Відмова платника єдиного податку від спрощеної системи
Якщо шлях тобі здається легким, будь обережний.
Приватний підприємець, в якого отриманий доход виявився на межі 500 тис. грн, відмовився в 4-му кварталі 2007 року від сплати єдиного податку, здавши зі Звітом за 3-й квартал 2007 року своє Свідоцтво платника єдиного податку, і вирішив, що з 1-го кварталу 2008 року він знову зможе зареєструватися платником цього податку. Мало того, що податкова інспекція відмовила йому в переході на єдиний податок на весь 2008 рік, вона ще і нарахувала йому податкові зобов’язання з ПДВ на всю суму отриманого ним в 4-му кварталі 2007 року доходу. Чи правомірні дії податкової інспекції?
У частині ПДВ більш ніж правомірні! Пояснимо, чому. Пунктом 2.3 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР «Про ПДВ» (далі — Закон № 168) визначені критерії, при досягненні яких суб’єкт підприємницької діяльності - юридична або фізична особа (далі — СПД) в обов’язковому порядку повинен зареєструватися платником ПДВ. Одним з таких обов’язкових умов є перевищення обороту в 300 тис. грн. Фізособи - платники єдиного податку не є платниками ПДВ відповідно до п. 6 Указу Президента України від 03.07.98 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єкта малого підприємництва». Але як тільки СПД ухвалює рішення щодо переходу на загальну систему оподаткування, це правило вже не діє. Так пп. 2.3.1 Закону № 168 передбачено, що СПД підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ у випадку,
... коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов’язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
Абзацом 2 п. 9.4 Закону № 168 передбачено, що такий СПД зобов’язаний подати податковому органу Реєстраційна заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ додатка 1 до «Положення про Реєстр платників ПДВ», затвердженого наказом ДПАУ від 01.03.2000 р. № 79 (далі — Заява), протягом двадцяти календарних днів, наступних за звітним податковим періодом, у якому сталося таке перевищення. Причому для визначення загальної суми здійснених операцій, що підлягають оподаткуванню, разом з обсягом операцій, оподатковуваних за ставкою 20 %, враховуються також всі операції, оподатковувані за став-кою 0 % і звільнені від оподаткування ПДВ (лист ДПАУ від 04.04.2007 р. № 3230/6/16-1515-26; 6701/7/16-1517-26).
Якщо ж СПД не надає Заяву, то відповідно до абз. 4 п. 9.4 Закону № 168 він
... несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Що це за відповідальність? В обов’язки зареєстрованого платника ПДВ входить щомісячне подання Декларації з ПДВ і сплата в законодавчо встановлений термін погодженого податкового зобов’язання. Тому наш підприємець буде сплачувати податкові зобов’язання з ПДВ не маючи права на податковий кредит доти, поки не подасть Заяву до податкової інспекції за місцем своєї реєстрації, не одержить Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ за формою № 2-ПДВ додатка 2 до Положення № 79 (далі — Свідоцтво) і йому не привласнять індивідуальний податковий номер. І за кожну нездану ним за цей період Декларацію з ПДВ він сплатить до бюджету 170 грн штрафу, а за несплачені податкові зобов’язання з ПДВ — суму цих зобов’язань і суму пені та штрафу, розраховані податковими органами («самоздавальні» 5 % тут уже не пройдуть). І тільки з дати видачі йому Свідоцтва він придбаває право на нарахування податкового кредиту з ПДВ у порядку, передбаченому Законом № 168.
Зміни у звітності ПФ Практика Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 р. № 3-3 (далі — Постанова № 3-3) внесені значні (як за обсягом, так і за значенням) зміни до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на ...
