У попередній публікації ми з’ясували, що в ситуації 2, коли повний цикл виробництва продукції займає менше часу, ніж потрібно для проведення інвентаризації незавершеного виробництва, необхідні дві інвентаризаційні комісії або щоб одна інвентаризаційна комісія розділилася на дві групи. Одна із зазначених комісій (груп) повинна інвентаризувати запаси, що знаходяться у виробничому цеху, і фіксувати всі запаси на «вході» у виробництво, а друга – інвентаризувати готову продукцію, що знаходиться у виробничому цеху на момент початку інвентаризації, та фіксувати «вихід» готової продукції з виробництва.
Далі, визначившись з часом проведення інвентаризації і її тривалістю, необхідно здійснювати контроль з моменту початку інвентаризації за рухом запасів, що надійшли у виробничий цех після початку інвентаризації за всім технологічним ланцюжком до моменту завершення виробництва з них готової продукції і фіксувати той факт, коли на «виході» почне з’являтися готова продукція, виготовлена із запасів, що надійшли до виробничого цеху після початку інвентаризації. Якщо на виробництво готової продукції використовується кілька видів запасів, то такий контроль необхідно здійснювати по кожному з них. Звичайно, якщо таке можливо технічно.
Підрахунок продукції, виготовленої із запасів, що знаходяться у виробничому цеху на момент початку інвентаризації та що надійшли до виробничого цеху після її початку, ведеться окремо. У той момент, коли на «виході» з’явиться готова продукція, виготовлена тільки із запасів, що надійшли до виробничого цеху після початку інвентаризації, її (інвентаризацію незавершеного виробництва) можна закінчувати1.
В результаті ми будемо мати кілька екземплярів продукції, виготовленої із запасів, які знаходилися на момент початку інвентаризації у виробничому цеху, і деяку кількість продукції, виготовленої із запасів, що надійшли до виробничого цеху після початку інвентаризації. А а також у нас будуть дані про кількість запасів, які знаходилися у виробничому цеху на момент початку інвентаризації. Для цілей інвентаризації незавершеного виробництва має значення тільки перша й остання величина. Маючи ці дані та норми витрати запасів на виготовлення однієї одиниці готової продукції, ми можемо розрахунковим шляхом визначити, скільки було незавершеної виробництвом продукції у виробничому цеху на момент початку інвентаризації та на якій стадії виробництва вона перебувала. Як здійснюється такий розрахунок, розглянемо на прикладі.
ПРИклад 1
Мале підприємство «Англійський лорд» (далі — МП) займається виробництвом чоловічих шкіряних портмоне (далі — портмоне).
На першому етапі виробництво одного портмоне використовується 4 кв. дм натуральні шкіри і 0,02 кв. м штучного шовку. На другому етапі виготовлення одного портмоне використовується один замок «блискавка», а на третьому етапі — дві кнопки.
Повний технологічний цикл виробництва одного портмоне триває три години2. У зв’язку із цим наказом керівника МП тривалість інвентаризації незавершеного виробництва була визначена у 8 годин.
1 Цей момент можна визначити і розрахунковим шляхом, знаючи кількість запасів, що перебували у виробничому цеху на момент початку інвентаризації, і кількість виготовленої з моменту початку інвентаризації готової продукції.
2 У деяких випадках необхідні дані про тривалість кожного окремого технологічного циклу виробництва. Це спрощує визначення стадії незавершеного виробництва, в якому знаходилася незавершена виробництвом продукція на момент початку інвентаризації. У цьому прикладі наявність таких даних не має принципового значення і тому вони опущені.
По закінченні інвентаризації членами інвентаризаційної комісії було визначено, що на момент початку інвентаризації у виробничому цеху значилося:
1) натуральної шкіри — 400,0 дм2;
2) штучного шовку — 2,0 м2;
3) замків «блискавка» — 150 шт.;
4) кнопок — 400 шт.;
5) портмоне, закінчених виробництвом, але не зданих на склад готової продукції, — 24 шт.
Крім цього інвентаризаційною комісією було встановлено, що протягом інвентаризації, яка тривала 8 годин:
1) зі складу у виробничий цех отримано:
а) натуральної шкіри — 1000,0 дм2;
б) штучного шовку — 10,0 м2;
в) кнопок — 100 шт.;
г) замків «блискавка» — 200 шт.;
2) списано у виробничому цеху на виробництво1:
а) натуральної шкіри — 896,0 дм2;
б) штучного шовку — 4,48 м2;
в) замків «блискавка» — 212 шт.;
г) кнопок — 484 шт.;
3) отримано готової продукції — 242 шт., у тому числі:
а) портмоне, виготовлених із запасів, які на момент початку інвентаризації знаходилися у виробничому цеху, у тому числі у вигляді незавершеного виробництва, — 200 шт.;
б) портмоне, виготовлених з використанням натуральної шкіри, штучного шовку і замків «блискавка», які на момент початку інвентаризації знаходилися у виробничому цеху, і із кнопок, які були отримані у виробничий цех протягом інвентаризації, — 18 шт.;
в) портмоне, виготовлених з використанням замків «блискавка», які на момент початку інвентаризації знаходилися у виробничому цеху, і з натуральної шкіри, штучного шовку і кнопок, які були отримані у виробничий цех протягом інвентаризації, — 12 шт.;
г) портмоне, виготовлених повністю із запасів, які були отримані у виробничий цех протягом інвентаризації, — 12 шт.;
4) портмоне, зданих з виробничого цеху на склад готової продукції, — 250 шт.
У виробничому цеху на момент закінчення інвентаризації залишилося 16 портмоне, закінчених виробництвом, але не зданих на склад готової продукції.
Маючи зазначені вище дані, приступаємо до визначення кількості незавершеної продукції та її ступенів незавершеності на момент початку інвентаризації.
По-перше, визначаємо кількість запасів, яку необхідно було б використати відповідно до встановлених норм на виробництво готової продукції, що була виготовлена протягом інвентаризації без використання запасів, отриманих протягом інвентаризації (дивися вище підпункт «а» пункту 3 і таблицю 1).
По-друге, визначаємо кількість запасів, яку необхідно було б використовувати відповідно до встановлених норм на виробництво готової продукції, виготовленої протягом інвентаризації, з використанням кнопок, отриманих протягом інвентаризації (дивися вище підпункт «б» пункту 3 і таблицю 2).
1 Необхідно врахувати, що зазначені нижче запаси, списані на виробництво, пішли не тільки на завершення виробництва продукції, що не була завершена на момент початку інвентаризації, але і на виробництво продукції, розпочате протягом інвентаризації та не завершене до її закінчення.
2 Ця кількість кнопок, отриманих у виробничий цех протягом інвентаризації, була використана для виробництва зазначених 18 портмоне.
По-третє, визначаємо кількість запасів, яку необхідно було б використовувати відповідно до встановлених норм на виготовлення готової продукції, виробленої протягом інвентаризації з використанням шкіри натуральної, шовку штучного і кнопок, отриманих протягом інвентаризації (дивися вище підпункт «в» пункту 3 і таблицю 3).
По-четверте, визначаємо різницю між фактично використаними запасами на виробництво 230 портмоне і запасами, які необхідно було використати за нормою на виготовлення такої кількості портмоне (дивися таблицю 4).
По-п’яте, визначаємо кількість незавершеної виробництвом продукції і те, на якому етапі виробництва вона перебувала в момент початку інвентаризації (дивися таблицю 5).
Отже, ми визначили, що на момент початку інвентаризації в незавершеному виробництві знаходилося всього 118 портмоне. При цьому 80 портмоне пройшли два перших етапи, а 38 портмоне — тільки перший етап виробництва.
Наведений вище в прикладі 1 спосіб розрахунку незавершеної виробництвом продукції при ситуації 2 не є єдиним, але, на думку автора, він є найпростішим. На цьому ми завершуємо розгляд порядку здійснення інвентаризації незавершеного виробництва.
Кількість запасів, необхідних для виробництва перших 200 портмоне, закінчених виробництвом протягом інвентаризації, розраховане за встановленими нормами
Таблиця 1
№ з/п
Найменування запасу
Одиниця виміру
запасу
Кількість запасів за нормою, необхідною для виготовлення однієї одиниці продукції
Кількість виробленої продукції
Обсяг запасів, використаних на виготовлення продукції (гр. 4 х гр. 5)
1
2
3
4
5
6
1
Шкіра натуральна
дм 2
4,0
200
800,0
2
Шовк штучний
м 2
0,02
4,0
3
Замок «блискавка»
шт.
1
200
4
Кнопка
шт.
2
400
Кількість запасів, необхідних для виготовлення наступних 18 портмоне, закінчених виробництвом протягом інвентаризації, розраховане за встановленими нормами
Таблиця 2
№ з/п
Найменування запасу
Одиниця виміру
запасу
Кількість запасів за нормою, необхідною для виготовлення однієї одиниці продукції
Кількість виробленої продукції
Обсяг запасів, використаних на виготовлення продукції (гр. 4 х гр. 5)
1
2
3
4
5
6
1
Шкіра натуральна
дм 2
4,0
18
72,0
2
Шовк штучний
м 2
0,02
0,36
3
Замок «блискавка»
шт.
1
18
4
Кнопка
шт.
2
36 2
Кількість запасів, необхідних для виготовлення наступних 12 портмоне, закінчених виробництвом протягом інвентаризації, розрахована за встановленими нормами
Таблиця 3
№ з/п
Найменування запасу
Одиниця виміру
запасу
Кількість запасів за нормою, необхідною для виготовлення однієї одиниці продукції
Кількість виробленої продукції
Обсяг запасів, використаних на виготовлення продукції (гр. 4 х гр. 5)
1
2
3
4
5
6
1
Шкіра натуральна
дм 2
4,0
12
48,0
2
Шовк штучний
м 2
0,02
0,24
3
Замок «блискавка»
шт.
1
12
4
Кнопка
шт.
2
24
Порівняння обсягів запасів, фактично використаних на виробництво 230 портмоне і їхньою необхідною кількістю за нормою для виготовлення такої ж кількості портмоне
Таблиця 4
№ з/п
Найменування
запасу
Одиниця виміру
запасу
Обсяг запасів, використаних фактично на виготовлення
230 портмоне, у т.ч.
Усього запасів, використаних фактично на виготовлення
230 портмоне
Обсяг запасів, використаних на виготовлення за нормою
Разом запасів, використаних на виготовлення
230 портмоне за нормою
Виникла різниця
Запасів, що перебували в залишку на момент початку інвентаризації
Запасів, що надійшли до виробничого цеху за час інвентаризації
Перших 200 портмоне
(табл. 1 гр. 6)
На наступних 18 портмоне (табл. 2 гр. 6)
На наступних 12 портмоне (табл. 3 гр. 6)
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
1
Шкіра натуральна
дм 2
400,0
48,0
448,0
800,0
72,0
48,0
920,0
-472,0
2
Шовк штучний
м 2
2,0
0,24
2,24
4,0
0,36
0,24
4,6
-2,36
3
Замок «блискавка»
шт.
150
-
150
200
18
12
230
-80
4
Кнопка
шт.
400
60
460
400
36
24
460
0
Визначення кількості незавершеної виробництвом продукції за окремими етапами її виготовлення
Таблиця 5
№ з/п
Найменування
запасу
Одиниця виміру
запасу
Різниця, що виникла між фактично використаними запасами на виготовлення 230 портмоне, і запасами, необхідними для їхнього виготовлення за нормою
(табл. 4 гр. 11)
Кількість запасів за нормою, необхідною для виготовлення однієї одиниці продукції
Кількість продукції, виготовлення якого можливе з різниці, що винкла (гр. 4 / гр. 5 цієї таблиці)
Кількість незавершеної продукції та стадія, яку вона пройшла на момент початку інвентаризації
Кількість
Стадія
1
2
3
4
5
6
7
8
1
Шкіра натуральна
дм 2
472,0
4,0
118
118
1
2
Шовк штучний
м 2
2,36
0,02
118
118
3
Замок «блискавка»
шт.
80
1
80
80
2
4
Кнопка
шт.
0
2
0
Х
Х 1
1 Оскільки після третього етапу виробництва (використання кнопки) процес виробництва портмоне вважається завершеним, то не може бути незавершеної продукції після цього третього етапу. З цієї причини в рядку 4, граф 7 і 8 таблиці 5 дані відсутні.
Коротко про головне А чи знаєте ви, що... Якщо нічний сторож помер вранці, чи призначена йому пенсія? Колись давно ми намагалися розгадувати подібні «вірменські» загадки (чому вони так називалися — теж загадка) і нам було весело. А згадали ми їх зараз із нагоди опублікування всіма соціальними...
Не у відпустку — у відрядження — на конференцію за кордон № 22 (2.6.2008) :: Практика З роками популярність фірмових виїздів за кордон для проведення нарад, семінарів, корпоративних заходів зростає. Розглянемо, яким чином оформити зв’язок витрат на подібні заходи, забезпечивши їх «валововитратність». Службове відрядження – це поїздк...
Доставка товару покупцям № 22 (2.6.2008) :: Практика Товар, придбаний покупцем, може бути вивезений ним самостійно або доставлений постачальником. Доставка товару покупцеві може здійснюватися як власним транспортом постачальника, так і за допомогою сторонніх транспортних організацій. При цьому вартість...
