8. Одинока мати або батько (опікун, піклувальник) дитини у віці до 18 років. Удови, удівці
Одинока мати, одинокий батько — поняття, чітко не встановлені спеціальними законодавчими актами України. Тому для визначення такої категорії осіб і для надання їм пільг, передбачених законодавством, використовується роз’яснення Мін’юсту в листі від 21.03.2005 р. № 21-45-430 з посиланням на п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів, в якому зазначається, що одинокою матір’ю є жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, вдова, інша жінка, яка виховує і утримує дитину сама.
Відповідно, одиноким батьком є чоловік, не одружений, що виховує та утримує дитину самостійно. Такий статус зберігається за одинокою матір’ю (одиноким батьком) до досягнення дитиною повноліття. Повноліття в дитини відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р. № наступає в 18 років, якщо вона не досягає прав повнолітньої раніше (наприклад, одружуючись).
Категорія осіб, що є опікунами (піклувальниками), визначена Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківської опіки» від 13.01.2005 р. № 2342-IV. Відповідно до цього закону до опікунів (піклувальників) відносяться особи, сім’ї яких прийняли дитину з метою забезпечення її виховання, навчання, розвитку і захисту її прав та інтересів. Ця категорія осіб визначена також ст. 244 Сімейного кодексу, відповідно до якого до опікунів (піклувальників) відносяться особи, відносно яких було ухвалено рішення органу соціальної опіки про надання їм права виховувати, піклуватися та захищати права й інтереси дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківської опіки. До органів, що приймають рішення з питань опіки та піклування, відносяться відповідні відділи й управління районних, районних в містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад.
До вдів (удівців) відповідно до законодавства України відносяться особи, що пережили свого чоловіка або дружину і перебували на момент смерті чоловіка або дружини з ним у шлюбі, зареєстрованому в порядку, встановленому ст. 21 Сімейного кодексу.
Пільги та гарантії, надавані переліченим трьом категоріям осіб чинним законодавством, у зв’язку зі здійсненням ними трудових відносин, аналогічні, тому будуть розглянуті нами одночасно.
1. Додаткова відпустка. Відповідно до статті 1821 КЗпП одиноким матерям (батькам), удовам (удівцям), а також особам, які взяли дитину під опіку, які виховують дитину самостійно, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 7 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів. Це право на додаткову оплачувану відпустку для одиноких матерів і батьків, що виховують дитину без матері, та опікунів (піклувальників) передбачено також ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р.
Мінпраці та соціальної політики в своєму листі від 20.04.2005 р. № 36-152 уточнює, що для одержання додаткової оплачуваної відпустки не обов’язкове виконання умови, установленої в листі Мін’юсту від 21.03.2005 р. № 21-45-430, про утримання дитини одинокою матір’ю (батьком), удовою, опікуном (піклувальником) самостійно. З погляду Мінпраці для одержання права на таку відпустку досить дотримання умови про самостійне виховання дитини. Таким чином, у перелічених категоріях працівників є право на одержання додаткової оплачуваної відпустки і у випадку одержання аліментів від другого з батьків, і у випадку, якщо така одинока мати (батько), удова (удівець), опікун (піклувальник) одружуються, але дитина не всиновлена другим членом подружжя.
Надаючи цю пільгу працівникові, необхідно враховувати, однак, що у випадку, якщо цей працівник має право на додаткову відпустку на декількох підставах (наприклад, за ненормований робочий день, за роботу зі шкідливими умовами праці тощо), то загальна тривалість додаткової оплачуваної відпустки в цьому випадку не повинна перевищувати 14 календарних днів.
2. Збереження робочого місця. Ч. 3 ст. 184 КЗпП передбачено, що одиноких матерів, у яких є діти віком до 14 років або дитина-інвалід віком до 18 років, роботодавець не має права звільнити за власною ініціативою. Звільнення можливе тільки за умови повної ліквідації підприємства з обов’язковим подальшим працевлаштуванням, за згодою сторін, за власним бажанням або за переведенням на інше підприємство1. На період працевлаштування за одинокими матерями зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців від дня закінчення трудового договору.
Поняття «одинока мати» у цьому випадку трактується відповідно до точку зору Мін’юсту у листі від 21.03.2005 р. № 21-45-430 (див. на попередній сторінці). Для того щоб користуватися цією пільгою, особи, перераховані в листі Мін’юсту, повинні дотримуватися основної умови: як виховання дитини, так і її утримання, повинні здійснюватися цими особами поодинці. Отже, одинока мати, що одержує від колишнього чоловіка аліменти на утримання дитини, не може користуватися цією пільгою. З іншого боку, якщо одинока мати надасть на підприємство документи про те, що її колишній чоловік не виплачує їй аліменти або є боржником по сплаті аліментів, то, на думку Мін’юсту, ця пільга на неї поширюється. Тому що, з погляду Мін’юсту, у цьому випадку дотримується умова утримання дитини одинокою матір’ю самостійно. Це допущення буде діяти і для інших осіб, перелічених у цьому листі, що підпадають під визначення «одинока мати».
3. Підвищений розмір податкової соціальної пільги. Пп. 6.1.2 Закону України від 22 травня 2003 р. № 889 «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі — Закон № 889) передбачене право платників податку на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати на суму податкової соціальної пільги в розмірі 150 % суми пільги, установленої п. 6.1.1 цього закону:
- для вдів (удівців);
- для одиноких матері (батька), опікуна — розраховуючи на кожну дитину у віці до 18 років.
Як зазначено в роз’ясненні ДПАУ в листі від 22.06.2004 р. № 11496/7/17-3117, особа, що претендує на застосування до неї пільги, установленої пп. 6.1.2 Закону № 889, має не тільки виховувати, але й утримувати дітей (дитину) самостійно. З погляду ДПАУ «утриманням дитини»слід вважати, насамперед, її спільне проживання з одним із батьків. Документом, що підтверджує таке спільне проживання (утримання), може бути довідка ЖЕКу, довідка органу опіки, рішення суду або нотаріально завірений договір між колишніми чоловіком та дружиною щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини, наприклад чоловіком (ст. 109, 157 Сімейного кодексу).
Таким чином, якщо хто-небудь з членів колишньої родини або опікун (піклувальник) бажає користуватися правом на застосування до нього податкової соціальної пільги, як одинока мати або батько, визначеної пп. 6.1.2 Закону№ 889, а також інших пільг, розглянутих нами вище, тоодночасно з подачею підприємству заяви про застосування цієї пільги такою особою необхідно подати також документи, що підтверджують факт утримання дитини.
Для одержання права на податкову соціальну пільгу в розмірі 150 % суми пільги, установленої п. 6.1.1 Закону № 889, та інші пільги, передбачені для вдів (удівців) чинним законодавством, досить подання разом із заявою про надання пільги копії паспорта зі штампом про перебування у шлюбі на момент смерті дружини (чоловіка) та копії свідоцтва про її (його) смерть. У випадку якщо така вдова (удівець) самостійно виховує й утримує одного або більше неповнолітніх дітей, то для одержання права на підвищену податкову соціальну пільгу їй також необхідно надавати документи, що підтверджують факт утримання дитини (довідку з ЖЕКу про спільне проживання).
Крім зазначеної підвищеної пільги розраховуючи на кожну дитину до 18 років, одинокі мати (батько), опікун (піклувальник) мають право на застосування до їхніх доходів у вигляді зарплати додатково (одночасно) і пільги, установленої пп. 6.1.1 Закону № 889.
Розглянемо порядок надання податкової соціальної пільги в підвищеному розмірі для вдови на прикладі.
1 Докладніше про процедуру звільнення одиноких матерів див. статтю О. Згурського «Звільнення внаслідок ліквідації підприємства», «ШБ» № 11/2005
ПРИклад 1
На підприємстві працює менеджер Козаченко Л.С. Її оклад за штатним розписом — 600,00 грн. Вона є вдовою, що самостійно утримує і виховує двох неповнолітніх дітей. Розглянемо порядок нарахування і виплати її заробітної плати відповідно до діючого законодавства.
Таблиця 1
№ з/п
Зміст операції
Бухгалтерський облік
Сума, грн.
Податковий облік
Дт
Кт
ВД
ВВ
1
Нарахування заробітної плати за окладом
93
661
600,00
-
600,00
2
Нараховано внески до Пенсійного фонду (33,2 %)
92
651
199,20
-
199,20
3
Нараховано внески до Фонду соцстрахування з ТВП (1,5 %)
92
652
9,00
-
9,00
4
Нараховано внески до Фонду страхування на випадок безробіття (1,3 %)
92
653
7,80
-
7,80
5
Нараховано внески до Фонду страхування від нещасних випадків (0,7 %)
92
656
4,20
-
4,20
6
Утримано внески до Пенсійного фонду:
525,00 х 0,5 / 100 = 2,63
75,00 х 2 / 100 = 1,50
661
651
4,13
-
-
7
Утримано внески до Фонду соцстрахування з ТВП (1 %)
661
652
6,00
-
-
8
Утримано внески до Фонду соцстрахування на випадок безробіття (0,5 %)
661
656
3,00
-
-
9
Утриманий ПДФО
(600,00 - 4,13 - 6,00 -3,00 - (200,00 х 1,5 х 2) - 200,00) х 0,13 = 0,00
Коротко про головне А чи знаєте ви, що... Законодавець прийнявся «поліпшувати» своєї ж постанови та правила. НБУ вніс зміни майже до всіх свох Порядків. Не відстали КМУ, митниця і ДПАУ. 1. Мінекономіки затвердило «Перелік мінімальних рівнів індикативних цін на деякі види продукції, що...
Не у відпустку — у відрядження — на конференцію за кордон № 22 (2.6.2008) :: Практика З роками популярність фірмових виїздів за кордон для проведення нарад, семінарів, корпоративних заходів зростає. Розглянемо, яким чином оформити зв’язок витрат на подібні заходи, забезпечивши їх «валововитратність». Службове відрядження – це поїздк...
Доставка товару покупцям № 22 (2.6.2008) :: Практика Товар, придбаний покупцем, може бути вивезений ним самостійно або доставлений постачальником. Доставка товару покупцеві може здійснюватися як власним транспортом постачальника, так і за допомогою сторонніх транспортних організацій. При цьому вартість...
