Підприємство, що не є торговим, продало своїм працівникам за готівку продукцію не власного виробництва, оформивши приймання готівки до каси підприємства прибутковими касовими ордерами. Чи необхідно було в цьому випадку придбавати підприємству торговий патент?
ДПАУ із затятою наполегливістю зобов’язує підприємства при разовому продажу продукції не власного виробництва своїм працівникам придбавати торговий патент, посилаючись на ч. 10 ст. 3 Закону України від 23.03.96 р. № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (далі — Закон № 98), що не вимагає придбання патенту при продажу підприємством своїм працівникам продукції, але тільки власного виробництва. Наскільки правочинні такі вимоги?
Чи необхідно придбавати торговий патент?
Законом, що визначає порядок патентування, є Закон № 98, п. 1 ст. 2 якого дає визначення торговому патенту
Торговий патент — це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб’єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності.
А це такі види підприємницької діяльності, як торгівля, обмін валютних цінностей, надання побутових послуг і послуг у сфері грального бізнесу (п. 1 ст. 1 Закону № 98).
Визначення торговельної, як, втім, і будь-якої іншої підприємницької діяльності, можна знайти в ст. 1 Закону України від 07.02.91 р. № 698-XII «Про підприємництво»:
Підприємництво – це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб’єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.
Тобто підприємство для потрапляння під патентування повинне мати статус торговельного (бути створеним саме для здійснення торговельної діяльності). На це, до речі, ще в 2002 році вказував Держкомпідприємництва (лист Держкомпідприємництва від 23.12.02 р. № 06-10/685, далі — Лист) наголошував на тому, що Законом № 98 регулюється саме торговельна діяльність, і суб’єктами правовідносин, що підлягають регулюванню цим Законом, є юридичні особи, що займаються торговельною діяльністю.
Аналізуючи ст. 3 Закону № 98, Держкомпідприємництва доводить, що патентуванню підлягає торговельна діяльність, здійснювана суб’єктами підприємницької діяльності (далі — СПД) у пунктах продажу, які визначені виключно Законом № 98. Для нашого випадку підходить тільки інші приміщення, які використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівкові кошти, що стосується тільки оптової торгівлі.
Що таке оптова та роздрібна торгівля, і чим вони відрізняються одна від одної?
При визначенні, що таке оптова або роздрібна торгівля, Держкомпідприємництва в Листі посилається на «Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення», затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 108, дію якого припинив «Порядок здійснення торговельної діяльності і правила торговельного обслуговування населення», затверджений постановою КМУ від 15.06.06 р. № 833 (далі — Порядок № 833), який вказує на те, що всі терміни, застосовувані в Порядку № 833, визначені ДСТУ 4303-2004 «Роздрібна і оптова торгівля. Терміни і визначення понять». Тлумачення термінів «оптова торгівля» та «роздрібна торгівля» дає у своєму листі від 23.07.01 р. № 56-37/310 і Мінекономіки:
Оптова торгівля — сфера підприємницької діяльності з придбання і відповідного перетворення товарів для подальшої їхньої реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам підприємницької діяльності...
Роздрібна торгівля — сфера підприємницької діяльності з продажу товарів або послуг на підставі усного або письмового договорів купівлі-продажу безпосередньо кінцевим споживачам для їх власного некомерційного використання.
Визначення роздрібної торгівлі дає й «Інструкція про заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торговельної мережі та мережі ресторанного господарства», затверджена наказом Держкомстату від 24.10.05 р. № 327: вид економічної діяльності суб’єктів господарювання з продажу (без перероблення) населенню нових та вживаних товарів, призначених переважно для споживання громадянами (приватними особами) або домашніми господарствами, у магазинах, універсальних магазинах, лавках і кіосках, посилкових торгових фірмах, торговими посередниками тощо (коди згідно з Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД) - 50.10.2, 50.30.2, 50.40.2, 50.50.0, 52.1, 52.2, 52.3, 52.4, 52.5, 52.6)
З будь-якого наведеного вище визначення видно, що продаж має здійснюватися кінцевому споживачеві. Стаття 3 Закону № 98 не містить жодного найменування пункту продажу товарів, що відповідає нашому прикладу, — продажу підприємством продукції своїм працівникам за готівку з оформленням прийому готівки через виписування прибуткових касових ордерів.
Тому напрошується однозначний висновок, який і робить у своєму Листі Держкомпідприємництва:
Тому, виходячи з вищевикладеного, якщо діяльність підприємства не була систематичною, не мала на меті одержання прибутку та реалізація зазначених цінностей здійснювалася з виробничих складів підприємства, що не є пунктами продажу, винятковий перелік яких зазначений у цьому Законі, підприємство може здійснювати таку діяльність без придбання торгового патенту.
Справедливості заради необхідно зазначити, що до 2006 року ДПАУ думала так само (лист ДПАУ від 21.06.04 р. № 697/10/31-105):
У разі продажу товарів (основних фондів) підприємством торгівлі з окремого приміщення (офісу) шляхом готівкових розрахунків (у т. ч. з оформленням прибуткового касового ордера), то згідно зі ст. 3 Закону N 98/96 підприємством придбавається торговий патент.
Після чого в листі ДПАУ від 06.09.06 р. № 15-1218 «торговельне підприємство» замінили на «суб’єкт підприємницької діяльності» (як тут не згадати фразу «стратити не можна помилувати» з розміщенням розділових знаків під настрій»), а потім взагалі наголосили не на продавці, а на продажу продукції невласного виробництва. Зробили висновок:
Оскільки вугілля не є для депо продукцією власного виробництва, то порядок придбання торгового патенту при реалізації зазначеного виду твердого палива фізичним особам, які перебувають з ним у трудових відносинах, а також пенсіонерам підпадає під абзац двадцять третій частини шостої статті 3 Закону N 98/96, відповідно до якого пільговий торговий патент видається суб’єктам підприємницької діяльності або їх структурним (відокремленим) підрозділам, які здійснюють торговельну діяльність, зокрема, з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва: вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, гас освітлювальний і газ скраплений, торф паливний кусковий, торф’яні брикети і дрова для продажу населенню. Таким чином, при продажу вугілля пенсіонерам та працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах, депо необхідно придбавати пільговий торговий патент.
Та визначили покарання:
Згідно з абзацом п’ятим частини першої статті 8 Закону N 98/96 за здійснення операцій з реалізації товарів, визначених частиною шостою статті 3 цього Закону, без одержання пільгового торгового патенту або з порушенням порядку одержання та використання пільгового торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, суб’єкти підприємницької діяльності сплачують штраф у п’ятикратному розмірі вартості пільгового торгового патенту.
Якщо не хочете проблем зі своєю податковою інспекцією, і якщо ця операція ще тільки «прокручується» у вашому мозку, то щоб уникнути непорозумінь замість розрахунків готівкою проводьте безготівкові (торговельна діяльність, здійснювана із застосуванням безготівкових розрахунків (за винятком кредитних карток), патентуванню не підлягає). Відповідно до п. 2.5 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.04 р. № 637:
Якщо підприємства (підприємці) та фізичні особи здійснюють готівкові розрахунки без відкриття поточного рахунку шляхом унесення до банків готівки для подальшого її перерахування на рахунки інших підприємств (підприємців) або фізичних осіб, то такі розрахунки для платників коштів є готівковими, а для отримувачів коштів безготівковими.
Тим більше що на практиці здійснити це зовсім не складно. Підприємству необхідно тільки додатково укласти договір на обслуговування фізичних осіб зі своїм банком (або будь-яким іншим). А саму процедуру внесення готівкових коштів вам підкаже оператор у банку.
Якщо ж у підприємства це не разовий продаж і якщо такий продаж підпадає під дію п. 6 ст. 3 Закону № 98 (торгівля виключно товарами вітчизняного виробництва, перелік яких наведений у вищезгаданому пункті), то можна придбати пільговий патент, тим більше, що коштує він недорого і процедура його одержання не вимагає великих витрат енергії та часу. Давайте розберемося, чи так складно придбати пільговий патент.
Пільговий торговий патент
Підставою для придбання торгового патенту є «Заявка на придбання торгового патенту» за формою додатка до «Положення про виготовлення, зберігання та реалізацію торгових патентів», затвердженого постановою КМУ від 13.07.98 р. № 1077 (далі — Положення № 1077).
Торговий патент видається за місцем реєстрації СПД під розпис протягом трьох днів після подання Заявки. Оплата за патент здійснюється разово під час подання Заявки на розрахунковий рахунок місцевого бюджету за місцезнаходженням податкового органу, що видав патент. Датою придбання патенту вважається дата, зазначена на патенті. Вартість пільгового патенту складає 25 грн за 12 календарних місяців (п. 13 Закону № 98).
Однак варто пам’ятати, що У пільговому торговому патенті обов’язково наводиться повний перелік товарів, що передбачаються для реалізації.
Пільговий торговий патент не дає права на здійснення торговельної діяльності товарами, які не зазначені у цій статті.
Варто також мати на увазі, що оподаткування діяльності, що патентується і не патентується, повинне проводитися окремо. Пункт 16.3 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» вимагає ведення окремого обліку валового доходу від кожного виду діяльності, що підлягає патентуванню, і наполягає на окремому від іншої діяльності визначенні податку на прибуток. Порядок відбиття вартості торговельних патентів у Декларації по податку на прибуток розглянутий ГНАУ в листі від 05.08.2005 р. № 15614/7/11-1117.
І якщо ви придбали пільговий патент, то на вас розповсюджуються всі вимоги Закону № 98 щодо відповідальності за невиконання його вимог. Є, наприклад, штраф за порушення порядку використання патенту, що має бути відкритим та доступним для огляду.
І хоч штраф за це порушення зовсім «дитячий»: у розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць, але відповідно до п. 2 ст. 8
До дня сплати штрафів, визначених цією статтею, а також до придбання торгового патенту або оформлення пільгового торгового патенту діяльність відповідних суб’єктів підприємницької діяльності зупиняється.
Правда, з виходом «Узагальнюючого податкового роз’яснення щодо упорядкування обліку плати за торгові патенти та порядку стягнення нарахованих чергових платежів за торгові патенти у разі їх несплати (наказ ДПАУ від 18.08.2006 р. № 494) погодженим вважається зобов’язання платника податку, виявлене тільки в ході податкової перевірки.
Так що думати і вирішувати вам. Хочеться тільки ще раз попередити, що перш ніж що-небудь здійснити, навіть на перший погляд необразливий продаж своїм працівникам залежаної продукції, варто трохи подумати про наслідки, починаючи від ціни продажу і закінчуючи патентуванням.
Варто також пам’ятати, що якщо ви «погодилися» на торговий патент, у вас просто не залишається шансів «не погодитися» на РРО, тому що, як ми говорили вище, ці закони тісно пов’язані між собою, і п. 1 ст. 9 Закону України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг» також дозволяє незастосування РРО тільки при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку;
На закінчення нагадаємо, що платників єдиного податку ця ситуація начебто не стосується. Пунктом 6 Указу Президента України від 03.07.98 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування і звітності суб’єктів малого підприємництва» СПД - платники єдиного податку звільняються від сплати вартості торгових патентів. Хоча ніде не обумовлено, чи є різниця між звільненням від сплати за патент та звільненням від одержання цього патенту. Удачі.
ПДВ та одержання послуг від нерезидентів Практика Те, що операція з імпорту товарів є об’єктом оподаткування ПДВ, ні в кого сумнівів не викликає. Ця норма прямо зазначена в пп. 3.1.2 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі — Закон про ПДВ). Однак у деяких...
Не у відпустку — у відрядження — на конференцію за кордон № 22 (2.6.2008) :: Практика З роками популярність фірмових виїздів за кордон для проведення нарад, семінарів, корпоративних заходів зростає. Розглянемо, яким чином оформити зв’язок витрат на подібні заходи, забезпечивши їх «валововитратність». Службове відрядження – це поїздк...
Доставка товару покупцям № 22 (2.6.2008) :: Практика Товар, придбаний покупцем, може бути вивезений ним самостійно або доставлений постачальником. Доставка товару покупцеві може здійснюватися як власним транспортом постачальника, так і за допомогою сторонніх транспортних організацій. При цьому вартість...
