Ми вже розглянули послідовність заповнення товарно-транспортної накладної (далі — ТТН) у відправника вантажу (постачальника) в процесі навантаження товару (вантажу) на автомобіль і відображення в ТТН можливих ситуацій, які можуть виникнути в процесі транспортування вантажу. Сьогодні ми розглянемо заповнення ТТН на стадії одержання вантажу вантажоодержувачем.
Після того, як вантаж буде доставлений до місця призначення, здійснюється його передача вантажоодержувачеві. Якщо на водія автомобіля були покладені обов’язки експедитора, то передача вантажу здійснюється водієм матеріально-відповідальній особі (далі — комірникові) вантажоодержувача, а якщо вантаж у відправника вантажу одержував довірений представник вантажоодержувача (далі — довірена особа вантажоодержувача), то вантаж комірникові вантажоодержувача передається такою довіреною особою. Передачу вантажу, як правило, супроводжує його розвантаження з автомобіля. Здійснювати розвантаження відповідно до умов договору може автотранспортне підприємство, вантажоодержувач або стороння організація. Украй рідко такі роботи виконує відправник вантажу. Якщо вантажно-розвантажувальні роботи здійснює стороння організація, то виникає необхідність у складанні окремого акту виконаних робіт. Складається такий акт між сторонньою організацією, яка здійснює такі роботи, і підприємством, яке відповідно до умов договору здійснює оплату таких робіт. Це може бути відправник вантажу, вантажоодержувач або автотранспортне підприємство (перевізник). Якщо ж вантажно-розвантажувальні роботи здійснює будь-яка інша сторона (відправник вантажу, вантажоодержувач або перевізник), то великої необхідності в складанні окремого акту виконаних робіт немає1, оскільки кожна зі сторін одержує примірник ТТН, у якому вказується обсяг виконаних вантажно-розвантажувальних робіт. Дані про здійснені розвантажувальні роботи відображаються в графах з 15 по 22 ТТН у рядку «Розвантаження» і засвідчуються підписом відповідальної особи в цьому ж рядку, у графі 23.
Необхідно додати, що на підприємство, яке здійснює вантажні роботи, покладається відповідальність за псування або знищення вантажу в процесі здійснення таких робіт. Тому, якщо вантаж буде зіпсований або знищений у процесі розвантажувальних робіт, то керівником підприємства-вантажоодержувача створюється комісія, до якої включається представник підприємства, яке здійснює розвантаження, представник вантажоодержувача та водій-експедитор або довірена особа підприємства-вантажоодержувача, а також, якщо це необхідно2, представник відправника вантажу3. Комісією складається акт псування (знищення) вантажу, в якому вказується причина псування (знищення) вантажу, винна особа, кількість зіпсованого вантажу і ступінь його псування та/або кількість знищеного вантажу. Якщо вантажно-розвантажувальні роботи здійснює перевізник, то форму акту можна вибрати ту, яка рекомендована наказом Мінтрансу України «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997 р. № 363 (далі — Наказ № 363) у випадках:
… зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між Перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності…
1Такий акт можна скласти, якщо облікова політика підприємства та умови договору це вимагають.
2Все залежить від умов договорів про умови купівлі-продажу, транспортування і передачі товару (вантажу) покупцеві (вантажоодержувачеві).
3До складу комісії можна включити й інших представників зазначених «зацікавлених» сторін, а також в особливих випадках представники експертної організації, які повинні оцінити суму нанесеного збитку.
Незважаючи на те, що ця форма акту призначена для оформлення виявлених фактів псування вантажу або іншої шкоди, заподіяної перевізником під час транспортування вантажу, її застосування у випадку псування вантажу або його знищення (завдання збитків) під час його вантажно-розвантажувальних робіт, цілком прийнятно4. Якщо вантажно-розвантажувальні роботи здійснює стороннє підприємство (не перевізник), то акт складається в довільній формі.
Як мінімум, один примірник такого акту надається кожному члену комісії, які є представниками сторін. На підставі такого акту «постраждала» сторона5 має право вимагати від підприємства, яке здійснювало розвантаження, відшкодування заподіяного збитку відповідно до умов договору.
У ТТН не передбачене відображення одержання вантажу з нестачею, тому при її виникненні через псування або знищення під час розвантаження в реквізиті «Зазначений вантаж...» дані про зданий вантаж і підпис водія експедитора не проставляються, а в реквізиті «Прийняв» не ставиться підпис комірника. Виникає питання, яким документом у такому випадку оформляється приймання незіпсованого (решти) вантажу і що робити із зіпсованим вантажем. Відповідно до вимоги наказу Мінстату «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини і матеріалів» від 21.06.1996 р. №193 (далі — Наказ № 193) для оформлення приймання матеріальних цінностей, які мають якісні або кількісні відмінності від даних, зазначених у їхніх супровідних документах, використовується типова форма № М-7 «Акт про приймання матеріалів». У ній вказується не тільки прийнятий якісний вантаж, але і кількість та сума браку і бою (у графах 14 і 15), а також сума нестачі (графи 16 і 17) вантажу.
Окремо вказуються супровідні документи на вантаж, тобто в нашому випадку — ТТН. Один примірник «Акту про приймання матеріалів» типової форми № М-7 видається водієві автомобіля, якщо він виконував обов’язки експедитора, або довіреній особі підприємства-вантажоодержувача, якщо вантаж у відправника вантажу одержувала така особа. Наступний примірник видається комірникові, а перший примірник передається в юридичний відділ для оформлення претензії.
Аналогічні послідовність та оформлення документів і при виявленому відхиленні даних ТТН і фактичної наявності за кількістю та якістю доставленого вантажу при його транспортуванні за винятком випадків, коли нестача вантажу не перевищує встановлених норм природних втрат.
Якщо вантаж був частково знищений або зіпсований під час його транспортування (дивися «ШБ» № 01-02/2008), то до ТТН водієм-експедитором або довіреною особою підприємства-вантажоодержувача у випадку передачі вантажу комірникові вантажоодержувача додається ще і акт, у якому вказується причина знищення або псування, а також кількість і вартість знищеного або зіпсованого вантажу. І в цьому випадку в ТТН у реквізиті «Зазначений вантаж...» дані про зданий вантаж і підпис водія експедитора не проставляються, у реквізиті «Прийняв» немає підпису комірника, а на прийнятий вантаж, у тому числі зіпсований, оформляється «Акт про приймання матеріалів» типової форми № М-7.
У разі відсутності відхилень фактичної наявності і якості доставленого вантажу від даних, зазначених у ТТН, після завершення розвантаження здійснюється оформлення його передачі від водія-експедитора або довіреної особи вантажоодержувача комірникові вантажоодержувача. Оформляється це так.
Якщо обов’язки експедитора було покладено на водія, то заповнюється наступний реквізит ТТН: «Зазначений вантаж з виправленою пломбою (ставиться відбиток пломби), тарою і упаковкою. Кількість місць (указується кількість місць). Масою брутто, т (указується кількість тонн) здав водій-експедитор (ставиться підпис водія-експедитора)», а нижче в реквізиті «Прийняв» ставиться підпис комірника вантажоодержувача із зазначенням посади, прізвища, ім’я та по батькові комірника і засвідчується штампом6 підприємства-вантажоодержувача. Якщо обов’язки експедитора на водія не покладено і товар у відправника вантажу одержувала довірена особа вантажоодержувача, то в реквізиті «Зазначений вантаж...» ставиться прочерк. Щодо заповнення реквізиту ТТН «Прийняв», то на практиці в такій ситуації закріпилося два варіанти, кожний з яких має свої аргументи «за» і «проти».
Варіант 1. Комірник вантажоодержувача в реквізиті ТТН «Прийняв» свій підпис не ставить. Справа в тому, що від відправника вантажу вантаж одержала довірена особа вантажоодержувача, тобто, по суті, вантажоодержувач. Тому повторно відображати одержання вантажу вантажоодержувачем немає необхідності, а операцію передачі вантажу від довіреної особи вантажоодержувача комірникові вантажоодержувача можна оформити:
а) «Прибутковим ордером» типової форми № М-4, затвердженої Наказом № 193 як надходження матеріалів від постачальників через довірену особу;
б) «Накладною-вимогою на відпускання (внутрішнє переміщення) матеріалів», затвердженою тим же наказом, як внутрішнє переміщення матеріалів.
Варіант 2. Комірник вантажоодержувача в реквізиті ТТН «Прийняв» ставить підпис, і ніякі інші документи про приймання комірником вантажу не складаються.
Варіант перший поганий тим, що зі змісту ТТН не зрозуміло, чи доставлений вантаж за призначенням та чи зданий. Те, що вантажоодержувач, а точніше його довірена особа, вантаж одержав, видно, але це сталося ще на стадії одержання вантажу у відправника вантажу, а його ще потрібно доставити за призначенням. Про доставку вантажу за призначенням побічно свідчать дані про його розвантаження, вказані в графах з 15 по 23 ТТН, але знову ж не ясно, в якій кількості. Адже в розглянутій ситуації в реквізиті «Зазначений вантаж...» будуть стояти прочерки, і в такому вигляді ТТН (третій і четвертий примірник) буде передано перевізникові.
Другий варіант поганий тим, що в реквізиті «Зазначений вантаж ... здав ...» стоятимуть прочерки і виходить, що буде ясно, хто прийняв, але не буде ясно, хто здав і скільки.
Оскільки і перший, і другий варіант мають недоліки, то підприємства майже рівною мірою використовують кожний з них.
Після заповнення зазначених вище реквізитів третій і четвертий примірник ТТН передаються перевізникові.
Далі буде
4У той же час оформлення акту довільної форми в цій ситуації не буде розглядатися як порушення.
5Це може бути як транспортне підприємство (якщо на водія покладено обов’язки експедитора і він приймав вантаж), так і вантажоодержувач (якщо вантаж у відправника вантажу одержувала довірена особа підприємства-вантажоодержувача), а також відправник вантажу (якщо вантажні роботи здійснювало автотранспортне підприємство, яке перевозило вантаж).
Коротко про головне А чи знаєте ви, що... Нарешті у законодавців робочий настрій! Кількість нормативних документів помітно збільшилася: Кабмін у двотижневий строк зобов’язав створити перелік під-приємств, яким компенсується ПДВ, на перевірку, митниця відмовилася приймати на сплату імпортного П...
Не у відпустку — у відрядження — на конференцію за кордон № 22 (2.6.2008) :: Практика З роками популярність фірмових виїздів за кордон для проведення нарад, семінарів, корпоративних заходів зростає. Розглянемо, яким чином оформити зв’язок витрат на подібні заходи, забезпечивши їх «валововитратність». Службове відрядження – це поїздк...
Доставка товару покупцям № 22 (2.6.2008) :: Практика Товар, придбаний покупцем, може бути вивезений ним самостійно або доставлений постачальником. Доставка товару покупцеві може здійснюватися як власним транспортом постачальника, так і за допомогою сторонніх транспортних організацій. При цьому вартість...
