Взаємовідносини органів ДКРС з «приватними» підприємствами
Органи державної контрольно-ревізійної служби (ДКРС) часто навідуються на підприємства, що функціонують на основі приватної власності. Спробуємо у формі «запитання-відповідь» розглянути повноваження цих органів у їх взаємовідносинах з «приватними» підприємствами.
Коли ДКРС може перевіряти «приватника»?
Як визначено у ст. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993 р. № 2939-XII (далі — Закон № 2939) одним з головних завдань ДКРС є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів та інших активів, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб’єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували в періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Отже, як бачимо, підконтрольними ДКРС можуть бути тільки ті «приватні» підприємства та організації, які отримували кошти з бюджетів та державних фондів або використовували державне чи комунальне майно. На таких підприємствах органи ДКРС можуть проводити контрольні заходи (головним чином ревізії) у випадках і порядку, що передбачені Законом № 2939.
У ч. 7 ст. 11 Закону № 2939 передбачено єдину підставу, за якої органи ДКРС можуть провести контрольний захід, а саме позапланову ревізію щодо суб’єкта господарської діяльності, який їм не підконтрольний. Ця підстава — рішення суду, винесене за поданням прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.
Проте частіше органи ДКРС приходять до «приватників» не задля проведення контрольних заходів, а для проведення зустрічних звірок.
Що таке зустрічна звірка та коли ДКРС може її проводити?
Зустрічна звірка, на відміну від ревізії, не є контрольним заходом і проводиться посадовими особами ДКРС у суб’єктів господарювання, які мали правові відносини з підконтрольною установою (ч. 17 ст. 11 Закону № 2939). Зустрічні звірки проводяться як на підконтрольних підприємствах та організаціях, так і на непідконтрольних.
Зустрічна звірка є заходом, спрямованим на з’ясування реальності та повноти відображення в обліку підконтрольної установи розрахунків з контрагентом. Тобто при зустрічній звірці ДКРС не ставить за мету перевірити дотримання законодавства суб’єктом, у якого така звірка проводиться, а лише перевіряє на підставі наявних у такого суб’єкта документів та матеріалів дотримання законів підконтрольною установою (підприємством), що перевіряється (ревізується). На практиці це виглядає так: ревізори приходять, вивчають тільки ті документи, що стосуються взаємовідносин з підконтрольною установою (щодо якої проводиться контрольний захід) для з’ясування реальності та повноти відображення в обліку такої підконтрольної установи певних операцій та розрахунків.
Ця процедура не повинна сильно хвилювати посадових осіб підприємства, на якому проводиться звірка. Але іноді її застосовують для того, щоб негласно виявити порушення, повідомити про це правоохоронні органи, які порушують кримінальну справу. А вже після порушення кримінальної справи, як ми зазначали, органи ДКРС можуть отримати цілком легальну можливість провести ревізію навіть непідконтрольної установи.
Приклад проведення зустрічної звірки
Організація А, що є бюджетною, уклала договір підряду з підприємством Б (непідконтрольним ДКРС). Підприємство Б уклало договір субпідряду з підприємством С (також непідконтрольним ДКРС), яке і є безпосереднім виконавцем робіт. ДКРС при здійсненні контрольних заходів відносно організації А вправі проводити зустрічні звірки на підприємствах Б та С для перевірки фактичних обсягів виконаних за бюджетні кошти робіт, правильності здійснення операцій та розрахунків.
Органи ДКРС і раніше користувалися такими методами (це називалося зустрічною перевіркою і на нормативному рівні не відмежовувалося від решти контрольних заходів), щоправда тоді ще не узаконеними. «Узаконювало» їх ГоловКРУ в своїх інструкціях, що суперечили законодавству і нещодавно втратили чинність, а також у своїх роз’ясненнях, де занадто широко тлумачило повноваження органів ДКРС.
Про проведення зустрічної звірки підприємству заздалегідь не повідомляється. Як це визначено у абз. 2 п. 26 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабміну від 20.04.2006 року № 550 (далі – Порядок № 550) для проведення зустрічної звірки посадовій особі ДКРС видається направлення встановленого ГоловКРУ зразка за підписом керівника, скріпленим печаткою відповідного органу служби. Нажаль, до сьогоднішнього дня ГоловКРУ не затвердило форму направлення на проведення зустрічної звірки. Існує тільки типова форма Посвідчення на проведення контрольного заходу, затверджена наказом ГоловКРУ від 01.12.2004 р. № 322. Деякі суб’єкти господарювання користуються цим і відмовляють посадовим особам ДКРС у допуску до проведення звірки.
Відповідно до п. 15 Порядку № 550 керівник підприємства, на якому проводиться зустрічна звірка, повинен забезпечити посадовим особам ДКРС службове місце для роботи, створити умови для зберігання документів, можливість користування зв’язком, комп’ютерною, розмножувальною та іншою технікою, а також надання інших послуг для виконання їх службових обов’язків.
Чи можуть органи ДКРС, які в процесі зустрічної звірки виявили порушення, застосувати штрафні санкції до посадової особи підприємства?
Пунктом 9 ст. 10 Закону № 2939 передбачено право органів ДКРС накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших посадових осіб підконтрольних установ адміністративні стягнення. Можемо зробити висновок: на посадових осіб непідконтрольних установ штрафи ДКРС не накладаються.
Також вважаємо, що адміністративні стягнення можуть накладатися ДКРС тільки в процесі здійснення контрольних заходів, а як ми вже казали, зустрічна звірка до категорії контрольних заходів не відноситься. Такого висновку дійшло і ГоловКРУ у листі від 21.05.07 р. № 25-14/373 (лист надруковано в «ДК» № 24/2007 на с. 50, а коментар до нього — у тому самому номері «ДК» на с. 9).
Які наслідки відмови посадових осіб підприємства від допуску працівників ДКРС до проведення зустрічної звірки?
У згаданому вище листі ГоловКРУ зазначено, що статтею 164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 26 Порядку № 550 передбачено притягнення до адміністративної відповідальності осіб підконтрольної установи, які чинять перешкоди у проведенні зустрічної звірки і ревізії. Як бачимо, посадовим особам непідконтрольних установ, які відмовляють органам ДКРС у проведенні зустрічних звірок, адміністративні стягнення не загрожують.
Посадові особи ДКРС нерідко нагадують керівнику підприємства, який перешкоджає проведенню зустрічної звірки, про можливість залучення правоохоронців для сприяння у допуску на підприємство. У п. 2.8 Порядку взаємодії між органами ДКРС та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України, затвердженого наказом ГоловКРУ, МВС, СБУ, Генеральної прокуратури України від 19.10.2006 р. № 346/1025/685/53, передбачено, що у разі недопущення посадових осіб ДКРС до проведення ревізії (зустрічної звірки), перешкоджання будь-яким іншим чином у її проведенні, правоохоронний орган у межах своєї компетенції повинен сприяти органам ДКРС у виконанні ними своїх обов’язків. Але цей пункт нормативного акту стосується виключно проведення контрольних заходів ДКРС за зверненнями правоохоронних органів.
В Законі № 2939 також передбачено обов’язок правоохоронних органів (міліції) сприяти працівникам ДКРС у разі недопущення їх на територію підприємства. Проте на проведення зустрічних звірок ця стаття не розповсюджується.
Отже, у разі відмови посадових осіб підприємств, що не є підконтрольними ДКРС, у допуску працівників ДКРС до проведення зустрічної звірки таким посадовим особам нічого не загрожує.
Сплата аліментів підприємцем-єдиноподатником Повторення вивченого Підприємці-единоподатники «обласкані» законодавством з усіх боків. Заплативши державі один раз на місяць фіксовану суму, вони більше їй уже нічого не винні. І, як виявилося, не тільки їй одній. Громадянинові України за виконавчим листком присуджена...
Строковий трудовий договір № 22 (2.6.2008) :: Урок права У практиці функціонуючих підприємств нерідко зустрічаються випадки, коли вони змушені вдаватися до застосування строкового договору з урахуванням інтересів працівників і роботодавців, що обумовлюється особливим порядком укладення та розірвання таких трудо...
Використання підприємством чужих автомобілів № 20 (19.5.2008) :: Урок права У попередньому матеріалі ми розглядали випадки оформлення використання підприємством чужих автомобілів (орендованих, таких, що перебувають у безоплатному користуванні, та автомобілів працівників). На сьогоднішньому уроці права розглянемо питання щодо офор...