Школа бухгалтера № 9 (5.5.2008)
Практика

Додаткові блага

Додаткові блага (в широкому розумінні) надаються працівникові роботодавцем понад виплачуваної заробітної плати, можуть мати матеріальний і нематеріальний характер, оцінюватися в грошовій формі.

Додаткові блага можуть передбачуватися колективним договором, трудовим (індивідуальним) договором, окремими документами (нормативними: «положення про соцпакет», про забезпечення мобільним зв’язком, автотранспортом тощо, або індивідуального характеру) власника підприємства чи уповноваженого ним органу (керівника).

Практичному розгляду порядку оформлення та обліку надання окремих видів додаткових благ та орієнтуванню читача щодо інших ситуацій присвячена пропонована стаття.

Можливий склад соцпакету

Перелік додаткових благ, що надаються працівникам, може бути безмежно широким, адже конкретний їх зміст залежить від характеру, розміру, сфери діяльності підприємства, займаного сегменту ринку, підходу до податкового планування та багатьох інших факторів.

Валові витрати: загальний порядок

Вартість ряду складових елементів соцпакету може включатися до складу валових витрат у податковому обліку платника податку на прибуток, а тому при їх наданні підприємство економить на податку на прибуток. При наданні частини додаткових благ можна також «зекономити» на ПДВ, ПДФО та соціальних внесках.

Так, за певних умов до складу валових витрат можна віднести, зокрема, витрати на:

— забезпечення мобільним зв’язком, службовим автотранспортом; виплату компенсацій за використання автотранспорту, що належить працівникам; оренду житла для працівників;

— 50 % придбаного пального (в т.ч. витраченого в автомобілях, що належать працівникам та використовуються в службових цілях).

Підставою для віднесення до складу валових витрат в даному випадку є пп. 5.6.1 ст. 5 Закону про прибуток, відповідно до якого до них відносяться, зокрема, витрати з виплати відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум звільненої від оподаткування матдопомоги), а також відповідні норми, що регулюють «валововитратність» тих чи інших витрат (пп. 5.2.1, 5.4.10 та ін.).

Валові витрати: окремі випадки

Включення до валових витрат вартості послуг мобільного зв’язку та забезпечення службовим автотранспортом (власним чи орендованим) з позиції податкового обліку не розглядаються як виплати працівникам.

При цьому на практиці (особливо це стосується вартості послуг мобільного зв’язку) можуть виникати питання, адже фактичними користувачами (держателями) мобільних телефонів є фізичні особи - працівники (або і непрацівники) підприємства.

Питання неодноразово розглядалось в практичних виданнях, зокрема порядок документального оформлення та обліку витрат на мобільний зв’язок було детально розглянуто в «ШБ» №№ 40/2007 і 42/2007. На нашу думку, для того, щоб пов’язати використання мобільного зв’язку з господарською діяльністю підприємства достатньо договору про надання цих послуг, щомісячних рахунків та нормативного документу, що визначає порядок використання мобільного зв’язку на підприємстві (порядок, наказ, розпорядження тощо).

Витрати на мобільний зв’язок, що використовується в господарській діяльності, не є виплатами працівникам, не є додатковим благом, тому не підлягають оподаткуванню ПДФО.

Придбане пальне та сума орендної плати за легкові автомобілі згідно з ч. 2 п. 5.4.10 Закону про прибуток включається до складу валових витрат платника податку лише в розмірі 50%, однак при цьому платник податку звільняється від обов’язку доведення їх зв’язку з господарською діяльністю підприємства. Додаткове благо, що полягає в користуванні автомобільним транспортом, наданим працівникові роботодавцем, ПДФО не оподатковується відповідно до поз. «а» пп. 4.2.9 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Зазначена норма поширюється і на випадки включення до складу валових витрат 50% вартості палива, що використовується в автомобілях, які належать працівникам, а також виплати їм компенсації за зношування таких автомобілів (детально про це читайте на с. 11-12).

При цьому компенсація, що виплачується працівникам за зношування власного автотранспорту, використовуваного зі службовою метою, підлягає оподаткуванню ПДФО в установленому порядку.

Оренда житла

Оренда житла для працівників є доволі поширеною операцією щодо забезпечення працівників додатковими благами, що також неодноразово розглядалося в практичних виданнях, зокрема в «ДК» №№ 25/2007 і 26/2007. Якщо найм (оренда) житла здійснюється підприємством-роботодавцем для забезпечення проживання у ньому найманого працівника, що обумовлено укладеним з ним трудовим договором, витрати зі сплати орендної плати включаються до складу валових витрат у податковому обліку і не підлягають оподаткуванню ПДФО (пп. 5.6.1 ст. 5 Закону про прибуток, поз. «а» пп. 4.2.9 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»). Принципово важливі пункти трудового договору наведені нижче в зразку 1. При цьому договір оренди житла, що надається працівнику, має бути укладений між підприємством і орендодавцем.

Зразок 1

Надання позики

Надання працівникові позики (звичайно, безвідсоткової, оскільки відсоткові позики, надання яких є фінансовою послугою, можуть надавати лише організації, що мають відповідну ліцензію) шляхом видачі готівки або перерахування коштів на лікування за реквізитами, вказаними в його заяві, — також важливий спосіб матеріального стимулювання працівника. В такому разі працівник може написати розписку (згідно з ч. 2 ст. 1047 Цивільного кодексу України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка), або складається договір позики, як окремий документ, із зазначенням її терміну і суми. Для працівника і підприємства надання позики не викликає жодних податкових наслідків, крім випадків, коли позика залишається неповернутою у встановлений строк. Тоді з боку податкових органів можливі спроби визнати таку позику доходом працівника. Щоб запобігти цьому, слід більш ретельно оформлювати документи. Приклад розписки наведено нижче в зразку 2.

Зразок 2

Медичне страхування

Відповідно до трудового або колективного договору підприємство може бути зобов’язане здійснювати за власний рахунок страхування всіх працівників чи тих, які займають окремі посади, мають певний стаж тощо.

Згідно з пп. 5.4.6 Закону про прибуток витрати на страхування життя, здоров’я або інших ризиків, пов’язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов’язковість якого не передбачена законодавством, не відносяться до складу валових витрат.

Згідно з п. 4.2.4 Закону про ПДФО сума сплачуваної роботодавцем страхової премії включається до загального місячного оподатковуваного доходу таких працівників.

Олексій Кравчук

версія для друку

відправити поштою

написати редактору

Наступна стаття:		На початок статті

Коротко про головне
А чи знаєте ви, що...
Нарешті знайшли стрілочника, винного у всіх наших негараздах. Виявляється, це роботодавець, який порушує права людини....

В рубриці:

Не у відпустку — у відрядження — на конференцію за кордон
№ 22 (2.6.2008) :: Практика
З роками популярність фірмових виїздів за кордон для проведення нарад, семінарів, корпоративних заходів зростає.
Розглянемо, яким чином оформити зв’язок витрат на подібні заходи, забезпечивши їх «валововитратність».
Службове відрядження – це поїздк...

Доставка товару покупцям
№ 22 (2.6.2008) :: Практика
Товар, придбаний покупцем, може бути вивезений ним самостійно або доставлений постачальником. Доставка товару покупцеві може здійснюватися як власним транспортом постачальника, так і за допомогою сторонніх транспортних організацій. При цьому вартість...