Якщо вже так не хочете сплачувати податки, то хоча б допрацьовуйте свої «схеми» до кінця!
Одному підприємству «не схотілося» за підсумками звітного періоду сплачувати великий ПДВ. Воно пошукало і знайшло дружнє «чисте» підприємство — платника єдиного податку за ставкою 6 %, в якого був запас ПДВ, і якому «не шкода» було виписати йому податкову накладну на виконані роботи, показавши в себе податкові зобов’язання з ПДВ. Згодом перше підприємство отримало повідомлення про проведення в нього планової комплексної перевірки, і в десять відведених до перевірки днів воно раптом виявило, що податковий кредит за отриманою колись податковою накладною показаний, а от ніяких виправдувальних документів від підприємства, що надало йому «таку послугу», немає. Що в цьому випадку загрожує підприємству, якщо свої валові витрати воно на нібито надані йому роботи не збільшувало?
Відповідно до пп. 7.3. 1 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР «Про ПДВ» (далі — Закон № 168) за першою подією (у нашому випадку це факт виконання робіт підприємству, а не оплата) підприємство мало право включити до свого податкового кредиту суму ПДВ, маючи в себе належним чином оформлену податкову накладну. Вся заковика в тому, що не було самого цього факту виконання робіт, тому що в підприємства на момент перевірки не виявилося ніяких виправдувальних документів про факт здійснення такої операції (ні підписаного обома сторонами договору, ні оформленого акту виконаних робіт). І в такому випадку податкова накладна не рятує підприємства від невизнання в ході перевірки податкового кредиту з ПДВ. Це ще в найкращому разі, у гіршому – навмисне ухиляння від сплати податків, а це ст. 212 Кримінального кодексу України від 05.04.01 р. № 2341-III (далі — КК), відповідно до п. 1 якого це навмисне ухиляння від сплати податку карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Тому що в нас ще була і попередня домовленість з іншим підприємством, то у випадку недоплати до бюджету суми податку в більших розмірах (а це сума податку, що перевищує в 3000 і більше разів нмдг, тобто 51000 грн і більше), то діє вже п. 2 ст. 212 КК, а таке відхилення карається штрафом від п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Що робити підприємству? Є два способи.
Перший (найлегший). Одержати в дружнього підприємства документи, яких не вистачає, (правда, якщо воно захоче «світити» у себе заборгованість, з якою потім ще необхідно буде щось робити).
Другий (найреальніший). Терміново подати уточнюючий розрахунок з ПДВ, де зняти в себе податковий кредит з ПДВ за отриманою податковою накладною, нарахувати 5 % штрафу і все це заплатити до бюджету під час подання уточнюючого розрахунку до планової перевірки підприємства. Тим більше що відповідно до п. 4 ст. 212 КК:
Особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені частиною першою та другою цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов’язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).
Єдиний мінус — підприємство вже одержало повідомлення, в якому зазначений строк початку перевірки. А податкова до всіх самостійних виправлень у період між одержанням повідомлення і самим початком перевірки ставиться дуже критично. Але в будь-якому разі зробити це можливо, спираючись на п. 5.1 Закону України від 21.12.00 р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», що не забороняє проводити таке самостійне виправлення навіть у ході проведення перевірки. До того ж дата на акті перевірки, навіть якщо в ньому будуть зазначені такі помилки-донарахування, буде пізнішою, ніж дата подання платником до ДПІ уточнюючого розрахунку, в якому здійснювалося самовиправлення цих же помилок.
Створення та облік резерву сумнівних боргів Практика Наказом Міністерства фінансів України від 19.12.2006 р. № 1213 внесені зміни до ряду нормативних актів з бухгалтерського обліку. Зокрема, змінені норми п. 8 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», що стосуються порядку визначення резерву сумнівних...
