«Жил человек рассеянный», або як здати Декларацію про доходи після 1 квітня
Один (а можливо і не один) чоловік неуважний вчасно не скористався своїм правом на податковий кредит і не подав в строк до 1 квітня річну «Декларацію про майновий стан і доходи» (далі — Декларація). Мало того, знаючи свою неуважність, він в 2006 р. іноді сплатити за навчання у ВУЗі своєї дитини доручав то дружині, то самій дитині, і в результаті у квитанціях на оплату за навчання дитини в графі «Платник» стоять не тільки його дані, але і дані дружини, а деякі квитанції виписані на дитину, що навчається у ВУЗі. На завершення всього договір на навчання дитини у вузі через неуважність оформлений на його дружину.
Однак, незважаючи на все це і свою неуважність, цей чоловік вирішив, що він має право на відшкодування з бюджету частини оплаченого ним в 2006 році податку з його заробітної плати (доходу) і, звичайно ж, вирішив це зробити особисто. Хіба можна таку важливу справу доручати дружині, а тим більше дитині-студенту. І от у нашого чоловіка неуважного (далі — платника податків) виникає ряд питань. По-перше, чи може він подати Декларацію пізніше обумовленого строку і тим самим повернути собі гроші, витрачені на навчання дитини у ВУЗі, і скільки? По-друге, як бути з даними про платника на квитанціях, якщо на податковий кредит претендує тільки один з батьків? І як все це реалізувати?
На перше питання дає відповідь сам Закон України від 22.05.03 р. № 889 «Про податок з доходів фізичних осіб», пп. 5.3.3 якого визначає, що право платника податків (одного з членів родини першого ступеня споріднення за їхнім вибором) включити суму, сплачену навчальному закладу в розмірі, що не перевищує 680 грн (в 2007 році) за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року, вважається виконаним, якщо такий платник податків подає до податкової інспекції за місцем проживання Декларацію, в якій визначає суму таких витрат. Для реалізації цілей пп. 5.3.3 Закону № 889 подружжям вважаються особи, які перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом.
Хто не любить читати закони, може скористатися листом ДПАУ від 12.05.2006 р. № 9045/7/17-2116 (аналогічний листу ДПАУ від 26.07.05 р. № 6378/П/17-3115, № 14645/7/17-3117), в якому вона, посилаючись на пп. 15.3 Закону України від 21.12.00 р. № 2181 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом і державними цільовими фондами», роз’ясняє, що при поверненні з бюджету надміру сплачених податків або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, платники податків можуть подавати заяви (податкові декларації) протягом 1095 днів, наступних за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Разом з тим пп. 5.4.2 п. 5.4 ст. 5 Закону № 889 встановлено обмеження.
Згідно з цим пунктом, якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься. Тому строк подання декларацій платниками податку на одержання повернення з бюджету у зв’язку з реалізацією права на податковий кредит становить не 3 роки (1095 днів), а обмежується податковим періодом (роком).
І робить висновок:
Таким чином, при реалізації платниками податку права на податковий кредит строк подання декларацій не обмежується 1 квітня. Податкові органи прийматимуть і обраховуватимуть такі декларації протягом всього поточного року. При цьому ніяких штрафних санкцій за подання після 1 квітня декларацій для отримання податкового кредиту податковими органами застосовуватися не буде, оскільки це не передбачено законодавством.
Чи має право один з пожружжя включити до свого податкового кредиту суму, внесену іншим членом подружжя за їхню дитину (спільну, дитину чоловіка, дружини або всиновлену за пп. 1.15.1 «Інструкції про порядок нарахування платником податків податкового кредиту з податку з доходів фізичних осіб», затвердженої наказом ДПАУ від 22.09.03 р. № 442 (далі — Інструкція № 442))? Можна також відповісти позитивно, спираючись на консультації ДПАУ у «Віснику податкової служби».
Так у консультації у «Віснику податкової служби» за січень 2006 року № 3 (382) на с. 16 (далі — Вісник № 3) на питання, чи мають право батьки одночасно скористатися правом на податковий кредит на навчання дитини, ДПАУ відповіла позитивно, посилаючись на пп. 5.3.3 Закону № 889.
…витрати, понесені у зв’язку з оплатою навчання, можуть включатися до податкового кредиту одного з ... членів за їхнім вибором. Вибір вважається здійсненим, якщо платник податку подає податкову декларацію, в якій указується сума таких витрат, тому доцільно рекомендувати платникам податку, які звертаються за одержанням податкового кредиту на навчання дитини (членів сім’ї першого ступеня споріднення), зазначити (підтвердити) в деклараціях, що другий з батьків не користується правом на податковий кредит.
Чи має право на податковий кредит один з батьків, якщо в документах про сплату за навчання зазначено прізвище, ім’я та по батькові дитини-студента, Вісник № 3 також відповів ствердно: документи (квитанції, касові ордери, чеки тощо), в яких зазначено прізвище, ім’я та по батькові дитини платника податку, є документами, що підтверджують фактично понесені витрати платника податку у зв’язку зі сплатою вартості середньої професійної або вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення (дитини), і надають право на одержання ним податкового кредиту.
При бажанні платника податку використати право на компенсацію йому вартості навчання непрацюючого члена його родини першого ступеня споріднення, за умови, що у квитанції зазначено прізвище такого члена його родини, платник податку повинен підтвердити це копією укладеного договору на навчання і документально підтвердити сімейні відносини (ступінь споріднення) з такою особою.
Робимо висновки.
Подавати декларацію з метою реалізації права на податковий кредит платник податків може, але ніяк не зобов’язаний. І строк подання Декларації громадянин також регулює самостійно (хоч до 31 грудня 2007 року). Обумовлений Законом № 889 граничний строк подання Декларації (до 1 квітня 2007 року) стосується тільки тих громадян, які зобов’язані подавати таку Декларацію (у випадку одержання доходів, нарахованих особами, що не є податковими агентами одержувача доходів (пп. 8.2.1 і пп. 8.2.2 Закону № 889), окремих видів доходів (прибутку), які відповідно до Закону № 889 не підлягають оподаткуванню при їх виплаті (пп. 8.1.3 Закону № 889), іноземних доходів (пп. 9.9.1 Закону № 889).
Подання разом з Декларацією «Переліку сум витрат, що включаються до складу податкового кредиту» (далі — Перелік) і «Розрахунку суми податку з доходів фізичних осіб, що підлягає поверненню платникові податку або сплаті до бюджету, в тому числі у зв’язку з нарахуванням податкового кредиту» (далі — Розрахунок), є рекомендованими і не обов’язковими до виконання (лист Мін’юсту від 09.06.2006 р. № 24-34-550). Хоча ДПАУ з року в рік всім тим, хто має право на податковий кредит з податку з доходів, настійно рекомендує додавати до Декларації і Перелік, і Розрахунок (лист ДПАУ від 28.02.07 р. № 4082/7/17-0217, далі — Лист № 4082). Платник податків, який бажає реалізувати своє право на податковий кредит, заповнює в подаваній Декларації тільки п. 1.1 Розділу I, де вказує загальну суму заробітної плати, нарахованої за 2006 рік, і суму податку, утриманого та перерахованого до бюджету. ДПАУ все-таки вважає, що через те, що Законом № 889 визначено, що платник податків самостійно визначає фактичні витрати, які включаються ним до свого податкового кредиту, він повинен відобразити ці суми в Переліку за формою додатка 1 до Листа № 4082.
Тому що і розрахунок суми податку, що підлягає поверненню, здійснюється платником податків самостійно (ст. 17 Закону № 889), ДПАУ пропонує йому форму такого Розрахунку за формою додатка 2 до Листа № 4082. І рекомендує (Лист № 4082):
Для повного та своєчасного проведення розрахунків сум, що підлягають поверненню з бюджету, у тому числі внаслідок застосування платниками податку права на податковий кредит, а також надання податковими органами послуг платникам податку із заповнення ними декларацій у встановленому порядку, доцільно рекомендувати платникам податку додавати до декларації копії документів, що підтверджують витрати, які включаються до податкового кредиту, заяву щодо заліку сум податку, що підлягає поверненню за наслідками нарахування податкового кредиту у рахунок погашення податкових зобов’язань за п. 1.2 та 1.4 Розділу I декларації, а також інших передбачених Законом документів.
А от що обов’язково необхідно мати платникові податків, так це всі оригінали документів, що підтверджують його право на податковий кредит (фіскальний або товарний чек, касовий ордер, квитанцію, договір, або будь-який інший документ, що ідентифікує продавця і визначає сплачену йому суму (пп. 5.2.1 Закону № 889)), і зберігати їх протягом строку, достатнього для проведення податковим органом податкової перевірки відповідності нарахування податкового кредиту.
На питання, що це за строк, більш конкретно відповідає пп. 4.2 Інструкції № 442:
Платник податку зобов’язаний отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого законом, документи первинного обліку, на підставі яких формується податковий кредит платника податку.
Строк позовної давності відповідно до ГКУ — три роки.
Протягом року громадянин також самостійно кульковою або чорнильною ручкою чітко, розбірливо не пізніше наступного дня після одержання відповідних сум доходів, сплати (перерахування) податку, а також понесених витрат, пов’язаних з одержанням доходів, зобов’язаний вести облік своїх доходів і витрат в обсягах, достатніх для визначення суми загального річного доходу в «Книзі обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу», затвердженої наказом ДПАУ від 16.10.03 р. № 490 (далі — Наказ № 490). Облік документів і відомостей, пов’язаних з правом на одержання податкового кредиту, платник податків може вести в довільній формі в реєстрі документів (п. 4 Наказу № 490). Книга і (за наявності) реєстр документів знаходяться у платника податків і пред’являються органам податкової служби на їхню вимогу (п. 5 Наказу № 490).
Авторське право Практика Продовження. Початок див. у «ШБ» № 05/2007 р. Бухгалтерський і податковий облік об’єктів авторського права ухгалтерський і податковий облік об’єктів авторського права ведуть підприємства, що одержали ці права від авторів або інших суб’єктів...
Не у відпустку — у відрядження — на конференцію за кордон № 22 (2.6.2008) :: Практика З роками популярність фірмових виїздів за кордон для проведення нарад, семінарів, корпоративних заходів зростає. Розглянемо, яким чином оформити зв’язок витрат на подібні заходи, забезпечивши їх «валововитратність». Службове відрядження – це поїздк...
Доставка товару покупцям № 22 (2.6.2008) :: Практика Товар, придбаний покупцем, може бути вивезений ним самостійно або доставлений постачальником. Доставка товару покупцеві може здійснюватися як власним транспортом постачальника, так і за допомогою сторонніх транспортних організацій. При цьому вартість...
