Ще не як правило, але вже і не як виняток, керівники підприємств удаються до послуг аудиторських фірм або приватних підприємців щодо ведення бухгалтерського (і податкового) обліку. З одного боку, це добре в тому плані, що керівникові вже не потрібно «підлаштовуватися» під свого бухгалтера. Але, з іншого боку, виникає проблема з відповідальністю.
Підприємство уклало з аудиторською фірмою договір на ведення бухгалтерського обліку. В оезультаті були знайдені допущені фірмою помилки в Декларації з прибутку. Хто і як повинен відповідати за ці помилки?
Порушення, допущене представником платника податків, розцінюється як дія самого платника податків. Пояснимо, чому. У питаннях організації бухгалтерського обліку на підприємстві основним є Закон України від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» (далі — Закон № 996). Підприємство самостійно обирає форму організації бухгалтерського обліку, що визначається наказом про облікову політику підприємства. Тобто розв’язання цих питань Закон № 996 відносить до компетенції власника або керівника підприємства.
І саме він (власник або керівник) і відповідає за організацію бухобліку на підприємстві. Обов’язок власника (керівника) – забезпечити належне ведення бухгалтерського обліку. Саме він повинен знайти відповідних фахівців необхідної кваліфікації та вирішити, хто і на яких умовах буде вести облік на підприємстві. Форма організації бухобліку відповідно до п. 4 ст. 8 Закону № 996 може бути такою: керівник або власник самостійно ведуть облік і складають звітність, наймають бухгалтера на штатну одиницю, створюють бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером, користуються послугами приватного підприємця (фахівця з ведення бухобліку) або доручають ведення бухобліку аудиторській фірмі.
Відповідальність перед бюджетом у будь-якому разі несе власник (керівник), оскільки виконавця вибирає він. І це повною мірою стосується і ведення податкового обліку. У будь-якій податковій звітності і керівник, і головний бухгалтер (або особа, на яку наказом керівника покладено обов’язок вести податковий облік) підписуються під тим, що інформація, наведена в податковій звітності і додатках до неї, є достовірною.
Наступне питання — чи може керівник відшкодувати заподіяний йому збиток.
Якщо договір укладений тільки на ведення регістрів бухгалтерського обліку (тобто в обов’язок аудиторів входить обробка первинної документації, а саме складання журналів-ордерів та оборотного балансу), то певна річ, що вони і відповідають тільки за дані, наведені в цих звітах. А в обов’язок підприємства входить надання в повному обсязі належним чином оформлених первинних документів, на підставі яких складаються облікові регістри.
Всі податкові звіти заповнює і подає підприємство, і відповідальність за невірні дані у звітності буде нести керівник. Інша справа, що підприємство потім може висунути претензії аудиторові за допущені помилки і вимагати відшкодування заподіяного йому збитку. У цьому випадку все буде залежати від того, наскільки чітко всі ці питання прописані в укладеному між ними договорі. Тому, укладаючи договір, необхідно передбачити і повний перелік робіт, які передаються на ведення аудиторській фірмі, і відповідальність за помилки та недоліки, допущені нею при роботі. У такому випадку у замовника є шанс у випадку виникнення проблем домогтися фінансового відшкодування (у повному обсязі або частково) від виконавця в добровільному порядку або через суд.
Ще один варіант. Підприємство може повністю передати на договірних засадах ведення бухгалтерського (і податкового) обліку аудиторській фірмі, тоді вона виконує функції головного бухгалтера, а керівник аудиторської фірми підписує звітність підприємства як головний бухгалтер і несе відповідну відповідальність. Яку? Головний бухгалтер вважається посадовою особою підприємства і як посадова особа несе відповідальність відповідно до діючого законодавства.
Відпустки, пов’язані з навчанням Практика Настала осінь — найнавчальніша пора і не тільки для школярів, але, можливо, і для ваших працівників. КЗпП і Законом України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон № 504) передбачене право працівників на навчання, як з відривом,.....
