Закінчення. Початок див. у «ШБ» № 01, 02, 03/2007 р.
Якщо за Гіппократом медицина — найблагородніше з мистецтв, то медичне страхування — це спроба нажитися на благородстві.
У попередніх публікаціях нами була розглянута схема здійснення добровільного медичного страхування (далі — ДМС) працівника (застрахованої особи), відповідно до умов якої сплата суми страхового внеску (премії) страховикові здійснюється за рахунок підприємства-роботодавця (страхувальника) на користь такого працівника. Сьогодні ж розглянемо на конкретних прикладах схеми ДМС, при яких сума страхового внеску сплачується: самим працівником підприємства; фізособами - родичами застрахованої особи; одночасно всіма особами, зазначеними вище1.
Працівник підприємства — страхувальник і застрахована особа одночасно
У цьому випадку працівник підприємства (страхувальник) укладає на певний строк (наприклад, рік) договір ДМС на свою користь зі страховою організацією (страховиком). Після цього підприємство, на якому працює працівник (застрахована особа), утримує із зарплати останнього суму страхового внеску і перераховує її (як правило, одноразово) страховикові, зазначеному в договорі ДМС. Підстава для утримання та перерахування внеску – письмова заява працівника2. Розглянемо приклад.
ПРИклад 1
Відповідно до даних штатного розкладу ЗАТ «Лайн» (платника податку на прибуток і ПДВ) оклад заступника директора цього підприємства становить 2000,00 грн. Одним із заступників директора було подано до бухгалтерії ЗАТ «Лайн» заяву (завізовану директором), в якій він просить утримати з його зарплати страховий внесок за договором ДМС у розмірі 1000,00 грн і перерахувати його страховій компанії «Альта». Що бухгалтерією і було зроблено. Умови прикладу 1 необхідно відобразити в обліку так.
Таблиця 1
№ з/п
Зміст господарської операції
Бухгалтерський облік
Сума,
грн
Податковий облік
Дт
Кт
ВД
ВВ
1
2
3
4
5
6
7
1
Нараховано заробітну плату заступникові директора (оклад)
92
6611
2000,00
-
2000,00
2
Нараховано внески до:
- Пенсійного фонду (33,2 %)
92
6511
664,00
-
664,00
- Фонду соціального страхування з ТВП (1,5 %)
92
6521
30,00
-
30,00
- Фонду страхування на випадок безробіття (1,3 %)
92
6531
26,00
-
26,00
- Фонду страхування від нещасних випадків (0,66 %3)
92
6522 (або 656)
13,20
-
13,20
3
Проведено утримання із зарплати до:
- Пенсійного фонду (0,5 % з 525,0 грн + 2,0 % з 1475,00 грн (2000,00 грн. - 525,00 грн))
Утримана із зарплати сума страхового внеску (на підставі заяви працівника)
6611
685
1000,00
-
-
6
Перераховано утриманий страховий внесок страховій компанії в межах виконання умов ДМС
685
311
1000,00
-
-
7
Перераховано суму утриманих страхових внесків до:
- Пенсійного фонду (664,00 грн + 32,13 грн)
6511
311
696,13
-
-
- Фонду соціального страхування з ТВП (30,00 грн +20,00 грн)
6521
311
50,00
-
-
- Фонду страхування на випадок безробіття (26,00 грн + 10,00 грн)
6531
311
36,00
-
-
- Фонду страхування від нещасних випадків (13,20 грн)
6522 (або 656)
311
13,20
-
-
8
Перераховано до бюджету утриманий ПДФО
6413
311
290,68
-
-
9
Виплачено зарплату заступнику директора з каси підприємства
6611
301
647,19
-
-
1 Нагадаємо, хто має право взагалі бути страхувальником. Так, відповідно до вимог ст. 3 Закону № 85 і ст.ст. 984-985 гл. 67 ЦКУ, за договором ДМС страхувальником може бути як фізособа, так і юрособа. Ці страхувальники також мають право укладати зі страховиком договір страхування і на користь третіх осіб. Крім того, чинним законодавством не заборонено здійснювати страхування, якщо фізособа або юрособа одночасно виступають як страхувальникі.
2 При виникненні страхового випадку (це будь-який розлад здоров’я застрахованого працівника, за винятком тих видів хвороб, які зазначені в страховому договорі) протягом терміну дії договору ДМС застрахований працівник звертається до медзакладу, який надасть йому медичну допомогу. При цьому страхова виплата перераховується страховиком або медзакладу, що надав допомогу застрахованому працівникові, або ж безпосередньо працівникові, що за рахунок власних коштів сплатив послуги медзакладу.
3 Наведено умовний відсоток.
Як бачимо, при перерахуванні страхового внеску підприємство виступає як посередник. Тому валових витрат з податку на прибуток у нього не буде.
Звернемо увагу, що при сплаті страхового внеску страховикові через банк виникають додаткові витрати, тобто витрати на оплату послуг банку за перерахування їм певної суми коштів. Якщо ці банківські послуги будуть оплачені за рахунок утриманої підприємством із зарплати працівника-страхувальника суми (про що варто також указати в заяві), то ніяких питань не виникне. Якщо ж підприємство за свій рахунок сплатить вищевказані послуги банку, то воно понесе витрати, які, на нашу думку, до валових витрат включати не можна. Адже довести зв’язок зазначених витрат з господарською діяльністю підприємства виходячи з вимог Закону № 334 практично неможливо.
Страховий внесок сплачується за рахунок заробітної плати, що підлягає до виплати працівникові, тобто після утримання підприємством внесків до відповідних фондів і податку з доходів фізосіб (далі — ПДФО). Тому додатково ПДФО утримувати зі страхового внеску не потрібно. Що і підтверджує пп. 4.2.4 Закону № 889, в якому сказано, що до складу місячного оподатковуваного доходу включається, зокрема, сума страхових внесків (премій), сплачена будь-якою особою-резидентом (за платника ПДФО або на його користь), іншим, ніж платник ПДФО.
Працівник підприємства — страхувальник, його родич — застрахована особа
За цією схемою працівник підприємства (страхувальник) укладає на певний строк (наприклад, рік) договір ДМС зі страховою організацією (страховиком) на користь свого родича. Після цього підприємство, на якому працює працівник (страхувальник), утримує із зарплати останнього суму страхового внеску і перераховує її (як правило, одноразово) страховикові, зазначеному в договорі ДМС. Підстава для утримання і перерахування внеску на користь родича працівника підприємства — це:
1) письмова заява працівника, в якій крім відповідного прохання про перерахування страхового внеску і П.І.Б. застрахованої особи вказуються також реквізити страховика, що здійснює ДМС. Бухгалтерська служба повинна приймати заяву до виконання тільки після відповідного розпорядження керівника підприємства (як правило, керівник підписує заяву із зазначенням бухгалтерії такого розпорядження: «виконати», «утримати і перерахувати» або «не утримувати»).
2) згода застрахованої особи - родича. Адже відповідно до вимог ст. 3 Закону № 85, страхувальники можуть укладати зі страховиками договори про страхування третіх осіб тільки за згодою останніх. Щоб уникнути негативних наслідків (приміром, визнання договору ДМС недійсним), така згода третіх осіб має бути оформлена в письмовому вигляді.
Бухгалтерія підприємства, одержавши ці документи, повинна обов’язково перевірити рівень споріднення між працівником-страхувальником і застрахованою особою. Адже для фізособи, на користь якої здійснюються страхові внески родичем першого рівня споріднення, вони не є оподатковуваним доходом і відповідно до абзацу «б» пп. 4.2.4 Закону № 889 із суми зазначених страхових внесків на ДМС підприємством ПДФО не утримуються. Відзначимо, що членами родини фізособи першого рівня споріднення, відповідно до пп. 1.20.4 Закону № 889, вважаються:
- її батьки і батьки його чоловіка (дружини);
- її чоловік або дружина;
- діти, діти чоловіка (дружини), у тому числі всиновлені діти.
Інші члени родини фізособи із зазначених у пп. 1.20.4 Закону № 889 мають другий рівень споріднення (приміром, баба, дід, онуки, брати і сестри, опікуни, утриманці).
Проводки бухгалтерського обліку в цьому випадку будуть такими самими, як і при використанні попередньої схеми (див. табл. 1). Відмінність лише одна — підприємство перераховує утриманий із зарплати свого працівника страховий внесок страховій компанії в межах виконання умов ДМС (див. проводку 6 табл. 1) не на користь такого працівника, а на користь третьої особи (родича застрахованої особи).
Працівник підприємства — застрахована особа, ДМС — за рахунок декількох джерел
Усього лише кілька слів про цю схему. Так, за умовами договору ДМС страхові внески сплачуються страховикові на користь застрахованої особи (працівника підприємства) одночасно за рахунок декількох джерел, наприклад:
- за рахунок самого застрахованої особи та членів її родини першого рівня споріднення;
- за рахунок застрахованої особи і підприємства, на якому вона працює;
- за рахунок застрахованої особи, підприємства, на якому вона працює та членів її родини першого рівня споріднення1.
Бухгалтерський і податковий облік у цьому випадку якихось особливостей мати не буде. Тобто при відображенні операцій зі сплати страхових внесків за рахунок декількох джерел необхідно просто скористатися наведеними нами публікаціями на тему ДМС2.
1 Страховий внесок може бути сплачений, крім наведених нами джерел, і за рахунок інших джерел (приміром, підприємства та членів сім’ї застрахованої особи другого рівня споріднення).
2 Дивись цю публікацію, а також додатково «ШБ» № 1/2007, «ШБ» № 2/2007, «ШБ» № 3/2007
Нормативна база
1. ЦКУ – Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.
2. Закон № 334 - Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334-1994.
3. Закон № 889 - Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.
4. Закон № 85 - Закон України «Про страхування» від 07.03.1996 р. № 85-1996.
Ліквідація об’єктів основних фондів Податковий облік Продовження. Початок див. у «ШБ» № 22, 23/2006 р., № 01, 02, 03/2007 р. Наше податкове законодавство не тільки «хитромудре», але ще і збиткове, тому що не містить порядку відображення реально можливих і досить розповсюджених операцій. Це так само, як в...
Інтернет-магазин № 22 (2.6.2008) :: Податковий облік У минулому номері ми розглянули загальні вимоги до дистанційної торгівлі та один з її видів, а саме торгівлю за каталогами. У цій публікації розглянемо «удосконалений» метод торгівлі на відстані — торгівлю через Інтернет-магазин....
