Логін: Пароль: Допомога :: реєстрація :: забув пароль :: персональнi данi :: правила  

 : розширений
 : по класифікатору
 : документів


повідомлення
короткий зміст


Информер УФС (http://ufs.com.ua/)



Діловий тижневик
"КОНТРАКТИ"


№45/2008

Тема номера:
Гривня в тумані :: Як правильно скорочувати персонал :: Де ще дають кредити...


Рейтинги "ГВАРДІЯ"

"Гвардия 500"
Рейтинг самых богатых компаний Украины

Школа бухгалтера № 22 (26.11.2007)
Бухгалтерський облік

Про перші п’ять днів і не тільки

Продовження. Початок див. у «ШБ» № 20, 21/2007 р.

Уявіть, що ваше робоче місце знаходиться в будинку, який не просто ремонтують, а постійно, причому капітально, перебудовують. Ви постійно перебуваєте під страхом того, що вам на голову може впасти цеглина, що під вами може в будь-яку хвилину провалитися підлога тощо. Саме так образно зобразив роботу бухгалтера один з моїх знайомих. Коли починаєш знайомитися з обсягами і темпами змін наших законодавчих і нормативних актів, то починаєш розуміти, звідки в нього такі відчуття.

Інші зміни в порядку розрахунку СЗП

Зміни, які були внесені ПКМУ № 949 до порядку розрахунку середньої заробітної плати (далі — СЗП) для визначення суми допомоги, виплачуваної за період тимчасової непрацездатності та за іншими допомогами та виплатами, визначеними в ПКМУ № 1266, є значними. Вони торкнулися не тільки порядок розрахунку СЗП щодо страхових випадків, які сталися під час іншого страхового випадку, і порядок розрахунку СЗП у застрахованих осіб, які мають невеликий (менше шести місяців) страховий стаж. Залишити їх без уваги не можна. Розглянемо їх послідовно.

Зміни до порядку визначення розрахункового періоду. Пункт 3 ПКМУ № 1266 доповнений двома абзацами. Перший з них стосується визначення розрахункового періоду для розрахунку СЗП і визначення суми допомоги з безробіття:

… розрахунковим периодом… є період (періоди) роботи за основним місцем роботи (зайняття підприємницькою діяльністю) перед настанням страхового випадку (реєст­рація особи в державній службі зайнятості як безробітної), протягом якого сплачено страхові внески особою або роботодавцем.

А другий стосується осіб, які працювали за цивільно-правовими договорами та сплачують страхові внески до держфонду страхування на випадок безробіття (далі — ФССБ). Про них, у плані визначення розрахункового періоду для розрахунку СЗП і визначення на її основі суми допомоги з безробіття, в попередній редакції ПКМУ № 1266 і зовсім забули. Тепер цей недогляд виправлено. Для таких осіб:

… розрахунковий період, за який обчислюється сума доходу для розрахунку виплат за страхуванням на випадок безробіття, є місяці, протягом яких особа добровільно сплачувала страхові внески, незалежно від кількості укладених у такий період договорів.

Оскільки це «правило» визначене в ПКМУ № 1266 уперше, то розглянемо його більш детально. Ключовими фразами в цій цитаті є:

1) місяці, протягом яких особа добровільно оплачувала страхові внески;

2) незалежно від кількості укладених договорів.

У Додатку 1 наведено приклад застосування вимог цього пункту ПКМУ № 1266. У ньому ці відомості про кількість і строки укладених особою цивільно-правових договорів, але, з огляду на ключову фразу № 2 (дивися вище), це не має ніякого значення для визначення розрахункового періоду. Головне те, що особу, яка працювала за цивільно-правовими договорами, було взято:

… на облік як платника страхових внесків в центрі зай­нятості — 20 березня 2006 року. Дата зняття з обліку за особистою заявою — 10 жовтня 2006 року.

І ось отут-то вирішальне значення починає придбавати ключова фраза № 1 (дивися вище). До розрахункового періоду включаються тільки ті місяці, протягом яких (весь місяць) особа добровільно сплачувала страхові внески до ФССБ.

З цієї причини березень і жовтень не приймаються в розрахунковий період, оскільки ці місяці особа не весь місяць сплачувала страхові внески до ФССБ. До розрахункового періоду за цим прик­ладом ПКМУ № 1266 відносить тільки період з квітня по вересень включно.

ПКМУ № 949 внесені доповнення до п. 4 ПКМУ № 1266 такого змісту:

… для страхування від нещасного випадку на виробницт­ві та професійного захворювання осіб, у яких через деякий час погіршився стан здоров’я у зв’язку з раніше отриманим ушкодженням здоров’я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання - період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням тимчасової непрацездатності).

Нагадаємо, що в п. 4 говориться про розрахунковий період для визначення СЗП, який дорівнює шістьом повним місяцям (з першого по перше число)1, причому не конкретизується, при розрахунку якої допомоги (з тимчасової непрацездатності, з безробіття тощо) береться такий розрахунковий період. З цього робимо висновок, що такий розрахунковий період береться для розрахунку СЗП і визначення суми допомоги (страхової виплати) за всіма видами страхування, визначеними у ПКМУ № 1266:

… виплат за загальнообов’язковим державним соціаль­ним страхуванням на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі — страхові виплати)…

Оскільки ПКМУ № 949 виділив окремою пропозицією визначення розрахункового періоду для визначення СЗП і суми страхової виплати зі страхування від нещасного випадку та професійного захворювання (далі — ФССНС), визначивши його як

… період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням тимчасової непрацездатності…

виникає питання, чи означає це, що розрахунковий період у такому випадку необмежений? Ні, не означає. Відповідно до Додатка 1 і пояснень до п. 4 ПКМУ № 1266, розрахунковий період у такому випадку все-таки не повинен перевищувати шість місяців.

Особа, яка потерпіла на виробництві, МСЕК 12 травня 2001 р. встановлено 40 відсотків стійкої втрати професійної працездатності у зв’язку з професійним захворюванням, яке сталося 8 листопада 2000 року. Через певний час (5 червня 2007 р.) у зв’язку з погіршенням стану здоров’я, що пов’язане з цим самим страховим випадком, їй видано листок непрацездатності. Ця особа продовжує працювати на тому самому підприємстві (на іншому підприємстві) за іншою професією, з якою не пов’язане професійне захворювання.

Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід), для оплати днів тимчасової непрацездатності є період роботи перед настанням тимчасової непрацездатності (з грудня 2006 р. до травня 2007 р.), протягом якого застрахована особа працювала та роботодавцем сплачувалися страхові внески.

У другому абзаці п. 4 ПКМУ № 949 уточнила поняття сезонного характеру виробництва і зазначила, що Список сезонних робіт і сезонних галузей визначений ПКМУ № 278. Крім цього до цього абзацу п. 4 ПКМУ № 1266 у Додатку № 1 даний додатковий приклад, який пояснює порядок застосування вимог, які містяться в ньому.

Особа працювала на посаді бухгалтера цукрового заводу з 20 травня 2006 року. Звільнена за власним бажанням 25 січня 2007 року.

Оскільки особа працювала на підприємстві з сезонним характером виробництва і відпрацювала менш як 12 календарних місяців, до розрахункового періоду включають­ся всі повністю відпрацьовані місяці, тобто червень - грудень 2006 року.

Третій абзац п. 4 ПКМУ № 1266 хоч і був від­редагований, але закладеної в ньому вимоги не поміняв: місяці, що ввійшли до розрахункового періоду, які застрахована особа не працювала з поважної причини (з першого по перше число):

… тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком…

виключаються з розрахункового періоду. На­приклад, якщо протягом розрахункового періоду, до якого входять шість місяців (з травня по жовтень включно) застрахована особа хворіла (тимчасова непрацездатність) з 20 липня по 9 вересня, то до розрахункового періоду увійдуть місяці травень, червень, липень, вересень і жовтень.

1 Якщо тільки застрахована особа відпрацювала цей або більший період і оплачувала протягом нього або за неї сплачували страхові внески.

Нормативна база

1. Закон про розмір внесків на ССВН – Закон України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 р. № 2213-III.

2. Закон про ССВН – Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III.

3. ПКМУ № 1266 – Постанова КМУ «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплати за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням» від 26.09.2001 р. № 1266.

4. ПКМУ № 949 - Постанова КМУ «Про внесення змін до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням» від 18.07.2007 р. № 949.

5. Наказ № 455 – Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, які засвідчують тимчасову непрацездатність громадян» від 13.11.2001 р. № 455.

6. ПКМУ № 278 – Постанова Кабінету міністрів України «Про затверд­ження Списку сезонних робіт і сезонних галузей» від 28.03.1997 р. № 278.

Далі буде

Ігор Старостенко

версія для друкувідправити поштоюнаписати редактору


Наступна стаття:  На початок статті 



Значення поняття об’єкта основних фондів Частковий перегляд статті (тільки початок)
Податковий облік
Про нелогічності, непослідовності, а також про внутрішню суперечливість податкового обліку сказано чимало. Яскравим прикладом всіх перелічених характеристик та інших невтішних визначень податкового обліку є порядок обліку основних фондів, визначений у...

В рубриці: 


Відпускні в бухгалтерському обліку Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 24 (16.6.2008) :: Бухгалтерський облік
Тема відображення в обліку операцій з надання відпустки працівникам особливо актуальна у літній період. Тому, як правильно відправити працівника у відпустку, присвячена ця стаття....

Поступка вимоги — цесія і факторинг Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 22 (2.6.2008) :: Бухгалтерський облік
У бухгалтерській практиці все частіше зустрічаються договори переведення боргу і відносно нові для вітчизняного законодавства терміни «цесія» і «факторинг». Про те, що це таке і як операції в межах переведення зобов’язань на третю особу відображаються в б...

0.694009