Розділяючи суб’єкти підприємницької діяльності на «малі» та «великі», на платників податку на прибуток і неплатників і т. д., законодавець іноді починає плутатися в ним же самим визначеній класифікації та у вимогах до цих суб’єктів. До того самого суб’єкта, як до малого підприємства, висуваються такі вимоги, які несумісні з вимогами, пропонованими до нього ж як до платника податку на прибуток.
Розділ II. Оборотні активи
Приступивши до розгляду відображення дебіторської заборгованості за товари роботи та послуги в рядках 160 «чиста реалізаційна вартість», 161 «первісна вартість» і 162 «резерв сумнівних боргів» Балансу № 1м, ми з’ясували, що «наповнення» цих рядків здійснюється дебетовим залишком по рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» Спрощеного Плану рахунків. Але і по цьому рахунку і з по рахунках (субрахунках) 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 372 «Розрахунки з підзвітними особами», 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» і 38 «Резерв сумнівних боргів» Плану рахунків, що є складовими рахунку 37 Спрощеного плану рахунків, можливо не тільки дебетове, але і кредитове сальдо1. Оскільки мова йде про дебіторську заборгованість, а також з огляду на те, що «згортати» залишки по рахунках у цьому випадку ми не маємо право, то в рядку 161 Балансу № 1м вказується дебетове сальдо по рахунку 377 Спрощеного Плану рахунків (по рахунках (субрахунках) 36, 372, 377 і 34 Плану рахунків). Кредитове сальдо по цьому рахунку відображається в пасиві Балансу № 1м по рядку 610.
Рядок 162 «Резерв сумнівних боргів». Цей рядок балансу, так само як і два попередні, відповідає рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» Спрощеного Плану рахунків, незважаючи на те, що резерви сумнівних боргів формуються по кредиту і ніяк не можуть мати дебетові залишки. У Плані рахунків ці резерви відображаються по рахунку 38 у такому порядку:
За кредитом рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів» відображається створення резерву сумнівних боргів у кореспонденції з рахунками обліку витрат, за дебетом - списання сумнівної заборгованості в кореспонденції з рахунками обліку дебіторської заборгованості або зменшення нарахованих резервів у кореспонденції з рахунком обліку доходів.
Оскільки формування резервів відображається по кредиту рахунку 37 Спрощеного Плану рахунків і залишки таких резервів відображаються також по кредиту даного рахунку2, то вони повинні відніматися з валюти активу Балансу № 1м. От чому кредитовий залишок по рахунку 37, що визначає залишок резервів по сумнівних боргах на дату балансу, вказується в рядку 162 у дужках.
Нагадаємо, що до валюти балансу включається тільки сума, зазначена в рядку 160, що визначається як різниця між даними, зазначеними в рядку 161 і 162 Балансу № 1м, які до валюти балансу не включаються.
Рядок 170 «Дебіторська заборгованість по розрахунках з бюджетом». У цьому рядку відповідно до П(С)БО 25 вказується визнана дебіторська заборгованість казначейських, фінансових і податкових органів. Звертаємо вашу увагу на те, що, по-перше, мова йде тільки про дебетову заборгованість, по-друге, про Пенсійний фонд і різні соціальні фонди не говориться ні слова3. А от по рахунку 64 Спрощеного Плану рахунків, дані якого відображаються в рядку 170 Балансу № 1м, відображаються розрахунки не тільки з податків і обов’язкових платежів, у тому числі з податкового кредиту та податкових зобов’язань4 з ПДВ, нарахованих відповідно за здійсненими і отриманими авансовими платежами, але і по розрахунках:
за пенсійним забезпеченням, соціальним страхуванням, страхуванням на випадок безробіття, індивідуальним страхуванням та страхуванням майна.
1 Рахунок 34 «Короткострокові векселі отримані» Плану рахунків також входить до складу 37 рахунку Спрощеного плану рахунків, але він не може мати кредитового сальдо.
2 Як правило, для відображення резервів сумнівних боргів по рахунку 37 відкривається окремий субрахунок.
3 Це повністю відповідає змісту рахунку 64 Плану рахунків.
4 Нагадаємо, що відповідно до плану рахунків податковий кредит з ПДВ по здійснених авансових платежах відображається проводкою по дебету 641 «Розрахунки по податках» відповідного субрахунку ПДВ і по кредиту рахунка 644 «Податкові зобов’язання». Малими підприємствами (далі — МП), що використовують Спрощений план рахунків, робиться аналогічна проводка. При цьому ми одержуємо кредитове сальдо по податковому кредиту, що у рядку 170 не відображається.
Отже, вказувати в рядку 170 дебетове сальдо по рахунку 64 Спрощеного Плану рахунків у повному обсязі не можна. Для початку необхідно переконатися, що це дебетове сальдо по податках і платежах. Якщо це так, то необхідно перевірити, чи не містить таке дебетове сальдо суму податкового зобов’язання з ПДВ, нарахованого по отриманих авансах, і якщо містить, то його необхідно відняти і тільки після цього можна отриману суму відображати в рядку 170 Балансу № 1м. Якщо дебетове сальдо по рахунку 64 містить у собі ще і дебіторську заборгованість до Пенсійного фонду та якихось інших соціальних фондів, але не містить податкових зобов’язань з ПДВ, нарахованих по отриманих авансах, то необхідно зробити вибірку1 та із загальної суми дебетового сальдо виключити заборгованість до зазначених фондів. І тільки після цього отриману суму можна вказувати в рядку 1702.
Щодо сказаного необхідно дати пояснення. По-перше, з дебетового сальдо по рахунку 64 Спрощеного плану рахунків необхідно виключати дебетову заборгованість з відрахуваннь до фондів (Пенсійного, соціального страхування і т.д.), тому що вона відображається в іншому (210) рядку Балансу № 1м. По-друге, з дебетового сальдо по рахунку 64 Спрощеного плану рахунків необхідно виключати дебетовий залишок з податкових зобов’язань з ПДВ, нарахованих за отриманими авансами, тому, що він відображається в іншому (250) рядку Балансу № 1м3.
Говорячи про відображення дебетового сальдо в Балансі № 1м, не можна нічого не сказати щодо вимог, зазначених у П(С)БО 17. Оскільки МП можуть перебувати на загальній системі оподаткування і бути платниками податку на прибуток, то виходячи з вимог п. 2 П(С)БО 17 воно має поширюватися і на них:
Положення (стандарт) 17 застосовується підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності, які згідно з чинним законодавством є платниками податку на прибуток (крім бюджетних установ).
Отже, такі МП (платники податку на прибуток) повинні здійснювати облік відстрочених податкових активів і податкових зобов’язань і показувати їх у фінансовій звітності. Але якщо для «великих» підприємств у формі Балансу № 1 передбачені відповідні рядки для відстрочених податкових активів (рядок 060) і для відстрочених податкових зобов’язань (рядок 460), то для МП у Балансі № 1м такі рядки не передбачені. Виникає питання, чи необхідно МП вести облік відстрочених податкових активів і зобов’язань, якщо їх не можна показати окремо у фінансовій звітності? Окремий облік вести, можливо, і необхідно (тому що П(С)БО 17 це вимагає), але в цьому рядку Балансу № 1м відображається все-таки поточний податок на прибуток, що відповідно до П(С)БО 17 визначається як: сума податку на прибуток, визначена у звітному періоді відповідно до податкового законодавства.
Рядок 210 «Інша поточна дебіторська заборгованість». У цьому рядку відповідно до П(С)БО 25, вказується:
… заборгованість дебіторів, яка не включена до інших статей дебіторської заборгованості та яка відображається у складі оборотних активів. Показники цієї статті наводяться за чистою реалізаційною вартістю, яка визначається у порядку, наведеному у пункті 12 цього Положення.
Виявляється, для того щоб визначити, яку дебіторську заборгованість необхідно відобразити в рядку 210, недостатньо зі всієї дебіторської заборгованості, відображеної на рахунках Спрощеного плану рахунків, для цього призначених, відняти ту заборгованість, що вже відображена в рядках 160, 161, 163 і 170 Балансу № 1м. Необхідно ще відняти і заборгованість, що потрапила до розділу «Оборотні активи», а точніше, до рядка 100 (див. «ШБ» № 22/2006 с. 12). Як, дотримуючись зазначених вимог, визначити суму, що повинна стояти в рядку 210, ми розглянемо в наступній публікації.
1 Якщо мале підприємство веде окремі облікові регістри по кожному податку, платежу або відрахуванню до фондів, то зробити таку вибірку буде не важко.
2 Якщо відкрити по рахунку 64 субрахунки для кожного окремого податку, платежу і відрахування до фонду, в тому числі окремо по податковому кредиту і податковому зобов’язанню з ПДВ, то це набагато спрощує визначення суми дебіторської заборгованості з податків і платежів. Досить підбити дебетові залишки по відповідних субрахунках, і буде отримана шукана сума. Але це набагато ускладнює ведення обліку, збільшує кількість субрахунків і проводок і перетворює Спрощений план рахунків на повномасштабний План рахунків. Так що доводиться вибирати з двох зол менше. Немає вибору тільки по податкових зобов’язаннях і по податковому кредиту з ПДВ, які повинні відображатися по окремих субрахунках.
3 Нагадаємо, що відповідно до Плану рахунків податкові зобов’язання з ПДВ по отриманих авансах повинні відображатися проводкою по дебету рахунку 643 «Податкові зобов’язання» і по кредиту рахунку 641 «Розрахунки по податках» відповідного субрахунку ПДВ. Малими підприємствами (далі — МП), що використовують Спрощений план рахунків, робиться аналогічна проводка. От чому дебетове сальдо з податкових зобов’язань, відображене в дебеті рахунку 64 Спрощеного плану рахунків відображається окремо від інших зобов’язань перед бюджетом.
Нормативна база
1. П(С)БО 25 – Наказ Мінфіну «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» від 25.02.2000 р. № 39.
2. . Наказ № 87 – Наказ Мінфіну «Про затвердження Положень (стандартів) бухгалтерського обліку» від 31.03.1999 р. № 87.
3. Закон про оподаткування прибутку – Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР.
4. П(С)БО 15 - Наказ Мінфіну «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» від 29.11.1999 р. № 290.
5. П(С)БО 8 - Наказ Мінфіну «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Основні засоби» від 20.10.1999 р. № 246.
6. П(С)БО 17 - Наказ Мінфіну «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток» від 28.12.2000 р. № 353.
7. Указ № 727 – Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 р. № 727/98.
8. Постанова № 419 – Постанова КМУ «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності» від 28.02.2000 р. № 419.
9. Спрощений План рахунків – Наказ Мінфіну України «Про затвердження спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку» від 19.04.2001 р. № 186.
10. План рахунків – Наказ Мінфіну України «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування» від 30.11.1999 р. № 291.
11. Наказ № 989 – Наказ Мінфіну «Про внесення змін до деяких положень (стандартів) бухгалтерського обліку» від 25.11.2002 р. № 989.
Добровільне медичне страхування Податковий облік Перед тим, як відображати ту або іншу операцію в обліку, насамперед необхідно розуміти її суть. Тому спочатку коротко про те, що таке добровільне медичне страхування. А потім — про податковий і бухгалтерський облік. Коротко про вимоги законодавства до....
Поступка вимоги — цесія і факторинг № 22 (2.6.2008) :: Бухгалтерський облік У бухгалтерській практиці все частіше зустрічаються договори переведення боргу і відносно нові для вітчизняного законодавства терміни «цесія» і «факторинг». Про те, що це таке і як операції в межах переведення зобов’язань на третю особу відображаються в б...
