Школа бухгалтера № 9 (5.5.2008)
Практика

Практика обліку запасів. Придбання запасів

Продовження. Початок див. у «ШБ» №№ 06, 07-08/2008 р.

Оцінка запасів

Витрати на транспортування запасів

Дотепер ми говорили узагальнено про визначення первісної вартості придбаних запасів. Якщо говорити більш конкретно, то це визначення вартості (ціни) одиниці кожного виду придбаних запасів. А це ще одна проблема в практиці обліку придбання запасів. Полягає вона в розподілі ТЗВ на окремі види запасів, у зв’язку з придбанням яких здійснені такі витрати. Адже ми повинні визначити первісну вартість кожного окремого виду запасів. Якщо ТЗВ пов’язані з придбанням будь-якого одного виду запасів, то проблема не виникає. Всю суму ТЗВ, пов’язану з придбанням таких запасів, ми ділимо на їх (запасів) кількість, вагу, обсяг, довжину, площу або будь-яку іншу одиницю виміру й одержуємо суму ТЗВ, які припадають на одиницю придбаного запасу. Додаємо її до інших витрат, пов’язаних з придбанням одиниці запасу (наприклад, до ціни постачальника), й одержуємо первісну вартість одиниці придбаного запасу. Проблема виникає тоді, коли необхідно розподілити загальну суму ТЗВ на кілька видів запасів, з транспортуванням яких такі витрати пов’язані, особливо в тому випадку, коли такі запаси мають різні одиниці виміру. Наприклад, коли ви перевезли ацетону 100,0 літрів, цегли 1000,00 шт., цементу 2000,0 кг і кахельної плитки 1000,0 м², а ваші ТЗВ склали 700,00 грн. У Методрекомендаціях з обліку запасів розглянута тільки одна ситуація з визначення первісної вартості одиниці запасів:

Первісна вартість одиниці придбаних запасів, за якою вони відображаються у бухгалтерському обліку, визначається діленням фактичних витрат, що пов’язані з придбанням однорідних запасів, які надійшли од-нією партією, на загальну кількість придбаних за-пасів.

А в П(С)БО 9 про порядок визначення первісної вартості одиниці запасів, а тим більше про порядок розподілу ТЗВ на одиницю придбаного запасу, взагалі не згадується. Право визначити такий порядок наданий підприємству. Найбільш раціональним підходом у розподілі ТЗВ на одиницю придбаних запасів є їх (запасів) вартісний, а не натуральний вимірник. Тобто сума ТЗВ розподіляється пропорційно вартості запасів, що транспортуються. Знаючи вартість кожної одиниці запасу, що транспортується, нескладно визначити суму ТЗВ, яка припадає на таку одиницю запасу.

Якщо ТЗВ не включаються до первісної вартості придбаних запасів, а відображаються на окремому субрахунку рахунку обліку запасів, то вони в міру вибуття запасів (використання, реалізації, безоплатної передачі та ін.) списуються разом із запасами на ті витрати (рахунки бухгалтерського обліку з обліку витрат), на які списані самі запаси. Сума ТЗВ, що підлягає списанню, визначається в порядку, передбаченому в п. 9 П(С)БО 9. Приклад застосування такого порядку даний у додатку до П(С)БО 9;

г) інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання в передбачених цілях. Це найпроблемніша стаття витрат, що пов’язана з придбанням запасів і включається до їхньої первісної вартості. Проблеми ці дуже схожі на ті, які виникають при визначенні виробничої собівартості транспортування запасів транспортом підприємства. Це і відсутність чіткого переліку таких видатків, і проблема з визначенням конкретної суми таких видатків, що припадає на одиницю запасу, та інше (див. вище). Схожість проблем приводить до однакових шляхів їхнього вирішення. Насамперед, ви повинні чітко визначитися з переліком витрат і робіт, здійснюваних (виконуваних) у зв’язку з придбанням запасів і доведенням їх до стану, придатного для використання їх у передбачених цілях, і відобразити це у вашій обліковій політиці. При цьому дуже важливо розмежувати видатки, пов’язані з доведенням запасів до необхідного стану, від видатків, пов’язаних зі здійсненням обробки таких запасів у межах технологічного процесу виробництва продукції, виконання робіт або надання послуг. Практика показує, що існує певне нерозуміння бухгалтерами суті здійснюваних витрат і робіт. Іноді доходить до того, що виробництво напівфабрикатів для власних виробничих потреб оцінюється бухгалтерами як доведення придбаних запасів до стану, у якому вони будуть придатні для використання в передбачених цілях, і всі витрати, пов’язані з виробництвом напівфабрикатів, включаються до первісної вартості придбаних запасів. Наступним кроком має бути визначення методу розподілу витрат, пов’язаних з придбанням запасів і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання в передбачених цілях. Це може бути і розрахунково-планове визначення суми таких витрат, що припадають на одиницю придбаних і доведених до необхідних кондицій запасів, і розподіл фактичних витрат та інші визначені підприємством методи. Найточнішим у цьому випадку є визначення суми таких витрат, що відносяться до конкретного виду (одиниці) придбаних і доведених до необхідних кондицій запасів, виходячи з фактично здійснених витрат щодо таких видів (одиниць) запасів. Це викликано тим, що різні види запасів вимагають різних за структурою й обсягами витрат.

Отже, за такого розподілу витрат на придбання та доведення запасів до стану, у якому вони придатні для використання в передбачених цілях, повинні включатися механізми визначення таких витрат, аналогічні тим, що застосовуються для визначення собівартості виготовленої продукції. При цьому можливе визначення суми таких витрат спочатку для окремого виду придбаних запасів (окремої партії) з подальшим розподілом такої суми на одиницю такого виду (партії) запасу методом, визначеним у Методрекомендациях з обліку запасів (дивися вище цитату), тобто розподілом суми таких витрат на кількість (обсяг, площу тощо) одиниць таких запасів;

д) втрати і нестачі запасів у межах норм. Приймання запасів здійснюється не тільки за їхньою якістю, але й кількістю. У випадку відхилення даних фактичної наявності прийнятих запасів від даних про їхню кількість у супровідних документах на ці запаси виникає нестача, що може бути як у межах існуючих норм, так і понад установлених норм. У такій ситуації складається відповідний акт, виявляються винні особи і т.д. У плані визначення первісної вартості придбаних запасів нас цікавить, як визначається сума нестачі нормативної та наднормативної і як визначається первісна вартість решти придбаних запасів. Насамперед визначається первісна вартість одиниці придбаних запасів, у тому числі й відсутніх. Це принципово важливо, оскільки нерідко бухгалтери припускаються помилки та списують тільки відсутні запаси за ціною, зазначеною у супровідних документах. У цьому випадку всі інші видатки, пов’язані з придбанням запасів, розподіляються тільки на запаси, що залишилися. Тим самим їхня первісна вартість завищується (дивися нижче приклад). Після того, як буде визначена первісна вартість всіх запасів, у тому числі відсутніх, здійснюється списання відсутніх, у межах норм природних втрат, запасів на поточні витрати підприємства (у дебет субрахунку 947 «Нестача і витрати від псування цінностей»). Нестача понад установлені норми до виявлення винних осіб списується на поточні витрати (у дебет субрахунку 947 «Нестача і витрати від псування цінностей» з одночасним відображенням на забалансовому рахунку 072 «Невідшкодовані нестачі та витрати від псування цінностей»), а після виявлення винних осіб — у доходи (у кредит субрахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів» з одночасним відображенням за дебеторською заборгованістю винноїо особи на субрахун-ку 375 «Розрахунки з відшкодування нанесених збитків»), якщо підприємство вирішує покласти на винну особу відповідальність за таку нестачу¹.

¹ При цьому сума збитку повинна визначатися з урахуванням вимог ПКМУ № 116 «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від крадіжки, нестачі знищення (псування) матеріальних цінностей» від 22.01.1996 р.

Приклад 1

Придбано 1000,0 шт. глиняних глечиків. Постачальникам за них сплачено 20000,00 грн. Витрати на їхнє транспортування склали 500,00 грн. Первісна вартість придбаних глечиків — 20500,00 грн, а одного глечика — 20,50 грн. У процесі приймання виявлено три розбитих глечики. У межах норми природних втрат — 2 глечики, понад установлені норми — один. Отже, усього буде визнано активом 997 глечиків на суму 20438,50 грн ((20,50 грн х 997 шт ). На поточні витрати буде списано три глечики на суму 61,50 грн ((20,50 грн х 3 шт ).

Якщо списання відсутніх глечиків здійснити за вартістю їхнього придбання без урахування витрат на їхнє транспортування (60,00 грн = 20,00 грн х 3 шт), то первісна вартість визнаних активом 997 глечиків дорівнюватиме 20440,00 грн (20000,00 грн – 60,00 грн + 500,00 грн).

2. Виготовлення запасів власними силами. Первісна вартість таких запасів визначається так само, як і будь-якої іншої виготовленої продукції підприємства. Тільки необхідно пам’ятати, що первісною вартістю виготовлених власними силами запасів вважається їхня виробнича, а не повна собівартість. Тобто без нерозподілених постійних загальвиробничих витрат і понаднормових виробничих витрат. Порядок визначення виробничої собівартості даний у П(С)БО 16. Оскільки це питання більше стосується проблем визначення собівартості конкретного виду (одиниці) продукції та вимагає окремого розгляду, то ми його опускаємо.

3. Придбання запасів шляхом одержання їх у вигляді внеску до статутного фонду підприємства.

4. Безоплатно отримані запаси.

Цих два джерела придбання запасів ми об’єднали через те, що первісна вартість отриманих із цих джерел запасів визначається в тому самому порядку. Визначення первісної вартості таких запасів здійснюється так само, як і визначення первісної вартості запасів, придбаних за плату. На це прямо вказують п.п. 11 і 12 П(С)БО 9. Але при цьому є одна особливість — замість суми, сплаченої постачальникові, береться справедлива вартість таких запасів. Причому в першому випадку (одержання запасів у вигляді внеску до статутного фонду) справедливу вартість мають погодити засновники (учасники) підприємства. При визначенні справедливої вартості Методрекомендации з обліку запасів пропонують використовувати дані про:

а) останню ринкову ціну операцій з відповідними запасами (за умови відсутності суттєвих негативних змін в технологічному, ринковому, економічному або правовому середовищі, у якому діє підприємство);

б) ринкові ціни на подібні активи, скориговані з урахуванням індивідуальних характеристик, особливостей або ступеня незавершеного виробництва, для якого визначається справедлива вартість;

в) додаткові показники, які характеризують рівень цін на запаси.

5. Придбання запасів шляхом обміну на подібні та неподібні запаси. Насамперед звертає на себе увагу те, що і в П(С)БО 9 і в Методрекомендациях з обліку запасів говориться про порядок визначення первісної вартості придбаних запасів у випадку їхнього обміну на запаси, подібні та неподібні. Якщо буквально розуміти вимоги цих двох нормативних документів, то зазначений у них порядок визначення первісної вартості придбаних запасів не поширюється на запаси, придбані шляхом обміну на інші, ніж запаси, активи. Наприклад, у випадку придбання запасів в обмін на необоротний актив. Однак це не так. Справа в тому, що необоротним актив є до того часу, поки він не призначений для продажу. А коли він змінив своє призначення, то він і перестав бути необоротним активом. Наприклад, автомобіль, призначений для використання в господарській діяльності підприємства, — це необоротний актив, а точніше основні засоби. Автомобіль, призначений для продажу, — це оборотний засіб (товар). Відповідно до П(С)БО 27 «Необоротні активи, що утримуються для продажу, і припинення діяльності» від 07.11.2003 р. № 617:

Необоротні активи, група вибуття, які визнані утримуваними для продажу, припиняють визнаватися у складі необоротних активів.

Відповідно до Інструкції Плану рахунків вони повинні бути відображені в складі товарів на субрахунку 286:

На субрахунку 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу» ведеться облік наявності та руху необоротних активів …, які визнаються утримуваними для продажу відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність».

А товари, як ми вже відзначали на початку цієї статті, — це запаси.

І в цьому випадку (у випадку придбання запасів шляхом обміну) визначення первісної вартості придбаних запасів здійснюється на основі справедливої вартості, а у випадку обміну подібними та неподібними запасами — на основі справедливої вартості придбаних (отриманих) запасів. За винятком одного випадку, коли балансова вартість запасів, що підлягають передачі (списанню з балансу підприємства) в обмін на подібні запаси, менше або дорівнює справедливій вартості таких переданих (запасів, що списуються з балансу підприємства). У цьому випадку первісна вартість придбаних запасів дорівнює балансовій вартості запасів, що підлягають передачі (списанню з балансу підприємства).

Далі буде

Сергій Трофімов

версія для друку

відправити поштою

написати редактору

Наступна стаття:		На початок статті

Забезпечення молоді першим робочим місцем
Практика
Випускників навчальних закладів різного рівня акредитації неспроста «опікає» чинне законодавство. Проблема працевлаштування за профілем отриманої ними освіти за відсутності досвіду постає для молодих людей дуже гостро. На жаль, на даний момент...

В рубриці:

Не у відпустку — у відрядження — на конференцію за кордон
№ 22 (2.6.2008) :: Практика
З роками популярність фірмових виїздів за кордон для проведення нарад, семінарів, корпоративних заходів зростає.
Розглянемо, яким чином оформити зв’язок витрат на подібні заходи, забезпечивши їх «валововитратність».
Службове відрядження – це поїздк...

Доставка товару покупцям
№ 22 (2.6.2008) :: Практика
Товар, придбаний покупцем, може бути вивезений ним самостійно або доставлений постачальником. Доставка товару покупцеві може здійснюватися як власним транспортом постачальника, так і за допомогою сторонніх транспортних організацій. При цьому вартість...