Установки штучної засмаги (солярії) є досить новим обладнанням в Україні. Перші апарати для комерційного використання були завезені тільки на початку дев’яностих років минулого сторіччя. А зараз практично будь-який салон краси високого рівня вже не відкривається без солярію. Це сталося завдяки підвищення попиту на послуги соляріїв з боку клієнтів салонів. Зараз відкриваються підприємства (студії штучної засмаги), для яких надання послуг зі штучної засмаги є основним видом діяльності. Розглянемо порядок ведення бухгалтерського і податкового обліку в такій студії штучної засмаги (далі — солярії).
А для початку зазначимо — у відкритті студії нічого складного немає. Всі питання дозвільного характеру досить схожі. Це, в основному, вимоги до приміщення, які висувають санітарно-епідеміологічні служби, служби пожежної охорони, охорони праці й інші «зацікавлені» організації. Що це за вимоги і які документи необхідно надати суб’єкту підприємницької діяльності (далі — СПД) для одержання дозволу на початок робіт, можна довідатися в самих цих службах, тим більше, що з ними вам однаково доведеться спілкуватися.
Єдине, нагадаємо, що узгодження на початок робіт має на увазі проведення певних обстежень і аналізів, які здійснюються на платній основі. Прейскуранти цін на роботи та послуги, виконувані дозвільними організаціями, затверджуються відповідними постановами КМУ, їхня вартість залежить від переліку виконуваних робіт, обумовлених договором, укладеним між СПД і виконавцем таких робіт (послуг). Ще варто звернути увагу на те, що дозволи на початок робіт видають відповідні служби за місцем розташування об’єкта, а не за місцем реєстрації СПД.
Тепер визначимо, до якого виду послуг відноситься послуга солярію, до медичного або побутового.
Вид послуги
Медична практика відповідно до п. 1.2 «Ліцензійних умов здійснення господарської діяльності з медичної практики», затверджених спільним наказом Держкомпідприємництва та Міністерства охорони здоров’я від 16.02.01 р. № 38/63 — це діяльність, пов’язана з комплексом спеціальних заходів, спрямованих на сприяння поліпшенню здоров’я, підвищення санітарної культури, попередження захворювань та інвалідності, на діагностику, допомогу особам з гострими та хронічними захворюваннями і реабілітацію хворих та інвалідів, що здійснюється особами, які мають фахову освіту.
Відповідно до галузевого класифікатора «Класифікація послуг і продукції сфери побутового обслуговування» (ГК 201-01-2001), розробленого на основі державного класифікатора України ДК 009-96 «Класифікація видів економічної діяльності» (далі — ДК 009-96) з метою визначення видів послуг і продукції, надаваних у сфері побутового обслуговування, побутові послуги та продукція визначені так: це побутові послуги, пов’язані з веденням домашнього господарства, виконанням різноманітних ремонтних робіт, забезпеченням санітарно-гігієнічних та інших потреб населення, а також з виготовленням за індивідуальними замовленнями особистих речей і предметів господарського призначення.
А відповідно до ДК 009-96 і ДК 016-97 «Державний класифікатор продукції та послуг», до групи послуг і продукції в сфері побутового обслуговування (далі — побутові послуги) з кодом ДКПП під номером 170 входять послуги, пов’язані з доглядом за тілом, а в цій групі під номером 01.170.04 стоять солярії (код КВЕД 93.04.10.400). Все це є доказом того, що послуги солярію відносяться до побутових, а не медичних послуг.
Тепер визначимося, чи є сама установка солярію технікою медичного призначення. Питання державної реєстрації та перереєстрації виробів медичного призначення в Україні врегульовано «Порядком державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення», затвердженим постановою КМУ від 09.11.04 р. № 1497 (далі — Порядок № 1497). Відповідно до п. 1 Порядку № 1497 ввіз на митну територію, реалізація та застосування в Україні медичних виробів дозволяється тільки після їхньої державної реєстрації за переліком, визначеним Державною службою та затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04.08.2005 р. № 393 «Про затвердження Переліку медичних виробів, що підлягають державній реєстрації (перереєстрації) в Україні».
Міністерство охорони здоров’я України та держслужба лікарських виробів і виробів медичного призначення в листі від 24.04.2007 р. № 18.4203/14-06 зазначає, що вироби: «інфрачервона сауна», «солярій» не внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення.
Отже, сама установка солярію не належить і до виробів медичного призначення.
Ліцензування
Діяльність з надання послуг солярію не підлягає і ліцензуванню відповідно до ст. 9 Закону України від 01.06.2000 р. № 1775-III «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (далі — Закон № 1775).
Патентування
Як відомо, діяльність з надання побутових послуг за готівку або з використанням інших форм розрахунків і кредитних карток на території України підлягає патентуванню відповідно до Закону України від 23.03.96 р. № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (далі — Закон № 98), відповідно до якого побутові послуги — це діяльність, пов’язана з наданням платних послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків, включаючи кредитні картки.
Патентуванню підлягає діяльність з надання побутових послуг, здійснювана СПД або їхніми філіями в окремих приміщеннях, будинках, їхніх частинах або за межами цих приміщень на підставі «Переліку послуг, що належать до побутових і підлягають патентуванню», затвердженого постановою КМУ від 27.04.98 р. № 576 (далі — Перелік № 576). І в діючій редакції, затвердженій постановою КМУ від 11.05.07 р. № 659, немає такого виду послуг, як солярій. Тому на цей момент послуга солярію не підлягає патентуванню.
На що тут варто звернути увагу? Відповідно до Закону № 98 побутова послуга підлягає патентуванню при включенні її до Переліку № 576. І те, що на даний момент вона не включена до такого переліку, зовсім не означає, що ця ситуація згодом не зміниться. Тому необхідно про це пам’ятати і періодично «перевіряти» зміни, внесені до Переліку № 576. Ще один момент. Досить часто підприємство спочатку своєї діяльності планує займатися одним (або взагалі ще не знає, чим воно конкретно буде займатися), а займається зовсім іншим, забуваючи внести зміни до своїх документів.
Так, якщо ви надаєте послуги із засмаги (КВЕД 93.04.10.400), а в Довідці, виданої Облстатом, у вас, наприклад, зазначені послуги перукарень, включені до Переліку № 576, то довести те, що ви надавали одні послуги замість інших буде трохи проблематично. А відповідно до ст. 8 Закону № 98 це загрожує СПД штрафами за здійснення операцій, що підлягають патентуванню, без придбання патенту в подвійному розмірі вартості такого патенту за весь строк діяльності СПД з цим порушенням. Крім того, посадові особи підлягають ще й адміністративній відповідальності.
Якщо солярій, крім первинних послуг штучної засмаги, планує ще й інші (всі солярії на це йдуть, тому що це додатковий дохід), а саме сервісні послуги з продажу спеціальної косметики, використовуваної клієнтами як під час прийому сеансу, так і після нього, продаж спеціальної плівки (індивідуальний замінник дезинфікації на хімічній основі, яку клієнт може придбати за додаткову плату), то для цілей оподаткування це в чистому вигляді продаж товару, що підлягає патентуванню відповідно до ст. 3 Закону № 98, тому що такий продаж здійснюється за готівку (з використанням кредитних карток). Без придбання торговельного патенту можна торгувати тільки товарами вітчизняного виробництва винятково за переліком, наведеним в п. 6 ст. 3 Закону № 98, солярії ж нічого з цього переліку не продають.
Звертаємо вашу увагу, що СПД - фізичні та юридичні особи, що перейшли на спрощену систему оподаткування шляхом сплати єдиного податку, звільнені тільки від плати за патент (п. 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/98).
Реєстратори розрахункових операцій (РРО)
Порядок проведення розрахунків у сфері послуг регулюється нормами Закону України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон № 256). Так, ст. 1 Закону № 265 встановлює, що СПД - фізичні і юридичні особи, їхні філії, які здійснюють операції за розрахунками в готівковій і/або безготівковій формі (з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів й ін.) при наданні послуг повинні проводити розрахунки на повну суму наданої послуги через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з розпечатанням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункової операції (п.п. 1 і 3 ст. 3 Закону № 265).
Є виключення, а саме п. 1 ст. 9 Закону № 265, що говорить, що РРО та розрахункові книжки (далі — РК) можна не застосовувати: при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку;
Чи є солярій торговельним підприємством (те, що він не є підприємством громадського харчування, сумнівів не викликає)?
Якщо додержуватися букви закону, то під торговельною діяльністю розуміють (Закон № 1775): будь-які операції, що здійснюються за договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на товари.
Послуга — це не товар. З цим згодна і ДПАУ, дозволяючи ломбардам, що здійснюють свою діяльність у сфері надання фінансових послуг населенню, скористатися нормами п. 1 ст. 9 Закону № 265 («Вісник податкової служби України», вересень 2006 р., № 34 (413)).
Закон України від 28.12.94 р. № 334-94/ВР «Про оподаткування прибутку підприємства) під терміном «торгівля» має на увазі (п. 1.6 Закону № 334): матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.
Що також не дуже підходить під визначення послуги, дане Законом № 98, або визначене ДК 201-01-2001 (див. визначення, наведені на початку публікації).
На що в цьому випадку необхідно звернути увагу? З норм п. 1 ст. 9 Закону № 265 виходить, що в СПД обов’язково повинна бути каса (ізольоване приміщення із сейфом для зберігання готівки, чекової книжки, бланків прибуткових і видаткових касових ордерів, які з нового року знову стають бланками суворої звітності (постанова КМУ від 06.06.07 р. № 809)), а при касі, певна річ, і штатна одиниця касира (або інша особа, на яку наказом по підприємству покладено цей обов’язок). Причому ця посада припускає матеріальну відповідальність, тому з працівником ще необхідно укласти і договір матеріальної відповідальності.
Необхідно також вести касову книгу, в якій реєструвати всі прибуткові та видаткові касові ордери. Узгоджувати з банком ліміт каси, проводити інкасацію та здавати виручку до банку. Причому НБУ вважає, що якщо підприємство здійснювало готівкові операції без визначення ліміту каси (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт каси вважається нульовим і вся готівка, що залишається в касі на кінець робочого дня, вважається понадлімітною (лист НБУ від 09.02.07 р. № 11-113/543-1414).
Оформлення облікових регістрів за податковими різницями Практика Продовження. Початок див. у «ШБ» №№ 10 – 18/2007 р. Відомість 4-п аналітичного обліку розрахунків з покупцями та замовниками (рахунок 36) Відповідно до «Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань...
Не у відпустку — у відрядження — на конференцію за кордон № 22 (2.6.2008) :: Практика З роками популярність фірмових виїздів за кордон для проведення нарад, семінарів, корпоративних заходів зростає. Розглянемо, яким чином оформити зв’язок витрат на подібні заходи, забезпечивши їх «валововитратність». Службове відрядження – це поїздк...
Доставка товару покупцям № 22 (2.6.2008) :: Практика Товар, придбаний покупцем, може бути вивезений ним самостійно або доставлений постачальником. Доставка товару покупцеві може здійснюватися як власним транспортом постачальника, так і за допомогою сторонніх транспортних організацій. При цьому вартість...
