Досить часто підприємства громадського харчування -юридичні особи (далі — ПГХ) в своїй господарській діяльності купують продукти на ринку. Які документи необхідно одержати в постачальника разом з продукцією, що купується?
Якщо продукти харчування ПГХ закуповує в постачальників - юридичних осіб, все досить просто: це належним чином оформлені супровідні документи (накладні, товарно-транспортні накладні, рахунку-фактури).
Якщо ПГХ закуповує продукцію у приватних підприємців (далі — ПП), то з виписаним товарним чеком (про те, що це за документ і які обов’язкові реквізити він повинен містити, докладніше див. «ШБ» № 12/2006 с. 39) або іншим документом, що підтверджує перехід права власності на товар і здійснені за нього розрахунки, воно повинне вимагати від ПП копію його свідоцтва про державну реєстрацію (лист ДПАУ від 01.09.2006 р. № 9732/6/17-0716).
Більш докладно розглянемо випадок, коли ПГХ закуповує продукцію на ринку безпосередньо у виробника (фізособи - не суб’єкта підприємницької діяльності (далі — продавця-фізособи)). І для початку розберемося, який документ у цьому випадку має вимагати підприємство ПГХ від продавця-фізособи.
Мінфін у своєму листі від 30.07.2004 р. № 31-03430-03-29/13806 (далі — Лист № 31) рекомендує використовувати при оформленні закупівлі продукції на ринку у продавців-фізосіб закупівельний акт, форма якого наведена в додатку 5 до п. 2.1 «Методичних рекомендацій до введення національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку до сфери громадського харчування та побутових послуг, гармонізованих з міжнародними стандартами», затверджених наказом Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України від 17.06.03 р. № 157 (далі — Наказ № 157). Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV закупівельний акт як первинний документ, на підставі якого буде зафіксовано факт здійснення господарської операції, повинен містити обов’язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого цей акт складений; прізвище, ім’я та по батькові продавця; його ідентифікаційний код; назву продукції; ціну та кількість проданої продукції; суму грошових коштів, виплачених продавцеві; особистий підпис продавця-фізособи, що посвідчує одержання грошових коштів.
Сама форма закупівельного акту затверджується керівником підприємства і включається до переліку використовуваної на підприємстві первинної документації (на підставі виданого по підприємству наказу керівника). І оскільки закупівельний акт є первинним документом, що посвідчує проведення розрахунків за придбану продукцію у продавця-фізособи і дає підставу для включення цієї вартості до складу валових витрат підприємства, то має сенс вести журнал реєстрації закупівельних актів. Для малих підприємств Мінфін у Листі № 31 радить:
Стосовно доцільності ведення журналу реєстрації закупівельних актів зазначаємо, що Методичними рекомендаціями по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами, затвердженими відповідним наказом Міністерства фінансів України від 25.06.2003 р. № 422, малі підприємства при застосуванні простої форми бухгалтерського обліку дані первинних документів про господарські операції заносять у хронологічній послідовності до Журналу обліку господарських операцій.
ПРИклад 1
Підприємство громадського харчування ТОВ «Маргарита» для закупівлі продуктів на ринку 23.02.2007 р. видало під звіт з каси підприємства готівкові кошти своєму співробітникові (менеджерові по закупівлях Панасенко П.С.), за якими він відзвітувався, надавши 25.02.2007 р. до бухгалтерії підприємства «Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт» і додавши до нього підтверджуючий документ (закупівельний акт за затвердженою на підприємстві формою).
Тепер визначимо, хто є податковим агентом фізособи і в якому випадку з продавця не треба утримувати податок з доходів фізичних осіб (далі — ПДФО).
Відповідно до п. 1.15 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.03 р. № 889-IV (далі — Закон № 889):
Податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
У випадку придбання продукції у продавця-фізособи підприємство, що придбало цю продукцію, є податковим агентом такого продавця-фізособи і зобов’язано, як податковий агент, що виплачує оподатковуваний податком дохід в інтересах платника податків, утримувати ПДФО із суми такого доходу за рахунок платника податків за ставкою 15 % (пп. 8.1.1 Закону № 889).
Відповідно до пп. 4.3.36 Закону № 889 до складу оподатковуваного доходу платника податків не включаються доходи, отримані власником сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію і первинну переробку), вирощеної (виробленої) ним на землі, наданої для ведення особистого сільського господарства. Одержувач таких доходів подає податковому агентові довідку про своє право на одержання доходу в джерела його виплати без утримання податку. Причому ДПАУ у своєму листі від 16.11.06 р. № 12995/6/17-07-16 уточнює:
Тобто надання такої довідки передбачено лише громадянам, які реалізовують надлишки власної сільськогосподарської продукції, вирощеної (виробленої) на наданих їм згідно зі ст. 121 Земельного кодексу України земельних ділянках, і не є суб’єктами господарювання.
Форма довідки, строк її дії, порядок видачі визначений Постановою КМУ від 01.08.06 р. № 1063 «Про затвердження Порядку видачі довідки про право фізособи на одержання доходу від податкового агента без утримання податку і її форма» (далі — Постанова № 1063). Довідка видається безоплатно сільрадою або місцевою радою власникові сільгосппродукції (включаючи продукцію первинної переробки) в десятиденний строк з моменту одержання від нього письмової заяви строком на три роки і служить для пред’явлення податковому агентові.
ДПАУ в листі від 22.12.06 р. № 24159/7/17-0717 щодо практичного застосування Постанови № 1063 вважає, що податковим агентам варто акцентувати увагу на те, що тільки наявність Довідки надає право продавцю-фізособі на одержання доходу від податкового агента без утримання податку. І рекомендує податковому агентові при одержанні від фізособи ксерокопії Довідки звірити її з оригіналом Довідки та впевнюватися, що копія (ксерокопія) наданої їм Довідки відповідає її оригіналу (оригінал Довідки залишається у громадянина, копія - в справах податкового агента).
Крім того, податковим агентам слід перевірити, що довідка є встановленої форми (форми N 3-ДФ) і в ній заповнені всі визначені реквізити.
При цьому якщо вид продукції, що реалізовується фізичною особою, не зазначено у частині Довідки щодо найменування сільгосппродукції, то податковий агент зобов’язаний утримати податок із всієї суми, виплаченої за закупівлю такої продукції.
Строки зберігання такої Довідки на підприємстві встановлюються відповідно до тривалості загальної позовної давності, визначеної ст. 257 Цивільного кодексу України (лист ДПАУ від 05.09.06 р. № 9876/6/17-0716).
І на закінчення нагадаємо, що підприємство, будучи податковим агентом продавця-фізособи, зобов’язано відобразити виплачений йому дохід у своєму податковому розрахунку за формою № 1-ДФ із ознакою доходу 53 «Доходи від продажу сільськогосподарської продукції» з відображенням утриманого або неутриманого податку із цього доходу.
ПРИклад 1 (продовження)
Марченко І.А., в якої менеджером ТОВ «Маргарита» були закуплені на ринку продукти харчування, надала йому оригінал довідки за формою № 3-ДФ і видала Панасенко П.С. ксерокопію цієї довідки.
Авторське право Практика Одним з видів активів (а саме нематеріальних активів), як суб’єкта підприємницької діяльності, так і неприбуткових організацій, є об’єкти авторського права. Незважаючи на свою нематеріальну основу, вони є частиною необоротних засобів таких суб’єктів...
Не у відпустку — у відрядження — на конференцію за кордон № 22 (2.6.2008) :: Практика З роками популярність фірмових виїздів за кордон для проведення нарад, семінарів, корпоративних заходів зростає. Розглянемо, яким чином оформити зв’язок витрат на подібні заходи, забезпечивши їх «валововитратність». Службове відрядження – це поїздк...
Доставка товару покупцям № 22 (2.6.2008) :: Практика Товар, придбаний покупцем, може бути вивезений ним самостійно або доставлений постачальником. Доставка товару покупцеві може здійснюватися як власним транспортом постачальника, так і за допомогою сторонніх транспортних організацій. При цьому вартість...
