У низці «ТТН — Подорожній лист», як правило, присутній ще один документ, затверджений спільним наказом Мінтрансу та Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.1995 р. № 488/346 (далі — Наказ № 488). Це «Талон замовника». Зразок заповнення «Талона замовника» наведено на сторінці 24. Тому що цей документ і операція, здійснення якої ним оформляється, не відображаються в бухгалтерському обліку, то не будемо детально розглядати порядок його оформлення, а перейдемо до розгляду порядку відпуску та одержання запасів при їхньому транспортуванні від відправника до одержувача.
Послідовність здійснення операцій і заповнення ТТН. Як ми вже зазначали раніше, ТТН оформляється тільки в тому випадку, коли матеріальні активи (далі — товари) доставляються від відправника вантажу до вантажоодержувача автотранспортом. Причому для окремих видів вантажу визначені «спеціальні» ТТН (дивись один із зразків на с. 25), але про них ми поговоримо пізніше. Відповідно до наказу Мінтрансу України «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997 р. № 363 (далі — Наказ № 363):
Вантажовідправник - будь-яка фізична або юридична особа, яка подає перевізнику вантаж для перевезення.
Вантажоодержувач - будь-яка фізична або юридична особа, яка здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку.
Отже, в процесі доставки вантажу від відправника вантажу до вантажоодержувача можуть взяти участь дві або три особи. Якщо товар доставляється від відправника вантажу до вантажоодержувача транспортом відправника вантажу або вантажоодержувача, то в такій операції беруть участь дві особи — відправник вантажу і вантажоодержувач. Якщо товар доставляється від відправника вантажу до вантажоодержувача транспортом сторонньої організації, то в такій операції беруть участь три особи — дві вже названі та автотранспортне підприємство (далі — перевізники). Відповідно до Наказу № 363:
Перевізник - особа, яка надає послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом загального користування.
Причому замовником і платником за транспортні послуги перевізникові може бути як відправник вантажу, так і вантажоодержувач.
Замовник - вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів.
І в першому випадку, коли перевізником є відправник вантажу або вантажоодержувач, і в другому, коли перевізником є стороннє транспортне підприємство, оформлення ТТН і подорожнього листа обов’язкове.
Оформлення ТТН, як і будь-якого іншого видаткового документа (наприклад, накладної-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів типової форми М-11), покладено на того, хто видає активи. У нашому випадку це відправник вантажу. Оформляється ТТН у чотирьох екземплярах. Кому і який екземпляр надається, зазначено на титулі ТТН у лівому верхньому куті. Якщо перевізником є відправник вантажу або вантажоодержувач, то досить оформити три екземпляри ТТН, причому третій екземпляр ТТН необхідний буде тільки для управлінського обліку.
Відправник вантажу1 при первинному оформленні ТТН (до навантаження вантажу на автотранспорт) заповнює в ТТН такі реквізити:
1) ідентифікаційні коди відправника вантажу і вантажоодержувача2;
2) серія та номер ТТН3;
3) дата;
4) вид перевезення та установлений для цього виду перевезення цифровий код;
5) замовник (платник) і його ідентифікаційний номер;
6) відправник вантажу і його ідентифікаційний номер;
7) вантажоодержувач і його ідентифікаційний номер;
8) пункт навантаження;
9) пункт розвантаження;
10) маршрут №. А також розділ ТТН «Дані про вантаж» графи з № 1 по № 10 включно4. У тих випадках, коли до ТТН додатково оформляється «Номенклатурний додаток до ТТН» (дивися «ШБ» № 22/2007 с. 22), то заповнюється і він.
1 Наказом керівника підприємства-вантажовідправника визначається посадова особа (можливо, бухгалтер), на яку покладається відповідальність за оформлення видаткових товарних документів, у тому числі і ТТН.
2 У самому верху ТТН, над текстом «Товарно-транспортна накладна».
3 Можливе їхнє нанесення типографським способом.
4 Можливо, що дані, які вказуються в графах 8, 9 і 10, стають відомими та заповнюються безпосередньо при навантаженні вантажу на авто-мобіль.
Після заповнення зазначених реквізитів ТТН і «Номенклатурного додатка до ТТН» вони передаються на підпис посадовій особі підприємства, що має право підписувати видаткові товарні документи (реквізит: «Видачу дозволив»).
Якщо відправник вантажу є і замовником транспортних послуг з перевезення вантажів, то він заповнює розділ ТТН «Дані про вантаж» графи з № 11 по № 14 включно, оскільки відповідно до п. 10.13 Наказу № 353:
Запис у товарно-транспортній накладній маси вантажу та способу її визначення виконується Замовником.
Якщо ж відправник вантажу не є замовником транспортних послуг з перевезення вантажів, то графи з № 11 по № 14 включно відправником вантажу не заповнюються.
У тих випадках, коли заздалегідь відомий перевізник, автомобіль і причіп, якими перевозиться вантаж, і водій автомобіля, то в момент первинного оформлення ТТН відправником вантажу заповнюються такі реквізити, розташовані на титулі ТТН:
1) автомобіль;
2) автопідприємство;
3) водій;
4) причіп (державний і гаражний номер).
Але, як правило, ці реквізити заповнюються в момент прибуття автомобіля до місця навантаження і в процесі навантаження. Крім граф з № 11 по № 14 включно (розділ ТТН «Дані про вантаж») і чотирьох зазначених вище реквізитів заповнюється ще один, розташований на титулі ТТН — «до подорожнього листа №__».
В процесі навантаження вантажу на автомобіль у ТТН у розділі «Вантажно-розвантажувальні операції» (графа ТТН із 15 по 23 включно) вказується, ким виконані навантажувальні роботи, спосіб навантаження, час та інше. Як правило, такі роботи здійснюються відправником вантажу або вантажоодержувачем. У випадку перевезення великогабаритних або важких вантажів можливе залучення сторонньої організації, що має необхідне підйомне обладнання (автокрани, екскаватори й ін.), для виконання вантажно-розвантажувальних робіт. Це може бути як автотранспортне підприємство, що перевозить вантаж, так і зовсім інша організація. Якщо вантажно-розвантажувальні роботи здійснює відправник вантажу, вантажоодержувач або автотранспортне підприємство перевізник, то складати окремо акт виконаних вантажно-розвантажувальних робіт немає необхідності. Досить даних, зазначених у ТТН у розділі «Вантажно-розвантажувальні операції», для того, щоб ці роботи були визнані виконаними1.
Після завершення оформлення ТТН і «Номенклатурного додатка до ТТН», якщо таке є, і після завершення навантаження, але до того, як ТТН і «Номенклатурний додаток до ТТН» будуть підписані матеріально-відповідальною особою підприємства, яка видала товар (вантаж), і особою, яка його прийняла, їх необхідно зареєструвати. Форма журналу реєстрації оформлених та виданих ТТН і «Номенклатурного додатка до ТТН» не визначена. Нижче наведені зразки таких журналів реєстрації, які, на мою думку, цілком пригодні для їхнього використання на практиці.
Після завершення навантаження вантажу на автомобіль і після завершення оформлення ТТН і «Номенклатурного додатка до ТТН» (якщо таке є), здійснюється приймання-передача вантажу від матеріально-відповідального відправника вантажу водієві-експедиторові або довіреній особі вантажоодержувача.
Відповідно до Наказу № 353:
Експедитор з перевезення вантажів - працівник, який забезпечує виконання комплексу операцій транспортно-експедиторського обслуговування під час перевезення вантажів.
Передача оформляється підписами матеріально-відповідальної особи відправника вантажу, що здає вантаж, «Зазначений вантаж... Кількість місць ___... Масою... для перевезення здав____» і приймаючого «Прийняв водій-експедитор___». У зв’язку з тим, що в зазначених реквізитах немає місця для відображення даних про доручення на одержання вантажу, оформленого на водія-експедитора автотранспортним підприємством, то виникає питання, а чи необхідно оформляти таке доручення. На мою думку таке доручення має оформлятися. По-перше, ТТН — це видатковий документ, що не може замінити доручення. По-друге, відповідно до вимог «Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних доручень на одержання цінностей», затвердженої наказом Мінфіну від 16.05.1996 р. № 99:
Сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.
И нарешті, по-третє. Водій прибуває до місця навантаження, маючи на руках тільки подорожній лист. Якщо у водія немає при собі доручення на одержання вантажу, то яким документом підтверджується те, що йому автотранспортне підприємство довіряє одержання вантажу і що на нього покладені обов’язки експедитора? Послатися на наявність домовленостей про те, що автотранспортне підприємство буде покладати на водіїв обов’язки експедитора, не вийде, оскільки в договорах, як правило, прізвища водіїв не вказуються. А в нашій ситуації ми розглядаємо право конкретного водія одержати вантаж. Отже, наявність доручення обов’язкова. Оскільки місця для відображення її даних у ТТН немає, то її можна і не вказувати, але вона повинна залишатися у відправника вантажу як підтвердження правомірності відпуску вантажу конкретному водієві-експедиторові.
Якщо товар приймає довірену особу вантажоодержувача, то в цьому випадку після того, як матеріально-відповідальна особа відправника вантажу розпишеться в реквізиті «Зазначений вантаж... Кількість місць ___... Масою... для перевезення здав ____», там, де повинен розписатися водій-експедитор, ставиться прочерк. Оскільки в цьому випадку на водія автомобіля функції експедитора не покладаються. Вони покладені на довірену особу вантажоодержувача. У зв’язку з цим заповнюється реквізит «За дорученням №___ від _____ . Виданої ______ . Вантаж одержав___________ », в якому вказується номер, дата і ким видане доручення, а також прізвище, ім’я та по батькові довіреної особи вантажоодержувача. Після чого довірена особа вантажоодержувача ставить свій підпис.
1 Оплата виконаних вантажно-розвантажувальних робіт здійснюється відповідно до умов укладених договорів. Не обов’язково, що платником буде замовник, тобто сторона, що замовляє автоперевезення й оплачує його.
Імпорт товару Практика Закінчення. Початок див. у «ШБ» №№ 20-22/2007 р. Розглянемо детально питання оподаткування імпорту товару (не пільгованого і не звільненого від оподаткування), оплата за який здійснюється валютою, купленою підприємством-резидентом за гривні на...
Не у відпустку — у відрядження — на конференцію за кордон № 22 (2.6.2008) :: Практика З роками популярність фірмових виїздів за кордон для проведення нарад, семінарів, корпоративних заходів зростає. Розглянемо, яким чином оформити зв’язок витрат на подібні заходи, забезпечивши їх «валововитратність». Службове відрядження – це поїздк...
Доставка товару покупцям № 22 (2.6.2008) :: Практика Товар, придбаний покупцем, може бути вивезений ним самостійно або доставлений постачальником. Доставка товару покупцеві може здійснюватися як власним транспортом постачальника, так і за допомогою сторонніх транспортних організацій. При цьому вартість...
