Запитань, пов’язаних з використанням товарно-транспортних накладних, завжди було чимало. Останнім часом таких запитань навіть побільшало, що пов’язано зі змінами в законодавстві України. Який же сьогодні статус товарно-транспортної накладної?
Товарно-транспортна накладна (далі — ТТН), як і раніше, є основним документом на вантаж, що повинен оформлятися при здійсненні вантажних автоперевезень. Одночасно з цим ТТН виступає первинним документом бухгалтерського обліку.
Вже більше року ходять чутки (інакше це не назвеш), що нібито обов’язковість ТТН скасовано. Це не так. Що ж насправді сталося? А сталося те, що Інструкцію про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затверджену наказом Мінстату України та Мінтрансу України від 07.08.96 р. № 228/253 (далі — Інструкція № 228/253) було скасовано згідно наказу зазначених відомств від 03.11.2006 р. № 507/1059. А ще до його скасування наказ цей відповідно до висновків Мін’юсту України від 15.05.2006 року № 10/68 було виключено з Державного реєстру нормативно-правових актів.
Інструкція № 228/253 була основним спеціальним нормативним актом, який визначав статус ТТН та норми якого відносили бланки ТТН до категорії бланків суворої звітності, забороняючи використовувати в обліковій практиці первинну транспортну документацію невстановлених форм. Якраз в Інструкції № 228/253 містилася типова форма ТТН, яка автоматично і втратила чинність зі скасуванням наказу, а інших спеціальних нормативно-правових актів, які б передбачали вимоги до змісту (обов’язкових реквізитів) та форми ТТН, немає.
Але згадані зміни жодним чином не вплинули на статус ТТН як документа на вантаж та первинного документа, що є обов’язковим для застосування. Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. № 2344-ІІІ (далі — Закон про автотранспорт) та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу України від 14.10.97 р. № 363 (далі —
Правила перевезення вантажів) розглядають ТТН як обов’язковий документ, що повинен оформлятися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом. Останній з наведених нормативно-правових актів каже:
ТТН та дорожні листи є основними документами на перевезення вантажів (п.11.1), ТТН — це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (абз. 28 розділу 1).
Наведена цитата з нормативного документа дає відповідь на питання, яким часто задаються бухгалтери та юристи, чи може акт про надання транспортних послуг замінити ТТН. І така відповідь однозначна: ні, акт не може замінити ТТН. В цьому питанні ми абсолютно солідарні з податківцями, які при перевірках часто доходять висновку про безпідставність формування валових витрат замовником транспортних послуг, якщо факт надання таких послуг не підтверджено ТТН.
До речі, як випливає зі змісту ст. 48 Закону про автотранспорт, ТТН необхідно оформляти навіть при перевезеннях вантажів для власних потреб (тобто своїм транспортом, а не за договором з транспортною організацією). ТТН — це один з документів, які повинні завжди бути у водія автомобіля при перевезенні вантажу. Це передбачено також п. 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306.
Нажаль, зазначені нормативні акти не роз’яснюють, яким чином необхідно оформити ТТН при доставці вантажу власним транспортом. Невирішеним, насамперед, є питання, хто повинен розписуватися в такій ТТН від імені вантажовідправника. Якщо підприємство отримує товар від продавця на умовах самовивозу, то такий продавець не зобов’язаний підписувати ТТН, адже він не замовляв транспортні послуги і не виступає вантажовідправником. Таким чином, покупцеві доведеться самостійно оформляти цей транспортний документ.
Як ми вже зазначали, на сьогоднішній день немає нормативно-правового акту, яким була би визначена обов’язкова до застосування форма ТТН, або встановлювалися обов’язкові реквізити цього документа. Це дещо спрощує вирішення проблеми оформлення ТТН при перевезеннях вантажів для власних потреб, так як для її оформлення достатньо дотриматися загальних вимог щодо змісту та оформлення первинних документів (про них ми скажемо нижче). Тобто реквізит «вантажовідправник» в даному випадку можна просто не включити до форми.
Що ж стосується ТТН, яка виписується при перевезеннях на договірних засадах, то тут доведеться дотриматися загальної процедури її оформлення, яка регламентована пунктами 11.5–11.10 Правил перевезення вантажів. Відповідно до зазначених вимог ТТН виписує замовник (вантажовідправник). ТТН виписується в кількості не менше чотирьох екземплярів, і кожен з цих екземплярів засвідчується підписом і при необхідності печаткою (штампом) вантажовідправника. Після прийняття вантажу всі екземпляри ТТН підписує водій (експедитор). Перший екземпляр ТТН (з підписом водія) залишається у вантажовідправника, другий передається водієм вантажоодержувачу, а третій і четвертий, засвідчені підписом (а в разі потреби також печаткою або штампом) вантажоодержувача, передаються перевізнику (транспортній організації чи фізичній особі-суб’єкту господарювання).
Тепер зупинимось детальніше на вимогах щодо змісту ТТН.
Зрозуміло, що бланк ТТН, який містився в Інструкції № 228/253, вже ніхто використовувати не зобов’язаний. Суб’єкти господарювання мають право використовувати самостійно розроблені форми (бланки) первинних документів, у тому числі ТТН. Таке право передбачено п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88 (далі — Положення № 88). Підтвердили це і компетентні відомства, зокрема Держкомстат України (листи Комітету № 14/1-2-25/102 від 05.12.2005 р. та № 14/2-25/89 від 27.11.2006 р.), який саме і наділений компетенцією розробляти та затверджувати типові форми первинних документів.
В сьогоднішніх умовах, коли типової форми ТТН немає, при її оформленні необхідно дотримуватися загальних вимог щодо змісту первинних документів. Такі вимоги містяться у п. 2.4 Положення № 88 та ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV. Так, первинний документ обов’язково повинен містити такі реквізити: назву підприємства, від імені якого складається документ; назву документа (форми); код форми; дата і місце складання; зміст та обсяг господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі); посади, прізвища та підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Особливу увагу слід звернути на такий реквізит, як вимірники господарської операції у натуральному виразі. Під господарською операцією в нашому випадку розуміється транспортна послуга, а отже, її треба якось виміряти (наприклад, кілометражем, годинами). Якщо при складанні ТТН про цей реквізит забути, а зазначити лише характеристику та обсяги вантажу, цього буде недостатньо.
При перевезенні вантажу на договірних засадах необхідно також враховувати зміст відповідних положень Правил перевезення вантажів, які ми навели вище. ТТН, що оформляється при здійсненні цих перевезень, необхідно підписувати усім учасникам відносин перевезення.
Якщо ТТН оформлена невірно, вона не може вважатися належним первинним документом бухгалтерського обліку. Не важко здогадатися, що невірно оформлена ТТН також не може бути належною документальною основою і податкового обліку.
Податковий кредит і валові витрати Повторення вивченого Якщо вже так не хочете сплачувати податки, то хоча б допрацьовуйте свої «схеми» до кінця! Одному підприємству «не схотілося» за підсумками звітного періоду сплачувати великий ПДВ. Воно пошукало і знайшло дружнє «чисте» підприємство — платника єдиного....
Строковий трудовий договір № 22 (2.6.2008) :: Урок права У практиці функціонуючих підприємств нерідко зустрічаються випадки, коли вони змушені вдаватися до застосування строкового договору з урахуванням інтересів працівників і роботодавців, що обумовлюється особливим порядком укладення та розірвання таких трудо...
Використання підприємством чужих автомобілів № 20 (19.5.2008) :: Урок права У попередньому матеріалі ми розглядали випадки оформлення використання підприємством чужих автомобілів (орендованих, таких, що перебувають у безоплатному користуванні, та автомобілів працівників). На сьогоднішньому уроці права розглянемо питання щодо офор...
