Підприємці-единоподатники «обласкані» законодавством з усіх боків. Заплативши державі один раз на місяць фіксовану суму, вони більше їй уже нічого не винні. І, як виявилося, не тільки їй одній.
Громадянинові України за виконавчим листком присуджена сплата аліментів на утримання однієї дитини в розмірі 50 % від суми отриманого доходу. Громадянин є приватним підприємцем, що працює за спрощеною системою оподаткування без найманих робітників (далі — підприємець-єдиноподатник), що сплачує фіксовану ставку податку в розмірі 200 гривень на місяць. У податковому звіті в графі 4 «Розмір виручки» він ставить прочерк. З якої суми доходу підприємець має сплачувати аліменти?
Для початку уточнимо. Відповідно до пп. 16.1 постанови КМУ від 26.02.93 р. № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб» (далі — Перелік № 146) дохід від підприємницької діяльності є доходом, з якого утримуються аліменти.
Приватний підприємець - платник єдиного податку не зобов’язаний вести облік своїх доходів і витрат, і, звітуючи перед податковою інспекцією у квартальному «Звіті суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи» за формою додатка 3 до «Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку», затвердженого наказом ДПАУ від 29.10.99 р. № 599 (далі — Порядок № 599), вказує суму сплаченого єдиного податку і суму отриманого доходу, що повинна відповідати підсумку за аналогічний період в «Книзі обліку доходів і витрат», яку ведуть громадяни - суб’єкти підприємницької діяльності протягом календарного року за формою додатка № 10 до «Інструкції про прибутковий податок з громадян», затвердженої наказом ДПАУ від 21.04.93 р. № 12.
Незважаючи на те, що підприємець-єдиноподатник не показує суму доходу, розрахувати її все-таки можна. І як це зробити, відповіла ДПАУ (листи ДПАУ від 04.11.98 р. № 12759/10/17-0517 та від 02.04.2004 р. № 5792/7/17-2118). Правда, відносно приватних підприємців - платників фіксованого податку. Але, тому що порядок сплати і заліку його частини до Пенсійного фонду фіксованого податку принципово нічим не відрізняється від аналогічних дій по єдиному податку, вважаємо, що цими рекомендаціями можна скористатися і для визначення доходу підприємця-єдиноподатника.
Підприємець-єдиноподатник має визначити дохід, виходячи з того, якому розміру доходу відповідає сплачена ним фіксована сума єдиного податку, якби це був податок з доходів фізичних осіб (далі — ПДФО). При цьому варто враховувати, що 42 % від суми єдиного податку, сплаченого до бюджету, перераховується в Пенсійний фонд. Тому сума ПДФО, з якої визначається дохід підприємця-єдиноподатника, дорівнює сумі єдиного податку за ставкою, що сплачується підприємцем, мінус 42 % внесків до Пенсійного фонду, визначених від ставки єдиного податку. Сума доходу, що відповідає сумі ПДФО, визначається виходячи зі ставки ПДФО, що дорівнює 15 %.
Податкова соціальна пільга до доходів приватного підприємця не застосовується.
Для нашого випадку підприємець-єдиноподатник сплачує податок у сумі 200,00 грн на місяць.
З цієї суми єдиного податку 42 % зараховуються до Пенсійного фонду: 200,00 грн х 42 / 100 = 84 грн.
Із суми, що залишилася (200,00 грн – 84,00 грн = 116,00 грн) і будемо розраховувати дохід: 116,00 грн / 15/ 100 = 773,33 грн.
Відповідно до п. 13 Переліку № 146 утримання аліментів здійснюється із суми доходу, отриманого платником аліментів, після утримання з цього доходу внесків до Пенсійного фонду, Фонд соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття і ПДФО.
Підприємець-єдиноподатник, сплачуючи єдиний податок, звільняється від обов’язку платити всі вище перелічені податки і збори (п. 6 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/98). Казначейство саме здійснює залік частини сплаченого єдиного податку внесками до Пенсійного фонду, і ми це врахували, зменшивши суму податку на внески до Пенсійного фонду. Розрахувавши дохід підприємця, виходячи із суми ПДФО, прирівняної до суми єдиного податку за винятком внесків до Пенсійного фонду, ми одержали нарахований дохід. Тому, на думку автора, дохід, з якого підприємець-єдиноподатник має утримати аліменти, необхідно зменшити на суму ПДФО, що дорівнює 116,00 грн.
В результаті одержимо суму аліментів у розмірі 50 % від отриманого доходу, який підприємець повинен сплатити на утримання дитини. Вона складе 328,66 грн ((773,33 грн – 116,00 грн) х 50 / 100).
Види діяльності платника ЄП та ПДФО Практика Підстави для неутримання ПДФО при виплаті доходу фізособі - платнику ЄП1 Підприємствам, які виплачують дохід фізособам- платникам ЄП під час придбання у них товарів, робіт чи послуг для визначення об’єкту оподаткування податком з доходів фізосіб (д...
