Знову єдиноподатники, і знову поворотна фінансова допомога. Тепер у валюті. ДПАУ, погодившись із «невиникненням» курсової різниці, традиційно наполягає на включенні поворотної допомоги до бази оподаткування.
Підприємство-резидент (платник єдиного податку за ставкою 10 %) одержало від підприємства-нерезидента поворотну безпроцентну позику в іноземній валюті. Чи повинне воно включати до бази оподаткування дадатну курсову різницю, що виникла у зв’язку з перерахунком балансової вартості валюти за такою позикою на останній день звітного періоду?
Для початку з’ясуємо, чи мало право підприємство-резидент отримати позику від підприємства-нерезидента, що не є фінансовою установою. Відповідно до листа Держкомпідприємництва від 17.11.06 р. № 8287, якщо юридична особа надає позику за рахунок власних (а не притягнутих) коштів, то Цивільний кодекс України від 16.01.03 р. № 435-IV (далі — ЦКУ) дозволяє надавати процентну позику без обмеження кола осіб-позикодавців (параграф 1 гл. 71 ЦКУ). Чи можлива безвідсоткова позика? Частина 1 ст. 1046 і ч. 1 ст. 1048 ЦКУ дозволяє позикодавцеві одержати від позичальника відсотки від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто якщо договором не передбачене одержання відсотків, то це цілком законно, і резидент може одержати від нерезидента безпроцентну позику у валюті.
Відповідно до вимог Указу Президента від 27.06.99 р. № 734/99 «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» (далі — Указ № 734) договір позики в іноземній валюті з нерезидентом підлягає реєстрації в НБУ (п. 1 Указу № 734).
У випадку одержання кредиту в іноземній валюті без реєстрації договору, до резидента застосовується штраф у розмірі 1 % від суми отриманої позики (п. 2 Указу № 734). Своєю постановою від 17.06.04 р. № 270 «Про затвердження Положення про порядок одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам» Нацбанк установив порядок одержання резидентами позик в іноземній валюті від нерезидентів, порядок реєстрації договорів, що передбачають виконання резидентами боргових зобов’язань перед нерезидентами за притягнутими від нерезидентів позиками в іноземній валюті, і видачу резидентам реєстраційних свідоцтв про здійснення валютних операцій за такими договорами.
Підпунктом 1.1 Положення № 270 визначено, що резидент може одержати позику, в тому числі і поворотну фінансову допомогу, для використання її за цільовим призначенням, визначеним договором. Позику можна одержати тільки в безготівковій формі. Не потребують реєстрації в НБУ договори одержання резидентами від нерезидентів комерційних кредитів (пп. 1.10 Положення № 270).
Тепер розберемося з курсовими різницями. Перерахунок балансової вартості заборгованості за валютою, що залишилася на останній день звітного періоду, стосується тільки процентних договорів, прирівняних Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі — Закон № 334) до фінансового кредиту (пп. 1.11.1 Закону № 334).
Про це, до речі, писала і ДПАУ в листі від 05.02.2004 р. № 782/6/15-1116. Тому у випадку одержання від нерезидента безпроцентної позики (для цілей податкового обліку вважається поворотною фінансовою допомогою відповідно до визначення, наведеного у пп.1.22.2 Закону № 334) балансова вартість заборгованості за нею на останній день звітного періоду в резидента не перераховується (пп. 7.3.3 Закону № 334). Тобто в нашому випадку питання про курсові різниці взагалі не виникає. Їх немає, тому що підприємство не повинне перераховувати заборгованість у валюті за поворотною фінансовою допомогою.
Чи включається поворотна фінансова допомога до бази оподаткування? Держкомпідприємництва, посилаючись на ст. 1 Указу Президента від 03.07.98 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», вважає, що не включається. ДПАУ традиційно проти.
В консультації «Вісника податкової служби України» за лютий 2006 р. № 7 на с. 50 в черговий раз зазначено: підприємство з метою обкладання єдиним податком повинно враховувати всі надходження, отримані на його розрахунковий рахунок та в касу від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), суми позареалізаційних доходів, включаючи поворотну фінансову допомогу та виручку від іншої реалізації.
А тепер ще і господарський суд м. Києва та апеляційний господарський суд («Вісник податкової служби України» № 17-18/2006 с. 22) визнав позицію ДПАУ, що полягає в оподаткуванні всіх надходжень на розрахунковий рахунок або до каси платника єдиного податку, включаючи і суми позареалізаційних доходів, правочинними.
Як тепер «відбиватися» платникам єдиного податку після такого «захисту», не відомо. Якщо в платників податку на прибуток при одержанні позики виникає валовий дохід, то при поверненні позики виникає і валова витрата, то в платника єдиного податку витрати в оподатковуванні участі не приймають.
Валюта для ЮРЕНа Практика Питання визначення суми виручки, отриманої юридичною особою - «єдиноподатником» у валюті, законодавчо не врегульоване. Тому ми тільки розглянемо можливі варіанти його розв’язання і запропонуємо найоптимальніший. Отже, все по порядку. Як відомо, юридичн...
