Школа бухгалтера № 7 (7.4.2008)
Бухгалтерський облік

Суворий облік ПКО і РКО

Продовження. Початок див. у «ШБ» № 05, 06/2008 р.

Бланки суворого обліку відносяться до тих видів запасів, вартість яких визначається не витратами на їхнє виготовлення, а їхнім значенням. У цьому випадку — у документуванні господарської операції. Не дивно, що за втрату такого бланка з винної особи вимагають відшкодувати збиток, що в 50 разів перевищує вартість самого бланка.

Розглянемо випадок, коли постачальник бланків суворого обліку (далі — БСО) відмовляється визнати претензію підприємства через те, що довірена особа підприємства зобов’язана перевірити наявність всіх бланків ще при їхньому одержанні та у випадку виявлення нестачі повинне було в той же момент висунути претензії. Оскільки таких претензій у момент одержання БСО не було висунуто, то, на думку постачальника, нестача виникла після їх видачі зі складу постачальника. Отже, відповідальність за нестачу БСО необхідно покласти на довірену особу підприємства-покупця. Якщо в підприємства-покупця і його довіреної особи немає документальних доказів того, що нестача виникла ще в момент отримання БСО¹, то довести обґрунтованість претензії підприємству-постачальникові, а тим більше покласти на нього відповідальність за нестачу БСО, не вийде. У цьому випадку нестачу має відшкодувати довірена особа підприємства, яка одержувала БСО зі складу постачальника. Але перш ніж ми перейдемо до утримання з винної особи суми заподіяного збитку, ми повинні з’ясувати, чи необхідно БСО, яких бракує, прибуткувати на баланс підприємст­ва. Оскільки від постачальників підприємство,

а точніше його довірена особа, одержало БСО повністю², то і на балансі підприємства БСО повинні також відобразитися повністю. І тільки після цього ми повинні списати їх нестачу на винну особу. Отже, отримані від постачальників БСО ми спочатку відображаємо на рахунках 209 «Інші матеріали» і 08 «Бланки суворого обліку», причому за вартістю їхнього придбання. Але за прибутково-видатковою накладною на БСО типової форми СЗ-1 (зразок дивися в «ШБ» № 5/2008)

на склад приймаються тільки фактично наявні БСО, а на суму нестачі, одночасно з оформленням прибутково-видаткової накладної СЗ-1, складається акт перевірки наявності БСО типової форми СЗ-4 (зразок дивися в «ШБ» № 6/2008).

Після чого на підставі такого акту висуваються вимоги до довіреної особи підприємства про відшкодування заподіяного підприємству збитку. Необхідно зазначити, що визначення суми збитку, нанесеного підприємству у зв’язку з нестачею БСО, здійснюється в особливому порядку, викладеному в Порядку № 116. Відповідно до зазначеного порядку:

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) бланків цінних паперів та документів суворого обліку обчислюється із застосуванням коефіцієнта:

...

50 — до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів та документів суворого обліку, на яких не зазначена номінальна вартість або вартість яких не встановлена законодавством.

¹Наприклад, за наявності типографського браку в нумерації БСУ.

² Адже довести зворотне, виходячи з умов розглянутої ситуації, ми не змогли.

При цьому:

Із сум, стягнутих відповідно до цього Порядку, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, установі, організації, залишок коштів перераховується до Державного бюджету України.

Приклад 1

Підприємство придбало 1000 бланків прибуткових касових ордерів (далі — ПКО) за 48,00 грн, у тому числі ПДВ. Отже, вартість придбання одного бланка ПКО (без ПДВ) становить 0,04 грн. У процесі приймання їх на склад виявлена нестача трьох бланків ПКО. Сума заподіяної підприємству шкоди складе 6,00 грн. Відповідальність за заподіяну шкоду покладено на довірену особу підприємства, що одержувало бланки ПКО зі складу постачальника. Довірена особа підприємства відшкодувала заподіяну шкоду шляхом внесення 6,00 грн до каси підприємства. У бухгалтерському і податковому обліку ця операція відобразиться так (див. таблицю 1).

Таблиця 1

№ з/п	Зміст операції	Бухгалтерський облік		Сума, грн	Податковий облік
		Дт	Кт		ВД	ВР
1	Отримані від постачальників довіреною особою підприємства бланки ПКО	209	631	40,00		40,00
2	Відображено суму податкового кредиту з ПДВ за отриманими від постачальників бланками ПКО	6412	631	8,00
3	Сплачено постачальникам за отримані бланки ПКО з поточного рахунка підприємства	63	31	48,00
4	Відображено надходження бланків ПКО на забалансовому рахунку	08	---	40,00
5	Списана на підставі акту сума відсутніх ПКО	947	209	0,12		-0,121
6	Списано суму відсутніх ПКО із забалансового рахунку2		08	0,12
7	У зв’язку з тим, що відсутні бланки ПКО не використані в господарській діяльності підприємства, здійснюється коригування податкового кредиту з ПДВ шляхом віднесення його до витрат підприємства	947	6412	0,02
8	Суму заподіяної матеріальної шкоди віднесено на винну особу	375	716	6,00
9	Сума заподіяного збитку, що підлягає перерахуванню до бюджету, відноситься на зменшення доходу3	716	642	5,86
10	Винною особою внесені кошти до каси на погашення заподіяної нею шкоди	301	375	6,00
11	Перераховано до бюджету суму перевищення отриманого від винної особи відшкодування шкоди над сумою понесених підприємством збитків від нестачі ПКО	642	311	5,86

¹У зв’язку з тим, що відсутні бланки ПКО не використані в господарській діяльності підприємства, відбувається зменшення валових видатків на їхню вартість.

² Оскільки питання з визначенням винної особи вирішено, то не обов’язково цю суму нестачі відображати на забалансовому рахунку 072 «Невідшкодовані нестачі та видатки від псування цінностей».

³Зверніть увагу на те, що сума заподіяної підприємству шкоди визначається за вартістю придбання БСУ з урахуванням ПДВ: 0,12 грн + 0,02 грн = 0,14 грн. Виходячи з цього сума заподіяного збитку, що підлягає перерахуванню до бюджету, визначена в 5,86 грн.

Переходимо до розгляду обліку БСО у матеріаль­но-відповідальних осіб, що використовують їх за призначенням. Такою матеріально-відповідальною особою стосовно ПКО і видаткових касових ордерів (далі — ВКО) може бути касир підприємства, працівник бухгалтерії або будь-який інший працівник підприємства. Як правило, таким працівником визначається матеріально-відповідальна особа, на яку покладено відповідальність за зберігання та контроль використання доручень. Як оформляється видача зі складу БСО такій матеріально-відповідальній особі, ми розглядали в «ШБ» № 6/2008.

На підставі прибутково-видаткової накладної типової форми СЗ-1 про видачу БСО зі складу підприємства матеріально-відповідальній особі робиться запис не тільки в прибутково-видатковій книзі СЗ-2 (про видачу БСО зі складу), але і в « Картці-довідці за виданими і використаними бланками суворої звітності» типової форми СЗ-5 (далі — картка-довідка типової форми СЗ-5).

Відповідно до вимог Наказу № 67:

Картка-довідка застосовується для ведення аналітичного обліку по виданих і використаних бланках суворої звітності.

Відкривається на кожну матеріально-підзвітну особу, яка здійснює облік бланків суворої звітності, на кожний вид бланків окремо.

Нижче наведено зразок заповнення картки-довідки типової форми СЗ-5 з обліку РКО.

Ми з’ясували, на підставі якого документа в картці-довідці типової форми СЗ-5 відображаєть­ся надходження БСО і у якому порядку воно оформляється. Залишається з’ясувати, на підставі якого документа в картці-довідці типової форми СЗ-5 відображається використання БСО і у якому порядку воно оформляється. Відповідно до вимог Наказу № 67:

Підставою для ведення картки-довідки служать первинні документи: прибутково-видаткові накладні, акти перевірки наявності бланків і акти на списання використаних бланків суворої звітності.

Акт на списання використаних бланків суворої звітності типової форми СЗ-3 (далі — Акт типової форми СЗ-3) оформляється спеціально створеною наказом керівника підприємства комісією і нею ж затверджується. Звертає на себе увагу той факт, що в Акті типової форми СЗ-3 списання ПКО і РКО здійснюється книжками. Але використовуються такі бланки поштучно.

Наступну публікацію ми почнемо з того, що спробуємо розібратися, чи можна в Акті типової форми СЗ-3 відобразити списання одного або декількох БСО і як на практиці здійснюється оперативний поштучний облік таких бланків.

Норматина база

1. ПКМУ № 809 – Постанова КМУ «Про доповнення додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 283» від 06.06.2007 р. № 809.
2. Наказ № 67 - Наказу Мінстату «Про затвердження типових форм первинного обліку бланків суворої звітності» від 11.03.1996 р. № 67.
3. Наказ № 67 - Наказу Мінстату «Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій» від 15.02.1996 р. № 51.
4. Положення № 88 - Наказ МФУ «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтнрського обліку» від 24.05.95 р. № 88.
5. Наказ № 193 - Наказу Міністерства статистики «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини і матеріалів» від 21.06.1996 р. № 193.
6. План рахунків - Наказ Мінфіну «Про затвердження Інструкції зі застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій» від 21.12.1999 р. № 291.
7. Закон про оподаткування прибутку - Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР.
8. Порядок № 116 - ПКМУ «Про затвердження Порядку визначення розміру збитку від крадіжки, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» від 22.01.1996 р. № 116.

Далі буде

Андрій Первухін

версія для друку

відправити поштою

написати редактору

Наступна стаття:		На початок статті

Застосування ПСП. Помилки і наслідки
Податковий облік
Державою дійсно може управляти і куховарка. Інша справа, як вона це буде робити і з яким успіхом. Коли за справу беруться непрофесіонали, то немає нічого дивного, наприклад, у тому, що період, за який подається звітність, плутають з граничним строком її н...

В рубриці:

Відпускні в бухгалтерському обліку
№ 24 (16.6.2008) :: Бухгалтерський облік
Тема відображення в обліку операцій з надання відпустки працівникам особливо актуальна у літній період. Тому, як правильно відправити працівника у відпустку, присвячена ця стаття....

Поступка вимоги — цесія і факторинг
№ 22 (2.6.2008) :: Бухгалтерський облік
У бухгалтерській практиці все частіше зустрічаються договори переведення боргу і відносно нові для вітчизняного законодавства терміни «цесія» і «факторинг». Про те, що це таке і як операції в межах переведення зобов’язань на третю особу відображаються в б...