Школа бухгалтера № 7 (7.4.2008)
Податковий облік

Застосування ПСП. Помилки і наслідки

Продовження. Початок див. у «ШБ» № 04, 05, 06/2008 г.

Державою дійсно може управляти і куховарка. Інша справа, як вона це буде робити і з яким успіхом. Коли за справу беруться непрофесіонали, то немає нічого дивного, наприклад, у тому, що період, за який подається звітність, плутають з граничним строком її надання.

Про штрафи

Розглянувши ситуацію з позбавленням права на податкову соціальну пільгу (далі — ПСП) працівника, що звільнився, переходимо до розгляду простішої ситуації — позбавлення права на ПСП працівника, який продовжує працювати. Ця ситуація відрізняється від раніше розглянутої тим, що працівник може відновити своє право на одержання ПСП на цьому підприємстві. Нагадаємо, що відповідно до вимог п. 6.3.4 Закону про ПДФО працівник втрачає права на ПСП, якщо він:

… у порушення норм цього пункту… подає заяву про застосування пільги більш ніж одному працедавцю або якщо платник податку при отриманні доходів, визначених у підпункті 6.3.3 цього пункту, подає таку заяву іншому працедавцю, внаслідок чого податкова соціальна пільга фактично застосовується також при отриманні інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця…

Причому втрачає працівник право на ПСП на всіх підприємствах, які йому її надавали, з місяця, в якому було допущено таке порушення. Наприклад, працівник подав заяву про надання йому ПСП:

1) на підприємстві № 1 з 1 січня 2008 р.;

2) на підприємстві № 2 з 1 березня 2008 р.;

3) на підприємстві № 3 з 1 квітня 2008 р.

Такий працівник втрачає права на ПСП з 1 січня 2008 р. на всіх трьох підприємствах, але оскільки на підприємстві № 2 ПСП йому надавалася тільки з 1 березня, то і сума податку з доходу фізичних осіб (далі — ПДФО), що підлягає утриманню з нього, буде перерахована починаючи з березня 2008 р. На підприємстві № 3 сума ПДФО, що підлягає утриманню, буде перерахована починаючи із квітня 2008 р. Але перш ніж здійснювати перерахунок ПДФО підприємству необхідно мати на те підстави. Звертає на себе увагу той факт, що в Законі про ПДФО позбавлення працівника права на ПСП і здійснення перерахунку ПДФО, а також нарахування штрафу розділені між собою. В абзаці першому п. 6.3.4 Закону про ПДФО говориться про позбавлення права працівника на ПСП з моменту допущення ним порушення вимог цього закону, а в абзаці другому того ж п. 6.3.4 Закону про ПДФО говориться про здійснення перерахунку на підставі отриманої від працівника заяви про відмову від ПСП. Про допущене порушення працівником вимог Закону про ПДФО щодо надання ПСП роботодавцеві (підприємству) може стати відомо з листа податківців. Податківці наполягають, що в такій ситуації, навіть без наявності заяви працівника про відмову від ПСП, підприємство зобов’язане здійснити перерахунок ПДФО цьому працівникові за період допущеного порушення. Така позиція податківців виражена і у Листі № 26662:

Якщо платник податку не відновлює право на застосування податкової соціальної пільги, а податковим агентом:

1) отримано інформацію про порушення платником податку норм Закону та втрату ним права на отримання податкової соціальної пільги, то податковий агент (у разі якщо дійсно мало місце порушення вимог п. 6.3.1 Закону) припиняє нараховувати пільгу з місяця у якому така інформація отримана та здійснює перерахунок нарахованої заробітної плати та наданих податкових соціальних пільг за весь період порушення.

На думку автора, така вимога податківців повністю відповідає вимогам Закону про ПДФО. Незважаючи на те, що в першому абзаці п. 6.3.4 Закону про ПДФО ніщо не говориться про здійснення перерахунку ПДФО, позбавлення права працівника на ПСП з моменту допущення ним порушення вимог цього закону саме по собі вимагає здійснення такого перерахунку.

Щодо нарахування штрафу, то стосовно нього виходячи з вимог Закону про ПДФО можна стверджувати, що до подання працівником підприємства заяви про відмову від ПСП з місяця, в якому він допустив порушення вимог Закону про ПДФО, штраф не нараховується і не утримується.

Платник податку може відновити право на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подає заяву про відмову від такої пільги всім працедавцям із зазначенням місяця, в якому мало місце таке порушення, на підставі чого окремий працедавець розраховує та утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 відсотків суми такої недоплати…

Але якщо прив’язувати на підставі процитованої вище вимоги Закону про ПДФО нарахування і утримання штрафу до заяви працівника про відмову від ПСП, то тоді і перерахунок суми ПДФО необхідно також здійснювати тільки за наявності такої заяви. Однак, як ми з’ясували вище, перерахунок ПДФО необхідно здійснювати і у випадку відсутності заяви працівника про відмову від ПСП за наявності повідомлення податківців про допущене порушення. Так що ж все-таки робити бухгалтерові підприємства, який перерахував ПДФО працівникові, що незаконно одержував ПСП, на підставі повідомлення про таке порушення, отриманого з податкової? Нараховувати або не нараховувати штраф за відсутності заяви працівника-порушника про відмову від ПСП? На думку автора, таке нарахування необхідно здійснити¹. Адже працівник-порушник може взагалі відмовитися від написання будь-якої заяви, а підприємство, як податковий агент такого працівника, зобов’язане здійснювати нарахування й утримання всіх податків і штрафів, передбачених у Законі про ПДФО. У Листі № 26662 стверджується:

Факт отримання податкової соціальної пільги з порушенням вимог Закону слід розглядати як одержання платником доходу без сплати податку.

Факт порушення є, і не нараховувати штраф, передбачений Законом про ПДФО за таке порушення, щонайменше, не логічно. Навіщо проявляти зайву принциповість і чіплятися за нечіткі формулювання закону, якщо такий штраф утримується за рахунок доходів працівника і ніяк на фінансове становище підприємст-ва не впливає?

Якщо ви, здійснивши перерахунок ПДФО, все-таки не утримаєте з працівника-порушника штраф, то податківці не зможуть вас будь-яким чином покарати. У законі санкції до підприємства за це не передбачені. Але варто враховувати, що деякі завзяті податківці на місцях класифікують таке неутримання штрафу як свідоме неутримання підприємством ПДФО з працівника, і притягають за вуха таке порушення під санкції, передбачені в п. 6.5.4 Закону про ПДФО:

Якщо працедавець з будь-яких причин не … утримує суму недоплати чи її частину … у встановлені цим пунктом строки, то така сума стягується податковим органом за рахунок такого працедавця і не включається до складу його валових витрат.

Довести необґрунтованість такого протягування за вуха можна, але це, як показує практика, вимагає немало часу і здоров’я. Вибирайте, що вам простіше.

Отже, на думку автора, якщо працівник не подав заяву про відмову від ПСП, але підприємство одержало повідомлення від податкових органів про допущене працівником підприємства порушення вимог Закону про ПДФО про надання ПСП, то підприємству необхідно здійснювати перерахунок ПДФО за весь період незаконного надання працівникові ПСП і утримання з нього недоплаченої суми ПДФО і штраф у такому ж розмірі.

Утримання недоплаченого працівником-порушником ПДФО і суми штрафу здійснюється з його доходу (заробітку) у місяці, у якому здійснений перерахунок. Якщо суми такого доходу (заробітку) не достатньо для утримання зазначеної суми ПДФО і штрафу², то сума неутриманого ПДФО і штрафу, яка залишилася, утримується з доходу (заробітку) наступних місяців. Чи має в такому випадку принципове значення, що утримувати першим, суму недоплати ПДФО або штраф? Закон про ПДФО будь-яких пріоритетів у цьому випадку не встановлює.

¹ Щодо утримання або неутримання штрафу з працівника, що не подав заяву про поновлення надання йому ПСП, було сказано в попередній публікації (див. «ШБ» № 6/2008). Автор як і раніше переконаний, що такий штраф необхідно утримувати з працівника, що припустився порушення вимог Закону про ПДФО, незалежно від того, чи подав він заяву на поновлення надання йому ПСП, чи ні. Причому, нараховувати і утримувати такий штраф необхідно в момент одержання від працівника заяви про відмову від ПСП у зв’язку з допущеними ним порушеннями зазначеного закону.

²Таке цілком можливо, з огляду на існуючі обмеження щодо величини утримань із суми нарахованого доходу (заробітку) працівника.

Цікава ситуація виникає в тому випадку, коли не вдається здійснити повне утримання донарахованої суми ПДФО і штрафу до кінця календарного року. Виникає питання, чи продовжувати таке утримання з доходу (заробітку) працівника-порушника за січень, лютий тощо? У Законі про ПДФО сказано:

Якщо з будь-яких підстав сума недоплати та штрафу не була утримана за рахунок доходу платника податку до спливу граничного строку, встановленого законом для подання річної декларації з цього податку, то сума такої недоплати і штрафу стягується податковим органом у порядку, визначеному законом.

Під декларацією в цьому випадку розуміється річна декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) фізичної особи. Порядок подання такої декларації визначений статтею 18 Закону про ПДФО. Подається така декларація до податкових органів фізичною особою до 1 квітня року, наступного за звітним. Виходить, що в наведеній вище цитаті говориться про те, що суму недоплати ПДФО і штрафу з працівника-порушника можна утримувати і в першому кварталі року, наступного за роком, в якому виявлене порушення таким працівником Закону про ПДФО!? Наприклад, якщо працівник припустився порушення вимог Закону про ПДФО в 2007 році, то утримання з його доходу (заробітку) суми недоплати ПДФО і штрафу можна здійснювати до 1 квітня 2008 р. Але у формі № 1ДФ за 4-й квартал 2007 року, що буде подана підприємством не пізніше 9 лютого 2008 р., і в Декларації про майновий стан і доходи фізичної особи ( працівника-порушника), яку він подасть до 1 квітня 2008 р., будуть зазначені дані тільки за 2007 рік. Утримання недоплати ПДФО і штрафу, здійснені в першому кварталі 2008 р., у них не відобразяться. Приклад, наведений у Листі № 26662, про це яскраво свідчить. Виходить, що сума недоплати ПДФО і штрафу, що буде значитися за працівником-порушником на 01 січня 2008 р., утримається підприємством-роботодавцем у першому кварталі 2008 року і податківцями на підставі поданої таким працівником декларації. Абсурд? Безумовно. Логіка підказує, що утримання суми недоплати ПДФО і штрафу з працівника-порушника необхідно здійснювати до кінця року, у якому виявлене таке порушення. Виходячи з умов наведеного вище прикладу — до 01 січня 2008 р. Але Закон про ПДФО абсолютно однозначно вимагає здійснювати таке утримання до 1 квітня року, наступного за роком, у якому виявлене таке порушення. Виходячи з умов наведеного вище прикладу — до 01 квітня 2008 р. Як у цьому випадку вчинити бухгалтерові? На думку автора, необхідно діяти відповідно до вимог Закону про ПДФО. Нехай абсурдно, проте безпроблемно, принаймні, для підприємства і бухгалтера.

Після настання граничного строку подання декларації про майновий стан і доходи фізичної особи (1 квітня) навіть за наявності залишку неутриманого ПДФО і суми штрафу їхнє утримання з доходів (заробітку) працівника-порушника в наступних місяцях підприємством-роботодавцем не здійснюється³. Що робити із сумою кредиторської заборгованості працівника з ПДФО і нарахованого штрафу, що значаться на 1 квітня, ми розглянемо в наступній публікації.

³Хоча про це в Законі про ПДФО прямо не сказано, але, на думку автора, це очевидно, оскільки в законі сказано, що така заборгованість стягується податковими органами.

Нормативна база

1. Закон про ПДФО – Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.
2. Наказ № 461 – Наказ ДПАУ «Про затвердження форм заяв і повідомлень з питань одержання (застосування) податкової соціальної пільги, а також порядку інформування платників податків» від 30.09.2003 р. № 461.
3. ПКМУ № 2035 – Постанова КМУ «Про затвердження Порядку надання документів і їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги» від 26.12.2003 року № 2035.
4. Лист № 26662 – Лист Державної податкової адміністрації України «Щодо застосування податкової соціальної пільги» від 28.12.2007 р. № 26662/7/17-0117.
5. Лист № 5191 – Лист ДПАУ «Про розгляд листа» від 26.10.2007 р. № 5191/к/17-0715.

Далі буде

Дмитро Грицай

версія для друку

відправити поштою

написати редактору

Наступна стаття:		На початок статті

Особливості податкового обліку в турагента
Податковий облік
Туризм — досить розповсюджений вид бізнесу. І на перший погляд досить простий як відносно ведення самого бізнесу, так і у відображенні його в податковому обліку. Чи так все просто насправді? ...

В рубриці:

Відпускні в Податковому обліку
№ 24 (16.6.2008) :: Податковий облік
Відпустка може бути різною: щорічною, додатковою, соціальною, оплачуваною чи ні. Як її надати, ви вже знаєте. Тепер розглянемо, як розрахувати з відпускних податки....

Інтернет-магазин
№ 22 (2.6.2008) :: Податковий облік
У минулому номері ми розглянули загальні вимоги до дистанційної торгівлі та один з її видів, а саме торгівлю за каталогами. У цій публікації розглянемо «удосконалений» метод торгівлі на відстані — торгівлю через Інтернет-магазин....