Багато хто знають повчальну історію про роль коми у вироку «Стратити не можна помилувати». Наш Кабмін теж вирішив «пограти» словами, але не за допомогою коми, а за допомогою прийменників. Для багатьох застрахованих осіб зміна Кабміном прийменника «за» на прийменник «в» у ПКМУ № 1266 хоч і не буде коштувати життя, але може дорого коштувати.
Інші зміни в порядку розрахунку СЗП
Зміни до порядку визначення розрахункового періоду. Пункт 4 ПКМУ № 1266 доповнений ще одним абзацем, що стосується розрахункового періоду. Він стосується військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, судово-виконавчої системи та податкової міліції, звільнених у зв’язку зі скороченням чисельності або штату без права на пенсію або у зв’язку зі станом здоров’я. Для таких осіб:
… місяці тимчасової непрацездатності та відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами не виключаються з розрахункового періоду.
Невеликі, але значимі уточнення зроблені в пункті 5 ПКМУ № 1266. Якщо раніше в ньому говорилося, що у випадку, коли застрахована особа відпрацювала і сплачувала або за неї сплачували страхові внески менше ніж за шість місяців, то до розрахункового періоду для розрахунку середньої заробітної плати (далі — СЗП) включаються фактично відпрацьовані місяці, за які сплачені страхові внески. Тепер ПКМУ № 949 внесені уточнення.
По-перше, фактично відпрацьовані календарні місяці — це ті, які відпрацьовані з першого по перше число. По-друге, не за ці місяці повинні сплачуватися страхові внески, а вони повинні сплачуватися в ці місяці. Ми знаємо, що страхові внески, нараховані із заробітної плати (доходу) за поточний місяць, сплачуються в наступному місяці. Виходить, що якщо працівника прийнято на роботу, наприклад, з першого листопада і він, не одержуючи аванс (оплату за першу половину місяця), відпрацював весь місяць, то такий місяць не повинен включатися до розрахункового періоду, тому що в листопаді оплата страхових внесків за цим працівником не здійснювалася1.
Мало того, якщо розуміти буквально внесені зміни, то виходить, що якщо з якихось причин не була здійснена оплата страхових внесків протягом якогось місяця (другого, третього або четвертого місяця роботи цього працівника), наприклад, через відсутність грошей на рахунку підприємства2, то ці місяці також не включаються до розрахункового періоду. І це при тому, що з появою грошей на рахунку підприємство обов’язково здійснить оплату страхових внесків за ці місяці, але пізніше, у наступних місяцях. На жаль, у Додатку № 1 до ПКМУ № 1266 прикладу застосування цього пункту не наведено, тому переконатися в правильності формального розуміння внесених змін до п. 5 немає можливості.
Зміни, внесені п. 6 ПКМУ № 1266, ми вже детально розглянули, тому переходимо до змін, які стосуються складу виплат, що включаються до розрахунку СЗП.
Зміни в складі виплат, з суми яких здійснюється розрахунок середньої заробітної плати (доходу).
Нагадаю, що для розрахунку СЗП беруться не всі нарахування застрахованій особі, а тільки ті, які:
а) входять до складу основної і додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат3, які визначені нормативно-правовими актами відповідно до Закону про оплату праці4;
1 Вона буде здійснена в грудні за підсумками роботи за листопад при виплаті заробітної плати за листопад.
2 Певна річ, що при цьому не здійснювалися ніякі інші платежі, у тому числі заробітної плати.
3 У тому числі в натуральній формі.
4 Насамперед, йдеться про Інструкцію № 5.
б) підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб (далі — ПДФО). При цьому віднесення до оподатковуваної або неоподатковуваної ПДФО суми здійснюється без урахування пільг або сум, на які оподатковуваний ПДФО дохід зменшується, у тому числі для конкретної застрахованої особи;
в) приймаються для розрахунку оплати страхових внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;
г) загальна сума яких не перевищує максимальної величини заробітної плати, з якої здійснюється оплата страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Нагадаємо, що ці суми в 2007 році становлять:
1) з 01 січня до 31 березня — 7875,00 грн;
2) з 01 квітня до 30 вересня — 8415,00 грн;
3) з 01 жовтня до 31 грудня — 8520,00 грн.
А тепер про зміни. Пункт 7 ПКМУ № 1266 доповнений абзацом, в якому визначається порядок включення до суми заробітку для розрахунку СЗП суми підвищення заробітної плати за рішенням КМУ за минулі періоди.
У разі коли розмір заробітної плати підвищується згідно з рішенням Кабінету Міністрів України, у зв’язку з чим заробітна плата перераховується за попередні періоди, обчислення середньої заробітної плати для розрахунку розміру допомоги по безробіттю і виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, здійснюється з урахуванням донарахованої заробітної плати окремо за кожний місяць, за який здійснено перерахунок.
Наступні зміни дані в п. 9, а точніше — в Додатку № 1 до ПКМУ № 1266 у прикладі, що стосується застосування вимог пункту 9. Відповідно до вимог п. 9 ПКМУ № 1266:
… заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, та виплати, що не передбачені актами законодавства або що провадяться понад встановлені зазначеними актами норми... у місяці, в якому працівник частину днів не працював, через
… тимчасову непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком… враховуються пропорційно відпрацьованому часу (дням).
До внесення змін у приклад, що стосується застосування вимог пункту 9 ПКМУ № 1266, не згадувалося про дні через перебування у відпустці. Тепер таке згадування є. Простіше говорячи, приклад застосування вимог пункту 9 привели у відповідність із вимогою цього пункту.
У пункті 10 ПКМУ № 1266 дані уточнення щодо того, в яких випадках СЗП розраховується виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), установленого працівникові в момент настання страхового випадку. Якщо раніше говорилося про те, що такий порядок розрахунку застосовується у випадку, коли працівник не мав заробітку перед настанням страхового випадку, то тепер уточнюється:
1) не мав заробітку протягом розрахункового періоду;
2) не мав заробітку з поважної причини.
Для визначення того, що розуміється під поважною причиною відсутності заробітку в працівника, ПКМУ № 1266 відсилає нас до п. 4 цього ПКМУ:
… тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком…
Вимогу застосовувати визначений у п. 10 ПКМУ № 1266 порядок розрахунку СЗП (дивися вище) до працівників, у яких страховий випадок настав у перший робочий день, залишилася незмінною.
Як і колись не усунута неясність щодо працівників-відрядників, яким ні місячні тарифні ставки, ні посадові оклади не встановлюються, і працівників, яким установлені годинні тарифні ставки (далі — ГТС)1. Адже і з першими і з другими цілком може трапитися страховий випадок у перший робочий день або в перший день після тривалого часу (протягом розрахункового періоду), протягом якого в них не було заробітку. Як же розрахувати таким працівникам СЗП?
1 Формально про них у цьому пункті ПКМУ № 1266 також не йдеться.
Автор переконаний, що для робочого-відрядника, який не має заробітку в розрахунковому періоді, для розрахунку СЗП для здійснення соціальної виплати можна сміливо брати ГТС робочого, який працює на погодинній системі оплати праці, відповідного розряду, оскільки інших варіантів просто немає, а здійснювати розрахунок СЗП необхідно. Певна річ, що і робочому, який працює на погодинній системі оплати праці та якому встановлена ГТС, в аналогічній ситуації також можна брати встановлену для нього ГТС. При цьому для одержання місячної суми заробітку необхідно ГТС помножити на тривалість робочого часу в день і на кількість робочих днів за графіком роботи цього працівника в місяці, в якому настав страховий випадок.
Наступні, уже більш об’ємні, зміни знаходимо в п. 12. Так, у цьому пункті з’явився новий абзац такого змісту:
Якщо у місяці, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати, застрахована особа працювала неповний календарний місяць, середня заробітна плата працівників, зайнятих в економіці України, застосовується не за місяць, а пропорційно кількості днів, фактично відпрацьованих застрахованою особою в зазначеному місяці, виходячи із числа робочих днів, обчислених у середньому за рік (21,0).
Нагадаємо, що для розрахунку СЗП з метою визначення суми страхової виплати у випадку професійного захворювання або нещасного випадку (далі — страхового випадку) береться заробіток працівника до страхового випадку, що стався з ним. Але для того, щоб сума страхової виплати відповідала поточним рівням цін і доходів, заробіток працівника до страхового випадку, що стався з ним, коригується за формулою, визначеною в п. 12 ПКМУ № 1266:
З = Зн х С / М,
де З – середньомісячна заробітна плата застрахованої особи, у гривнях;
Зн – середньомісячна заробітна плата найманих працівників, зайнятих в економіці України1, за календарний рік, що передує року, з якого призначається страхова виплата;
С – сума коефіцієнтів заробітної плати застрахованої особи за кожний місяць розрахункового періоду (К1 + К2 + К3 + К4 + К5 + К6);
М – кількість календарних місяців у розрахунковому періоді.
Коефіцієнти зарплати (К) за кожний місяць розрахункового періоду визначаються за формулою:
К = Зв / Зс,
де К – коефіцієнт заробітної плати застрахованої особи;
Зв – заробітна плата застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка враховується при призначенні страхових виплат за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати;
Зс – середньомісячна заробітна плата працівників, зайнятих в економіці України1, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати.
У зв’язку з внесеними доповненнями до п. 12 ПКМУ № 1266 формулу розрахунку коефіцієнта заробітної плати необхідно підкоригувати так:
К = Зв / Зсф,
де Зсф – середня заробітна плата працівників, зайнятих в економіці України, за місяць, за який здійснюється розрахунок коефіцієнта заробітної плати, перерахована виходячи з фактично відпрацьованого часу постраждалого працівника, що розраховується за формулою:
Зсф = Зс / 21 х Дф,
де 21 – кількість робочих днів у розрахунковому місяці виходячи з розрахунку в середньому за рік і визначене в п. 12 ПКМУ № 1266 (дивися вище цитату);
Дф – кількість робочих днів у розрахунковому місяці, фактично відпрацьованих працівником, якому здійснюється розрахунок СЗП.
Для наочності розглянемо приклад застосування нових вимог п. 12 ПКМУ № 1266, даний у Додатку 1.
1 Дані про середню заробітну плату працівників, зайнятих в економіці України, за роками та місяцями відповідного року доводяться до робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України виконавчою дирекцією Фонду на підставі даних Держкомстату.
ПРИклад 1
Відповідно до умов прикладу працівник, що постраждав на виробництві (нещасний випадок на виробництві стався 17 грудня 1992 р.), за висновками МСЕК одержав 10 % стійкої втрати професійної працездатності.
Для розрахунку СЗП цього працівника нам, відповідно до наведених вище формул, необхідно, насамперед, розрахувати коефіцієнт заробітної плати за кожний місяць розрахункового періоду.
Відповідно до умов прикладу, даного в Додатку № 1 до ПКМУ № 1266, перед настанням страхового випадку в розрахунковому періоді постраждалий працівник мав такі заробітки (Зв) (дивися графу 3
Таблиці 1 на наступній сторінці) і відпрацьовані дні (Дф) (дивися графу 2 Таблиці 1). Середня заробітна плата працівників, зайнятих в економіці України (Зс), наведена в графі 4 Таблиці 1. Отже, середня заробітна плата працівників, зайнятих в економіці України, за місяць, за який здійснюється розрахунок коефіцієнта заробітної плати, перерахована виходячи з фактично відпрацьованого часу постраждалого працівника (Зсф) ( графа 5 Таблиці 1), виходить шляхом ділення (Зс) (графа 4 Таблиці 1) на 21 і множення на (Дф) (графа 2 Таблиці 1).
Таблиця 1
Місяць розрахункового періоду
Фактично відпрацьовано робочих днів (Дф)
Середньомісячна заробітна плата в 1992 році, карбованців (Зв)
Середня заробітна плата працівників, зайнятих в економіці України в 1992 році, карбованців (Зс)
Середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки в 1992 році, наведеної до фактично відпрацьованого часу постраждалого, карбованців (Зсф)
Наприклад, за червень одержуємо Зсф = 4966,3 крб / 21 день х 2 дні = 473 крб;
- за вересень: Зсф = 7189,1 крб / 21 день х 9 днів = 3081 крб;
- у жовтні: Зсф = 8171,6 крб / 21 день х 3 дні = 1167,4 крб.
Відповідно, коефіцієнт заробітної плати (К) (дивися графу 6 Таблиці 1) виходить через ділення ( Зв) (графа 3 Таблиці1) на (Зсф) (графа 5 Таблиці 1).
Маючи дані про коефіцієнти за кожний місяць розрахункового періоду розрахувати суму коефіцієнтів заробітної плати за розрахунковий період (З) не важко. Вона зазначена в рядку «Разом» графи 6 Таблиці 1 і дорівнює 4,7633.
У прикладі зазначено, що середньомісячна заробітна плата найманих робітників, зайнятих в економіці України 2006 рік (рік, що передує року, в якому призначається страхова виплата), тобто (Зн), дорівнює 1041,47 грн. Кількість місяців розрахункового періоду (М) ми визначили рівною 6. Отже, СЗП застрахованої особи буде дорівнювати:
З = 1041,47 грн х (4,7633 / 6 мес) = 826,81 грн.
При 10-відсотковій втраті професійної працездатності сума щомісячної страхової виплати складе 82,68 грн.
Крім зазначених змін у п. 12 ПКМУ № 1266, у ньому з’явився додатковий пункт 121:
У разі коли на дату призначення допомоги по безробіттю минуло більше року з дня звільнення особи, у якої зберігається право на допомогу по безробіттю, середня заробітна плата може обчислюватися (за її бажанням) виходячи з розміру середньої заробітної плати особи відповідно до пункту 12 цього Порядку.
Тобто допомога з безробіття безробітному, який не має заробітку більше року, може бути розрахована виходячи з його заробітку, який він мав до моменту придбання ним статусу безробітного (до моменту його звільнення з останнього місця роботи.
Нормативна база
1. Закон про розмір внесків на ССВН – Закон України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 р. № 2213-III.
2. Закон про ССВН – Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими народженням і похованням» від 18.01.2001 р. №2240-III.
3. Закон про оплату праці - Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.
4. Інструкція № 5 – Наказ Державного комітету статистики України «Про затвердження Інструкції зі статистики заробітної плати» від 13.01.2004 р. № 5.
5. ПКМУ № 1266 – Постанова КМУ «Про вирахування середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплати за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням» від 26.09.2001 р. № 1266.
6. ПКМУ № 949 - Постанова КМУ «Про внесення змін до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплати за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням» від 18.07.2007 р. № 949.
7. Наказ № 455 – Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, які підтверджують тимчасову непрацездатність громадян» від 13.11.2001 р. № 455.
Значення поняття об’єкта основних фондів Податковий облік Закінчення. Початок див. у «ШБ» №№ 21, 22/2007 р. Коли об’єкт нематеріальний, то і визначити його точно і однозначно не те що бухгалтерові, філософові, який має науковий ступінь, і то буде не просто. Не дивно, що в обліку таких об’єктів бухгалтери...
Поступка вимоги — цесія і факторинг № 22 (2.6.2008) :: Бухгалтерський облік У бухгалтерській практиці все частіше зустрічаються договори переведення боргу і відносно нові для вітчизняного законодавства терміни «цесія» і «факторинг». Про те, що це таке і як операції в межах переведення зобов’язань на третю особу відображаються в б...
