Одним з видів активів (а саме нематеріальних активів), як суб’єкта підприємницької діяльності, так і неприбуткових організацій, є об’єкти авторського права. Незважаючи на свою нематеріальну основу, вони є частиною необоротних засобів таких суб’єктів (організацій) і підлягають бухгалтерському і податковому обліку. Однак часто в силу незнання правових норм, що регулюють авторське право в Україні, або через ігнорування цих норм об’єкти авторського права використовуються без документального оформлення свідоцтва на них, без укладання договорів про передачу авторських прав і, як наслідок, без бухгалтерського і податкового обліку таких об’єктів. Розгляду порядку ведення обліку об’єктів авторського права, проблемам визначення вартості, а також захисту авторських прав і буде присвячена ця стаття.
1. Виникнення авторського права
Авторське право виникає в результаті роботи фізичної особи або групи осіб над одним, зовсім новим, таким, що відрізняється від інших за своїми властивостями, об’єктом. Надалі такий об’єкт у юриспруденції йменується твором. Фізична особа, що своєю творчою працею створила твір, є стосовно цього твору автором. Якщо твір було створено групою авторів, то всі вони є співавторами твору і мають стосовно нього рівні права, якщо інше не встановлено договором між ними. Авторське право на твір, створений кількома фізичними особами (співавторами), належить їм спільно, незалежно від того, чи становить такий твір єдине ціле або складається з частин, кожна з яких має ще і самостійне значення (може бути використана незалежно від інших частин твору).
У творів (об’єктів авторського права) дуже широкий спектр. Прикладами твору можуть бути:
- книги, брошури, статті;
- виступи, лекції, мови й інші усні твори;
- комп’ютерні програми, бази даних;
- музичні твори;
- твори, створені для сценічного показу, та їхньої постановки;
- аудіовізуальні твори;
- твори образотворчого мистецтва, архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва; фотографічні твори;
- тексти перекладів і т.д.
Права авторів (співавторів) на твір називаються авторськими правами і містять у собі як майнові, так і немайнові права. До майнових прав на який-небудь твір відноситься виключне право використання цього твору (об’єкта авторського права) автором, а також виключне право такою особою давати дозвіл або заборону на його використання іншими особами. Надання дозволу і передача авторських майнових прав іншій особі може здійснюватися як за винагороду, так і безоплатно, залежно від того, що передбачено в договорі. До немайнових прав відносяться: право на недоторканність твору (тобто право на те, щоб створений ним твір не змінювався в процесі його використання); право вимагати або забороняти зазначення свого імені у зв’язку з використанням твору; право вказувати свій псевдонім у зв’язку з використанням твору. На відміну від немайнових авторських прав майнові права автора можуть бути передані (відчужені) іншій особі, після чого така особа стає також суб’єктом авторського права (але не автором!).
Дата виникнення авторського права залежить від способу виникнення такого права. Авторське право може виникнути:
а) за презумпцією авторства. Відповідно до Цивільного Кодексу, якщо не доведено інше, то майнові і немайнові авторські права на твір одержує та особа, ім’я якої зазначено на оригіналі або чернетці твору; при цьому процедура офіційної реєстрації авторського права не є обов’язковою і здійснюється суб’єктами авторського права виключно на добровільній основі. У цьому випадку датою виникнення авторського права буде безпосередньо дата створення твору;
б) за договором. У тому випадку, коли авторське право виникає як результат виконання роботи, передбаченої договором на створення цього твору, датою виникнення авторського права буде дата підписання акту приймання-здачі виконаних робіт від виконавця замовникові. У випадку якщо майнове авторське право є предметом договору купівлі-продажу, міни, дарування й інших договорів датою виникнення майнового авторського права в нового суб’єкта авторського права буде дата передачі йому майнового авторського права, зазначена в договорі. За передачу авторських прав або права використання об’єкта авторського права за договором авторові виплачується винагорода (не плутати із заробітною платою!).
Типові форми договорів та інших первинних документів, що реєструють як виникнення об’єктів авторських прав у межах трудових договорів і договорів ГПХ, так і передачу майнових авторських прав на твір, установлені цілою низкою нормативних документів. Наприклад, Наказом Міністерства освіти і науки України від 28.12.2004 р. № 986 «Про затвердження зразків документів» установлено сім первинних форм, включаючи чотири договори, які можна за розсудом сторін укласти для реєстрації та передачі авторського права від автора іншій особі в межах трудових відносин;
в) за законом. У випадку одержання майнового авторського права за законом як спадщину датою виникнення майнового авторського права на твір буде дата виникнення права на спадщину. У випадку якщо авторське право, як майнове, так і не майнове, виникає за законом в результаті судового рішення, що вирішує суперечки зі встановлення суб’єкта авторських прав, датою виникнення авторського права є дата рішення суду зі встановлення такого суб’єкта.
Незважаючи на те, що для виникнення і здійснення авторського права державна реєстрація такого права не є обов’язковою, багато авторів, щоб уникнути суперечок і захистити свої права, вдаються до цієї процедури. Наявність авторського свідоцтва також необхідно для здійснення бухгалтерського і податкового обліку авторського права як нематеріального активу, адже процедура видачі авторського свідоцтва передбачає не тільки видачу документа про об’єкт авторського права (забезпечуючи в такий спосіб документальну підставу для оприбуткування цього нематеріального активу), але і перевірку наданого зразка твору на унікальність і обґрунтованість одержання його автором авторського свідоцтва.
Процедура реєстрації авторського права регулюється Постановою Кабміну України «Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір» від 27.12.2001 р. № 1756. Реєстрація авторського права здійснюється Державним департаментом інтелектуальної власності. Суб’єкт авторського права або одна зі сторін, що містять авторський договір (трудовий або цивільно-правовий договір про передачу майнового авторського права від автора твору іншій особі), подає до департаменту пакет документів, що включають у себе: заяву; авторський договір; зразок твору в матеріальній формі; документ, що підтверджує сплату держмита за видачу свідоцтва; доручення (якщо оформлення свідоцтва здійснює довірена особа); інші необхідні для реєстрації авторського права документи. Одержавши пакет документів, Державний департамент інтелектуальної власності протягом місяця розглядає їх і по закінченні цього строку надає заявникові або свідоцтво, зареєстроване в Державному реєстрі свідоцтв, про реєстрацію авторського права на твір, або обґрунтовану відмову у видачі такого свідоцтва.
Цей авторський знак особливо зручний у тих випадках, коли автор працює, не вказуючи на екземплярах своїх творів свого справжнього імені,
а використовуючи псевдонім. У таких випадках буває важко визначити, яка фізична особа є автором твору. Реєстрація ж псевдоніма як авторського знака з одного боку дозволяє зберегти анонімність автора для широкої публіки, з іншого, якщо буде потреба, дозволяє підтвердити авторські права на той або інший об’єкт авторського права.
2. Реалізація авторського права
Реалізація авторського права, тобто використання цього права для одержання якої-небудь вигоди, може здійснюватися власником (суб’єктом) авторських прав кількома способами:
- шляхом продажу майнових авторських прав іншій особі (за авторським договором);
- шляхом надання права користування об’єктом авторського права за винагороду (за ліцензійним договором);
- шляхом одержання відсотків за кожне використання (за кожний проданий екземпляр копії) об’єкта авторського права (роялті).
В ситуаціях, в яких авторське право виникає з презумпції авторства або за законом в результаті одержання спадщини, реалізація авторського права відбувається найпростішим шляхом: розмір винагороди встановлюється за згодою сторін. Випадок одержання авторського права за законом у результаті судового рішення ми розглянемо в розділі, присвяченому захисту авторського права. Більш докладно ми зупинимося на найбільш заплутаній, хоча і дуже розповсюдженій в нашій країні ситуації, коли авторське право виникає в результаті роботи за трудовим договором або договом цивільно-правового характеру.
Оренда приміщення у фізичної особи - не СПД Практика Підприємство, що працює на загальній системі оподаткування і є платником ПДВ, орендує приміщення у фізичної особи - не працівника підприємства і не СПД. Чи виникають у підприємства валові витрати і якщо так, то якими первинними документами вони...
Не у відпустку — у відрядження — на конференцію за кордон № 22 (2.6.2008) :: Практика З роками популярність фірмових виїздів за кордон для проведення нарад, семінарів, корпоративних заходів зростає. Розглянемо, яким чином оформити зв’язок витрат на подібні заходи, забезпечивши їх «валововитратність». Службове відрядження – це поїздк...
Доставка товару покупцям № 22 (2.6.2008) :: Практика Товар, придбаний покупцем, може бути вивезений ним самостійно або доставлений постачальником. Доставка товару покупцеві може здійснюватися як власним транспортом постачальника, так і за допомогою сторонніх транспортних організацій. При цьому вартість...
