Ми всього лише хотіли ознайомити наших читачів з основними нововведеннями Мінфіну щодо обліку запасів, даних у Методрекомендаціях № 21, але читачі виявили такий активний інтерес до цієї теми, що ми вирішили розглянути її більш детально.
З того моменту, як почалося реформування системи бухгалтерського обліку в Україні, основним нормативним документом, що визначає методологічні основи формування в обліку інформації про запаси, було П(С)БО 9 «Запаси». Цього року МФУ вирішило більш детально роз’яснити його положення. Тому і були затверджені Методрекомендації № 2, які можуть використовувати підприємства, організації та інші юрособи (далі — підприємства) незалежно від форм власності2. Розглянемо вимоги цих нормативних документів відносно обліку надходження (вибуття) запасів. Але спочатку кілька слів про організацію бухобліка запасів на підприємстві.
Організація бухобліку запасів на підприємстві
Відповідно до вимог п. 1.4 Методрекомендацій № 2 з метою організації бухобліку запасів на підприємстві видається розпорядницький документ, яким установлюються:
- форми первинних документів, використовуваних для оформлення руху запасів, не передбачені типовими формами первинного обліку;
- порядок обліку транспортно-заготівельних витрат (ідентифіковано або в цілому), використання окремого субрахунку обліку транспортно-заготівельних витрат;
- метод оцінки вибуття запасів;
- періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів.
Як уже зрозуміло, зазначений у Методрекомендаціях № 2 розпорядницький документ — це не що інше, як положення про облікову політику на підприємстві, затверджене наказом, або ж за його відсутності просто окремий наказ, в якому також можуть бути зазначені додаткові правила, що стосуються обліку запасів та є необхідними для конкретного підприємства. Зокрема, у Методрекомендаціях № 2 мова йде про те, що у вищевказаному розпорядницькому документі можуть бути додатково визначені: правила документообігу та технології обробки облікової інформації; порядок контролю за рухом запасів і відповідальність посадових осіб; порядок аналітичного обліку запасів; одиниця натурального виміру запасів для кожної одиниці бухобліку.
Як бачимо, МФУ тільки констатувала у своїх методичних рекомендаціях ті положення з організації бухобліку запасів, які вже давно використовуються на практиці багатьма підприємствами.
Визнання запасів та їхній склад
Відповідно до п. 4 П(С)БО 9 «Запаси» запаси — це активи, які:
- утримуються для подальшого продажу за умови звичайної господарської діяльності;
- перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продуктів виробництва;
- утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, а також управління підприємством.
Причому в п. 2.1 Методрекомендацій № 2 уточнено, що запаси визнаються активами тільки тоді, коли: підприємству перейшли всі ризики і вигоди, пов’язані з правом власності або з правом оперативного управління на придбані (отримані) запаси; підприємство здійснює контроль і управління запасами; підприємство в майбутньому може одержати економічні вигоди, пов’язані з використанням запасів; вартість запасів може бути вірогідно визначена. Якщо відносно запасів (у минулому визнаних активами) існує ймовірність неотримання підприємством у майбутньому економічних вигід, пов’язаних з їхнім використанням, то у звітному періоді такі запаси активами не визнаються (їхня вартість визнається іншими витратами операційної діяльності).
В бухобліку до запасів відносяться (п. 6 П(С)БО 9 «Запаси» і п. 1.3 Методрекомендацій № 2): сировина, основні та допоміжні матеріали, паливо, запчастини, напівфабрикати, тара (строк корисного використання якої не перевищує рік), тарні матеріали, що комплектують вироби та інші матеріальні цінності, призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва, адміністративних потреб і збуту; незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою та складанням деталей, вузлів, виробів і незакінчених технологічних процесів3; товари у вигляді матеріальних цінностей, придбаних (отриманих) і утримуваних підприємством з метою подальшого їхнього продажу; МБП, використовувані не більше одного року (або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року); поточні біологічні активи, якщо вони оцінені відповідно до П(С)БО 9 «Запаси»; продукція сільського та лісового господарства після її первісного визнання; інші запаси. Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їхнє найменування або ж однорідна група, вид (п. 7 П(С)БО 9 «Запаси»).
1 Дивись статтю під назвою «Невідоме про відомі запаси» в «ШБ» № 07/2007
2 Положення Методрекомендацій № 2 не стосуються банків і бюджетних установ. Варто також урахувати, що зазначені рекомендації з бухобліку запасів не поширюються на: незавершені роботи підрядника за будівельними контрактами (включаючи контракти з надання послуг, безпосередньо пов’язаних з ними); фінансові активи; поточні біологічні активи, якщо вони оцінені за справедливою вартістю відповідно до П(С)БО 30 «Біологічні активи».
3 Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи і надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг) відносно яких ще не визнаний дохід.
Итак, знаючи склад запасів і критерії віднесення їх до таких, зупинимося детально на розгляді питань, пов’язаних оцінкою запасів при їхньому надходженні на підприємство, і вибутті.
Визначення вартості запасів при їхньому надходженні на підприємство
Таке визначення вартості є не чим іншим, як первісною оцінкою запасів. Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісна вартість запасів визначається залежно від шляхів їхнього надходження на підприємство, а також джерел надходження. Запаси на підприємство можуть надходити в результаті: придбання за плату; виготовлення власними силами підприємства; безоплатного одержання; придбання у вигляді обміну на подібні запаси; придбання у вигляді обміну на неподібні запаси; внесення до статутного капіталу підприємства; інших операцій. Розглянемо детальніше кожний з наведених випадків надходження запасів на підприємство.
Первісна вартість запасів у випадку їхнього придбання за плату
Відповідно до п. 9 П(С)БО 9 «Запаси» первісною вартістю придбаних за плату запасів є їхня собівартість. Покупцеві запасів можна визначити їхню собівартість (СЗ) за наступною формулою:
СЗ = Сп – З – Нн + ВП + ТЗР + ПР, де:
Сп – вартість придбання запасів. Фактично це сума, що сплачується відповідно до умов договору продавцеві за поставлені ним запаси (за мінусом знижок і непрямих податків).
Сс – сума знижок, що відповідно до умов договору надається продавцем покупцеві.
Нн – сума непрямих податків (наприклад, ПДВ, акцизний збір). Необхідно врахувати, що якщо суми непрямих податків, нарахованих (сплачених) у зв’язку з придбанням запасів, не відшкодовуються підприємству, то вони включаються до собівартості запасів.
ВП – сума ввізного мита;
ТЗР – транспортно-заготівельні витрати. До їхнього складу включаються витрати на заготівлю запасів, оплату тарифів (фрахту) за навантажувально-розвантажувальні роботи і транспортування запасів всіма видами транспорту до місця їхнього використання (включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів)1;
ПР – інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому їх можна використовувати в запланованих цілях. Точний перелік інших витрат, які необхідно враховувати в складі первісної вартості придбаних за плату запасів, а ні П(С)БО 9 «Запаси», а ні Методрекомендаціями № 2 не визначено. У цих нормативних документах лише зазначено, що до інших витрат, зокрема, відносяться: прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, та інші прямі витрати підприємства, пов’язані з доробкою і підвищенням якісно-технічних характеристик запасів (п. 9 П(С)БО 9 «Запаси»); втрати і нестачі запасів в межах норм природних втрат (природних втрат), що виявлені при оприбуткуванні таких запасів і сталися при їхньому транспортуванні2.
Зазначимо, що споконвічно не включаються до первісної вартості запасів такі витрати: витрати на утримання відділів поставки та інших служб підприємства з аналогічними функціями; витрати, пов’язані з придбанням валюти для цілей оплати вартості запасів; понаднормативні втрати і нестачі запасів; витрати на збут; адміністративні витрати й інші подібні витрати, не пов’язані безпосередньо з придбанням і доставкою запасів, а також з доведенням запасів до стану, в якому їх можна використовувати в запланованих цілях. Зазначені витрати, так само, як і відсотки за користування позиками (отриманими для придбання запасів, які не можуть бути визнані кваліфікаційними активами відповідно до П(С)БО 31 «Фінансові витрати») і курсові різниці (що виникають у випадку здійснення розрахунків з іноземними постачальниками за отримані запаси) відповідно до п. 14 П(С)БО 9 «Запаси» і п. 2.3 Методрекомендацій № 2 відносяться до витрат того звітного періоду, в якому вони були понесені (установлені).
У наступній публікації ми продовжимо розглядати вимоги нормативних документів відносно первісної вартості запасів, а також на конкретному прикладі зрівняємо порядок її визначення в бухгалтерському і податковому обліку.
1 Як відомо, підприємства також можуть використовувати окремий субрахунок для обліку транспортно-заготівельних витрат (це 289 субрахунок).
2 Рекомендуємо кожному підприємству самостійно визначати перелік інших витрат, що включаються до собівартості придбаних запасів (залежно від специфіки їхньої діяльності або ж виду запасів, що придбаваються), і фіксувати його в положенні про облікову політику.
Нормативна база
1. П(С)БО 9 «Запаси» - П(С)БО 9 «Запаси», затверджене Наказом МФУ від 20.10.1999 р. № 246.
2. П(С)БО 30 «Біологічні активи» - П(С)БО 30 «Біологічні активи», затверджене Наказом МФУ від 18.11.2005 р. № 790.
3. Методрекомендації № 2 - Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені Наказом МФУ від 10.01.2007 р. № 2.
Всюдисущий ПДФО Бухгалтерський облік Продовження. Початок див. у «ШБ» №№ 12 - 23/2006 г., № 01, 02, 03, 04, 05, 06, 07/2007 р. Як би ми цього не хотіли, але все іде до того, що кожна фізична особа буде змушена вести облік своїх доходів і витрат. І я не здивуюся, якщо через кілька років у....
Поступка вимоги — цесія і факторинг № 22 (2.6.2008) :: Бухгалтерський облік У бухгалтерській практиці все частіше зустрічаються договори переведення боргу і відносно нові для вітчизняного законодавства терміни «цесія» і «факторинг». Про те, що це таке і як операції в межах переведення зобов’язань на третю особу відображаються в б...
