Варіант третій: безлімітний мобільний телефон в офісі
Ряд підприємств, бажаючи знизити суму витрат з оплати мобільного зв’язку, замість надання окремих телефонних номерів працівникам і встановлення ліміту по кожному з них, купують безлімітний пакет. Особливістю безлімітного пакета є фіксована сума абонплати за місяць, що не залежить від кількості і тривалості дзвінків, здійснених з цього телефонного номеру протягом місяця.
У підприємства при цьому виникає питання, як же відображати витрати з використання безлімітного мобільного зв’язку в бухгалтерському і податковому обліку. На думку ДПАУ, висловлену в «Віснику податкової служби України» (листопад 2004 р., № 41 (323), с. 37), відображати такі витрати необхідно аналогічно розглянутому нами другому варіанту (див. «ШБ» № 18/2007, с. 20–21), але з урахуванням деяких особливостей.
Документи, якими оформляється операція
Якщо підприємство придбало безлімітний мобільний пакет, має документальне підтвердження понесених витрат, а також необхідності придбання такого пакету, пов’язаної з веденням господарської діяльності, то в податковому обліку, з погляду податківців, вартість такого пакета повинна враховуватися в складі нематеріальних активів і амортизуватися відповідно до пп. 8.1.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (далі — Закон № 334).
Можна було б погодитися з такою точкою зору, якби не одне «але»: витрати, понесені підприємством при придбанні безлімітного пакету, насправді є авансом, внесеним за послуги мобільного зв’язку, що повністю погашається надаваними мобільним оператором послугами. Таким чином, за наявності документів, що підтверджують виробничу необхідність на підприємстві цього виду мобільного зв’язку, вся вартість витрат з оплати таких послуг повинна відноситися до валових витрат за пп. 5.2.1 Закону № 334.
Які ж документи підтверджують виробничу необхідність наявності на підприємстві безлімітного мобільного зв’язку? Вони аналогічні тим, про які ми говорили раніше (див. «ШБ» № 18/2007, с. 18).
Цей перелік документів, на думку податківців, зобов’язаний підтверджувати виробниче використання мобільного зв’язку на підприємстві. Свою вимогу вони обґрунтовують, посилаючись на листи Держпідприємництва України від 30.03.2004 р. № 1964 і від 28.11.2003 р. № 125-1.
Бухгалтерський і податковий облік операції
Якщо підприємство не оформляє зазначених вище документів, на думку фахівців ДПАУ, оскільки немає документального підтвердження використання мобільного зв’язку в господарській діяльності, вартість таких переговорів не повинна включаться до валових витрат підприємства, відповідно до п. 5.3 Закону № 334.
На наш погляд, вимоги ДПАУ щодо обліку послуг безлімітного мобільного зв’язку не обґрунтовані.
По-перше, у жодному законодавчому акті не визначено, якими саме первинними документами необхідно підтверджувати зв’язок послуг мобільного оператора з господарською діяльністю підприємства. Тому перелік документів, якими підприємство може підтверджувати наявність такого зв’язку, наведена фахівцями ДПАУ, носить скоріше рекомендаційний, а не обов’язковий характер.
По-друге, деталізовані рахунки від операторів і журнали обліку дзвінків допоможуть виявити факти використання мобільного зв’язку не в гос-
подарських цілях, а в особистих цілях когось із працівників, але ніяк не допоможуть установити вартість таких дзвінків у межах оплачених авансом послуг. Адже порядку визначення такої вартості немає в жодному нормативному акті, як не наводять його і самі податківці в цьому роз’ясненні. А раз немає порядку визначення суми, що не може бути віднесена до валових витрат, то неможливо розрахувати, в якій же сумі підприємство, відносячи всю вартість абонплати до валових витрат, занизило податок на прибуток, і, відповідно, суму штрафних санкцій, пов’язаних з недоплатою податку.
Логічніше, на наш погляд, не деталізуючи дзвінки, обґрунтовувати зв’язок витрат з оплати безлімітного мобільного зв’язку з господарською діяльністю трьома першими видами зазначених у переліку документів:
- договір про підключення, інші договори, рахунки-фактури;
- правила використання мобільного зв’язку на підприємстві, затверджені наказом керівника підприємства;
- перелік працівників, які можуть користуватися цим видом зв’язку.
Той же підхід, на наш погляд, варто застосувати і щодо ПДФО. Як відомо, оподатковуваним доходом, з погляду ПДФО, є дохід, який відповідає двом основним критеріям:
- є можливість вартісного вираження цього доходу;
- є можливість ідентифікації осіб, що одержали певний дохід.
І якщо встановити осіб, що використовують мобільний зв’язок в особистих цілях, складно, але можна, то встановити вартість спожитих ними послуг в межах безлімітного пакету мобільного зв’язку неможливо. Таким чином, на наш погляд, такі послуги мобільного зв’язку ПДФО не оподатковуються.
Бухгалтерський і податковий облік витрат з використання безлімітного мобільного зв’язку буде виглядати так:
ПРИклад 1
Працівники ПП «Калина», список яких зазначений у Додатку до наказу директора, мають право користуватися безлімітним мобільним зв’язком за одним номером, установленим на мобільному телефоні.
Таблиця 1
№ з/п
Зміст операції
Бухгалтерський облік
Сума, грн
Податковий облік
Дт
Кт
ВД
ВВ
1
Здійснено передоплату операторові мобільного
звязку
377
311
400,00
-
333,33
2
Відображено суму податкового кредиту
641
644
66,67
-
-
3
Нараховано витрати з надання працівникам безоплатного мобільного звязку у виробничих
цілях
92
377
333,33
-
-
4
Відображено суму з ПДВ
644
377
66,67
-
-
Перевищення встановленого «мобільного» ліміту і використання мобільного зв’язку в неробочих цілях
Розглянувши бухгалтерський і податковий облік витрат, пов’язаних з використанням мобільного зв’язку в господарській діяльності підприємства, не можна не зупинитися на іншій стороні медалі — використанні мобільного зв’язку в межах, що перевищують установлений за працівником ліміт або в особистих цілях.
У випадку якщо працівник перевищує встановлений ліміт, то облік цієї операції залежить від того, чи відшкодовує працівник суму, сплачену підприємством за послуги мобільного зв’язку, в межах цього перевищення.
Відшкодування можливе за рахунок утримання із зарплати працівника за його заявою або через внесення цієї суми до каси підприємства працівником.
Якщо в підприємства є ліцензія на право надання послуг мобільного зв’язку і воно безпосередно займається реалізацією таких послуг, то підприємство повинне на суму цієї компенсації нарахувати валові доходи і нарахувати податкове зобов’язання з ПДВ, виходячи з вартості мобільних послуг.
Якщо в підприємства немає такої ліцензії (і, відповідно, реалізацією послуг мобільного зв’язку підприємство займатися не може), цю операцію не можна відобразити як продаж послуг мобільного зв’язку, а на суму послуг мобільного зв’язку, використаних працівником понад ліміту, підприємство зобов’язане зменшити суму валових витрат, нарахованих при передоплаті послуг операторові. Тому що немає операції з продажу, ПДВ у цьому випадку не виникає, але підприємству варто відкоригувати податковий кредит, нарахований на підставі податкової накладної, наданої оператором, виходячи з вартості послуг, наданих працівникові понад установленого ліміту.
Тому що працівник відшкодовує вартість наданих йому понад ліміту послуг, ПДФО з працівника в цьому випадку не утримується.
Якщо ж сума перевитрати встановленого ліміту не відшкодовується працівником, то вартість таких послуг буде розцінюватися як фінансування особистих потреб працівника і в податковому обліку витрати, пов’язані з наданням таких послуг, не будуть включатися до валових витрат підприємства, і сума ПДВ, сплачена підприємством у вартості витрат, пов’язаних з наданням таких послуг, не буде включатися до податкового кредиту підприємства з ПДВ. Крім того, вартість мобільного зв’язку, наданого працівникові понад установленого ліміту, буде доходом працівника, отриманим ним від роботодавця як додаткове благо (пп. 4.2.9 Закону № 889), і тому підприємство повинне буде утримати із зарплати працівника ПДФО, враховуючи при цьому коефіцієнт, установлений пп 3.4 Закону № 889 (в 2007 р. він дорівнює 1,176471). Оскільки, відповідно до Закону № 889, додаткове благо є доходом, відмінним від зарплати, оподатковувати вартість цих послуг внесками до фондів обов’язкового державного страхування не потрібно.
Робоче місце для інваліда Практика Закінчення. Початок див. у «ШБ» №№ 13 - 18/2007 р. Працюючий на підприємстві інвалід має ще і свої, хоч маленькі, але пільги. Які це пільги і як їх необхідно враховувати бухгалтерові, ми розглянемо на прикінці нашої публікації. Трудові відносини...
Не у відпустку — у відрядження — на конференцію за кордон № 22 (2.6.2008) :: Практика З роками популярність фірмових виїздів за кордон для проведення нарад, семінарів, корпоративних заходів зростає. Розглянемо, яким чином оформити зв’язок витрат на подібні заходи, забезпечивши їх «валововитратність». Службове відрядження – це поїздк...
Доставка товару покупцям № 22 (2.6.2008) :: Практика Товар, придбаний покупцем, може бути вивезений ним самостійно або доставлений постачальником. Доставка товару покупцеві може здійснюватися як власним транспортом постачальника, так і за допомогою сторонніх транспортних організацій. При цьому вартість...