Усього лише рік минув з часу нашої публікації про проблеми розрахунку допомоги з тимчасової непрацездатності працівникам, які працюють за сумісництвом на кількох підприємствах, і КМУ приймає Постанову, в якій намагається їх усунути. Оперативність КМУ ще більше «вражає», якщо врахувати, що ці проблеми існували з моменту прийняття ПКМУ № 1266, тобто з 2001 року.
Інші зміни в порядку розрахунку СЗП
Переходимо до розгляду змін до порядку розрахунку середньої заробітної плати (доходу), обумовленого для розрахунку страхових виплат і оплати перших п’яти днів непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, які були внесені до ПКМУ № 1266.
У п. 14 ПКМУ № 1266 визначений порядок розрахунку середньоденної заробітної плати (доходу). В абзаці другому зроблене уточнення, що визначення середньоденної заробітної плати (доходу) через розподіл нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої ослачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді використовується і для визначення суми допомоги з тимчасової непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами.
Абзац третій п. 14 ПКМУ № 1266, в якому сказано, що середньоденна заробітна плата (дохід) працівників, у яких відпрацьований час у зв’язку з особливими умовами праці не піддається точному визначенню, розраховується шляхом розподілу нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якого сплачували страхові внески, на кількість календарних днів у розрахунковому періоді (за мінусом календарних днів, не відпрацьованих з поважної причини), доповнений текстом такого змісту:
Для осіб, зазначених у пункті 11 цього Порядку, календарні дні тимчасової непрацездатності і відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами з розрахункового періоду не виключаються…
У п. 11 ПКМУ № 1266 зазначено:
Військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, кримінально-виконавчої системи та податкової міліції, звільненим у зв’язку зі скороченням чисельності або штату без права на пенсію та за станом здоров’я…
Отже, у випадку визначення, наприклад, суми допомоги з безробіття невідпрацьовані дні в розрахунковому періоді враховуються при розрахунку СЗП. Розглянемо цю ситуацію на прикладі, наведеному в Додатку до ПКМУ № 1266.
ПРИКЛАД 1
Відповідно до умов прикладу працівниця-службовець відпрацювала (відслужила) 5 років на одному підприємстві, організації або установі (далі — підприємство), була звільнена 16 січня 2006 р. і 25 січня звернулася до центру зайнятості з проханням сприяти в її працевлаштуванні. Розрахунковим періодом у цьому випадку є період з липня по грудень 2005 року включно. Але за умовами прикладу робітниця до 4 вересня 2005 р. включно перебувала у відпустці з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також з 24 жовтня до 9 листопада 2005 р. хворіла (тимчасова непрацездатність). Щодо того, включати або не включати період тимчасової непрацездатності з урахуванням внесених до п. 14 ПКМУ № 1266 доповнень (дивися вище), питання не виникає — включати. Щодо періоду перебування у відпустці з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, то це період,
не відпрацьований робітницею з поважної причини, і він виключається з розрахункового періоду. Тобто липень і серпень 2005 р. не включаються до розрахункового періоду, а кількість календарних днів вересня, які включаються до розрахункового періоду, зменшується на 4 дні відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. В результаті одержуємо таку кількість календарних днів розрахункового періоду:
вересень — 26;
жовтень — 31;
листопад — 30;
грудень — 31.
Зверніть увагу на те, що на відміну від прикладу, наведеного в додатку до ПКМУ № 1266, ми не скорочували кількість календарних днів, що входять до розрахункового періоду в жовтні та листопаді, на дні тимчасової непрацездатності робітниці відповідно на 8 і 9 календарних днів.
Усього кількість календарних днів розрахункового періоду — 118. За умовами прикладу сума виплат робітниці за розрахунковий період, що враховується для визначення суми допомоги, дорівнює 7557,14 грн. Отже, СЗП для визначення суми допомоги з безробіття дорівнює 64,04 грн (7557,14 грн / 118 дн.).
В абзаці п’ятому п. 14 ПКМУ № 1266 (у ньому говориться про порядок визначення середньоденної (середньогодинної) граничної суми заробітної плати (доходу) і оподатковуваного доходу (прибутку), з якої сплачуються страхові внески і яку не повинна перевищувати середньоденна (середньогодинна) сума заробітної плати (доходу), розрахована для визначення допомоги виходячи з фактичних нарахувань працівникові за розрахунковий період) зроблене уточнення, що це обмеження діє й у випадку визначення суми допомоги з тимчасової непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами.
Наступне доповнення знову стосується осіб, зазначених у пункті 11 ПКМУ № 1266. Відповідно до зазначеного доповнення вимога абзацу шостого п. 14 ПКМУ № 1266 на таких осіб не поширюється. Це означає, що при визначенні для таких осіб середньоденної (середньогодинної) граничної суми заробітної плати (доходу) і оподатковуваного доходу (прибутку), з якої сплачуються страхові внески, не можна встановлену місячну граничну величину заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, ділити на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).
І, нарешті, остання зміна, внесена до п. 14 ПКМУ № 1266. Він доповнений дев’ятим абзацом наступного змісту:
Якщо середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзацу третього пункту 9 цього Порядку, середньоденна заробітна плата за один робочий день (годину) визначається шляхом ділення нарахованої заробітної плати на середньомісячну кількість робочих днів (годин), встановлену на підприємстві (у структурному підрозділі) у розрахунковому періоді.
В абзаці третьому п. 9 ПКМУ № 1266 мова йде про працівників, поновлених на роботі як звільнених без наявності на те законних підстав, і про працівників, незаконно переведених на нижче оплачувану роботу з виплатою різниці у втраті заробітку. Зрозуміло, що таким працівникам після поновлення їх на роботі (на колишньому робочому місці) виплачується відшкодування втраченого ними заробітку за весь період їхнього незаконного звільнення (переведення на нижчеоплачувану роботу). Відшкодування нараховується та виплачується таким працівникам уже після «поновлення справедливості» і, як правило, за один раз. У зв’язку з цим виникали питання, як розраховувати СЗП таким працівникам за період їхнього незаконного звільнення (переведення на нижчеоплачувану роботу). Цей абзац ПКМУ № 1266 і дав відповіді на такі питання.
Пункт 17 ПКМУ № 1266 доповнений трьома абзацами. Перший, що з’явився в цьому пункті, абзац стосується працівників, що не мають заробітку за основним місцем роботи у всіх місяцях, що входять до розрахункового періоду.
Якщо за основним місцем роботи в усіх місяцях розрахункового періоду особа не працювала з поважних причин, зазначених в абзаці третьому пункту 4 цього Порядку, обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по безробіттю та страхової виплати у зв’язку із стійкою втратою працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання здійснюється з урахуванням суми посадового окладу (тарифної ставки) за кожний місяць розрахункового періоду за основним місцем роботи та суми заробітної плати, отриманої у відповідних місяцях за сумісництвом (приклад наведено у додатку 1).
Розглянемо приклад, на який посилаються в цій цитаті.
ПРИКЛАД 2
Відповідно до умов цього прикладу особа, що не має з 23 березня 2006 р. роботи (далі — безробітна), подала до відповідного Фонду довідки про середній заробіток зі свого останнього основного місця роботи й останнього неосновного місця роботи (далі — місця роботи за сумісництвом). Відповідно до даних цих довідок безробітна:
а) за основним місцем роботи з 23 березня 2003 р. по 23 березня 2006 р. перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а по її закінченні звільнена;
б) за місцем роботи за сумісництом звільнена з 01 березня 2006 р.
Розрахунковий період для розрахунку допомоги з безробіття — з вересня 2005 р. по лютий 2006 р. включно.
Оскільки за основним місцем роботи безробітна в розрахунковому періоді заробітку не мала, то для розрахунку суми допомоги береться її місячний посадовий оклад у сумі 350,00 грн. Отже, сума заробітної плати за розрахунковий період за основним місцем роботи склала 2100,00 грн.
Заробітна плата безробітної за місцем роботи за сумісництвом за розрахунковий період склала 2504,00 грн (вересень — 332,00 грн, жовтень — 352,00 грн, листопад — 580,00 грн, грудень — 540,00 грн, січень — 350,00 грн і лютий — 350,00 грн).
Кількість календарних днів у розрахунковому періоді — 181.
Сума СЗП для визначення суми допомоги з безробіття дорівнює 25,44 грн ((2100,00 грн + 2504,00 грн) / 181 дн).
Наступні два абзаци, що з’явилися в п. 17 ПКМУ № 1266, стосуються розрахунку допомоги в ситуації, коли в застрахованої особи є перерви в роботі в розрахунковому періоді.
Якщо застрахованій особі страхові виплати призначаються в робочому органі виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та така особа перед настанням страхового випадку працювала на кількох підприємствах або на одному підприємстві з перервою страхового стажу, середня заробітна плата обчислюється таким робочим органом сумарно за шість календарних місяців (або менш як шість календарних місяців) у 12-місячному періоді перед настанням страхового випадку, не враховуючи часу перерви в роботі, на підставі довідок про середню заробітну плату, виданих роботодавцями, починаючи з останнього місця роботи.
Неповні календарні місяці, зазначені у довідках, включаються до розрахункового періоду (приклади наведено у додатку 1).
ПРИКЛАД 3
Відповідно до умов цього прикладу особа, що не має з липня 2006 р. роботи (далі — безробітний) подала в січні 2007 р. до відповідного Фонду довідку про середній заробіток зі свого останнього основного місця роботи. У цій довідці зазначено, що безробітний працював з 8 січня по 9 липня 2006 р., тобто всього 27 календарних тижнів або 189 днів, і більше протягом усього 2006 року він ніде не працював.
Оскільки цей безробітний має право на одержання допомоги по безробіттю, то розрахунковим періодом для визначення СЗП для розрахунку допомоги є період з лютого по червень включно. Час перерви в роботі за останні 12 місяців не включається до розрахункового періоду. Крім цього, зверніть увагу на те, що кількість календарних місяців у розрахунковому періоді менше п’яти. Це повністю відповідає новим вимогам ПКМУ № 1266 (дивися наведену вище цитату).
На цьому приклад, даний у додатку 1 до ПКМУ № 1266, закінчується. Ми ж його продовжимо та припустимо, що безробітний відповідно до наданої довідки мав протягом розрахункового періоду (з лютого по червень 2006 р.) заробіток, що дорівнює 4400,00 грн.
Отже, сума СЗП для визначення суми допомоги з безробіття дорівнює 23,28 грн (44100,00 грн /189 дн).
Наступний пункт ПКМУ № 1266, що перетерпів зміни, — це п. 21, в якому говориться про підставу виплати допомоги з тимчасової непрацездатності (у зв’язку з хворобою або вагітністю та пологами) за неосновним місцем роботи (копії лікарняного листка і довідки з основного місця роботи про СЗП) і про обмеження щодо розміру сумарної (за основним і неосновним місцем роботи) заробітної плати, що приймається для розрахунку СЗП (гранична сума заробітної плати (доходу), з якої стягуються відрахування до соціальних фондів). Ще в «ШБ» № 13 за 2006 рік
ми зазначали, що вимоги п. 21 ПКМУ № 1266 і наведений у Додатку до ПКМУ № 1266 приклад розрахунку СЗП сумісника вірні тільки у випадку, якщо працівник працює за сумісництвом тільки на одному підприємстві і якщо графік роботи за сумісництвом збігається з графіком роботи за основним місцем роботи. Цілком ймовірно, розуміння цього через рік після нашої публікації дійшло і до розроблювачів цієї Постанови в КМУ, і вони доповнили цей пункт ПКМУ № 1266 трьома новими абзацами. У першому з них сказано:
Якщо застрахована особа працює на кількох роботах за сумісництвом, для призначення страхової виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця додатково до документів, зазначених в абзаці першому цього пункту, додаються довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом.
Тобто якщо працівник працює на декількох підприємствах, у тому числі, як мінімум, на двох за сумісництвом1, то першому підприємству, на якому він працює за сумісництвом, у випадку його тимчасової непрацездатності працівник повинен надати:
1) копію листка тимчасової непрацездатності (далі — лікарняного листка), посвідчену підписом керівника підприємства, основного місця роботи цього працівника, і печаткою цього ж підприємства;
2) довідку про середню заробітну плату з основного місця роботи цього працівника2.
Відразу ж виникає два питання. Перший з них стосується копії лікарняного листка. Бухгалтери знають, що лікарняний листок, — це не тільки документ, що підтверджує обґрунтованість відсутності працівника на роботі та пояснює причини такої відсутності, а також підстава для виплати допомоги з тимчасової непрацездатності. Лікарняний листок — це ще і розрахунковий документ, в якому не тільки вказується відповідними посадовими особами підприємства і профспілок кількість днів хвороби, сума заробітку і відсоток оплати допомоги, але ще і здійснюється розрахунок СЗП. У зв’язку з цим і виникає питання, копію якого лікарняного листка необхідно надати працівникові для того, щоб він надав її до бухгалтерії підприємства, на якому він працює за сумісництвом, зроблену до того, як цей лікарняний листок буде оформлений відділом кадрів (табельником), профспілкою і бухгалтерією підприємства (основного місця роботи цього працівника) або після того. Більш логічно в цій ситуації було б надати працівникові копію лікарняного листка повністю оформленого, із зазначенням всіх необхідних даних (кількість днів хвороби, дні хвороби, за які виплачується допомога, заробіток працівника й ін.). Але оформлення лікарняного листка вимагає часу і може призвести до затримки його видачі працівникові та, як наслідок, до затримки виплати допомоги з тимчасової непрацездатності працівникові за місцем його роботи за сумісництвом. Оскільки в ПКМУ № 1266 немає конкретної відповіді на це питання, то підприємство має право вибору.
Друге запитання стосується того, за яким принципом визначається перше, друге і т.д підприємство, на якому працівник працює за сумісництвом. І на це питання відповіді ПКМУ
№ 1266 не містить. Тому працівник підприємства, одержавши на руки копію лікарняного листка і довідку про середню заробітну плату, має право обрати, яке підприємство з тих, на яких він працює за сумісництвом, буде вважатися першим і якому він передасть ці документи в першу чергу.
1Основне місце роботи в працівника може бути тільки одне, оскільки трудова книжка в нього тільки одна.
2На фоні того, що в цьому пункті говориться про посвідчення копії листка непрацездатності, відсутність такої вимоги щодо довідки, як мінімум, викликає здивування. Безумовно, цю довідку також необхідно посвідчити.
Нормативна база
1. Закон про розмір внесків на ССВН – Закон України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 р. № 2213-III.
2. Закон про ССВН – Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими народженням і похованням» від 18.01.2001 р. №2240-III.
3. Закон про оплату праці - Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.
4. Інструкція № 5 – Наказ Державного комітету статистики України «Про затвердження Інструкції зі статистики заробітної плати» від 13.01.2004 р. № 5.
5. ПКМУ № 1266 – Постанова КМУ «Про вирахування середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплати за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням» від 26.09.2001 р. № 1266.
6. ПКМУ № 949 - Постанова КМУ «Про внесення змін до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплати за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням» від 18.07.2007 р. № 949.
7. Наказ № 455 – Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, які підтверджують тимчасову непрацездатність громадян» від 13.11.2001 р. № 455.
Виправлення помилок в Декларації з податку на прибуток підприємства Податковий облік Від помилок, на жаль, ніхто не застрахований. А бухгалтеру тим більше їх важко уникнути, бо складати звітність без помилок згідно норм законодавства, що постійно змінюються, дуже складно. Але якщо помилка буде виявлена до перевірки підприємства контролюю...
Поступка вимоги — цесія і факторинг № 22 (2.6.2008) :: Бухгалтерський облік У бухгалтерській практиці все частіше зустрічаються договори переведення боргу і відносно нові для вітчизняного законодавства терміни «цесія» і «факторинг». Про те, що це таке і як операції в межах переведення зобов’язань на третю особу відображаються в б...
