Наші закони «виписані» так неоднозначно, що підприємство усе більше нагадує сапера, що постійно йде по мінному полю. Один невірний рух і...
Підприємство уклало договір оренди гаража для свого службового легкового автомобіля з фізичною особою - не СПД. Податкова при перевірці не приймає витрати підприємства з оренди гаража на валові витрати, визнаючи це стоянкою легкового автомобіля, що не може бути включена до валових витрат відповідно до пп. 5.4.10 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємства» (далі — Закон № 334).
Використання підприємством у службових цілях легкового автомобіля завжди вимагало від бухгалтера з особливою старанністю зважувати будь-які свої дії. Здавалося б, що спільного між орендою гаража і стоянкою автомобіля? Спробуємо розібратися в цій ситуації.
Підпункт 5.4.10 Закону № 334, на який посилається податкова інспекція, не дозволяє включати до валових витрат витрати, пов’язані з стоянкою та паркуванням легкових автомобілів.
Що таке стоянка? Відповідь на це питання можна знайти в «Правилах дорожнього руху», затверджених постановою КМУ від 10.10.01 р. № 1306 (далі — Правила № 1306), у п. 1.10 яких є визначення: стоянка — припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов’язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.
Тобто якщо автомобіль не рухається більше п’яти хвилин і це не пов’язано з посадкою-висадженням пасажирів або навантаженням-розвантаженням вантажу, то це і є стоянка, причому в будь-якому місці, як на дорозі, так і на закритому майданчику. Правила № 1306 установлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші правила, що визначають особливості дорожнього руху, зокрема, експлуатація транспортних засобів та їхній рух на закритій території ґрунтуються на вимогах Правил № 1306 (п. 1.1 Правил № 1306).
Що таке оренда? Визначення оренди можна знайти в Законі № 334 у пп. 1.18: господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або землі у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за орендну плату та на визначений строк.
І вона ніяк не пов’язана зі стоянкою автомобіля, на яку прямо вказує пп. 5.4.10 Закону № 334. Тобто в цій ситуації наголос необхідно робити не на оренду гаража, а саме на стоянку автомобіля. І якщо буквально трактувати поняття стоянки, податкова права — адже автомобіль дійсно стоїть, причому, як правило, у нічний, тобто неробочий час, і віднесення витрат підприємства за таку стоянку до своїх валових витрат неправомочне.
При цьому ніхто не звільняє підприємство виконувати всі свої зобов’язання перед фізичною особою - не підприємцем (далі — фізособа). А саме.
Договір оренди з фізособою необхідно обов’язково укласти в письмовій формі. Це вимоги п. 2 ст. 208 Цивільного кодексу України від 16.01.03р. № 435- IV (далі — ЦКУ). Пункт 1 ст. 209 ЦКУ оговорює випадки нотаріального посвідчення письмових договорів
Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Нотаріального оформлення договору вимагає Закон України від 22.05.03 р. № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб», але тільки для фізособи-орендаря (пп. 9.1.4 «б»), а не орендодавця, як у нашому випадку. Отже, підприємство при укладанні оренди гаража з фізособою, що є орендодавцем, не повинне посвідчувати такий договір нотаріально, щоправда, якщо строк оренди не перевищує три роки. Договір оренди, укладений на строк більше трьох років, підлягає державній реєстрації (п. 2 ст. 793 ЦКУ), яку здійснює нотаріус.
Підприємство обов’язково повинне мати акт приймання-передачі гаража в оренду. Тому що саме з цього моменту (п. 1 ст. 795 ЦКУ) починається оренда гаража:
Передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
Аналогічно повернення предмета оренди також оформляється актом приймання-передачі (п. 2 ст. 795 ЦКУ).
Крім цього необхідно врахувати, що підприємство, виплачуючи фізособі дохід у вигляді орендної плати, є податковим агентом такої фізособи і зобов’язано утримати за її рахунок і перерахувати до бюджету податок з доходів за ставкою 15 % (п. 17 Закону № 889), причому під час виплати такого доходу, а ще і відзвітувати перед податковою за формою № 1-ДФ.
Разовий продаж і торговий патент Практика Підприємство, що не є торговим, продало своїм працівникам за готівку продукцію не власного виробництва, оформивши приймання готівки до каси підприємства прибутковими касовими ордерами. Чи необхідно було в цьому випадку придбавати підприємству торговий...
