Слідом за ДПАУ скористатися правом приймання звітності в електронному вигляді вирішив Пенсійний фонд і в своєму «Порядку подання звітів до Пенсійного фонду України в електронній формі», затвердженому постановою правління ПФУ від 19.04.07 р. № 7-7 (далі — Порядок № 7-7), пояснив страхувальникам, як це можна здійснити. Відразу скажемо, Пенсійний фонд передбачає два варіанти подання йому звітності:
- на паперових носіях (особисто або через уповноважену особу) у строки і за нормами, визначеними «Інструкцією про порядок нарахування і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою постановою правління ПФУ від 19.12.03 № 21-1, і «Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, використовуваних у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 10.06.04 № 7-6 (п.п. 2.1 і 2.2 Порядку № 7-7);
- в електронному вигляді з ініціативи страхувальника в строки і за нормами Порядку № 7-7 (п.п. 2.1 і 2.3 Порядку № 7-7).
Тепер про саму процедуру подання електронного звіту органам Пенсійного фонду. Електронний звіт подається у відділення Пенсійного фонду, де зареєстровано страхувальника, через центр обробки електронних звітів (далі — ЦОЕЗ):
юридична особа, визначена відповідно до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», яка відповідає встановленим Пенсійним фондом України кваліфікаційним вимогам та з якою Пенсійним фондом Украї-ни укладений договір про виконання функцій інформаційно-технічного адміністратора системи подання електронних звітів, що включає одержання, зберігання, перевірку цілісності електронних звітів та передавання їх до територіальних органів Пенсійного фонду України у відповідності до вимог, визначених у цьому Порядку.
Як це здійснити? У районних відділеннях Пенсійного фонду на інформаційних дошках буде розміщена інформація про порядок подання звітів в електронному вигляді, адреса і контактні телефони ЦОЕЗ (п. 2.6 Порядку № 7-7).
Якщо страхувальник виявить бажання подавати звіти в електронному вигляді, то він про це інформує відділення Пенсійного фонду за місцем своєї реєстрації, надіславши туди лист довільної форми (п. 2.7 Порядку № 7-7).
Далі страхувальник подає ЦОЕЗ завірену своєю печаткою копію листа про інформування Пенсійного фонду та копію розпорядчого документа щодо визначення посадових осіб, яким надане право накладання ЕЦП на електронний звіт.
Що це за розпорядчий документ, можна довідатися з п. 10 «Порядку застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, установами й організаціями державної форми власності», затвердженого постановою КМУ від 28.10.04 р. № 1452 (далі — Постанова № 1452):
Порядок надання працівникам установи права застосування електронного цифрового підпису, ведення обліку, зберігання та знищення їх особистих ключів, а також надання акредитованому центру сертифікації ключів інформації, необхідної для формування, скасування, блокування або поновлення посилених сертифікатів відкритих ключів підписувачів установи, визначається наказом її керівника, якщо інше не встановлено законодавством ЦОЕЗ укладає з підприємством договір на обслуговування в системі подання електронних звітів, в якому визначаються права та обов’язки сторін, і порядок інформаційного обміну під час подання електронних звітів (п. 2.7 Порядку № 7-7). Причому підприємство одержує послуги, пов’язані з електронним цифровим підписом (далі — ЕЦП) від ЦОЕЗ на договірних засадах, тобто платно. Граничні тарифи встановлюються Мінтрансзв’язку та погоджуються з Мінекономіки (п. 6 Постанови № 1452).
Після укладання договору з ЦОЕЗ підприємство інформує про це відділення Пенсійного фонду за місцем реєстрації (п. 2.7 Порядку № 7-7). Як воно повинне інформувати, у Порядку № 7-7 не обумовлено, але, швидше за все, знов-таки листом довільної форми, додавши до нього ксерокопію свого договору, укладеного з ЦОЕЗ.
Підприємство може застосовувати ЕЦП тільки після одержання від ЦОЕЗ електронних ключів (далі — ЕК) (п. 15 Порядку № 7-7). Як це зробити технічно, роз’яснено в статті «Електронна звітність з ПДВ» (див. «ШБ» № 08/2007 с. 27).
На практиці все це, швидше за все, буде виглядати так само, як, наприклад, підключення підприємства до системи «Клієнт-банк», коли підприємство укладає договір з банком на обслуговування, додатком до якого є прейскурант розцінок на послуги банку, а банк на комп’ютер підприємства встановлює програму і видає дискети з електронним ключем.
Тепер про процедуру подання електронних звітів (далі — ЕЗ). Строки подання ЕЗ нічим не відрізняються від строків подання «паперових» звітів (п. 3.1 Порядку № 7-7). ЦОЕЗ працює щодня з 9.00 до 22.00, крім вихідних і святкових днів, і якщо підприємство надішле свій звіт до 16.00, то протягом наступних двох годин воно одержить від ЦОЕЗ повідомлення про прийняття звітності, в якому в текстовому форматі буде зазначено: реквізити отриманого ЕЗ, відповідність формату ЕЗ, результати перевірки ЕЦП, дата і час одержання ЕЗ (п. 3.3.2 Порядку № 7-7).
Це так звана квитанція про одержання. Якщо звіт надіслано після 16.00, квитанція надійде протягом двох годин наступного після подання звіту робочого дня (п. 3.2 Порядку № 7-7). Звіт вважається отриманим, якщо підприємству надіслана квитанція про його одержання ЦОЕЗ. Не зовсім ясно, який час буде зазначено у квитанції про одержання, якщо підприємство, наприклад, надішле свій звіт 20 числа після 16.00, тому що в цьому випадку квитанція про одержання надходить на наступний робочий день. На це необхідно звернути увагу.
Сам порядок формування звіту, швидше за все, труднощів у бухгалтера не викличе (майже кожен бухгалтер формує і надсилає звіти або в програмі «1-С» чи в податковому «БЕСТ ЗВІТІ», чи в персоніфікованому звіті, або платіжки в системі «Клиєнт-банк»). А от на що необхідно звернути увагу, так це на послідовність накладення електронних ключів (спочатку ЕЦП бухгалтера, потім директора, і наприкінці ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки підприємства (п. 3.3.1 Порядку № 7-7)), тому що за недотримання цієї вимоги посадові особи несуть відповідальність. Яку? Незрозуміло. Пунктом 21 Постанови № 1452 контроль за виконанням вимог цього порядку покладає на адміністрацію Держспецзв’язку.
Коли електронний звіт вважається незданим? Звіт вважається незданим у випадку ненадходження від ЦОЕЗ квитанції про прийняття ЕЗ, а це відбувається у випадку неможливості його розшифровки або перевірки ЕЦП, а також виявлення помилок (п. 3.4 Порядку № 7-7). Що в цьому випадку має зробити підприємство? Або подати ЕЗ ще раз, або подати звіт на паперовому носії. Чинним буде вважатися останній поданий ЕЗ або паперовий звіт, але ці звіти необхідно подати до закінчення граничних строків подання звітності.
Зберігання ЕЗ. Оригінал ЕЗ підприємство надсилає до ЦОЕЗ. Другий екземпляр зберігається в підприємства. Як? Пункт 4.1 Порядку № 7-7 обумовлює тільки, що
Страхувальники та центр обробки електронних звітів забезпечують зберігання електронних звітів та відповідних квитанцій у формі оригіналів електронних документів, з дотриманням вимог чинного законодавства щодо їх зберігання та протягом термінів, встановлених чинним законодавством для відповідних паперових документів.
Більш конкретно на це питання відповідає ст. 13 Закону України від 22.05.03 р. № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг». Якщо в підприємства є можливість зберігати електронні документи на електронних носіях протягом установленого законодавством строку зберігання документів (не менше установленого строку зберігання для паперових документів), то підприємство зберігає електронні документи на електронних носіях. Якщо підприємство не має можливості протягом такого строку зберігати ці звіти, воно зберігає ці копії в паперовому вигляді. Пунктом 3.7 Порядку № 7-7 вказується, що
Копія документа на папері для електронного документа створюється відповідно до законодавства.
Тому що поданим вважається звіт, якщо ЦОЕЗ надіслав підприємству квитанцію про приймання, то роздрукована така квитанція, додана до роздрукованого ЕЗ, і буде служити другим екземпляром звіту підприємства.
Як бачимо, багато плюсів: немає необхідності щомісяця присвячувати кілька годин на ходіння до Пенсійного фонду і спілкування з інспекторами та чергою, спрощується сама процедура подання звітності і, нарешті, наближає нас до «цивілізації». Але є і мінуси. По-перше, підприємство здійснює обмін інформацією з ЦОЕЗ за допомогою програмних засобів і яких-небудь засобів телекомунікаційного зв’язку, які гарантують доставку електронного звіту протягом двох годин, і повинне ще мати і засоби криптографічного захисту інформації (п. 2.9 Порядку № 851).
І не кожний бухгалтер знає, що це за засоби і скільки вони коштують. По-друге, традиційно відповідальність за організацію застосування ЕЦП на підприємстві несе керівник (п. 8 Постанови № 1452), а чи потрібно це керівникові? По-третє, немає чіткої процедури одержання ЕЦП, і невідомо, скільки все це буде коштувати, якщо, наприклад, ЦОЕЗ за свої послуги «захоче» стільки ж, скільки «Вісник податкової служби» за відновлення «БЕСТ ЗВІТУ», і багато підприємств просто будуть не в змозі дозволити собі таку «розкіш».
Хоча, як перспектива, така можливість приваблива, особливо, якщо за прикладом Пенсійного фонду піде і ДПА (не тільки при прийманні Декларації з ПДВ). Що тоді робити бухгалтерові? Тільки поліпшувати і поліпшувати бухгалтерський облік на довіреному йому підприємстві.
Порушення договору комісії Практика Продовження. Початок див. у «ШБ» № 09/2007 р. 2. Комісіонер не розрахувався за проданий товар У бухгалтерському і податковому обліку цієї ситуації головне значення має дата надання комісіонером звіту про здійснений продаж і дата перерахування ним.....
Не у відпустку — у відрядження — на конференцію за кордон № 22 (2.6.2008) :: Практика З роками популярність фірмових виїздів за кордон для проведення нарад, семінарів, корпоративних заходів зростає. Розглянемо, яким чином оформити зв’язок витрат на подібні заходи, забезпечивши їх «валововитратність». Службове відрядження – це поїздк...
Доставка товару покупцям № 22 (2.6.2008) :: Практика Товар, придбаний покупцем, може бути вивезений ним самостійно або доставлений постачальником. Доставка товару покупцеві може здійснюватися як власним транспортом постачальника, так і за допомогою сторонніх транспортних організацій. При цьому вартість...
