митного комітету України від 31.05.96 р. № 237.
5. Положення № 201 - Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затверджене наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 р. № 201.
6. Закон про прибуток – Закон України «Про оподаткування прибутку» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР, в редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями.
7. Закон про ПДВ - Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями.
Поступка вимоги — цесія і факторинг № 22 (2.6.2008) :: Бухгалтерський облік У бухгалтерській практиці все частіше зустрічаються договори переведення боргу і відносно нові для вітчизняного законодавства терміни «цесія» і «факторинг». Про те, що це таке і як операції в межах переведення зобов’язань на третю особу відображаються в б...
