Перехід платника єдиного податку з однієї ставки на іншу
Гроші люблять тишу та сталість. Податки теж.
Підприємство - платник єдиного податку з початку 2007 року перейшло зі ставки 6 % на 10 %. При здачі Свідоцтва платника ПДВ податкова наполягає на тому, щоб ми нарахували і сплатили до бюджету податкові зобов’язання на суму залишків ТМЦ. Чи правочинні їхні дії?
Відповідно до пп. «в» п. 9.8 Закону України від 03.04.97 р. № 168 «Про ПДВ» (далі — Закон № 168) реєстрація платника ПДВ анулюється у випадку, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку і підприємство повертає Свідоцтво платника ПДВ разом з «Заявою про анулювання реєстрації платника ПДВ» (форма № 3-ПДВ додатка 3 до «Положення про Реєстр платників ПДВ», затвердженого наказом ДПАУ від 01.03.2000 р. № 79 (далі — Положення № 79)). Причому при анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, що починається з дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, і закінчується днем анулювання, тобто підприємство зобов’язане ще і подати за останній звітний період (навіть якщо це і кілька днів) податкову декларацію з ПДВ.
Дійсно, у випадку якщо в платника ПДВ на день анулювання реєстрації є в залишках ТМЦ, то він відповідно до останнього абзацу п. 9.8 Закону № 168 зобов’язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов’язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.
Відповідно до пп. 1.20.1 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі — Закон № 334):звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору.
Тобто для визначення ціни умовного продажу можна було б взяти за основу вартість купівлі ТМЦ, однак є пп. 1.20.2 Закону № 334, який обумовлює, що при визначенні звичайної ціни використовується інформація про вартість ідентичних ТМЦ, дійсна на момент їхнього продажу. І у випадку, якщо між купівлею та умовним продажем ТМЦ пройшов великий часовий період, то довести правильність застосування звичайної ціни для підприємства буде проблематично. Хоча, якщо підприємство доведе, що на момент продажу не здійснювалася торгівля ідентичними товарами, або неможливо визначити таку ціну через відсутність або неприступність інформації, то звичайною знов-таки буде вважатися договірна ціна (пп. 1.20.6 Закону № 334). Причому доводити, що договірна ціна не відповідає звичайній, буде податкова інспекція (пп. 1.20.8 Закону № 334).
А от якщо податкова доведе невідповідність договірної ціни рівню звичайних цін, донарахування податкових зобов’язань буде здійснюватися з використанням непрямих методів (пп. 1.20.10 Закону № 334).
Підіб’ємо підсумок: підприємство при переході зі ставки єдиного податку з 6 % на 10 % зобов’язано знятися з реєстрації платника ПДВ, здати оригінал і всі засвідчені копії Свідоцтва до податкової інспекції, подати Декларацію з ПДВ за останній податковий період та сплатити нараховані податкові зобов’язання.
Підприємство - єдиноподатник переходить зі ставки 10 % на ставку 6 %. Чи зобов’язано воно відразу ж реєструватися платником ПДВ або можна «набрати» необхідний для обов’язкової реєстрації оборот в 300 тис. грн, а потім зареєструватися?
Відповідно до пп. 2.3.1 Закону України від 03.04.97 р. № 168 «Про ПДВ» (далі — Закон № 168) підприємство зобов’язане зареєструватися платником ПДВ у випадку, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню, протягом останніх 12 календарних місяців у сумі перевищує 300 тис. грн (без урахування ПДВ). Однак п. 3 Указу Президента від 03.07.98 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єкта малого підприємництва» (далі — Указ № 727) обумовлено, що юрособа, яка здійснює діяльність зі спрощеної системи оподаткування, сплачує єдиний податок за ставкою
- 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України «Про податок на додану вартість».
Тобто платник єдиного податку за ставкою 6 % зобов’язаний бути платником ПДВ.
Реєстрація платника ПДВ здійснюється за «Реєстраційною заявою платника ПДВ», форма якої (форма № 1-ПДВ) наведена в додатку 1 Положення № 79. Підприємство стає платником ПДВ з дати видачі «Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ». Якщо підприємство реєструється платником податку не з першого дня календарного місяця, то першим податковим періодом є період, що починається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця (пп. 7.8.1 Закону № 168).
Податок з реклами Практика Принципи рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, визначає Закон України від 03.07.96 р. № 270/96-ВР «Про рекламу» (далі — Закон № 270). В розумінні Закону № 270...
