Хто тільки не перевіряє суб’єкта господарювання, особливо якщо він ще і сидить на «хлібному» місці. Як тільки запахло грішми (контролюючі органи це скромно називають штрафними санкціями), злітаються всі, кому не лінь. Не лінь, як виявилося, дуже і дуже багатьом. Але чи мають вони на це право? Давайте розбиратися. Розглянемо для початку тільки одне «гаряче» питання. Хто має право здійснювати контрольні закупівлі?
Оперативні підрозділи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність
Найстрашнішими (на перший погляд) є оперативні підрозділи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність. Відповідно до п. 2 ст. 8 Закону України від 18.02.92 р. № 2135-XII «Про оперативно-розшукову діяльність» (далі — Закон № 2135) для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності за наявності передбачених Законом № 2135 підстав їм надано право проводити контрольну й оперативну закупівлю товарів у фізичних і юридичних осіб, незалежно від форм власності, з метою виявлення та документування фактів протиправних дій.
Виникає відразу кілька питань:
1) хто відноситься до таких оперативних підрозділів;
1) що є завданням оперативно-розшукової діяльності;
2) які на це підстави передбачені Законом № 2135;
3) чим відрізняється (якщо відрізняється) контрольна закупівля від оперативної;
4) що відноситься до фактів протиправних дій.
У контексті нашої публікації під оперативно-розшуковою діяльністю мається на увазі система гласних і негласних пошукових робіт (ст. 2 Закону № 2135) для знаходження даних про протиправні дії окремих осіб або груп, за якої передбачена кримінальна відповідальність, а також система одержання інформації в інтересах безпеки громадян і держави (ст. 1 Закону № 2135). Тобто для здійснення оперативними підрозділами контрольних закупівель суб’єкт підприємницької діяльності (далі — СПД), як мінімум, не «повинен шанувати Кримінальний Кодекс», а, як максимум, здійснювати розвідувальну діяльність на території України на користь іноземної держави.
До оперативних підрозділів Закон № 2135 (знову ж у контексті питання контрольних закупівель у суб’єкта підприємницької діяльності) відносить: спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю, спеціальні підрозділи по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, оперативні підрозділи податкової міліції.
Підстави для проведення оперативно-розшукової діяльності також досить вагомі. Це наявність достатньої інформації, що вимагає перевірки, про злочини, які готуються або вже вчинені, але особи, що їх вчинили, не знайдені, або особи, що готовлять або вчинили злочин, відомі, або особи перебувають у розшуку чи ухиляються від відбування покарання (ст. 6 Закону № 2135). Начебто теж зовсім не просто знайти підставу для здійснення контрольної закупівлі, скажемо, у маленькому приватному кафе. Але є не така вже і необразлива зачіпка — передостанній абзац ст. 6
Закону № 2135: контрольна закупівля може здійснюватися на підставі заяв громадян, посадових осіб, інформації в засобах періодичної преси тощо.
У будь-якому разі, за наявності підстав для проведення контрольної закупівлі (оперативно-розшукової діяльності) спочатку необхідно порушити оперативно-розшукову справу (ст. 9 Закону № 2135). Без порушення такої справи, відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону № 2135, застосування оперативними підрозділами оперативно-розшукових заходів, до числа яких входить і контрольна закупівля, забороняється.
Як спеціальні підрозділи з боротьби з організованою злочинністю та спеціальні підрозділи по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю здійснюють контрольні закупівлі в суб’єктів господарювання, можна тільки здогадуватися. На думку Держкомпідприємництва (лист Держкомпідприємництва від 28.11.06 р. № 8527), при контрольній закупівлі посвідчення на перевірку перевіряючим пред’являтися не повинне, єдине, що вони повинні робити, так це при звертанні до громадянина назвати своє прізвище, звання і пред’явити (якщо громадянин його про це попросить) службове посвідчення, як це передбачено ч. 2 ст. 5 Закону України від 20.12.90 № 565-XII «Про міліцію» (далі — Закон № 565). Цікаво, чітко називати своє прізвище і звання оперативний працівник має все-таки до або після проведення контрольної закупівлі? Адже вимоги, передбачені ч. 2 ст. 5 Закону № 565, на який посилається Держкомпідприємництва (Лист 8527), стосуються загального правила звертання працівника міліції до громадянина.
ДПАУ
ДПАУ вирішила наблизити Закон № 2135 до реалій підприємницької діяльності і в своїх «Методичних рекомендаціях щодо дій оперативних працівників податкової міліції при проведенні перевірок суб’єктів підприємницької діяльності» (лист ДПАУ від 19.11.2002 р. № 17932/7/26-4017) зазначила, що якщо в ході проведення перевірки в працівників податкової міліції виникне необхідність, то вони можуть здійснити контрольні перевірки правильності розрахунків зі споживачами за надані послуги та реалізовані товари. Ці методрекомендації стосуються діяльності оперативних підрозділів податкової міліції, на які поширюються всі ті обмеження, про які говорилося вище.
Однак це не є гарантією того, що дії співробітників податкової служби будуть вестися в рамках закону.
Держкомпідприємництва у своєму листі від 14.05.2003 р. № 2911 категоричний:
Що стосується права органів державної податкової служби проводити контрольні закупівлі, то воно чинним законодавством не передбачено.
На що ДПАУ у своєму листі № 676/5/23-8015 від 25.01.06 р. дозволяє собі відповідно до Закону України від 04.12.90 № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (далі — Закон № 509), зокрема, у межах компетенції і в порядку, установленому законами України, здійснювати контроль за дотриманням порядку проведення розрахунків готівкою за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
І роз’ясняє, що відноситься до меж такої компетентності.
Це, в першу чергу, контроль за дотриманням СПД порядку проведення розрахунків через реєстратори розрахункових операцій (РРО) відповідно до вимог ст.ст. 15 і 16 Закону України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг». Такий контроль органи ДПА здійснюють шляхом проведення планових або позапланових перевірок, і вважає, що контрольні закупівлі входять в рамки таких перевірок суб’єктів господарювання.
Правда, тепер щодо перевірок застосування РРО листом ДПАУ від 24.10.06 р. № 19823/7/10-1417/4894 викладений у новій редакції розділ 6 «Інформаційного листа щодо питання неоднозначного підходу до застосування нормативно-правових актів у частині прав і обов’язків платників податків або органів ДПА». І думка ДПАУ така: проведення перевірок СПД при застосуванні РРО податковими органами здійснюється відповідно до ст.ст. 15 і16 Закону № 265 шляхом проведення планових і позапланових перевірок. І до таких перевірок застосовуються всі правила допуску посадових осіб до проведення планових і позапланових перевірок (ст. 112 Закону № 509).
Тому посадові особи до проведення перевірки подають СПД під розпис такі документи: направлення на перевірку, копію наказу керівника податкового органу на проведення позапланової перевірки (наказ на проведення планової перевірки не надається). І якщо контрольні закупівлі, як стверджує ДПАУ, здійснюються в межах позапланових перевірок, то до початку контрольної закупівлі перевіряючий повинен подати під розпис копію наказу про проведення позапланової перевірки.
Які можна зробити висновки? Перш за все, застосовувати зазначені в Законі 2135 оперативно-розшукові заходи, до яких відноситься і контрольна закупівля, можна при пошуку фактичних даних про протиправні дії карного характеру, і такі заходи застосовуються тільки при порушенні оперативно-розшукової справи.
Держстандарт
Наступний за списком — Державний комітет України з питань технічного регулювання і споживчої політики (Держстандарт), на який покладені обов’язки забезпечення реалізації державної політики в сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології та сертифікації відповідно до Закону України від 12.05.91 р. № 1023-XII «Про захист прав споживачів».
Повноваження органів Держстандарту в сфері захисту прав споживачів визначені «Положенням про головні управління (управління) у питаннях захисту прав споживачів», затвердженому Держстандартом від 28.11.06 р. № 332 (далі — Положення № 332), п. 1 якого визначено, що управління, які входять до системи Держстандарту, в межах своїх повноважень здійснюють державний захист споживачів і забезпечують реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів на території відповідного регіону.
У Держстандарта багато управлінь, і на кожне покладені свої обов’язки, зокрема, вони можуть перевіряти в суб’єктів господарювання в сфері торгівлі та послуг, у т.ч. ресторанного господарства, якість продукції, дотримання обов’язкових вимог безпеки продукції, дотримання правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг (п. 4 (1) Положення № 322). А для цього управління мають право, перевіряючи в СПД якість продукції та дотримання правил торгівлі і надання послуг (п. 5 (2) Положення № 322): безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб’єктів.
І здійснювати контрольні перевірки правильності розрахунків зі споживачами за реалізовану продукцію (п. 5 (4) Положення № 322) відповідно до «Порядку проведення контрольної перевірки правильності розрахунку зі споживачами за надані послуги та реалізовані товари», затвердженим постановою КМУ від 02.04.94 р. № 215 «Про реалізації окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів». Мета перевірки правильності розрахунків за реалізовані товари — установити, що покупець за свої гроші одержав саме ту кількість товару і тієї якості, за які він заплатив.
Така перевірка (планова або позапланова) здійснюється без попереднього попередження про її початок. І перед перевіркою перевіряючий має право негласно здійснити закупівлю продукції, що продається, або будь-який інший метод контролю візуального характеру. І тільки після цих процедур проінформувати суб’єкта господарювання про цілі перевірки і на його прохання пред’явити службове посвідчення та розпорядження на проведення перевірки.
Авторське право Практика Закінчення. Початок див. у «ШБ» № 05, 06, 07/2007 р. Захист авторського права Як ми вже говорили в попередніх публікаціях (див. «ШБ» № 4/2007), авторське право в Україні захищається такими законодавчими актами, як Конституція, Цивільний, Кримінальн...
Не у відпустку — у відрядження — на конференцію за кордон № 22 (2.6.2008) :: Практика З роками популярність фірмових виїздів за кордон для проведення нарад, семінарів, корпоративних заходів зростає. Розглянемо, яким чином оформити зв’язок витрат на подібні заходи, забезпечивши їх «валововитратність». Службове відрядження – це поїздк...
Доставка товару покупцям № 22 (2.6.2008) :: Практика Товар, придбаний покупцем, може бути вивезений ним самостійно або доставлений постачальником. Доставка товару покупцеві може здійснюватися як власним транспортом постачальника, так і за допомогою сторонніх транспортних організацій. При цьому вартість...
