Школа бухгалтера № 9 (5.5.2008)
Бухгалтерський облік

Суворий облік ПКО і РКО

Закінчення. Початок див. у «ШБ» №№ 05, 06, 07-08/2008 р.

Коли за втрату або псування одного бланку з винної особи утримується його вартість, збільшена в п’ятдесят разів, то враховувати такі бланки пачками для осіб, відповідальних за їхне зберігання та використання за призначенням, є недозволенною розкішшю.

У попередній публікації ми розглянули порядок здійснення й оформлення операцій з передачі зі складу матеріально відповідальній особі бланків суворого обліку (далі — БСО), а точніше прибуткового і видаткового касових ордерів (далі відповідно — ПКО і ВКО) і їхнє списання як використаних за призначенням. При цьому зазначили, що в Акті на списання використаних бланків суворої звітності типової форми СЗ-3 (далі — Акт типової форми СЗ-3) списання ПКО і ВКО здійснюється книжками. Але використовуються такі бланки поштучно. Чи можна списати бланки ПКО і ВКО поштучно і чи можна таке списання відобразити в Акті типової форми СЗ-3? Якщо йти від зворотного і припустити, що поштучне списання зазначених БСО не відображається в первинних документах, у тому числі в Акті типової форми СЗ-3, то частина БСО, використаних за призначенням або зіпсованих на момент складання акту, у ньому не відобразиться. Чи прийнятна така ситуація для бланків, облік яких повинен бути суворим? На думку автора, нічого страшного в цьому немає. Те, що ми на певний момент відображаємо списання не всіх використаних БСО, не приведе до «ослаблення» їхнього обліку. Адже ми не списуємо БСО більше або менше, ніж фактично було використано за якийсь певний період. Просто на момент складання акту їх використано більше, ніж ми списуємо. Але ця різниця не «випадає» з обліку. Ці бланки продовжують значитися за матеріально відповідальною особою і будуть списані в момент складання наступного акту¹. Отже, відсутність поштучного списання бланків ПКО і ВКО не порушує вимоги з їхнього суворого обліку. У той же час ніщо не заважає підприємству здійснювати поштучне списання таких бланків, якщо в цьому є така необхідність². Для цього досить внести до облікової політики підприємства відповідні вимоги і затвердити форму акту на поштучне списання ПКО і ВКО. Форма такого акту може бути точно така сама, як і форма Акту типової форми СЗ-3 (дивися «ШБ» № 7-8/2008), тільки графу «Кількість книжок» необхідно перейменувати на «Кількість бланків», а замість двох граф «№ блан-ків з № по №» залишити тільки одну — «№ бланків». Але при цьому вам необхідно буде в такому акті вказувати кожний бланк ПКО або ВКО, що списується окремим рядком.

Дотепер ми говорили про списання бланків ПКО і ВКО, використаних за призначенням, але крім цього необхідно здійснювати списання бланків, які зіпсовані³, оформлені, але не використані за призначенням⁴, і загублені. Як здійснюється й оформляється таке списання? Спе-ціальна типова форма акту для здійснення такого списання не визначена. Є тільки Акт типової форми СЗ-3, призначений відповідно до вимог Наказу № 67:

... для списання використаних бланків суворої звітності з підзвіту матеріально-відповідальних осіб.

¹ Періодичність складання таких актів, тобто періодичність списання БСО, визначається підприємством у його обліковій політиці.

² Наприклад, у випадку, коли підприємство здійснює протягом місяця або кварталу одиничні операції з видачі й оприбуткування коштів у касі.

³ Оформлені з помилкою.

⁴ Оформлені без помилок на надходження або видачу грошей з каси, що не сталася.

Зіпсовані бланки ПКО і ВКО, а також бланки, оформлені без помилок, але не використані за призначенням, можна визнати бланками використаними, але не можна визнати їх використаними за призначенням. Що мається на увазі під словом «використані» у наведеній вище цитаті? З огляду на вимоги Порядку № 116, утримувати з особи, винної в крадіжці, нестачі, знищенні (псування) БСО, їхню вартість в 50-кратному розмірі, можна з упевненістю стверджувати, що під використанням у наведеній вище цитаті Наказу № 67 мається на увазі використання БСО за призначенням. Отже, списання зіпсованих, оформлених, але не використаних за призначенням, а також загублених бланків ПКО і ВКО не можна оформляти Актом типової форми СЗ-3¹. Таке списання має оформлятися окремими актами особливої форми. Якої форми повинні бути ці акти? На думку автора, їхня форма може бути скопійована з Акту типової форми СЗ-3, але з урахуванням особливості списання. Один зі зразків такого акту наведено нижче.

Аналогічні форми актів можуть бути затверджені на списання оформлених, але не використаних за призначенням бланків ПКО і ВКО, а також на загублені бланки². Можна скласти акт і іншу форму, але одне обов’язково — такий акт повинен складатися комісією, призначеною керівником підприємства. При здійсненні списання бланків ПКО і ВКО необхідно враховувати таке:

а) немає підстав вимагати від матеріально відповідальної особи відшкодування збитку за оформленими без помилок бланками, не використаними за призначенням з причин, не пов’язаних з діями або бездіяльністю матеріально відповідальної особи;

б) бланки ПКО і ВКО, зіпсовані або оформлені, але не використані за призначенням, не знищуються, а підшиваються в окрему папку «Анульовані та невикористані бланки суворого обліку»³.

У висновку зазначимо, що матеріально відповідальною особою, відповідальною за зберігання ПКО і ВКО, має бути працівник підприємства, відповідальний за оформлення та реєстрацію касових документів.

¹Крім цього, як ми вже відзначали, Акт типової форми СЗ-3 не призначений для штучного списання ПКО і ВКО.

²У тому числі і ті, які виявлені як відсутні в процесі здійснення інвентаризації. Порядок здійснення інвентаризації БСО ми розглядали в «ШБ» № 4/2007.

³В такому разі самі бланки потрібно перекреслити і на них робиться напис: «Анульовано» або «Не використаний».

Норматина база

1. ПКМУ № 809 – Постанова КМУ «Про доповнення додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 283» від 06.06.2007 р. № 809.
2. Наказ № 67 - Наказу Мінстату «Про затвердження типових форм пер-винного обліку бланків суворої звітності» від 11.03.1996 р. № 67.
3. Наказ № 67 - Наказу Мінстату «Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій» від 15.02.1996 р. № 51.
4. Положення № 88 - Наказ МФУ «Про затвердження Положення про до-кументальне забезпечення записів у бухгалтнрського обліку» від 24.05.95 р. № 88.
5. Наказ № 193 - Наказу Міністерства статистики «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини і матеріалів» від 21.06.1996 р. № 193.
6. План рахунків - Наказ Мінфіну «Про затвердження Інструкції зі застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій» від 21.12.1999 р. № 291.
7. Закон про оподаткування прибутку - Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР.
8. Порядок № 116 - ПКМУ «Про затвердження Порядку визначення розміру збитку від крадіжки, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» від 22.01.1996 р. № 116.

Андрій Первухін

версія для друку

відправити поштою

написати редактору

Наступна стаття:		На початок статті

Застосування ПСП. Помилки і наслідки
Податковий облік
Бути збирачем податків завжди було не самою пригожою роллю, а його помічником — тим більше. Саме таку роль підприємства, іменовані податковими агентами, грають у цей час у частині стягнення зі своїх працівників податку на доходи. Мало того, що ця роль не...

В рубриці:

Відпускні в бухгалтерському обліку
№ 24 (16.6.2008) :: Бухгалтерський облік
Тема відображення в обліку операцій з надання відпустки працівникам особливо актуальна у літній період. Тому, як правильно відправити працівника у відпустку, присвячена ця стаття....

Поступка вимоги — цесія і факторинг
№ 22 (2.6.2008) :: Бухгалтерський облік
У бухгалтерській практиці все частіше зустрічаються договори переведення боргу і відносно нові для вітчизняного законодавства терміни «цесія» і «факторинг». Про те, що це таке і як операції в межах переведення зобов’язань на третю особу відображаються в б...