Все, з чим ми зіштовхуємося, можна розділити на дві категорії: звичне і незвичайне. З першим життя легке, але нудне, а з другим важке, але цікаве. Як мінімум, половину людства з непоясненою силою і всупереч теорії Дарвіна тягне до другої. Бухгалтери в цьому плані не виняток. Для когось із них «активні» рахунки, що мають «пасивний» залишок, — зайві непотрібні проблеми, а для когось — додатковий інтерес до обліку.
Розділ II. Оборотні активи
Продовжуємо розгляд порядку заповнення форми Балансу № 1м. Минулу публікацію ми закінчили розглядом змісту рядка 100 «Виробничі запаси» Балансу № 1м. До сказаного необхідно додати ще одну немаловажну деталь — відповідність Спрощеного Плану рахунків і Плану рахунків. Зміст рядка 100 Балансу № 1м ми розглянули виходячи з вимог П(С)БО 25 і Спрощеного Плану рахунків, але чи не упустили ми чого-небудь важливого? Для відповіді на це питання бухгалтери нерідко звертаються до Плану рахунків, незважаючи на те, що він до МП не має прямого відношення. Адже Спрощений План рахунків побудований на його основі, так що такий підхід цілком прийнятний.
Отже, у Плані рахунків для відображення запасів визначено дев’ять рахунків. Шість з них (20 «Виробничі запаси»; 21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі»; 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»; 23 «Виробництво»; 24 «Брак у виробництві» та 25 «Напівфабрикати») віднесено до двох рахунків Спрощеного Плану рахунків (20 «Виробничі запаси» і 23 «Виробництво»)1, і вони відображаються в рядку 100 Балансу № 1м.
Рядок 130 «Готова продукція». Що таке готова продукція, мають уявлення всі бухгалтери. Але не поспішайте виходячи з назви цього рядка однозначно стверджувати, що в ній відображається тільки вартість ще нереалізованої малим підприємством (далі — МП) готової продукції. Вище ми зазначили, що маємо справу зі Спрощеним Планом рахунків і зі «спрощеним» Балансом № 1м. Спрощення, що звелося до одного — об’єднання на одному рахунку Спрощеного Плану рахунків кількох рахунків Плану рахунків і в одному рядку Балансу № 1м кількох рядків Балансу № 1. От і в цьому випадку відповідно до П(С)БО 25 у цьому рядку відображається не тільки:
… собівартість виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками та відповідають технічним умовам і стандартам.
А ще й:
… покупна вартість товарів, які придбані підприємствами для подальшого продажу.
Ми не раз говорили про прямий зв’язок статей балансу з бухгалтерськими рахунками, наведеними в Плані рахунків. У цьому випадку необхідно говорити про прямий зв’язок Балансу № 1м з бухгалтерськими рахунками Спрощеного плану рахунків. Статті Балансу № 1м «Готова продукція» відповідає рахунок 26 «Готова продукція» Спрощеного Плану рахунків. Але відповідно до Спрощеного Плану рахунків рахунок 26 враховує крім готової продукції і товарів ще й:
… транспортно-заготівельні витрати і торгову націнку.
Що стосується появи ще й торговельної націнки, то особливих питань це не викликає. У Плані рахунків, що є основою для Спрощеного Плану рахунків, торговельна націнка відображається на 285 субрахунку рахунку 28 «Товари» і вона природно перекочувала до рахунку 26 Спрощеного Плану рахунків, оскільки він об’єднав у собі рахунки 26 «Готова продукція» і 28 «Товари» Плану рахунків2. Зважаючи на те, що до звітності, відповідно до Плану рахунків,
… включається згорнуте за всіма субрахунками сальдо рахунку 28 і торговельна націнка в результаті цього «самознищується»3, то в результаті в Балансі № 1м вказується тільки вартість товару.
1 Пізніше ми розглянемо окремо відповідність кожного рахунку Плану рахунків рахункам Спрощеного Плану рахунків.
2 На 26 рахунок Спрощеного Плану рахунків необхідно віднести ще і рахунок 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва». Чому? Про це трохи нижче.
3 Нагадаємо, що торговельна націнка (субрахунок 285) відображається в кореспонденції з іншим субрахунком 28 рахунку (282 «Товари в торгівлі») і дає, по суті, різницю в оцінці товарів, що зберігається усередині рахунку 28 до моменту реалізації таких товарів. Після реалізації товару ця різниця «анулюється» зворотною проводкою Дт 285 Кт 282.
Що стосується транспортно-заготівельних витрат (далі — ТЗВ), то з ними виникає певна проблема. До речі, ТЗВ враховуються відповідно до того ж Спрощеного Плану рахунків і по рахунку 20 «Виробничі запаси». Ми свідомо обійшли це питання в минулій публікації, коли розглядали зміст рядка 100 Балансу № 1м, щоб розглянути порядок відображення ТЗВ у балансі в цілому і по рахунку 20, і по рахунку 26.
Звертає на себе увагу той факт, що про ТЗВ немає згадування по жодному з рахунків Плану рахунків. Звідки ж вони з’явилися по 20 і 26 рахунку Спрощеного плану рахунків? Справа вся в П(С)БО 8, що з’явився ще до затвердження Мінфіном Плану рахунків. На той час (час затвердження плану рахунків) П(С)БО 8 не містив згадування про ТЗВ і не рекомендував їх відносити на окремий субрахунок. От чому в Плані рахунків немає згадування про ТЗВ. Потім (в 2000 році) П(С)БО 8 змінили, доповнили рекомендаціями з відображення ТЗВ на окремому субрахунку і коли затверджували Спрощений план рахунків (19.04.2001 р.) ці зміни до П(С)БО 8 врахували, а от до Плану рахунків їх не внесли. От і вся історія.
Під собівартістю продукції на складі необхідно розуміти і продукцію сільськогосподарського виробництва і, незважаючи на те, що в Спрощеному Плані рахунків по 26 рахунку немає конкретного згадування про таку продукцію, проте, по цьому рахунку вона повинна враховуватися і відображатися в рядку 130 Балансу № 1м.
Далі в активі Балансу № 1м ідуть дані про дебіторську заборгованість, що розділена на дві групи:
1) заборгованість за товари, роботи і послуги;
2) заборгованість по розрахунках з бюджетом.
З якою метою такий розподіл здійснено, ясно без зайвих слів — заборгованість перед бюджетом повинна бути точно визначена і виділена із загальної заборгованості. Але про неї трохи пізніше, а поки про заборгованість за товари, роботи і послуги (далі — заборгованість за товари). Відповідно до П(С)БО 25:
У статті «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» відображається заборгованість покупців або замовників за реалізовані їм продукцію, товари, роботи або послуги, включаючи забезпечену векселями заборгованість.
Цей вид заборгованості відображається в трьох рядках Балансу № 1м: 160 «Чиста реалізаційна вартість»; 161 «Первісна вартість» і 162 «Резерв сумнівних боргів». Але не всі вони включаються до валюти балансу.
У підсумок балансу включається чиста реалізаційна вартість, яка визначається шляхом вирахування з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів, сума якого наводиться у дужках.
А тепер про «наповнення» цих рядків Балансу № 1м.
Рядок 160 «Чиста реалізаційна вартість». У цьому рядку вказується різниця між даними, зазначеними в рядку 161 і 162 Балансу № 1м.
Рядок 161 «Первісна вартість». Цей рядок балансу відповідає рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» Спрощеного Плану рахунків, відповідно до якого на ньому відображається:
Облік та узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками, з підзвітними особами, з іншими дебіторами, про короткострокові векселі одержані, про резерв сумнівних боргів.
За Планом рахунків облік зазначених вище в цитаті розрахунків з дебіторами відображається на рахунках (субрахунках) 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»; 372 «Розрахунки з підзвітними особами»; 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»; 34 «Короткострокові векселі отримані» і 38 «Резерв сумнівних боргів» відповідно.
Резерв сумнівних боргів указується в наступному (162) рядку Балансу № 1м, тому його поки виключаємо з переліку розглянутих нами рахунків.
Що являють собою покупці, замовники та підзвітні особи, бухгалтерам немає необхідності зайвий раз нагадувати, а от що мається на увазі під іншими дебіторами, я думаю, варто нагадати. Відповідно до Плану рахунків по субрахунку 377:
… ведеться облік розрахунків за іншими операціями, облік яких не відображається на інших субрахунках рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами»1, зокрема розрахунки за операціями, пов’язаними із здійсненням спільної діяльності (без створення юридичної особи), усі види розрахунків з працівниками (крім розрахунків з оплати праці та з підзвітними особами), інші розрахунки.
Короткостроковими векселями вважаються ті, строк погашення яких не перевищує рік.
За винятком рахунку 34, всі зазначені вище рахунки і субрахунки Плану рахунків можуть мати кредитове сальдо2. Тому говорити про те, що в рядку 161 Балансу № 1м вказується сальдо по цих рахунках і субрахунках, буде не зовсім правильно. У цьому рядку вказується тільки дебетове сальдо по цих рахунках і субрахунках. А що ж робити з кредитовим сальдо у тому випадку, якщо воно з’явиться? Адже відповідно до П(С)БО 25:
Згортання статей активів та зобов’язань є неприпустимим, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
З відповіді на це питання ми і почнемо наступну публікацію.
1 На них (інших субрахунках рахунку 37) враховуються розрахунки: за виданими авансами, з підзвітними особами, за нарахованими доходами, за претензіями, з відшкодування заподіяних збитків і за позичками членам кредитних спілок.
2 Рахунок 38 Плану рахунків не тільки може, а і повинен мати кредитове сальдо, тому що формування такого резерву здійснюється по кредиту цього рахунку.
Нормативна база
1. П(С)БО 25 – Наказ Мінфіну «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» від 25.02.2000 р. № 39.
2. Наказ № 87 – Наказ Мінфіну «Про затвердження Положень (стандартів) бухгалтерського обліку» від 31.03.1999 р. № 87.
3. Закон про оподаткування прибутку – Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР.
4. П(С)БО 15 - Наказ Мінфіну «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» від 29.11.1999 р. № 290.
5. П(С)БО 8 - Наказ Мінфіну «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Основні засоби» від 20.10.1999 р. № 246.
6. Указ № 727 – Указ Президента України «Об спрощеної систему оподатковування, обліку й звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 р. № 727/98.
7. Постанова № 419 – Постанова КМУ «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності» від 28.02.2000 р. № 419.
8. Спрощений План рахунків – Наказ Мінфіну України «Про затвердження спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку» від 19.04.2001 р. № 186.
9. План рахунків – Наказ Мінфіну України «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування» від 30.11.1999 р. № 291.
10. Наказ № 989 – Наказ Мінфіну «Про внесення змін до деяких положень (стандартів) бухгалтерського обліку» від 25.11.2002 р. № 989.
Б/у товари як внесок при продажі нових товарів Бухгалтерський облік Технології розвиваються так швидко, що не встигаєш нарадуватися купівлі нового автомобіля, телевізора, телефону та іншим покупкам, як уже хочеться отримати більш нові. Тому за торгівлею новими товарами в обмін на старі з доплатою — майбутнє. Бухгалтерам.....
Поступка вимоги — цесія і факторинг № 22 (2.6.2008) :: Бухгалтерський облік У бухгалтерській практиці все частіше зустрічаються договори переведення боргу і відносно нові для вітчизняного законодавства терміни «цесія» і «факторинг». Про те, що це таке і як операції в межах переведення зобов’язань на третю особу відображаються в б...
