Школа бухгалтера № 5 (12.3.2007)
Бухгалтерський облік

Помилки в обчисленні доходів

Інколи в практичній роботі бухгалтери стикаються зі, здавалось би, простими операціями, проте помилки при цьому роблять значні (і для бухгалтерського, і для податкового обліку). Про деякі з них розказується у цій статті.

Коли багато кас

Одна з типових помилок, пов’язана з обчисленням виручки і, як наслідок, доходу (валового доходу) полягає в «нехтуванні» залишками коштів на місці розрахунку (розмінною монетою) і виручкою «в дорозі». Такі ситуації, зазвичай, мають місце за наявності відокремлених структурних підрозділів і, як правило, в кінці звітного періоду.

Ми вже звертали увагу, що торговельний підрозділ (наприклад, магазин) повинен здавати денну виручку до каси підприємства. Якщо ж він має право видавати кошти з виручки на господарські потреби чи безпосередньо здавати в банк, то у нього (в магазині) має бути окрема касова книга.

Здана в банк структурним підрозділом готівка «на вечірню касу» надійде на рахунок наступного дня. До закінчення граничних строків подання податкової звітності цей процес можна відслідкувати. Проте бухгалтери деколи «забувають», що такі кошти мають бути відоб­ражені ще в результатах попереднього місяця. Для їх обліку використовується субрахунок 333 «Кошти в національній валюті в дорозі».

ПРИклад 1

Магазин в м. Полтава здав готівкову виручку до банку для зарахування її на рахунок 31 березня о 19.00. На рахунок підприємства в м. Києві вона зарахована банком 1 квітня. В обліку цю операцію слід відобразити так:

Таблиця 1

№ з/п	Зміст операції	Бухгалтерський облік		Сума, грн	Податковий облік
		Дт	Кт		ВД	ВВ
Березень
1	Відображено готівкову виручку магазину в м. Полтава за 31 березня	301 702	702 6411	12000,00 2000,00	10000,00	-
2	Відображено здавання до банку готівки магазином в м. Полтава	333	301	12000,00	-	-
Квітень
3	Надходження коштів на рахунок в банку	311	333	12000,00	-	-

Вже з’ясованим також є питання встановлення лімітів залишку готівки в касі підприємства за наявності структурних та територіально відокремлених підрозділів: якщо, наприклад, магазин має статус філії, то йому встановлюється окремий ліміт залишку готівки в касі; якщо ні — то ліміт не встановлюється, в т.ч. за наявності окремої касової книги. При цьому залишок розмінної монети в останньому випадку для визначення дотримання ліміту залишку готівки в касі додається до залишку готівки в касі підприємства.

Тому якщо підприємство має такі структурні під­розділи, то йому слід пам’ятати, що якщо находження коштів фіксується приладами обліку (РРО, торговельні автомати тощо), то обсяг виручки (доходу) визначається за даними таких приладів, а якщо кошти від покупців оприбутковуються до каси, то обсяг виручки (доходу) визначається за даними касової книги.

ПРИклад 2

Підприємство має три магазини. Кожному з магазинів дозволяється залишати 10 % виручки як розмінну монету. Припустимо, що виручка магазину № 1 склала згідно даних звіту РРО — 10000,00 грн, до банку здано 9000,00 грн; а виручка магазинів № 2 і № 3 — 6000,00 грн і 7000,00 грн, і до каси здано 5400,00 грн і 6300,00 грн відповідно. В обліку підприємства ці операції можна відобразити так:

Таблиця 2

№ з/п	Зміст операції	Бухгалтерський облік		Сума, грн	Податковий облік
		Дт	Кт		ВД	ВВ
1	Відображено виручку магазину № 1	3012 702	702 6411	10000,00 1667,00	8333,00	-
	Оприбутковано до каси виручку магазину № 1	3011	3012	9000,00
2	Відображено виручку магазину № 2	3013 702	702 6411	6000,00 1000,00	5000,00	-
	Оприбутковано до каси виручку магазину № 2	3011	3013	5400,00
3	Відображено виручку магазину № 3	3014 702	702 6411	7000,00 1167,00	5833,00	-
	Оприбутковано до каси виручку магазину № 3	3011	3014	6300,00
1	Отражено поступление выручки магазина № 1	3011	3012	9000,00	-	-
2	Отражены доходы от продажи	3012 702	702 6411	9000,00 1500,00	7500,00	-

В цьому разі неправильно рахувати виручку і відображати дохід від продажу, наприклад, так:

1	Відображено надходження виручки магазину № 1	3011	3012	9000,00	-	-
2	Відображено доходи від продажу	3012 702	702 6411	9000,00 1500,00	7500,00	-

Комісійні за рахунок виручки

Друга поширена ситуація, за якої допускаються помилок, така. Інколи, не бажаючи обтяжувати себе готівковими розрахунками, підприємства укладають з банками договори з приймання платежів від населення зі сплатою комісійної винагороди банку за свій рахунок. Нічого тут надзвичайного немає, проте є одне «але».

І полягає воно в способі утримання банком комісійної винагороди. Окремі банки практикують зараховувати на рахунок підприємства «чисту» суму, за мінусом своєї комісії. З цією ситуацією стикаються як платники єдиного податку, так і підприємства на загальній системі оподаткування. І у кожного тут свій «інтерес».

Так, у платників єдиного податку - юросіб об’єктом оподаткування є виручка, під якою розуміються всі надходження коштів на розрахунковий рахунок та/або до каси за продані товари (роботи, послуги). Відповідно, у платника єдиного податку виникає запитання щодо бази оподаткування єдиним податком – сума за мінусом комісії чи сума продажу.

Не зважаючи на те, що на рахунок єдиноподатника надходить сума за мінусом комісії банку, до бази оподат­кування має включатися сума з комісією. Так, відповідаючи на схоже запитання у «Віснику податкової служби України» № 14/2006 Н. Хоцянівська, директор Департаменту податку на прибуток та інших податків i зборів (обов’язкових платежів) ДПА України зазначила, що до бази оподаткування єдиним податком включається вся сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності - юрособою на розрахунковий рахунок за надані послуги, без зменшення коштів на суму комісійної винагороди, яку підприємство згідно договору сплачує банку. Хоча по ходу відповіді автор і стверджує, що до виручки включаються суми, фактично отримані до каси або на розрахунковий рахунок.

Підприємства на загальній системі оподаткування також з цим стикаються. І тут цікавою є ситуація щодо виходу з «кризової» ситуації. Коли покупець приходить з квитанцією банку про сплату на користь продавця товару, наприклад, 100,00 грн, продавець звіряє надходження коштів і виявляє, що фактично надійшло не 100,00 грн, а 98,00 грн. Він вимагає доплатити різницю до каси підприємства або знову відправляє покупця в банк. А на майбутнє, щоб уникнути такої ситуації, виписує покупцям рахунок на більшу суму, «забиваючи» в нього комісію банку. Тоді від покупця, який сплачує в банку 102,00 грн, на рахунок підприємства надходить вже

100,00 грн. І в першому і в другому випадку підприємство проводить в себе продаж тільки на суму вартості товару. Оскільки кошти за розрахунково-касове обслуговування банк утримує самостійно і не з розрахункового рахунка, то підприємство не вважає, що воно є платником комісії банку. Але це неправильно. В цьому разі комісія банку має відображатися як витрати через субрахунок розрахунків з банком, наприклад, через рахунок 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».

ПРИклад 3

Згідно укладеного з банком договору банківського рахунку плата за розрахунково-касове обслуговування в разі одержання платежів від фізичних осіб здійснюється за рахунок підприємства в розмірі 0,5 % отриманої суми. Ціна продажу одиниці товару — 120,00 грн, в т.ч. ПДВ — 20,00 грн. Всього продано 30 одиниць товару. В обліку ці операції слід відобразити так:

Таблиця 3

№ з/п	Зміст операції	Бухгалтерський облік		Сума, грн	Податковий облік
		Дт	Кт		ВД	ВВ
1	Виписано рахунок на оплату 30 одиниць товару: 30 х 120,00 = 3600,00	х	х	х	х	х
2	Отримано оплату	311	681	3582,00
	Відображено комісію банку (0,5 %)	377 92	681 377	18,00 18,00	-	18,00
3	Відображено валові доходи	х	х	3000,00	3000,00	-
4	Відображено ПДВ	643	6411	600,00	-	-
5	Відвантажено товар	361 702 681	702 6411 361	3600,00 600,00 3600,00	-	-

Неправильно в цьому випадку відображати виручку (дохід) наприклад, так:

Виправлення помилки

Такого роду помилки в податковому обліку впливають на визначення податкових зобов’язань як з податку на прибуток, так і з ПДВ. Якщо підбити дані за якийсь відрізок часу, то їхнє фактичне заниження буде на рівні сум останнього дня звітного періоду. Проте не потрібно себе заспокоювати. Для застосування штрафних санкцій суми «переплат» не зараховуються в рахунок занижених (недодекларованих) сум податкових зобов’язань. І за кожний такий випадок можна отримати мінімум 170,00 грн штрафу. Тому такі «дрібні» помилки в податковому обліку таки слід виправляти. В бухгалтерському обліку такі помилки виправляються шляхом допроведення сум невідображених доходів в звітному періоді окремою підсумковою проводкою зі складанням бухгалтерської довідки за кожен зі звітних періодів, коли виявлено помилку.

В наступному номері ми розглянемо ситуацію, коли фактично отримані доходи не підтверджуються понесеними витратами.

Дмитро Кучерак

версія для друку

відправити поштою

написати редактору

Наступна стаття:		На початок статті

Звіт про рух грошових коштів
Бухгалтерський облік
Продовження. Початок див. у «ШБ» № 04/2007 р. Гроші не тільки постійно перебувають у русі (Semper in motu (лат.) — завжди в русі, сказано і про них), але ще і мають властивість змінюватися. Звідси завдання складання звіту про їхній рух стає одним і...

В рубриці:

Відпускні в бухгалтерському обліку
№ 24 (16.6.2008) :: Бухгалтерський облік
Тема відображення в обліку операцій з надання відпустки працівникам особливо актуальна у літній період. Тому, як правильно відправити працівника у відпустку, присвячена ця стаття....

Поступка вимоги — цесія і факторинг
№ 22 (2.6.2008) :: Бухгалтерський облік
У бухгалтерській практиці все частіше зустрічаються договори переведення боргу і відносно нові для вітчизняного законодавства терміни «цесія» і «факторинг». Про те, що це таке і як операції в межах переведення зобов’язань на третю особу відображаються в б...