Незважаючи на те, що банк перед тим, як ухвалити рішення щодо надання підприємству кредиту, обов’язково перевірить і його кредитну історію, і можливість забезпечення повернення, як самого кредиту, так і відсотків по ньому, а в самому кредитному договорі передбачить ще і штрафні санкції, що накладаються на підприємство у випадку неналежного виконання ним договору, будь-яке підприємство може опинитися в скрутному становищі щодо повернення частини кредитних грошей або відсотків по кредиту.
У цьому випадку банк для гарантії повернення виданих підприємству коштів в обов’язковому порядку під час підписання з ним основного кредитного договору укладе ще і тристоронній договір поручительства, сторонами якого будуть банк-кредитор, підприємство-боржник і третя сторона (фізична або юридична особа) — поручитель.
Правовідносини, пов’язані з поручительством, регулюються ст. 553–559 Цивільного кодексу України від 16.01.03 р. № 435-IV, відповідно до якого поручитель відповідає перед кредитором у такому ж обсязі, що і боржник. І у випадку невиконання боржником зобов’язань за кредитним договором в обумовлений строк, зобов’язується погасити за боржника його заборгованість на першу вимогу кредитора, а банк у свою чергу зобов’язується передати поручителеві всі документи, що підтверджують його вимоги до підприємства-боржника.
Банк, складаючи з підприємством-боржником і поручителем тристоронній договір, більш за все хвилюється тільки за повернення кредиту, виданого підприємству. І вже тільки від того, як боржник і поручитель оформлять між собою відносини з повернення підприємством поручителеві коштів, можна говорити про те, чи є сума, сплачена поручителем банку, фінансовою допомогою для підприємства. Причому в цьому випадку можна говорити тільки про безповоротну фінансову допомогу, тому що тільки вона за визначенням містить кілька пунктів (а саме абз. 3 і абз. 4 пп. 1.22.1 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємства» (далі — Закон № 334)), на які необхідно звернути особливу увагу.
Про поворотну фінансову допомогу мова не йдеться з тієї простої причини, що за визначенням, даним пп.1.22.2 Закону № 334 — це сума коштів, передана платнику податку в користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.
А поручитель ніяких коштів підприємству не передає, а тільки гасить його зобов’язання перед банком-кредитором.
Отже, абз. 4 пп.1.22.1 під безповоротною фінансовою допомогою розуміє основну суму кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основ-ної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також суму процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).
И якщо підприємство-боржник не оформило договір з поручителем, мета якого є умова повернення підприємством коштів, сплачених за нього поручителем банку за кредитним договором. І якщо таким договором строк виконання або не визначений, або визначений так, що неможливо чітко розрахувати строк повернення (наприклад, у договорі є посилання на те, що строк погашення буде зазначений у графіку, що вводиться в дію додатковою угодою до договору, а такого графіка на момент перевірки немає), або сам договір прострочений у частині виконання підприємством зобов’язань перед поручителем, або в підприємства є тільки дані (наприклад, ксерокопія виписки з поточного рахунку поручителя), що свідчать про списання банком з поручителя заборгованості за договором поручительства, то в такому випадку «грає свою роль» абз. 4 пп. 1.22.1 Закону № 334.
Якщо підприємство не виконало договір з поручителем і не повернуло йому кошти, то в цьому випадку все це є підставою для початку відліку строку позовної давності, що настає з моменту невиконання боржником свого зобов’язання перед кредитором.
Тоді набирає чинності абз. 3 пп. 1.22.1 Закону № 334: сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.
А сума безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податків у звітному періоді, включається до складу валового доходу на підставі абз. 2 пп. 4.1.6 Закону № 334.
Хотілося б попередити в цьому зв’язку деякі українські підприємства, які свідомо йдуть на те, що кредит за підприємство погашає поручитель - фізична особа (в основному це прихована фінансова допомога, яку власник у такий спосіб надає підприємству).
І якщо підприємство вже пішло таким шляхом, йому необхідно оформити всі документи таким чином, щоб воно змогло довести контролюючим органам і свою «раптову неплатоспроможність», а найголовніше те, що воно дійсно збирається розплачуватися зі своїм поручителем.
Мобільний зв’язок — не розкіш, а засіб праці Практика Надання роботодавцем працівникам безоплатного мобільного зв’язку давно перестало бути виключенням із правил. Варіантів такого надання кілька, і кожний з роботодавців самостійно вибирає той, який для нього найзручніший. Це може бути і включення...
Не у відпустку — у відрядження — на конференцію за кордон № 22 (2.6.2008) :: Практика З роками популярність фірмових виїздів за кордон для проведення нарад, семінарів, корпоративних заходів зростає. Розглянемо, яким чином оформити зв’язок витрат на подібні заходи, забезпечивши їх «валововитратність». Службове відрядження – це поїздк...
Доставка товару покупцям № 22 (2.6.2008) :: Практика Товар, придбаний покупцем, може бути вивезений ним самостійно або доставлений постачальником. Доставка товару покупцеві може здійснюватися як власним транспортом постачальника, так і за допомогою сторонніх транспортних організацій. При цьому вартість...
