Відомість 6.1-п «Аналітичного обліку витрат (рахунки 90, 91, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98 і 99)» (1), (2), (3) Відомість 6.2-п «Аналітичного обліку витрат за елементами (рахунки 80, 81, 82, 83 і 84)» (1), (2)
Причина появи двох Відомостей аналітичного обліку витрат (Відомості 6.1-п «Аналітичного обліку витрат (рахунки 90, 91, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98 і 99)» (далі — Відомість 6.1-п) і Відомості 6.2-п «Аналітичного обліку витрат за елементами (рахунки 80, 81, 82, 83 і 84)» (далі — Відомість 6.2-п)) пов’язана з наявністю двох класів рахунків: 8 «Витрати за елементами» і 9 «Витрати діяльності» і трьох варіантів їх використання. Відповідно до «Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язання і господарських операцій підприємств і організацій», затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.1999 р. № 291 (далі — План рахунків):
Рахунки класу 9 «Витрати діяльності» ведуться всіма підприємствами, крім суб’єктів малого підприємництва, а також інших організацій, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності, з відкриттям за власним рішенням рахунків класу 8 «Витрати за елементами».
Малі підприємства та інші організації, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності, можуть вести бухгалтерський облік витрат з використанням тільки рахунків класу 8 «Витрати за елементами» або в порядку, який наведено в попередньому абзаці.
Підприємства, які відповідно до їхньої облікової політики використовують дев’ятий клас рахунків для відображення здійснених ними витрат, оформляють Відомість 6.1-п. Підприємства, які використовують для відображення здійснених ними витрат восьмий клас рахунків, оформляють Відомість 6.2-п. Відповідно, підприємства, які використовують і дев’ятий і восьмий клас рахунків, оформляють обидві відомості. Останній, третій варіант з оформленням і Відомості 6.1-п, і Відомості 6.2-п є не тільки найскладнішим, але ще і таким, що має деякі особливості визначення податкових різниць, відсутніх при виборі першого (оформлення тільки Відомості 6.1-п) або другого (оформлення тільки Відомості 6.2-п) варіантів.
Ці особливості визначення податкових різниць виникають у зв’язку з тим, що і у Відомості 6.1-п і у Відомості 6.2-п відображаються, частково, ті самі витрати, але тільки групуються вони по-різному. Якщо це не врахувати, то можна двічі порахувати податкові різниці, які виникли по одній і тій самій господарській операції.
Для ілюстрації цього твердження досить розглянути порядок відображення одного з елементів витрат. Візьмемо заробітну плату. Її нарахування відображається по дебету 81 рахунку «Витрати на оплату праці». Але ця ж сума нарахованої заробітної плати відображається і в складі витрат виробництва (дебет рахунку 23 «Виробництво») по заробітній платі, нарахованій працівникам основного і допоміжного виробництва, і в складі загальновиробничих витрат (дебет рахунку 91 «Загальновиробничі витрати») по заробітній платі цехового персоналу, і в складі адміністративних витрат (дебет рахунку 92 «Адміністративні витрати») по заробітній платі, нарахованій працівникам апарата управління підприємством, і в інших витратах. Однак до валових витрат, відповідно до вимог Закону «Про оподаткування прибутку підприємства» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (далі — Закон про оподаткування прибутку), сума нарахованої заробітної плати включається тільки один раз. Отже, і податкові різниці, що виникають при нарахуванні заробітної плати, також повинні відображатися один раз. Те саме можна сказати і щодо більшості інших витрат, які відображаються на рахунках восьмого і дев’ятого класу рахунків. Чому не всіх? Тому що, наприклад, за матеріальними витратами податкові різниці у Відомостях 6.1-п і 6.2-п не визначаються1.
1 Ми знаємо, що відповідно до вимоги п. 5.9 Закону про оподаткування прибутку матеріальні витрати включаються до валових витрат в особливому порядку. Податкові різниці, що виникають при цьому, відображаються в Розроблювальній таблиці № 1 «Розрахунку приросту (зменшення) балансової вартості запасів», порядок оформлення якої ми розглядали в «ШБ» № 18/2007.
Як на практиці врахувати таку особливість визначення податкових різниць за витратами, які відображаються на рахунках восьмого і дев’ятого класу рахунків, і не зробити помилку (не врахувати їх двічі), ми далі і розглянемо. Для цього почнемо з розгляду, у тому числі в прикладах, ситуації, коли відповідно до вимоги облікової політики підприємство використовує для відображення здійснених ним витрат восьмий і дев’ятий клас рахунків.
Почнемо з механізму відображення витрат, здійснених підприємством у процесі його діяльності, на рахунках бухгалтерського обліку відповідно до вимоги Плану рахунків. Спочатку витрати повинні відобразитися на рахунках восьмого класу, за винятком рахунку 85 «Інші витрати», оскільки відповідно до вимог Плану рахунків:
Рахунок 85 ведеться тільки тими підприємствами й організаціями, які не застосовують рахунки класу 9 «Витрати діяльності»…
Оскільки ми обрали варіант з використанням дев’ятого класу рахунків, то рахунок 85 ми не використовуємо.
Але чи всі витрати відобразяться на рахунках восьмого класу і, відповідно, у Відомості 6.2-п? Зверніть увагу, всі рахунки класу 8 (за винятком рахунку 85) по кредиту кореспондуються тільки з такими рахунками: 23 «Виробництво», 79 «Фінансові результати», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності».
З рахунком 79 рахунки класу 8 кореспондуються в тому випадку, коли підприємством не використовуються рахунки класу 9. Тому в розглянутій нами ситуації про кореспонденцію з рахунком 79 можна забути. Виходить, що витрати, відображені за дебетом рахунків з 80 по 84 у Відомості 6.2-п, потім «повторюються» за дебетом рахунків з 91 по 94 і за дебетом рахунку 23 у Відомості 6.1-п. А от витрати, які відобразяться за дебетом рахунків 95 «Фінансові витрати», 96 «Витрати від участі в капіталі», 97 «Інші витрати», 98 «Податок на прибуток» і 99 «Надзвичайні витрати» через рахунки класу 8 не проходять (у Відомості 6.2-п не відображаються)1. Отже, вони відобразяться тільки у Відомості 6.1-п.
Зважаючи на те, що немає таких витрат, які відобразившись у Відомості 6.2-п не відобразилися б у Відомості 6.1-п, і немає таких витрат, здійснених підприємством, які б не відобразилися у Відомості 6.1-п, можна зробити висновок, що податкові різниці за такими витратами досить визначити тільки за Відомостю 6.1-п.
У цьому випадку ми не врахуємо двічі ніякі витрати і податкові різниці, що утворилися за ними, і ніякі з них не упустимо. Але це теорія. Чи можна її реалізувати на практиці, побачимо далі.
Детальний розгляд побудови та порядку заповнення почнемо з Відомості 6.2-п (дивися с. 34). Але спочатку трохи загальних для Відомості 6.1-п і Відомості 6.2-п характеристик і вимог, визначених в «Методичних рекомендаціях зі складання регістрів бухгалтерського обліку податкових різниць, валових доходів і валових витрат» від 29.01.2007 р. № 45 (далі — Методрекомендації № 45).
По-перше, відповідно до п. 2 Методрекомендацій № 45, дані зазначених відомостей відображаються у Формі № 7 «Розрахунок податкових різниць за даними бухгалтерського обліку» (далі — Форма № 7) не тільки в розділі валових витрат (рядки 04.3, 04.4, 04.5, 04.7, 04.8, 04.11, 04.12 і 05.1), але і в розділі валових доходів (рядки 01.3, 01.4, 01.5 і 01.6). Які ж це можуть бути податкові різниці, які торкаються валових доходів? Можливо, розроблювачі Методрекомандацій мали на увазі податкові різниці за доходами (валовими доходами) за довгостроковими договорами, але вони відображені у Відомостях 1-п і 2-п.
По-друге, відповідно до п. 15 Методрекомендацій № 45:
Відомості 6.1-п та 6.2-п призначені для аналітичного обліку витрат. У графі 20 обох відомостей відображається сума витрат за податковим законодавством. У графах 21, 22 відображаються постійні та тимчасові податкові різниці відповідно, що виникають у звітному періоді. У графах 19, 24, 25, 23 накопичується інформація з початку року і переноситься з відповідним знаком у графи 4, 5, 6, 7 Розрахунку відповідно. Підсумкові дані за цими відомостями (графи 3 - 18) переносяться до регістру, у якому ведеться синтетичний облік витрат (розділ III Журналу 5 та розділ III А Журналу 5 А, форми якого затверджені наказом N 356, або відповідний регістр машиноорієнтованої форми).
А тепер більш детально про рядки Відомості 6.2-п. З рядка 1 по рядок 1.9 включно вказуються дані обліку про матеріальні витрати, здійснені протягом облікового періоду, у цьому випадку — місяця. Оскільки в податковому обліку відображення податкової різниці з «матеріальної» складової витрат періоду здійснюється через механізм, визначений п. 5.9 Закону про оподаткування прибутку (ми її (податкову різницю з «матеріальної» складової) відобразили в Розроблювальної таблиці № 1 (дивися «ШБ» № 18/2007 с. 30-31)), то в податковому обліку немає відображення матеріальних витрат, відображених в бухгалтерському обліку на рахунку 80. Тому в графах 20 і 21 ми зазначаємо постійні податкові різниці, що виникли за такими витратами періоду. Чому постійні податкові різниці? Тому що відповідно до п. 4.2 наказу Мінфіну «Про затвердження Положення про порядок розрахунку податкових різниць за даними бухгалтерського обліку» від 29.12.2006 р. № 1316 (далі — Положення № 1316):
Постійною податковою різницею визнається податкова різниця, яка виникає у звітному періоді та не анулюється у наступних звітних періодах.
До постійних податкових різниць належать:
…
суми валових доходів та валових витрат, які не входять до складу доходів та витрат при визначенні облікового прибутку (приріст, убуток балансової вартості запасів тощо).
У графах 23 і 24 відображаються постійні податкові різниці наростаючим підсумком з початку року.
З рядка 2 по рядок 2.6 включно вказуються дані обліку про витрати, пов’язані з оплатою праці. Ці витрати відповідно до вимог Закону про оподаткування прибутку відображаються у валових витратах підприємства в періоді їхнього нарахування (перша подія) і виникнення податкових різниць по цій статті витрат можливо у випадку, коли, наприклад, нарахування заробітної плати здійснюються працівникам, не зайнятим у господарській діяльності підприємства. Такі податкові різниці є постійними і відображаються в графах 21 і 24 Відомості 6.2-п відповідно за поточний період (місяць) і наростаючим підсумком з початку року.
З рядка 3 по рядок 3.5 включно вказуються дані обліку про витрати, пов’язані зі страхуванням, у тому числі соціальним. Витрати, пов’язані із соціальним страхуванням (відрахуваннями до державного Пенсійного фонду, до фонду соціального страхування на випадок тимчасової непрацездатності, на випадок безробіття і нещасного випадку) відображаються аналогічно витратам на оплату праці (дивися вище). У зв’язку з тим, що крім загальнодержавного обов’язкового соціального страхування в рядку 3.4 вказуються дані про індивідуальне страхування, у Відомості 6.2-п наведена додаткова форма для їхнього розрахунку. У Методрекомандаціях № 45 крім того, що говориться про наявність такої форми:
До рядків… 3.4 граф 20, 22 Відомості 6.2-п наводяться форми для розрахунку і формування необхідних для складання Розрахунку показників з урахуванням норм податкового законодавства, більше нічого не сказано. Як здійснюється оформлення цієї додаткової форми і який порядок розрахунків даних, необхідних для зазначення у Формі № 7, не ясно. Нагадаємо, що відповідно до вимог п. 5.6.2 Закону про оподаткування прибутку:
Якщо відповідно до договору довгострокового страхування життя або будь-якого виду недержавного пенсійного забезпечення платник цього податку сплачує за власний рахунок добровільні внески на страхування (недержавне пенсійне забезпечення) найманої ним фізичної особи, то такий платник податку має право віднести до складу валових витрат кожного звітного податкового періоду (наростаючим підсумком) суму таких внесків, яка сукупно не перевищує 15 відсотків від заробітної плати, нарахованої такій найманій особі протягом податкового року, на який припадають такі податкові періоди.
Крім добровільного індивідуального страхування підприємство може здійснювати й обов’язкове страхування життя і здоров’я тих категорій працівників, які зайняті на особливо шкідливих і небезпечних роботах. Відповідно до того ж п. 5.6.2
Закону про оподаткування прибутку:
… до складу валових витрат платника податку включаються… внески платника податку на обов’язкове страхування життя або здоров’я працівників у випадках, передбачених законодавством…
Причому суми платежів і за добровільним і за обов’язковим індивідуальним страхуванням не повинні перевищувати:
… розмірів, визначених у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» протягом такого податкового періоду.
Тобто на місяць вона не повинна перевищувати:
… суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.
Оскільки є два види індивідуального страхування (обов’язкове і добровільне), то ми їх відображаємо в Розрахунку до п. 3.4 Відомості 6.2-п окремо.
З рядка 4 по рядок 4.4 включно вказуються дані обліку суми нарахованої амортизації. Нагадаємо, що суми податкових різниць за сумами нарахованої амортизації в бухгалтерському і податковому обліку за необоротними матеріальними активами і нематеріальними активами ми визначили в Розроблювальній таблиці № 2 (дивися «ШБ» № 21/2007 с. 26-35). Тому у Відомості 3.2-п вони повинні збігатися з даними Розроблювальної таблиці № 2, але до Форми № 7 вони не переносяться, оскільки ми їх там уже відобразили на підставі даних Розроблювальної таблиці № 2.
З рядка 5 по рядок 5.9 включно вказуються дані про інші витрати, які в бухгалтерському обліку класифікуються як операційні. Податкові різниці за ними можуть виникнути в результаті перевищення норми добових установленої норми, перевищення витрат на мобільний зв’язок установлених на підприємстві лімітів, різниці в оцінці собівартості реалізованих запасів й ін.
У рядку 6 Відомості 6.2-п підбивається підсумок, який визначається як сума рядків 1.9, 2.6, 3.5, 4.3 і 5.9.
Відомість 6.1-п
З рядка 1 по рядок 1.9 включно вказуються дані про витрати за окремими виробництвами. При цьому відповідно до Методрекомендацій № 45:
У рядках 1.1–1.5 графи 20 відображаються витрати виробництва за вирахуванням суми матеріальних та інших витрат, які не включаються до складу валових витрат.
Отже, при визначенні податкових різниць між даними бухгалтерського і податкового обліку в бухгалтерському обліку також не слід враховувати «матеріальну складову» витрат на виробництво. Крім цього, на думку автора, необхідно відняти і суми амортизаційних відрахувань, оскільки, як ми вже зазначали вище, податкові різниці за сумами нарахованої амортизації в бухгалтерському і податковому обліку за необоротними матеріальними активами і нематеріальними активами ми визначили в Розроблювальній таблиці № 2. Якщо ми цього не зробимо, то двічі їх врахуємо.
Аналогічна ситуація складається і за «Загальновиробничими витратами», які розподіляються на рахунки 23 «Виробництво» і 90 «Собівартість реалізації». У зв’язку з цим вони відображаються у Відомості 6.1-п двічі, спочатку в рядках з 3 по 3.7, а потім у графі 8 у рядках з 1-го по 2-й включно. На думку автора, для визначення податкових різниць в даних бухгалтерського обліку не слід враховувати загальновиробничі витрати, відображені в графі 8 у рядках з 1-го по 2-й включно. З огляду на це, можна однозначно стверджувати, що визначення податкових різниць шляхом, наприклад, вирахування даних, зазначених у графі 20, з даних, зазначених у графі 18, не вийде. Це викликає масу труднощів з оформленням Відомості 6.1-п і визначенням за її даними податкових різниць, що впору розробляти окрему допомогу з розв’язання таких проблем. На жаль, у рамках статті ми не зможемо їх усі розглянути. Постараємося не упустити головне.
На додаток до вже сказаного. Необхідно врахувати, що відповідно до вимог Методрекомендацій № 45:
До рядків 1.6 граф 20, 22 Відомості 6.1-п … наводяться форми для розрахунку і формування необхідних для складання Розрахунку показників з урахуванням норм податкового законодавства.
Нагадаємо, що податкові різниці, які виникають у зв’язку з особливим порядком визначення валових доходів і витрат за довгостроковими договорами, ми докладно розглядали в «ШБ» № 16/2007 на с. 27-31. Тоді ж ми відзначили, що податкові різниці в частині витрат (валових витрат) відобразяться окремо. У цьому випадку ми вже можемо сказати, що податкові різниці за витратами, відображеними в бухгалтерському обліку, і валовими витратами, відображеними в податковому обліку, у зв’язку з виконанням довгострокових договорів відобразяться у Відомості 6.1-п у рядку 1.6.
Рядок 2 призначений для відображення собівартості реалізації. Оскільки рахунок 90 акумулює в собі витрати, уже відображені на інших рахунках, то податкові різниці по цьому рахунку ми у Відомості 6.1-п не відображаємо.
З рядка 3 по рядок 3.6 включно відображаються загальновиробничі витрати, з рядка 4 по рядок 4.7 — загальногосподарські витрати, з рядка 5 по рядок 5.9 — витрати на збут і з рядка 6 по рядок 6.16 — інші витрати операційної діяльності. При визначенні податкових різниць за цими витратами, так само, як і за рахунком 23, необхідно:
- не враховувати «матеріальну складову»;
- виключити суми амортизаційних відрахувань.
З рядка 7 по рядок 7.3 включно відображаються фінансові витрати, які, нагадаємо, у податковому обліку відображаються в особливому порядку, залежно від фінансового результату (прибутку або збитків) від такої діяльності.
З рядка 8 по рядок 8.4 включно відображаються витрати від участі в капіталі, з рядка 9 по рядок 9.9 — інші витрати. Характерною рисою цих рахунків є те, що вони не кореспондуються з рахунками класу 8. Зверніть увагу, у зв’язку з цим у зразку заповнення Відомості 6.1-п (дивися на с. 33) ми всі витрати з цього рахунку відобразили в одній графі в кореспонденції з «26 та інші рахунки».
Крім цього, за іншими витратами (рахунок 97) цілком можлива наявність «матеріальної складової». Це також необхідно врахувати при визначенні податкових різниць за такими витратами.
У рядку 10.1 вказується сума податку на прибуток, нарахована в бухгалтерському обліку, а в рядку 10.1. 1 — сума відстроченого податкового зобов’язання, яка входить до цієї суми податку. Нагадаємо, що відповідно до П(С)БО 17 «Податок на прибуток», затвердженим наказом Мінфіну від 28.12.2000 р. № 353 (далі — П(С)БО 17):
Відстрочене податкове зобов’язання - сума податку на прибуток, який сплачуватиметься в наступних періодах з тимчасових податкових різниць, що підлягають оподаткуванню.
Тобто це різниця між сумою податку на прибуток, нарахованою в бухгалтерському і податковому обліку. Вона відповідним чином і відображена у Відомості 6.1-п, у тому числі в підсумковому рядку 11 з податку на прибуток.
В рядку 12 відображаються витрати від надзвичайних подій. Характерною рисою і цього рахунку (99) є те, що:
- він не кореспондується з рахунками класу 8;
- за цими витратами можлива наявність «матеріальної складової», а також амортизаційних відрахувань. Це необхідно врахувати при визначенні податкових різниць за такими витратами.
У рядку 13 ми відобразили витрати, пов’язані з капітальними інвестиціями, які не приймають участі ні у формуванні витрат у бухгалтерському обліку, ні у формуванні складу валових витрат у податковому обліку. З цієї причини ніяких податкових різниць за ними не виникає.
З рядка 14 по рядок 19 включно відображаються витрати за іншими рахунками (20, 23, 24, 25 і 26…), які ми не стали відображати в зразку Відомості 6.1-п (дивися на с. 31-33), щоб не перевантажувати вас інформацією. Її і без цього занадто багато.
Переходимо до заповнення Форми № 7 на основі даних зразка заповнення Відомості 6.1-п і Відомості 6.2-п. Даних для відображення в рядках 01.3, 01.4, 01.5 і 01.6 ні у Відомості 6.1-п, ні у Відомості 6.2-п ми не маємо.
А далі ідуть суцільні загадки. Наприклад, у рядку 04.3 Форми № 7 (дивися на с. 30) ми повинні вказати витрати на оплату праці, але де їх брати? Виходить, що такі дані виділені окремо тільки у Відомості 6.2-п, адже у Відомості 6.1-п вони теж відображені, причому вкупі з усіма іншими витратами. Як же потім виділити ті «інші» витрати? Для того щоб проілюструвати наявну проблему, розглянемо її на конкретних цифрах. У Відомості 6.2-п у рядку 2.6 у графі 19 зазначені дані бухгалтерського обліку за витратами на оплату праці з початку року (520520,00 грн). Вказуємо її у Формі № 7 у рядку 04.3 у графі 4.
В податковому обліку сума валових витрат, пов’язана з оплатою праці, дорівнює сумі, вказаній в тому самому рядку 2.6. Відомості 6.2-п, але в графі 23 (479000,00 грн). Вказуємо її у Формі № 7 у рядку 04.3 у графі 7. Податкову різницю в сумі 41520,00 грн (дивися у Відомості 6.2-п рядок 2.6 графи 24) вказуємо у Формі № 7 у рядку 04.3 у графі 5 зі знаком мінус. Але частина витрат на оплату праці з невідомо якою (у Відомості 6.1-п вона не виділена) податковою різницею відображена й у Відомості 6.1-п графі 4 у рядку 1.1 і 1.2 і в підсумковому рядку по рахунку 23 «Виробництво» та інше. За витратами по рахунку 23 «Виробництво» у Відомості 6.1-п за підсумками року визначена постійна податкова різниця в сумі 8877,00 грн (дивися Відомості 6.1-п рядок 1.7 графи 24 на с. 31). Але скільки в цій сумі податкової різниці, пов’язаної з витратами на оплату праці, не відомо. Отже, ми не можемо визначити податкові різниці за іншими статтями витрат по рахунку 23. Виникає питання, яке практичне значення має Відомість 6.1-п для визначення податкових різниць? Відповідь напрошується сама — ніяке. Те ж можна сказати і щодо всіх інших статтей витрат, які відображаються на рахунках класу 8.
У рядку 04.4 у графах 4, 5, 6 і 7 Форми № 7 ми вказуємо відповідно дані рядка 3.5 граф 19, 24, 25 і 23 Відомості 6.2-п за мінусом даних рядка 3.4
Відомості 6.2-п відповідних граф.
У рядку 04.5 у графах 4, 5, 6 і 7 Форми № 7 ми вказуємо відповідно дані рядка 3.4 граф 19, 24, 25 і 23 Відомості 6.2-п.
У рядку 04.7 у графах 5, 6 і 7 Форми № 7 ми вказуємо тільки податкову різницю, що виникла, у зв’язку з виконанням довгострокових договорів. Тобто відповідно дані рядка 1.6 граф 24 і 25 Відомості 6.1-п.
У рядку 04.8 у графах 4, 5, 6 і 7 Форми № 7 ми вказуємо відповідно дані рядка 6.11 граф 19, 24, 25 і 23 Відомості 6.1-п.
Даних для заповнення рядків 04.11, 04.12 і 05.1 у Відомості 6.1-п і Відомості 6.2-п не виділено. Як же їх знайти і що робити з іншими даними Відомості 6.1-п і Відомості 6.2-п, ми поговоримо наступного разу.
1 У тому випадку, коли підприємством використовується тільки восьмий клас рахунків, такі витрати відображаються по дебету рахунку 85. Але оскільки ми розглядаємо варіант з використанням дев’ятого класу рахунків, то і витрати ми віднесли на зазначені рахунки класу 9.
Коротко про головне А чи знаєте ви, що... Кабмін «видає» положення у виконання Закону № 877, а перелік структур, які від нього «відхрещуються», поповнився Держінспекцією з цін, Держфінпослугами, Фондами соцстраху та зайнятості. 1. Кабмін у виконання вимог Закону України «Про основні принципи....
Не у відпустку — у відрядження — на конференцію за кордон № 22 (2.6.2008) :: Практика З роками популярність фірмових виїздів за кордон для проведення нарад, семінарів, корпоративних заходів зростає. Розглянемо, яким чином оформити зв’язок витрат на подібні заходи, забезпечивши їх «валововитратність». Службове відрядження – це поїздк...
Доставка товару покупцям № 22 (2.6.2008) :: Практика Товар, придбаний покупцем, може бути вивезений ним самостійно або доставлений постачальником. Доставка товару покупцеві може здійснюватися як власним транспортом постачальника, так і за допомогою сторонніх транспортних організацій. При цьому вартість...
