Закінчуємо цикл публікацій про податок з доходів фізичних осіб ми з цілком зрозумілих причин звітністю таких осіб (платників податку). І хоча ця справа сугубо особиста, вона все одно так чи інакше стосується бухгалтерів. Крім цього не треба забувати, що бухгалтери, здебільшого, теж платники податку.
Звітність з ПДФО платника податків
Насамперед необхідно визначитися з тим, коли у фізособи виникає обов’язок і необхідність подавати до податкової декларацію про свої доходи. Відповідно до вимог Закону про ПДФО такий обов’язок виникає тільки в тому випадку, коли відповідно до вимог законодавства, в тому числі Закону про ПДФО, можливе нарахування і виплата фізособі доходу без утримання з такого доходу ПДФО.
8.1.3. Якщо згідно з нормами цього Закону окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, то платник податку зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.
Така ситуація може виникнути при виплаті доходу платникові податків особою, що не має статусу податкового агента:
8.2.1. Платник податку, що отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом, зобов’язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.
8.2.2. Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності, або не є особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність.
Щодо доходів, отриманих від нерезидента відповідно до п. 9.9.1 Закону про ПДФО:
Якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, то сума такого доходу включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку - їх отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію
Зверніть увагу на те, що в розділі 1 у п. 1.4 «Декларації про доходи, отримані з 1 січня по 31 грудня 200__ року або за інший період звітного року» (далі — річна декларація фізособи) вказується не тільки сума доходу, але і сума сплаченого до бюджета іноземної держави податку відповідно до вимог законодавства такої іноземної держави. Це необхідно для дотримання вимог п. 9.9.2 Закону про ПДФО, відповідно до якого платник податків має право, якщо норми міжнародних договорів України це передбачають, зменшити суму ПДФО з річного доходу, визначену за законодавством України, на суму податку, сплачену за кордоном. При цьому не конкретизується, про який податок йде мова, але необхідно:
9.9.4. Для отримання права на зменшення суми податкового зобов’язання на суму податку, сплаченого за межами України, платник податку зобов’язаний отримати від державного органу країни, в якій сплачується такий дохід, уповноваженого стягувати такий податок, довідку про суму стягнутого податку, а також про базу його нарахування. Така довідка має бути легалізована консульською установою України у відповідній країні.
Виходить, що будь-який податок, слачений фізособою за кордоном, можна віднести в зменшення суми ПДФО, крім визначених у п. 9.9.3 Закону про ПДФО податків:
9.9.3. Не підлягають зарахуванню у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку такі податки:
а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;
б) поштові податки;
в) податки на реалізацію (продаж), інші непрямі податки, незалежно від того, чи підпадають вони під категорію прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно з законодавством іноземних держав
Крім цього, сума податку, сплачена фізичною особою за кордоном і віднесена до її річної декларації на зменшення суми ПДФО, з цілком зрозумілих причин1 не повинна перевищувати суму ПДФО за звітний рік, визначену за законодавством України з доходів, отриманих таким платником податків протягом звітного року, у тому числі з доходів, отриманих за кордоном. А от необхідність подати до податкової річну декларацію виникає у фізособи - платника податку в тому випадку, якщо він претендує на одержання податкового кредиту.
1 У протилежному випадку такому платникові податків необхідно буде відшкодувати з бюджету України суму податку, сплачену до бюджету закордонної держави, що перевищує суму ПДФО.
Податковий кредит - сума (вартість) витрат, понесених платником податку - резидентом у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених цим Законом.
У цьому випадку крім декларації, відповідно до вимог Листа № 4082, платник податків повинен заповнити і подати ще «Перелік сум витрат, що включаються до податкового кредиту...» і «Розрахунок суми податку з фізосіб (ПДФО), що підлягає поверненню платникові податку або сплаті до бюджету, в тому числі у зв’язку з нарахуванням податкового кредиту». Зразки заповнення зазначених двох форм дивися нижче.
Тим платникам податків, у яких виник обов’язок подати декларацію до податкових органів необхідно це зробити до 01 квітня року, наступного за звітним, а тим, у кого виникла така необхідність у зв’язку з одержанням податкового кредиту, — протягом року, наступного за звітним.
Порядок заповнення декларації та двох (зазначених вище) форм, як правило, питань не викликає. А якщо все-таки питання виникли, то податківці зобов’язані допомогти платникові податків заповнити зазначені форми. З огляду на це не будемо докладно розглядати порядок заповнення платником податків зазначених форм, а зазначимо лише деякі, найбільш важливі моменти.
Незважаючи на те, що платник податків, можливо, веде облік своїх доходів і витрат, для уточнення даних, які він повинен указати в річній декларації фізособи, необхідно одержати від податкових агентів, що виплачували такому платникові податків доходи, довідку про суми нарахованих йому доходів і утриманих з них податків. Отримані за кордоном доходи і сплачені там же податки необхідно підтвердити відповідним документом, виданим податковим органом країни джерела одержання доходу і легалізованою консульською установою України в цій країні. При перерахуванні суми доходу і сплаченого за кордоном податку, вираженого в іноземній валюті, у гривні використовуються курси валют, установлені НБУ на дату одержання доходу.
І останнє. Звертаємо вашу увагу на те, що розрахунки ПДФО здійснені виходячи з податкових правил, що існували в 2006 р., і ставки податку 13 %. Отже, декларування доходів, отриманих в 2007 р., може бути змінене. Принаймні ставка податку вже точно буде змінена на 15 %.
1 Сума податку до повернення не може перевищувати суми податку, перерахованого до бюджету окремим платником податку.
2 Сума податку з іноземного доходу, сплаченого за кордоном, зараховується відповідно до пп. 9.9.5 п. 9.9 ст. 9 Закону.
Нормативна база
1. Закон про ПДФО – Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.
2. Лист № 4082 – Лист ДПАУ «Щодо організації роботи з декларування доходів, отриманих фізичними особами в 2006 році» від 28.02.2007 р. № 4082.
Поліпшення та ремонт основних фондів: юридичний аспект Урок права Як відомо, податкове законодавство не розрізняє поняття «ремонт основних фондів» та «поліпшення основних фондів», а точніше прирівнює ремонт до реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення1. Але якщо відволіктися від податкового законодавства та....
Інтернет-магазин № 22 (2.6.2008) :: Податковий облік У минулому номері ми розглянули загальні вимоги до дистанційної торгівлі та один з її видів, а саме торгівлю за каталогами. У цій публікації розглянемо «удосконалений» метод торгівлі на відстані — торгівлю через Інтернет-магазин....
