Відомість 2-п аналітичного обліку розрахунків за авансами отриманими (субрахунок 681)
На відміну від Відомості 1-п, в якій відображалися доходи відразу за кількома рахунками, Відомість 2-п відображає доходи лише за одним субрахунком 681 «Розрахунки за авансами одержаними». Це набагато спрощує його оформлення, але, проте, має свої складності. Відповідно до вимог «Методичних рекомендацій зі складання регістрів бухгалтерського обліку податкових різниць, валових доходів і валових витрат» від 29.01.2007 р. № 45 (далі — Методрекомендації № 45):
Відомість 2-п призначена для аналітичного обліку авансів, одержаних під поставку матеріальних цінностей або виконання робіт, а також суми попередньої оплати покупцями і замовниками товарів, робіт і послуг.
Насамперед, звертає на себе увагу наявність у наведеній вище цитаті згадування не тільки про аванси, але і про попередню оплату. Оскільки дуже часто відбувається плутанина в понятті, в яких випадках, про що йдеться мова, а також з метою визначення принципових відмінностей між авансом і передоплатою і їхнього впливу на податковий і бухгалтерський облік ненадовго відволічемося від основної теми і займемося термінологією.
Під авансом розуміється перерахування підприємством-замовником сторонньому підприємству, установі, організації (далі — підприємству-виконавцеві) грошових коштів в оплату за продукцію, товари, роботи або послуги (далі — продукцію), які підприємство-виконавець використовує на покриття ним витрат, здійснюваних в межах договору (замовлення), укладеного з підприємством-замовником у процесі виконання (виготовлення і т.д.) продукції для нього або за його замовленням для третьої сторони. Отже, сума авансу перераховується за ту продукцію, якої в момент перерахування авансу ще немає зовсім або вона знаходиться в незавершеному вигляді та для її виготовлення (завершення) необхідні кошти (аванс). Таким чином, підприємством-замовником здійснюється авансування витрат підприємства-виконавця, пов’язаних з виготовленням продукції для нього ж (підприємства-замовника). От так і з’явилося слово «аванс».
А попередня оплата — це оплата за вже наявну в підприємства-виконавця продукцію, що здійснюється до її передачі підприємству-замовникові.
І сума авансу, і сума передоплати можуть бути як частковими, так і повними (100 %).
У плані податкового і бухгалтерського обліку яких-небудь відмінностей між авансами і передоплатою немає. І те й інше — оплата за продукцію до моменту її одержання. З огляду на це, далі і аванс, і попередню оплату ми будемо йменувати авансом.
У бухгалтерському обліку ні суми отриманих авансів не вважаються доходами, ні суми перерахованих авансів не вважаються витратами. У податковому обліку у зв’язку з наявністю правила «першої події» все навпаки. Суми отриманого авансу включаються до валових доходів, а суми перерахованого — до валових витрат. Це і є причиною виникнення податкової різниці, яку і необхідно відобразити у Відомості 2-п.
Що стосується авансів, то шановний читач, можливо, ще не забув, що ми про них уже говорили, коли розглядали порядок оформлення Відомості 1-п. Зокрема, ми відобразили у Відомості 1-п в рядку 1.1.6 дохід від продажу продукції, раніше оплаченої авансом (дивися «ШБ» № 10/2007 с. 30-31), і визначили причину виникнення податкових різниць за цим доходом (дивися «ШБ» № 11/2007 с. 40). Це та заключна операція, що завершує розрахунки за авансами отриманими, — відвантаження продукції, раніше оплаченої авансом. Оскільки Відомість 1-п ми розглядали першою, то вийшло, що першою ми розглянули цю заключну операцію. Але починається все, звичайно ж, з одержання авансу, що відображається у Відомості 2-п. Отже, розібравшись з теорією, переходимо до практики, до заповнення Відомості 2-п (див. с. 32-33).
Зовні це звичайна відомість. З такими відомостями бухгалтерам доводилося зіштовхуватися не раз. Тому із заповненням граф з 1-ї по 23-ю в бухгалтерів, я думаю, проблем не виникне. Про порядок заповнення цієї частини відомості скажемо дуже коротко. Ми взяли для прикладу чотири найпоширеніші ситуації з авансами.
Перша — це відвантаження продукції покупцеві (ТОВ «Таврія»), який раніше оплатив її авансом (закриття в поточному місяці авансу). Друга — це одержання авансу і його 100-відсоткове «закриття» у поточному місяці (АТЗТ «Карпати»). Третє — це одержання авансу і його часткове «закриття» у поточному місяці (МП «Терикон») і, нарешті, четверте — одержання авансу без його «закриття» у поточному місяці (ДП «Автотранс»).
У перерахованому порядку ми і розглянемо відображення зазначених операцій у Відомості 2-п.
По ТОВ «Таврія» (рядок № 1 Відомості 2-п дивися на с. 32-33) на 01 травня значилася кредитова заборгованість, відображена в гр. 6 Відомості 2-п2, за авансом, отриманим в попередні періоди (місяці)1. Відвантаження 4 травня підприємством продукції відображено в графах 7 «дата» і 8 «сума доходу в кредит субрахунку 701». Оскільки ніяких інших операцій з ТОВ «Таврія» протягом травня більше не здійснювалося, то дебетовий оборот залишився рівним 14400,00 грн (гр. 13), а кредитовий (гр. 21) дорівнює нулю. Сальдо на кінець травня відсутнє (гр. 22 і 23). Переходимо до заповнення частини, в якій указуються дані для заповнення Форми № 7.
1 В якому місяці конкретно, у квітні або раніше, не має в цьому випадку принципового значення.
2 Далі, оскільки мова буде йти тільки про Відомості 2-п, ми будемо вказувати тільки номер графи або рядка цієї відомості.
Для відображення податкових різниць безпосередньо призначені дві графи (25 і 26), причому тільки підсумкові дані однієї з них переносяться безпосередньо до Форми № 7. Відповідно до Методрекомендацій № 45:
У графі 25 наводяться залишки авансів, одержаних у поточному місяці та не погашених на кінець місяця, з урахуванням звичайних цін (якщо здійснюється таке перерахування).
Залишку авансу, що надійшов протягом травня, по ТОВ «Таврія» у нас немає. Від ТОВ «Таврія» у травні ми взагалі не одержували авансів, тому в графі 25 ставимо прочерк.
У графі 26 відповідно до Методрекомендацій № 45 вказується:
… сума списаних авансів (списання кредиторської заборгованості, за якою строк позовної давності минув) та погашення авансів і передоплат, які були включені до тимчасових податкових різниць у минулих звітних періодах.
Така операція на суму 14400,00 грн по ТОВ «Таврія» у травні була здійснена, тому ми її повинні відобразити в цій графі, але без суми ПДВ (2400,00 грн), що вказується в графі 244.
Якби це відвантаження продукції було пов’язано з довгостроковим договором, то в графі 27 ми б указали суму 12000,00 грн, тому що відповідно до Методрекомендацій № 45:
При виконанні підприємством довгострокових договорів (контрактів) сума авансових платежів наводиться у графі 27.
Але оскільки цей аванс не пов’язаний з довгостроковим договором, так само, як і всі інші операції за травень, то ми в графі 27 поставили прочерк5.
1 У тому випадку, якщо з одним підприємством укладено кілька договорів, то бажано кожний з них відображати окремим рядком.
2 По суті це довідкова інформація, зазначення якої іноді вимагає чималих зусиль і витрат часу, оскільки така заборгованість може бути результатом десятка, а то і сотні операцій за тривалий період часу. У зв’язку з цим бухгалтери часто ігнорують цю графу і нічого в ній не вказують.
3 Вказується тільки число місяця.
4 Щодо змісту графи 24, на жаль, у Методрекомендаціях № 45 нічого не сказано. Це, на думку автора, у графах 25, 26 і 27 повинні вказуватися суми без ПДВ, а сума ПДВ — окремо в графі 24. Підтвердження правоти такого твердження в Методрекомендаціях № 45 ми не знаходимо. Мало того, там говориться про відображення в графах 25 і 26 суми авансу, а до суми авансу включається і ПДВ. Але проте автор, по всій імовірності, прав, оскільки Методрекомендації № 45 вимагають підсумкові дані графи 25 переносити до Форми № 7, а у Формі № 7 ПДВ не відображається, отже, його не має бути і в підсумкових даних графи 25.
5 Варіант із довгостроковими договорами ми розглянемо пізніше окремо.
Переходимо до даних рядка 2 АТЗТ «Карпати». У цьому випадку ми маємо відсутність сальдо на початок місяця і надходження (06.05.07 р. дивися гр. 4 й 14) авансу в сумі 3600,00 грн (гр. 15) на поточний рахунок у банку (субрахунок 311) і його закриття в цьому ж місяці (18.05.07 р. дивися гр. 7) повністю на суму 3600,00 грн (дивися гр. 9) шляхом відвантаження (передачі) АТЗТ «Карпати» товарів (субрахунок 702). Усього обороти по дебету (гр. 13) і кредиту (гр. 21) рівні. Отже, сальдо на кінець місяця по АТЗТ «Карпати» дорівнює нулю. Виходячи із зазначених умов, у графах з 24 по 27 ми ставимо прочерк. Рядок 3 МП «Терикон». У цьому випадку ми також маємо відсутність сальдо на початок місяця і надходження авансу (20.05.07 р. дивися гр. 4 і 14) на поточний рахунок у банку (субрахунок 311), але тільки в сумі 4800,00 грн (гр. 15).
А от закриття його в цьому ж місяці (24.05.07 р. дивися гр. 7) відбулося не повністю — усього лише на суму 1200,00 грн (дивися гр. 10) шляхом передачі МП «Терикон» робіт або послуг (субрахунок 703). Таким чином, усього обороти по дебету (гр. 13) дорівнюють 1200,00 грн, а по кредиту (гр. 21) — 4800,00 грн. Отже, сальдо на кінець місяця по АТЗТ «Карпати» буде кредитовим (гр. 23) і дорівнюватиме 3600,00 грн. У цьому випадку ми маємо на кінець місяця залишок авансу отриманого, котрий повинні відобразити в графі 25 без ПДВ (3000,00 грн), і суму ПДВ (600,00 грн) у графі 24.
І нарешті останній рядок 4 ДП «Автотранс». У цьому випадку ми маємо справу тільки з надходженням авансу (27.05.07 р. дивися гр. 4 і 14) у сумі 840,00 грн (гр. 16), причому не на поточний рахунок у банку, а до каси (субрахунок 301). Таким чином, усього обороти по дебету (гр. 13) дорівнюють нулю, а по кредиту (гр. 21) дорівнюють 840,00 грн.
Отже, у цьому випадку, як і в попередньому (з МП «Терикон»), сальдо на кінець місяця по ДП «Автотранс» буде кредитовим (гр. 23), і ми маємо на кінець місяця залишок авансу отриманого (840,00 грн), який повинні відобразити в графі 25 без ПДВ (700,00 грн), і суму ПДВ (140,00 грн) у графі 24. Але чому ж у графі 25 стоїть сума 850,00 грн? Зверніть увагу, що дані в цій графі необхідно вказувати з урахуванням звичайних цін. Припустимо, що з урахуванням звичайних цін вартість товарів, за які перераховано аванс ДП «Автотранс», оцінені в 850,00 грн. З цієї причини ми і указали в гр. 25 таку суму.
Відображення даних Відомості 2-п у Формі № 7
Насамперед, ще раз звертаємо вашу увагу на те, що Відомість 2-п у нас заповнена за травень, а до Форми № 7 заносяться дані за результатами року. Ми не можемо в межах цієї статті заповнити Відомості 2-п за всі 12 місяців, тому припустимо, що підсумкові дані Відомості 2-п за травень і за підсумками року однакові.
Відповідно до вимог Методрекомендацій № 45 підсумкової дані Відомості 2-п вказуються в трьох рядках Форми № 7. Це рядки 01.1, 01.3 і 04.7. Певна річ, що в кожному рядку вказуються свої дані і дані, зазначені в одному рядку, не вказуються в іншому.
Рядок 01.1 «дохід від продажу товарів (робіт, послуг). Відповідно до Методрекомендацій № 45 у цьому рядку вказуються підсумкові дані графи 25, які в нас дорівнюють 3850,00 грн. Ще раз звертаємо вашу увагу на те, що у Формі № 7 дані вказуються в тисячах гривень, а у Відомості 2-п — у гривнях. Тому в тексті ми будемо вказувати дані Відомості 2-п, а у Формі № 7 округляти їх до тисяч з одним десятковим знаком.
Отже, в у рядку 01.1 Форми № 7 ми вказуємо:
а) у графі 3 як джерело інформації — Відомість 2-п;
б) у графі 4 — підсумкові дані графи 25 Відомості 2-п, але без перерахування суми «незакритих» авансів, отриманих протягом місяця, за звичайними цінами, оскільки в цьому випадку ми повинні відбити їх у сумі, що пройшла по бухобліку (за фінансовою звітністю): 3000,00 грн + 700,00 грн = 3700,00 грн;
в) у графі 5 — тільки постійну податкову різницю, пов’язану з оцінкою авансу, отриманого від ДП «Автотранс» за звичайними цінами: 850,00 грн – 700,00 грн = 150,00 грн1;
г) у графі 6 — підсумкові дані графи 25 Відомості 2-п: 3850,00 грн;
д) у графі 7 — результат додавання до суми, зазначеної в гр. 4 (3.7), суми, зазначеної в гр. 5 (0.2), і вирахуванням з отриманого результату суми, зазначеної в гр. 6 (3.9).
Тобто нуль.
Оскільки операцій за довгостроковими контрактами не здійснювалося, то в рядках 01.3 і 04.7 указуються прочерки.
1 Незважаючи на те, що у Відомості 2-п мова йде тільки про тимчасові податковий різниці, різниця в оцінках доходів через перерахування їх за звичайними цінами є постійною, оскільки з часом не зникає.
2 Округлено за правилом парної цифри.
3 Округляючи за правилом парної цифри, ми повинні були в цій комірці поставити цифру 3,8, але тоді б у нас вийшов залишок 0.1, який необхідно було б указувати в графі 7. Такого залишку не повинно бути. Тому ми в цій комірці вказали 3.9.
Компенсація несвоєчасно виплаченої заробітної плати Практика Закінчення. Початок див. у «ШБ» №№ 11 - 13/2007 р. Вибіркове погашення заборгованості за заробітною платою Виплата доходів нерідко затримується відразу за кілька місяців. У результаті на певну дату ми маємо суму кредитової заборгованості працівников...
Не у відпустку — у відрядження — на конференцію за кордон № 22 (2.6.2008) :: Практика З роками популярність фірмових виїздів за кордон для проведення нарад, семінарів, корпоративних заходів зростає. Розглянемо, яким чином оформити зв’язок витрат на подібні заходи, забезпечивши їх «валововитратність». Службове відрядження – це поїздк...
Доставка товару покупцям № 22 (2.6.2008) :: Практика Товар, придбаний покупцем, може бути вивезений ним самостійно або доставлений постачальником. Доставка товару покупцеві може здійснюватися як власним транспортом постачальника, так і за допомогою сторонніх транспортних організацій. При цьому вартість...
