Як з’ясувалося, для того, щоб жити в соціально справедливому суспільстві, не обов’язково жити в соціалістичній державі. Можна і в капіталістичному середовищі побудувати соціально справедливе суспільство. Для цього досить створити соціально справедливі закони і їх дотримуватися.
Не заплатиш — не одержиш
Напевно, тільки одиницям з мільярдів людей, що жили на землі, вдалося прожити своє життя без хвороб. Більшість з нас, незалежно від віку та способу життя або професії, піддається хворобам, і ніхто не знає, коли він може занедужати і чи надовго. Але те, що колись наступить перший день хвороби, з огляду на вище наведене співвідношення, можна майже зі сто відсотковою впевненістю стверджувати відносно кожного з нас. Незалежно від важкості хвороби і її тривалості період хвороби — це період, коли той, хто занедужав, не може трудитися і вимагає допомоги, у тому числі і матеріальної.
На надання такої допомоги і «спрямована» законодавчо визначена система соціального страхування. Кошти, використовувані для виплати допомоги, а точніше допомоги з тимчасової непрацездатності, в межах цієї системи формуються й акумулюються в Фонді соціального страхування на випадок тимчасової непрацездатності (далі — ФССТН) за рахунок внесків, що надходять, у тому числі і від фізичних осіб. Такі фізичні особи стають застрахованими ФССТН особами.
У зв’язку з цим не дивно, що не всі фізичні особи під час їхньої хвороби одержують допомогу з тимчасової непрацездатності, а також те, що розмір допомоги з тимчасової непрацездатності, виплачуваної застрахованим у ФССТН особам, залежить від розміру їхніх внесків і часу, протягом якого вони застраховані. Особливості визначення розміру допомоги з тимчасової непрацездатності, виплачуваної застрахованим особам, ми і розглянемо. Особливу увагу при цьому приділимо нововведенням, що з’явилися останнім часом.
Коли всі десять або навіть більше днів хвороби є першими п’ятьма днями?
Бухгалтери вже звикли до того, що нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності за перші п’ять днів хвороби здійснюється за рахунок коштів роботодавця (далі — підприємства). Така вимога визначена в Законі про розмір внесків на ССТН1 і не є ні для кого новиною. Відповідно до статті 2 цього Закону:
1 Цей Закон розроблено на основі Закону про ССТН і безпосередньо з ним пов’язаний.
Установити, що допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується застрахованим особам Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати.
Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації за місцем роботи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Виняток зроблено тільки для інвалідів, яким всі дні хвороби оплачуються за рахунок коштів ФССТН. Але при цьому необхідно, щоб інвалід був застрахованою особою (сплачував внески до ФССТН) і працював на спеціалізованих підприємствах:
Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачується застрахованим інвалідам, які працюють на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС, Фондом соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності починаючи з першого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або встановлення медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Порядок, в якому здійснюється розрахунок суми допомоги з тимчасової непрацездатності і про який згадується вище в цитаті, визначений у ПКМУ № 1266. Відповідно до вимог ПКМУ № 1266 здійснюється розрахунок суми допомоги з тимчасової непрацездатності і перших п’яти днів непрацездатності, оплачуваних за рахунок коштів підприємства, і наступних днів хвороби, оплачуваних за рахунок коштів ФССТН.
До внесення ПКМУ № 949 18 липня змін до ПКМУ № 1266 періодом хвороби вважався період, протягом якого працівник безперервно (без виходу на роботу) перебував на лікарняному. При цьому не приймалися до уваги ні кількість лікарняних листків, оформлених за такий період хвороби, ні причина захворювання.
По-перше, нагадаємо, що документом, який підтверджує тимчасову непрацездатність працівника відповідно до вимоги Наказу № 455, є лікарняний листок1. Відповідно до того ж Наказу № 455 передбачені випадки, коли протягом хвороби працівника йому може бути оформлено кілька лікарняних листків, послідовно за окремі періоди хвороби. Наприклад, відповідно до п. 1.14 Наказу № 455:
Якщо до моменту чергової виплати заробітної плати непрацездатність ще продовжується, громадянину на його бажання видається листок непрацездатності, з зазначенням у графі «Заключні висновки», що він продовжує хворіти, та подальшим оформленням продовження листка непрацездатності.
Із сказаного випливає, що надання працівником до бухгалтерії лікарняного листка не означає, що працівник перестав хворіти.
По-друге, необхідно розуміти, що в процесі хвороби через одне або декілька яких-небудь захворювань у працівника може виникнути додаткове захворювання. Найпростіший приклад, який зможе зрозуміти будь-який бухгалтер, який навіть не має медичної освіти: в процесі хвороби через гостре респіраторне захворювання (далі — ГРЗ) людина може одержати травму, причому таку, що потребує тривалого лікування (місяць або більше), що значно перевищуватиме період лікування ГРЗ. При цьому відповідно до вимог п. 2.1 Наказу № 455 на весь період хвороби може бути оформлений2 один лікарняний листок:
1 У Наказі № 455 передбачені винятки, коли замість листка непрацездатності виписується інший документ, наприклад, довідка довільної форми.
2 Сказано «може бути оформлений» тому, що Наказ № 455 надає лікареві право оформити і кілька листків непрацездатності, причому окремо на перші п’ять днів тимчасової непрацездатності працівника і окремо на всі наступні дні його тимчасової непрацездатності.
Листок непрацездатності у разі захворювання чи травми видається на весь період тимчасової непрацездатності, до її відновлення або до встановлення групи інвалідності медико-соціальною експертною комісією (МСЕК).
Виходить, що лікарняний листок відкривали за одним захворюванням, а подовжували і закривали за іншим.
Завжди є сумнів щодо того, чи можна такий період вважати одним страховим випадком (однією хворобою) і тільки перші п’ять днів такого періоду хвороби оплачувати за рахунок коштів підприємства. Аналізуючи текст статті 2 Закону про розмір внесків на ССТН, ми знаходили підтвердження тому, що це вірне твердження, і дійсно, тільки перші п’ять днів такого періоду хвороби необхідно оплачувати за рахунок коштів підприємства. Адже в цьому Законі не говориться ні про окремі лікарняні листки, ні про окремі страхові випадки, а говориться про шостий день непрацездатності. До речі, текст статті 2 Закону про розмір внесків на ССТН залишився незмінним і дотепер. Внесені ПКМУ № 949 зміни до ПКМУ № 1266 підтвердили нашу правоту і внесли додаткову ясність з цього питання. Зокрема, другий абзац п. 6 ПКМУ № 1266 був доповнений таким текстом (дивися в наведеній нижче цитаті текст, виділений жирним шрифтом):
У разі коли у застрахованої особи після набуття права на призначення страхової виплати (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності, у зв’язку з вагітністю та пологами, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності) одночасно виникло право на призначення іншої страхової виплати, при обчисленні середньої заробітної плати для визначення розміру іншої страхової виплати береться розрахунковий період, за яким обчислювалася середня заробітна плата для призначення попередньої страхової виплати.
Що спричинили ці зміни до абзацу другого п. 6 ПКМУ № 1266, конкретизовано в Листі № 500.
По-перше, при визначенні розрахункового періоду для визначення середньої заробітної плати (далі — СЗП), а виходячи з її розміру і суми оплати за один день непрацездатності, при визначенні суми допомоги з тимчасової непрацездатності через вагітність і пологи, а також оплати перших п’яти днів непрацездатності не можна застосовувати вимоги другого абзацу п. 6 ПКМУ № 1266. Тобто якщо в застрахованої особи після виникнення права на призначення страхової виплати № 1 одночасно виникає право на призначення страхової виплати № 2 (у випадку виникнення непрацездатності через вагітність і пологи, а також у випадку визначення перших п’яти днів непрацездатності), то для кожного зі страхових випадків (№ 1 і № 2) для розрахунку СЗП береться окремий розрахунковий період, початок і закінчення якого визначається відповідно до вимог ПКМУ № 1266. А от як ця зміна прокоментована в Листі № 500:
Тобто якщо працівнику видано кілька листків непрацездатності та між першим і другим листками непрацездатності не було робочих днів, а в заключному висновку першого листка непрацездатності зазначено, що працівник має стати до роботи (код-1), наступний випадок захворювання вважається іншим страховим випадком і для обчислення середньої заробітної плати для розрахунку страхової виплати за другим листком непрацездатності береться новий розрахунковий період. Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності за другим листком непрацездатності оплачуються за рахунок коштів роботодавця.
Якщо в заключному висновку першого листка непрацездатності, виданому працівнику, зазначено, що працівник продовжує хворіти (код-2), наступний листок непрацездатності вважається продовженням попереднього і оплачується за рахунок коштів Фонду. У такому випадку для обчислення середньої заробітної плати по другому листку непрацездатності береться розрахунковий період, за яким обчислювалася середня заробітна плата для призначення страхової виплати по першому листку непрацездатності.
Тобто принципове значення має не кількість лікарняних листків і не їхній порядковий номер, а код, зазначений в лікарняному листку. Якщо в першому лікарняному листку зазначено код «2», то це перший лікарняний листок за цим страховим випадком, але не останній. Якщо в другому, третьому і т.д. лікарняному листку також вказується код «2», то вони також не останні лікарняні листки за цим страховим випадком, що триває. І по кожному з них ми беремо той же розрахунковий період для розрахунку СЗП і визначення суми оплати за один день непрацездатності1. Крім цього, по кожному з цих лікарняних листків немає необхідності знову відраховувати перші п’ять днів непрацездатності та здійснювати виплату допомоги з тимчасової непрацездатності за рахунок підприємства.
І перший, і другий, і наступні за ним лікарняні листки з кодом «2» становлять один період хвороби, за яким тільки перші п’ять днів допомога з тимчасової непрацездатності оплачується за рахунок підприємства. До цього ж періоду хвороби включається й останній лікарняний листок, в якому буде стояти код «1». Кожний робочий день хвороби, вказаний в лікарняному листку з кодом «1», оплачується в тій же сумі, що і один робочий день хвороби за попереднім лікарняним листком з кодом «2».
Якщо ж у першому лікарняному листку стоїть код «1», то цей лікарняний листок є першим і останнім лікарняним листком за цим страховим випадком, і зазначений у ньому період — це період хвороби, за перші п’ять днів якого допомога з тимчасової непрацездатності виплачуються за рахунок коштів підприємства. Кожний наступний за ним за календарем лікарняний листок, незалежно від того, який код у ньому зазначений («1» або «2»), — це «новий» страховий випадок і період хвороби, за яким визначається свій період розрахунку СЗП і своя сума оплати за один день тимчасової непрацездатності і за яким знову перші п’ять днів допомога з тимчасової непрацездатності виплачується за рахунок коштів підприємства.
1 Оскільки береться той же розрахунковий період і ті ж нарахування, то результат вийде такий самий, як і в першому розрахунку. Тому повторно такий розрахунок для другого, третього і всіх наступних лікарняних листків з кодом «2» не здійснюється. Просто береться сума оплати за один день непрацездатності, визначена за першим лікарняним листком за цим страховим випадком, і збільшується на кількість днів хвороби, зазначених у другому, третьому тощо лікарняному листку з кодом «2».
ПРИклад 1
До бухгалтерії підприємства «Титан» (далі — підприємство), у вересні 2007 р. надійшли такі лікарняні листки:
1) слюсаря Нікітіна П.Г. — з 30 серпня по 07 вересня включно з кодом «1»;
2) слюсаря Нікітіна П.Г. — з 10 по 17 вересня включно з кодом «2»;
3) слюсаря Нікітіна П.Г. — з 18 по 22 вересня включно з кодом «1»;
4) менеджера Прокопенко Т.С. — з 20 по 27 вересня включно з кодом «2»;
5) менеджера Прокопенко Т.С. — з 28 по 31 вересня включно з кодом «2»;
І слюсар Нікітін П.Г і менеджер Прокопенко Т.С. відпрацювали безперервно на підприємстві більше року. Це підприємство є для них основним і єдиним місцем роботи. Причина їхньої хвороби не пов’язана з нещасними випадками і не є професійним захворюванням. За графіком їхньої роботи субота та неділя є вихідними.
Отже, у серпні 2007 р. ми маємо справу з періодом хвороби Нікітіна П.Г., що розпочався, але не закінчився. У вересні 2007 р. ми маємо справу з двома періодами хвороби Нікітіна П.Г., що закінчилися, й одним періодом хвороби Прокопенко Т.С., що не закінчився в цьому місяці. Розрахунковим періодом для визначення суми СЗП й оплати за один день непрацездатності за першим лікарняним листком Нікітіна П.Г. є період з 01 лютого по 31 липня 2007 р. (шість календарних місяців, що передують місяцю настання непрацездатності (серпню)). За іншими лікарняними листками Нікітіна П.Г. і Прокопенко Т.С. розрахунковим періодом є період з 01 березня по 31 серпня (шість календарних місяців, що передують місяцю настання непрацездатності (вересню)).
Оплачуються за рахунок коштів підприємства такі дні непрацездатності Нікітіна П.Г.:
1) за першим лікарняним (з 30 серпня по 07 вересня) — два дні в серпні (30 й 31) і три дні у вересні (з 01 по 03 включно);
2) за другим лікарняним (з 10 вересня по 22 вересня) — п’ять днів у вересні (з 10 по 14 вересня включно).
За лікарняним листком Прокопенко Т.С. за рахунок коштів підприємства оплачуються п’ять днів вересня (з 20 по 24 включно).
Зверніть увагу на те, що Нікітін П.Г. з 30 серпня по 22 вересня не відпрацював жодного дня, тобто безупинно хворів, але за цей період ми визначили в нього два періоди хвороби, ґрунтуючись на вимогах Наказу № 500 і зазначених у лікарняних листках кодах.
Наступна особливість оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності пов’язана з обмеженнями, визначеними за виплатами допомоги з тимчасової непрацездатності в Законі про Держбюджет на 2007 р. Але її ми розглянемо в наступній публікації.
Нормативна база
1. Закон про розмір внесків на ССТН – Закон України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 р. № 2213 -III.
2. Закон про держбюджет на 2007 р. – Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489-V.
3. Закон про ССТН – Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності й витратами, обумовленими народженням і похованням» від 18.01.2001 р. № 2240 -III.
4. ПКМУ № 1266 – Постанова КМУ «Про обчислення середньої зарплати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням» від 26.09.2001 р. № 1266.
5. ПКМУ № 949 - Постанова КМУ «Про внесення змін до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням» від 18.07.2007 р. № 949.
6. Наказ № 455 – Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, які підтверджують тимчасову непрацездатність громадян» від 13.11.2001 р. № 455.
7. Лист № 500 – Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 15.08.2007 р. № 500/020/99-07.
Продаж землі і ПДВ Податковий облік В цій статті розглядається питання щодо можливості донарахування ПДВ при продажу землі заднім числом. Ситуація Підприємство є власником земельної ділянки і розташованої на ній будівлі. Будівля в занедбаному стані: зруйновані стіни, перекриття, деякі...
Поступка вимоги — цесія і факторинг № 22 (2.6.2008) :: Бухгалтерський облік У бухгалтерській практиці все частіше зустрічаються договори переведення боргу і відносно нові для вітчизняного законодавства терміни «цесія» і «факторинг». Про те, що це таке і як операції в межах переведення зобов’язань на третю особу відображаються в б...
