Парламент стоїть перед нерозв’язною проблемою: як одержати від нас податки, яких ми не можемо сплачувати, щоб витратити їх на те, у чому ми не бідуємо.
Всім відомо, що податкова декларація з податку на прибуток підприємства (далі — декларація) складається на підставі вимог Порядку ДПАУ № 143. Заповнюючи рядки декларації, підприємство використовує дані податкового обліку з податку на прибуток, що ведеться з урахуванням вимог Закону № 334. Що ще потрібно врахувати, ведучи податковий облік і заповнюючи декларацію? Правильно, податкові роз’яснення з деяких спірних питань, а також усілякі «побажання» і «вимоги», викладені в листах податкових органів. Ви скажете, що це прописні істини. Дійсно, це так.
Але вся суть у тому, що навіть виконуючи всі вищезазначені вимоги «чинного законодавства», підприємство може не мати позитивних податкових наслідків (тобто після прийняття декларації, у ДПІ відсутні претензії до декларанта; підприємство не є об’єктом перевірок і податкового тиску і т.д.). Чому так відбувається, ми розповімо нижче. Але відразу ж зазначимо, що не буде йти мова про ті декларації, в яких указується підприємством від’ємний об’єкт оподаткування або взагалі «нульове» значення валових доходів і витрат. Адже і так зрозуміло, що за всіх часів податкові органи до таких декларувань ставилися негативно.
Показник податкового навантаження
Податкове навантаження з податку на прибуток визначаються податковими органами для конкретного підприємства на підставі інформації, задекларованої в декларації. Показник податкового навантаження розраховується за формулою, зазначеною в розділі 2 Рекомендацій ДПАУ № 441, а саме:
П. н. = ___________________ х 100 %1, де:
П.н. ( %) – показник податкового навантаження для конкретного підприємства;
Податок на прибуток (грн) – сума, зазначена в рядку 12 Декларації з податку на прибуток підприємства;
Валовий дохід (грн) – сума, зазначена в рядку 3 Декларації з податку на прибуток підприємства.
Зазначимо, що зазначені величини для підприємства зі значними валовими доходами2 визначаються:
- при плануванні податкової перевірки на 1-й квартал — за даними Декларації за 9 місяців року, що передує року, на який здійснюється планування;
- при плануванні податкової перевірки на 2-й, 3-й і 4-й квартал — за даними Декларації за рік, що передує року, на який здійснюється планування.
Визначена за цією формулою величина використовується податковими органами для того, щоб установити, чи правильно (певна річ, з погляду податкової) платник податків нараховує податок на прибуток і чи не використовує підприємство схеми мінімізації податкових зобов’язань, визначаючи суму податку на прибуток. Інакше кажучи, неухильного виконання підприємством вимог Закону № 334 і Порядку ДПАУ № 143 недостатньо для податкових органів, щоб правильно відобразити дані податкового обліку в декларації.
Визначення податкового навантаження для встановлення факту мінімізації податкових зобов’язань
Відповідно до вимог розділу II Рекомендацій ДПАУ № 766, підрозділу інформатизації процесів оподаткування податкових органів, на наступний робочий день після закінчення термінів обробки податкової звітності (у т.ч. дані декларації), повинні формувати узагальнену інформацію з податку на прибуток у вигляді певних переліків. Підприємства, в яких податкове навантаження менше 1 % (при тому, що об’єкт оподаткування додатний, ряд. 08 Декларації > 0), відповідно до розділу IV Рекомендацій ДПАУ № 766, включаються до переліку № 5. Тобто відносяться до тих підприємств, які мінімізують податкові зобов’язання при визначенні податку на прибуток.
З моменту включення підприємства до вищенаведеного переліку воно стає об’єктом пильної уваги з боку всіляких підрозділів податкових органів. Адже перелік № 5 надається таким підрозділам податкової служби: аудиту юросіб; податковій міліції; по боротьбі з відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом; з контролю в сфері ЗЕД; адміністрування платежів із землекористування і місцевих податків і зборів; стягнення податкового боргу; апеляції; юридичному; спеціальних режимів оподаткування; адміністрування акцизного збору. Ці підрозділи розглядають наданий їм перелік і обробляють всю наявну інформацію про зазначені в ньому підприємства з метою надання даних підрозділам адміністрування податку на прибуток податкових органів.
Інформація, отримана від вищенаведених підрозділів, відноситься до внутрішньої інформації податкових органів. Але є ще зовнішня інформація, тобто інформація, одержувана податковими органами про підприємства переліку № 5 від інших органів і міністерств (включаючи, контролюючі та правоохоронні органи), зокрема: СБУ, МВС, Мінфіну, прокуратури, митної служби, Мінекономіки, Мінтранспорту, Фонду держмайна. До зовнішньої інформації відноситься й інформація, отримана при аналізі преси, заяв, усіляких листів і скарг, а також інформації сайтів Інтернету.
Працівники відділу адміністрування податку на прибуток податкових органів, проаналізувавши звітність платника податку (в т. ч. дані декларації) і всю наявну внутрішню та зовнішню інформацію, повинні скласти інформаційно-аналітичну довідку по кожному підприємству, у якого податкове навантаження менше 1 %.
Ця довідка складається поквартально1, причому в наступних кварталах після першого її складання вона тільки доповнюється новою інформацією (із зазначенням дати проведення доповнень). Що ж означає для підприємства, в якого податкове навантаження менше 1 %, факт складання інформаційно-аналітичної довідки? Нічого гарного. Про це нижче.
Податкові наслідки для підприємства, що мінімізує податкові зобов’язання
Говорити про те, що в процесі складання довідки податкові органи іноді просять від підприємства надавати всякого роду роз’яснення (у тому числі в письмовій формі) про причини наявності в декларації невеликої суми податку при декларуванні досить великої суми валового доходу, ми не будемо. І так зрозуміло, що вже це доставляє бухгалтерові підприємства масу турбот. Перейдемо до розгляду більш серйозних податкових наслідків.
По-перше, інформаційно-аналітична довідка має містити висновок про доцільність або ж недоцільність проведення планових або позапланових перевірок підприємства. Якщо буде висновок про доцільність, то підприємство необхідно включити до в плану документальних перевірок. У других, навіть якщо відділом адміністрування податку на прибуток буде зроблений висновок про недоцільність проведення перевірки підприємства, вона однаково може бути проведена. Чому? Відповідаємо. Відповідно до розділу 2 Рекомендацій ДПАУ № 441 у першочерговому порядку до плану виїзних документальних перевірок включаються підприємства зі значними валовими доходами, в яких показник податкового навантаження: менше 1 %; від 1 % до 3 %; більше 3 %. Крім того, уже сам факт наявності показника податкового навантаження, розмір якого менше ніж 1 %, може бути основою для проведення перевірки. Адже відповідно до вимог розділу IV Рекомендацій ДПАУ № 766 інформаційно-аналітична довідка, передана відділу податкових органів, відповідальному за підготовку планів документальних перевірок платників податку, є однією з причин для внесення підприємства до плану проведення документальної перевірки його податкового і валютного законодавства. Розглянемо приклад розрахунку показника податкового навантаження.
1 В Рекомендаціях ДПАУ № 441 також наведена формула розрахунку показника податкового навантаження для підприємців-фізосіб.
2 Маються на увазі підприємства, які мають значні валові доходи (тобто для Дніпропетровської, Донецької, Харківської області і м. Києва – це 200,0 млн грн валових доходів; для Криму, Волинської, Київської, Запорізької, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської та Полтавської областей — більш ніж 100,0 млн грн валових доходів; в інших областях — більш ніж 50,0 млн грн), а також підприємства, пов’язані з ними юридично і/або через здійснення фінансово-господарських операцій.
ПРИклад 1
Підприємство подало ДПІ у встановлений термін декларацію, в якій, зокрема, зазначені такі дані: скоригований валовий дохід (рядок 03) — 300,0 тис. грн; скориговані валові витрати (рядок 05) — 278,0 тис. грн; сума амортизаційних відрахувань (рядок 07) — 15,0 тис. грн; додатний об’єкт оподаткування (рядок 08) —7,0 тис. грн2; прибуток, що підлягає оподаткуванню за базовою ставкою, (рядок 11.1) — 7,0 тис. грн; нарахована сума податку за базовою ставкою (рядок 12.1) — 1750,0 грн3; податкове зобов’язання звітного періоду (рядок 14) — 1750,00 грн; сума податку до сплати (рядок 17) — 1750,00 грн.
За даними декларації податкове навантаження для підприємства складає ≈0,58 % (1750,00 грн / 300000 грн х 100 %). З огляду на те, що об’єкт оподаткування додатний (7,0 тис. грн (ряд. 08 Декларації) > 0), а показник податкового навантаження менше 1 %, у податкових органів є всі підстави включити підприємство до переліку № 5 і скласти інформаційно-аналітичну довідку. А потім провести податкову перевірку.
Зі своєї сторони можемо порекомендувати підприємству, що має низький рівень податкового навантаження, подавати разом з декларацією роз’яснювальний лист, в якому викладаються вагомі докази, що обґрунтовують правоту розрахунку податку на прибуток4.
1 Протягом 16 робочих днів після одержання відділом адміністрування податку на прибуток податкових органів необхідної інформації.
2 300,0 тис. грн – 278,0 тис. грн – 15,0 тис. грн.
3 7,0 тис. грн х 25 % / 100 %.
4 На практиці багато підприємств, що мають низький рівень податкового навантаження, занижують валові витрати в декларації, і, певна річ, платять до бюджету більшу суму податку на прибуток, чим варто було б. Такі дії допомагають уникнути сумлінному платникові податку на прибуток пильної уваги з боку податкових органів.
Нормативная база
1. Закон № 334 – Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334-1994.
2. Порядок ДПАУ № 143 - Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства, затверджений Наказом ДПАУ від 29.03.2003 р. № 143.
3. Рекомендації ДПАУ № 441 - Методичні рекомендації про складання плану-графіка проведення документальних перевірок суб’єктів господарювання, затверджені Наказом ДПАУ від 11.10.2005 р. № 441.
4. Рекомендації ДПАУ № 766 - Методичні рекомендації про взаємодію між підрозділами органів державної податкової служби України при адмініструванні податку на прибуток, затверджені Наказом ДПАУ від 11.12.2006 р. № 766.
Добродійність та її наслідки Бухгалтерський облік Як деякі суб’єкти, у тому числі юридичні особи, умудряються випросити для себе в підприємств благодійну допомогу — справа темна і до бухгалтерського обліку ніякого відношення не має. А от як таку допомогу підприємству-добродійникові відобразити в...
Інтернет-магазин № 22 (2.6.2008) :: Податковий облік У минулому номері ми розглянули загальні вимоги до дистанційної торгівлі та один з її видів, а саме торгівлю за каталогами. У цій публікації розглянемо «удосконалений» метод торгівлі на відстані — торгівлю через Інтернет-магазин....
