Обґрунтувати приналежність основних фондів (нерухомості) конкретній фізособі як суб’єкту підприємницької діяльності (далі — СПД) можна так.
Для платників єдиного податку:
1. Указ № 727. Насамперед, можливість наявності у фізособи - СПД права власності на основні засоби передбачена ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/98 (Указ № 727). Обумовлено це в цьому документі не прямо, але досить чітко. У статті 1 сказано, що у випадку здійснення операцій з продажу основних фондів, до складу яких входить і нерухомість, виручкою від такої реалізації є різниця між сумою, отриманою від реалізації цих фондів, і їхньою залишковою вартістю на момент продажу. Звертаємо вашу увагу на той факт, що дія Указу № 727 поширюється як на юридичних, так і на фізичних осіб, але тільки на ті з них, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в трудових відносинах з якими, включаючи членів їхніх родин, протягом року перебуває не більше 10 осіб і розмір виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.
2. Книга обліку доходів і витрат. Кожна фізособа - СПД зобов’язана вести Книгу обліку доходів і витрат за формою № 10, затвердженою наказом ДПАУ від 21.04.1993 р. № 12. Книга обліку доходів і витрат використовується платником єдиного податку - фізособою винятково для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення господарських і фінансових операцій. Державний Комітет України з питань регуляторної політики і підприємництва у своєму листі від 24.10.2001 р. № 1-221/6346 стверджує, що з метою оподатковування платникам єдиного податку під поняттям «виручка від продажу товарів (робіт, послуг)» необхідно розуміти надходження від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), основних фондів і виручки від іншої реалізації. Таким чином, тому що до Книги обліку доходів і витрат необхідно заносити суму виручки від реалізації основних засобів, які є об’єктом оподаткування, це ще одна, хоч і непряма, але підстава для невіднесення цього виду доходів до об’єкта оподаткування ПДФО.
3. Закон про ПДВ. У випадку якщо фізособа - СПД є платником ПДВ, то у неї є ще одна підстава для підтвердження факту приналежності йому як суб’єктові підприємницької діяльності основного засобу. Зокрема, п. 11.42 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі — Закон № 168) установлено, що якщо фізособа - СПД одночасно зареєстрована платником ПДВ і є платником єдиного податку, на неї поширюється порядок нарахування та сплати ПДВ відповідно до цього Закону. Що говорить Закон № 168? Пункт 7.4.1 Закону № 168 дозволяє платникові ПДВ відносити до податкового кредиту вартість ПДВ, сплаченого при придбанні (будівництві, спорудженні) основних фондів, які будуть використовуватися в його господарській діяльності. Підтвердженням використання в господарській діяльності об’єкта нерухомості буде, наприклад, зазначення адреси, за якою розташований об’єкт нерухомості, як юридична адреса фізособи або місцезнаходженням одного з його господарських підрозділів (торговельних точок), зазначення цього об’єкта нерухомості як предмета договору оренди. Відповідно, при продажі таких основних засобів у фізособи - платника ПДВ виникає податкове зобов’язання за пунктом 3.1.1. Отже, в наявності факт приналежності об’єкта нерухомості фізособі як суб’єктові підприємницької діяльності, що підтверджується.
4. Закон про внески до ПФУ. При придбанні об’єкта нерухомості, відповідно до п. 9 статті 2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР (далі — Закон № 400), фізособа, яка придбаває об’єкт нерухомості, зобов’язана сплатити до ПФУ внесок у розмірі 1 % від вартості об’єкта нерухомості, зазначеної в договорі. В той же час п. 6 Указу № 727 передбачає звільнення платників єдиного податку від сплати внесків на обов’язкове пенсійне страхування. Лист Верховного суду України від 23.12.2003 р. розглядає кілька позовів платників єдиного податку з вимогою відшкодування їм сум пенсійних внесків, сплачених ними при придбанні, зокрема, легкових автомобілів (які так само, як і об’єкти нерухомості, не реєструються на фізособу - СПД, тому і порядок оподаткування операцій з їхнього придбання та продажу аналогічний оподаткуванню операцій з придбання та продажу нерухомого майна у фізосіб - СПД). Зазначений лист Верховного суду свідчить про різний підхід судів на території України до утримання пенсійних внесків з фізосіб - платників єдиного податку при придбанні ними основних засобів. Але в жодному із зазначених випадків не був поставлений під сумнів факт придбання основних засобів фізособою - платником єдиного податку як суб’єктом підприємницької діяльності.
Для фізосіб на загальній системі оподаткування
Крім зазначених вище Закону № 168 і Закону № 400, на користь фізосіб - СПД, які перебувають на загальній системі оподаткування, свідчить той самий порядок заповнення Книги обліку доходів і витрат, а також:
1. Лист Мін’юсту від 11.01.2007 р. № 19-32/2 «Роз’яснення порядку реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна залежно від форм власності», який докладно розглядає порядок реєстрації зазначеного права і говорить, що реєстрація об’єкта нерухомості за фізособою - СПД не відбувається не тому, що фізособа - СПД не може бути власником об’єкта нерухомості, а тому, що Цивільний Кодекс України не розрізняє таких суб’єктів права власності, як окремо фізособа і окремо фізособа - підприємець. Юридично найменування «фізособа - підприємець» означає не окремий суб’єкт права власності, а статус фізособи, який дозволяє йому здійснювати підприємницьку діяльність. Тому, на думку Мін’юсту, до підприємницької діяльності фізосіб повинні застосовуватися нормативно-правові акти, які регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин. Таким чином, на думку автора статті, не можна розглядати об’єкт нерухомості, використовуваний фізособою в господарській діяльності, не як власність фізособи - підприємця тільки тому, що підзаконними актами, такими, як порядок реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна, не передбачене внесення в документ, що реєструє таке право, реквізитів фізособи - СПД.
2. Лист ДПАУ від 06.10.2005 р. № 7890/Л/17-3115, в якому розглядається порядок оподаткування операцій з надання фізособами в оренду власного нерухомого майна (як у межах своєї підприємницької діяльності, так і без одержання статусу підприємця). У цьому листі не звучить жодного сумніву з приводу того, що фізособа як суб’єкт підприємницької діяльності може бути власником нерухомості і, як такий, власник має право здавати це майно в межах своєї господарської діяльності в оренду.
3. Декрет Кабміну «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1996 р. № 13-92 (далі — Декрет № 13-92), розділ IV, що регулює порядок оподаткування доходів фізосіб - підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, говорить, що оподатковуваним доходом таких фізосіб є сукупний чистий дохід — різниця між валовим доходом (виручкою в грошовій і натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов’язаними з одержанням доходу. До витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходів, відносяться витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації відповідно до Закону № 334.
Якщо облік доходів і витрат підприємця на загальній системі оподаткування зобов’язаний вестися відповідно до Закону № 334, то однією з головних його складових зобов’язано бути нарахування амортизації за основними фондами, у тому числі і по першій групі, до якої, як відомо, входять будівлі, споруди і будови, тобто нерухомість. При цьому амортизуються, як відомо, тільки ті об’єкти нерухомості, які належать конкретній особі, з чого робимо природний висновок про право власності особи як суб’єкта господарської діяльності на ці об’єкти нерухомості. Більше того, при реалізації об’єкта нерухомості, з якої ми і почали розмову про оподаткування доходів підприємця, відповідно до Декрету № 13-92 об’єктом оподаткування буде різниця між виручкою від реалізації об’єкта і витратами, пов’язаними з одержанням такого доходу (виручки), до яких, безумовно, повинна включатися і амортизація основних засобів.
Таким чином, нормативних документів, які прямо говорять про те, що фізособа - підприємець має право на володіння об’єктом нерухомості як суб’єкт господарської діяльності, досить багато. Можливість суперечки з податківцями та доказу правильності такої точки зору залежить у цьому випадку винятково від бажання підприємця скористатися своїми правами. І на закінчення хочеться нагадати про ще один нормативний документ — Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» від 21.12.2001 р. № 2181-ІІІ, точніше — про пп. 4.4.1 цього Закону, який зветься «Конфлікт інтересів», повністю відповідно до цієї податкової ситуації.
У випадку якщо норма закону або іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів або різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є ймовірність прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. Цю норму закону, яка прямо відповідає, яке рішення необхідно прийняти в розглянутій ситуації, підприємцеві завжди варто пам’ятати і приймати як керівництво до дії.
Документальне оформлення перевезення вантажів Практика Продовження. Початок див. у «ШБ» №№ 21. 22/2007 р. ТТН і не тільки У низці «ТТН — Подорожній лист», як правило, присутній ще один документ, затверджений спільним наказом Мінтрансу та Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку...
Не у відпустку — у відрядження — на конференцію за кордон № 22 (2.6.2008) :: Практика З роками популярність фірмових виїздів за кордон для проведення нарад, семінарів, корпоративних заходів зростає. Розглянемо, яким чином оформити зв’язок витрат на подібні заходи, забезпечивши їх «валововитратність». Службове відрядження – це поїздк...
Доставка товару покупцям № 22 (2.6.2008) :: Практика Товар, придбаний покупцем, може бути вивезений ним самостійно або доставлений постачальником. Доставка товару покупцеві може здійснюватися як власним транспортом постачальника, так і за допомогою сторонніх транспортних організацій. При цьому вартість...
