Ми живемо в такий час, коли дуже важко знайти «безгрішного» платника податків. Чимало тих, хто будь-якими шляхами, у тому числі незаконними, намагається піти від оподаткування. Тому бухгалтерам необхідно бути особливо пильними, щоб не стати мимовільними співучасниками незаконних дій і не спровокувати на своє підприємство додаткові перевірки.
Нарахування допомоги сумісникові
Продовжуємо розгляд змін до порядку розрахунку середньої заробітної плати (доходу), застосовуваного для розрахунку страхових виплат і оплати перших п’яти днів непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, які були внесені до ПКМУ № 1266. У минулій публікації, розглядаючи зміни, внесені до п. 21 ПКМУ № 1266, ми з’ясували, що у випадку, коли застрахована особа (далі — працівник) працює на кількох підприємствах, у тому числі, як мінімум, на двох за сумісництвом, то першому підприємству, на якому вона працює за сумісництвом1, працівник повинен для нарахування їй допомоги з тимчасової непрацездатності пред’явити:
1) копію листка про тимчасову непрацездатність (далі — лікарняного листка)2;
2) довідку про середню заробітну плату з основного місця роботи цього працівника.
1Працівник підприємства має право вибору, яке підприємство, на якому він працює за сумісництвом, вважати першим.
2Копію з лікарняного листка можна зробити до того, як цей лікарняний листок буде оформлений відділом кадрів (табельником), профспілкою і бухгалтерією підприємства, яке є основним місцем роботи цього працівника, або після.
І копію, і довідку необхідно засвідчити підписом керівника підприємства основного місця роботи цього працівника і печаткою цього ж підприємства.
Для нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності другим підприємством, на якому працівник працює за сумісництвом, відповідно до змінених вимог ПКМУ № 1266:
… додатково до документів, зазначених в абзаці першому цього пункту, додаються довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом.
Виходячи зі змісту зазначених вимог можна зробити висновок, що і першому, і другому підприємству, на якому працівник працює за сумісництвом, а можливо, третьому, четвертому і так далі, працівник повинен надати однакові копії лікарняного листка і довідки про середню заробітну плату з основного місця роботи. Отже, підприємство, на якому працівник працює за основним місцем роботи, зобов’язано видавати такому працівникові стільки копій лікарняного листка та примірників довідок про його середню заробітну плату, скільки вимагає працівник. Крім цього, підприємства, на яких працівник працює за сумісництвом, зобов’язані видавати йому стільки примірників довідок про його середню заробітну плату, скільки він вимагає. При цьому ні підприємству, на якому працівник працює за основним місцем роботи, ні підприємствам, на яких він працює за сумісництвом, працівник не зобов’язаний звітувати, яке з підприємств він обрав першим, а яке другим або третім. У зв’язку з цим виникає певна проблема з виконанням вимог останнього абзацу п. 21 ПКМУ № 1266:
У цьому разі сумарна заробітна плата, з якої розраховуються страхові виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розмір максимальної величини (граничної суми) заробітної плати (доходу), оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачуються страхові внески до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування…
Хто повинен здійснювати контроль, на якій стадії та в якому порядку у виконання цієї вимоги? ПКМУ № 1266 про це замовчує. Але ж у працівника є практично легко здійсненна можливість обійти процитовану вище вимогу ПКМУ № 1266, оскільки в підприємств, на яких працівник працює за сумісництвом, немає реальних механізмів контролю виконання зазначеної вимоги ПКМУ № 1266.
Розглянемо це на прикладі (дивися на наступній сторінці).
Приклад 1
Застрахована особа Тихомиров С.П. працює одночасно на чотирьох підприємствах. На трьох з них — за сумісництвом. У зв’язку з тимчасовою непрацездатністю з 28 по 30 січня 2008 р. він звернувся до бухгалтерії підприємства (основного місця роботи) щодо видачі йому трьох засвідчених копій його лікарняного листка і трьох примірників довідки про його середню заробітну плату.
А також до бухгалтерії всіх підприємств, на яких він працює за сумісництвом, про видачу йому довідки про його середню заробітну плату на цих підприємствах. У результаті в Тихомирова С.П. на руках виявилося три копії лікарняного листка і три довідки про його середню заробітну плату для розрахунку оплати за лікарняним листком з такими даними:
1) по підприємству, яке є основним місцем його роботи, середньомісячна заробітна плата за розрахунковий період для оплати зазначеного вище лікарняного листка (далі — СЗП № 1) дорівнює 8000,00 грн;
2) на першому підприємстві, на якому він працює за сумісництвом (далі — МП «Мир»), СЗП № 2 дорівнює 1000,00 грн;
3) на другому підприємстві, на якому він працює за сумісництвом (далі — МП «Труд»), СЗП № 3 дорівнює 900,00 грн;
4) на третьому підприємстві, на якому він працює за сумісництвом (далі — МП «Травень»), СЗП № 4 дорівнює 800,00 грн.
Якщо Тихомиров С.П. законослухняний громадянин, то він віднесе копію лікарняного листка й один примірник довідки про СЗП № 1 МП «Мир». Другу копію і другий примірник довідки про СЗП № 1, а також довідку про СЗП № 2 — МП «Труд». При цьому за основним місцем роботи Тихомирову С.П. допомогу розрахують з усієї суми його СЗП № 1, оскільки вона не перевищує встановленої максимальної величини суми заробітної плати, з якої здійснюються відрахування до фонду соціального страхування (на перший квартал 2008 р. ця максимальна сума дорівнює 9495,00 грн).
Аналогічно і по МП «Мир», оскільки сума СЗП № 1 і СЗП № 2 дорівнює 9000,00 грн. А от по підприємству МП «Труд» розрахунок суми допомоги буде здійснюватися не з усієї суми СЗП № 3, а тільки з 495,00 грн.
Якщо ж Тихомиров С.П. є антиподом Остапа Бендера, який, як відомо, шанував кримінальний кодекс, то ніщо не заважає йому віднести на кожне з підприємств, на яких він працює за сумісництвом, тільки копію лікарняного листка і довідку СЗП № 1. Оскільки право визначати, яке підприємство, на якому працівник працює за сумісництвом, є першим, другим і т.д., належить Тихомирову С.П., то він може кожне з них визначити першим. Жодне з цих підприємств не має механізму контролю дій Тихомирова С.П., визначеного законодавством, тому вони не довідаються про такі його «хитрощі». У результаті вийде, що на всіх підприємствах, на яких працює Тихомиров С.П., розрахунок допомоги йому будуть здійснювати з усієї суми його заробітку. Тобто із суми 10700,00 грн, що на 1255,00 грн більше визначеного максимуму.
Який можна знайти варіант розв’язання цієї проблеми (контролю дій застрахованої особи) у такій ситуації? Найпростіший і діючий — це поставити за обов’язок підприємству, що є основним місцем роботи застрахованої особи, вказувати в кожній копії лікарняного листка її порядковий номер і підприємство, для якого така копія видається. Наприклад: «Перша копія. Призначена для надання МП «Мир». Аналогічно і в довідці про середню заробітну плату, але для цього її форму, визначену цим ПКМУ, необхідно змінити.
А доти, поки такі зміни не внесені, я рекомендую бухгалтерам підприємств, що виплачують своїм працівникам-сумісникам допомогу з тимчасової непрацездатності, зв’язатися з бухгалтерами підприємств, які видали такому працівникові-сумісникові копію листка непрацездатності і довідку про його середній заробіток, та з’ясувати, скільки копій листка непрацездатності та довідки йому було видано. Якщо з’ясується, що таких копій було надано працівникові більше однієї, то необхідно вимагати від працівника пояснень щодо місця знаходження інших копій. Залежно від отриманих пояснень, які бажано оформити письмово, рекомендуємо планувати і здійснювати свої подальші дії з нарахування і виплати працівникові-сумісникові допомоги. Звичайно, всі ці процедури не прописані законодавчо, і працівник може відмовитися від будь-яких пояснень. Мало того, жоден нормативний акт не вимагає від бухгалтера здійснення таких контрольних функцій і не покладає на нього ніякої відповідальності за можливі незаконні дії працівника. Але такий неформальний підхід, як показує практика, спрацьовує і рятує вас від зайвих проблем з ФСС.
Далі п. 21 ПКМУ № 1266 доповнений двома абзацами, які роз’ясняють порядок розрахунку СЗП за місцем роботи за сумісництвом. Причина появи таких роз’яснень у можливих відмінностях у періоді роботи, а отже, і розрахункового періоду на підприємстві, на якому застрахована особа працює за основним місцем роботи, і на підприємстві, на якому така особа працює за сумісництвом. Крім цього за цими двома підприємствами можлива відмінність і в кількості відпрацьованих застрахованою особою днів у розрахунковому періоді. Відповідно до доповнень:
Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата (дохід) за місцем роботи за сумісництвом обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів (годин) у відповідному періоді розрахункового періоду за основним місцем роботи.
Тобто при розрахунку середньоденної заробітної плати для розрахунку допомоги з тимчасової непрацездатності працівникові-сумісникові бухгалтер повинен взяти суму заробітної плати (доходу), нарахованого працівникові-сумісникові за розрахунковий період на підприємстві, що є його місцем роботи за сумісництвом, і розділити її на кількість відпрацьованих днів за розрахунковий період, але не на цьому ж підприємстві,
а на підприємстві, на якому він працює за основним місцем роботи. При цьому сума нарахованої заробітної плати (доходу) за основним місцем роботи цього працівника і за сумісництвом за кожний місяць розрахункового періоду не повинна перевищувати максимальної суми заробітної плати (доходу), з якої здійснюються відрахування до соціальних фондів. Саме такий порядок розрахунку наведено у додатку до ПКМУ № 1266, коли для визначення середньоденного заробітку на підприємстві, на якому працівник працює за сумісництвом, сума його заробітку на цьому підприємстві за розрахунковий період, яка дорівнює 3600,00 грн, ділиться на кількість відпрацьованих днів цим працівником у розрахунковому періоді за основним місцем роботи (на 128 днів). Однак такий розрахунок, як ми вже зазначали, можна здійснити тільки тоді, коли розрахункові періоди по двох зазначених підприємствах збігаються. Як такий розрахунок необхідно здійснювати, якщо розрахункові періоди не збігаються, ми розглянемо далі.
Далі буде
Нормативна база
1. Закон про розмір внесків на ССВН – Закон України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 р. № 2213-III.
2. Закон про ССВН – Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими народженням і похованням» від 18.01.2001 р. №2240-III.
3. Закон про оплату праці - Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.
4. Інструкція № 5 – Наказ Державного комітету статистики України «Про затвердження Інструкції зі статистики заробітної плати» від 13.01.2004 р. № 5.
5. ПКМУ № 1266 – Постанова КМУ «Про вирахування середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплати за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням» від 26.09.2001 р. № 1266.
6. ПКМУ № 949 - Постанова КМУ «Про внесення змін до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплати за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням» від 18.07.2007 р. № 949.
7. Наказ № 455 – Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, які підтверджують тимчасову непрацездатність громадян» від 13.11.2001 р. № 455.
Поступка вимоги — цесія і факторинг № 22 (2.6.2008) :: Бухгалтерський облік У бухгалтерській практиці все частіше зустрічаються договори переведення боргу і відносно нові для вітчизняного законодавства терміни «цесія» і «факторинг». Про те, що це таке і як операції в межах переведення зобов’язань на третю особу відображаються в б...
