Логін: Пароль: Допомога :: реєстрація :: забув пароль :: персональнi данi :: правила  

 : розширений
 : по класифікатору
 : документів


повідомлення
короткий зміст


Информер УФС (http://ufs.com.ua/)



Діловий тижневик
"КОНТРАКТИ"


№45/2008

Тема номера:
Гривня в тумані :: Як правильно скорочувати персонал :: Де ще дають кредити...


Рейтинги "ГВАРДІЯ"

"Гвардия 500"
Рейтинг самых богатых компаний Украины

Школа бухгалтера № 10 (19.5.2008)
Податковий облік

Дистанційна торгівля

Дистанційній торгівлі властивий ряд переваг. Для продавця — це невеликий штат працівників і відсутність витрат з оренди торговельних приміщень. Для покупця — економія часу і, як правило, більш низькі, ніж у магазині, ціни.

Основні вимоги

Суб’єктами господарювання при дистанційній торгівлі можуть виступати як юридичні, так і фізичні особи - підприємці. Система оподаткування також може бути загальна або спрощена (шляхом сплати єдиного податку). Дистанційна торгівля — це один з видів торгівлі з усіма вимогами й обмеженнями, властивими роздрібній торгівлі. Правилами № 103 дане і визначення дистанційної торгівлі — це форма продажу товарів поза торговельними або офісними приміщеннями, за якої вибір товару і його замовлення не збігаються за часом з безпосередньою передачею обраного товару споживачам (п. 1.2 Правил № 103). За такого способу торгівлі покупець спочатку вибирає товар за описом в каталозі, за фотознімками, через різні засоби зв’язку (телевізійний, поштовий, радіозв’язок і ін.), а вже потім обраний ним товар доставляється йому за зазначеною адресою.

Договір між продавцем і споживачем — це усна або письмова угода про якість, строки, ціну й інші умови реалізації товару. Підтвердженням здійснення угоди є оформлена продавцем квитанція, товарний або касовий чек, квиток, талон або інший розрахунковий документ.

Асортимент товару визначається продавцем самостійно (крім товарів, продаж яких заборонено законодавчо) (п. 3 Правил № 103).

При дистанційній торгівлі продавець також повинен одержати ліцензію або патент на торгівлю відповідно до законодавства.

У цей час можна виділити кілька способів дистанційної торгівлі: за каталогами; через Інтернет-Магазин; через теле- і радіомагазин.

Відображення в бухгалтерському і податковому обліку діяльності з продажу товарів на відстані залежить від декількох факторів, таких, як способи оплати, варіанти доставки, супровідні витрати, пов’язані з таким видом торгівлі (створення і підтримка роботи сайту, послуги пошти) й ін.

Оплата товарів при дистанційній торгівлі може провадитися:

— готівкою, включаючи й оплату пластиковими картками;

— безготівковими коштами;

— післяплатою (у випадку доставки товару поштою);

— «електронними грошима» (за допомогою однієї з платіжних систем Інтернету).

Доставка товару може здійснюватися також декількома способами:

— поштою;

— кур’єром;

— або самовивозом.

Розглянемо один з видів дистанційної торгівлі, а саме торгівлю за каталогами, здійснювану суб’єктом господарювання - юрособою, що працює на загальній системі оподаткування і є платником ПДВ.

Торгівля за каталогами

Для того щоб продати товар таким способом, необхідно спочатку виготовити каталоги. Для цього торговельна фірма, як правило, користується послугами поліграфічної організації.

У бухобліку надходження виготовлених сторонньою організацією каталогів відображається в складі запасів за фактичною собівартістю, що включає в себе суму фактичних витрат на виготовлення і доставку каталогів без урахування ПДВ.

У податковому обліку послуги сторонньої організації з виготовлення каталогу відносяться до валових витрат торговельної організації в повному розмірі як витрати на проведення рекламних заходів щодо продаваних товарів на підставі абз. 1 пп. 5.4.4 Закону № 334. Якщо додержуватися визначення реклами, даного Законом № 270:

реклама — інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару,

то каталог, що містить інформацію про пропонований для купівлі товар, є рекламою,

Далі каталоги необхідно розповсюдити серед потенційних покупців. Це робиться, наприклад, шляхом розсилання.

При безоплатному розповсюдженні каталогів шляхом розсилання витрати з розсилання будуть включаються до валових витрат торговельного підприємства тільки в розмірі 2% від оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (абз. 2 пп. 5.4.4 Закону № 334).

Третім і заключним етапом торговельної діяльності за каталогами є доставка товару покупцям.

Тут також можна вибрати кілька варіантів.

1. Якщо і продавець, і покупець розташовані в одному населеному пункті, то доставка товару в основному здійснюється кур’єрською службою. Якщо товар доставляється кур’єром самого торговельного підприємства, то момент поставки й оплати збігається за часом: гроші в оплату товару кур’єр приймає при врученні товару покупцеві. Отже, відображення в обліку виручки від реалізації й одержання оплати за проданий товар відбувається одночасно.

У податковому обліку оподаткування операції відбувається при передачі товару покупцеві: перша та друга події збігаються.

Тому що кур’єр приймає гроші від покупця, тобто виконує ще і функції касира, з ним необхідно укласти договір про матеріальну відповідальність. При розрахунках готівкою з покупцями під-приємство повинне проводити такі розрахунки за допомогою дистанційного реєстратора розрахункових операцій (РРО). На практиці кур’єрська доставка в основному здійснюється транспортом підприємства. Тоді РРО встановлюється на транспортний засіб. Кур’єр оформляє чек під час одержання клієнтом замовленого товару.

Кур’єрську доставку можна організувати і через сторонню організацію - посередника. У цьому випадку кур’єри посередника одержують товар із чеком продавця і збирають за його дорученням виручку з покупців. Потім здають виручку до каси своєї організації з подальшим перерахуванням продавцеві за винятком належної винагороди. Можливий варіант, коли виручка безпосередньо вноситься до каси продавця. При значному обороті між продавцем і службою кур’єрської доставки необхідно буде регулярно проводити звіряння взаєморозрахунків.

2. Якщо покупець і продавець територіально розташовані в різних регіонах, то доставка товару зазвичай здійснюється поштою. Відповідно до Правил № 1155 поштові відправлення до їхнього вручення одержувачеві є власністю відправника. Тому, незалежно від форми оплати (передоплата або оплата за фактом доставки), при реалізації товару поштою в бухобліку дохід від реалізації відображається в момент одержання покупцем поштового відправлення. Дату переходу права власності на товар до покупця можна визначити, якщо оформлено поштове відправлення з повідомленням про вручення, у якому буде зазначена дата, коли покупець оплатив і забрав товар на пошті. У податковому обліку дохід від реалізації виникне за першою подією (пп. 11.3.1 Закону № 334): або за датою надходження грошей за відвантажений товар, або за датою одержання повідомлення про вручення замовлення покупцеві. Товари, відправлені покупцеві поштою, але не отримані ним, враховуються продавцем у перерахунку за п. 5.9 Закону № 334.

Зазвичай, труднощів з урахуванням витрат на пересилання товарів поштою не виникає і вартість доставки включається до ціни товару. Тоді витрати на оплату поштових послуг включаються до витрат, пов’язаних з продажем товару. Але в цьому випадку необхідно, стягуючи з покупця усереднену вартість такої послуги доставки, відслідковувати тарифи на поштові послуги, щоб не «спрацювати» у збиток. Поштове відправлення може і не включатися до вартості товару, а оплачуватися покупцем окремо при одержанні товару на пошті.

На практиці часто користуються поштовим відправленням з післяплатою. Таким чином, покупець сплачує гроші і за товар, і за його доставку в момент одержання товару на пошті. А потім сума післяплати, за винятком послуг пошти, пересилається відправникові. Особливістю цієї послуги є проблема звітності, надавана Головпоштамтом (через розгалуження поштової мережі). Найчастіше, і звіт і гроші від нього надходять зі значним часовим запізненням.

Нормативна база

  1. Закон № 1023 – Закон України від 12.05.91 р. № 1023-XII «Про захист прав споживачів».
  2. Закон № 334 - Закон України від 28.12.94 р. № 334/ 94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».
  3. Правила № 103 - «Правила торгівлі на замовлення, поза торговельними й офісними приміщеннями», затверджені наказом Мінекономіки від 19.04.07 р. № 103.
  4. Правила № 1155 - «Правила надання послуг поштового зв’язку», затверджені постановою Кабінету міністрів України від 17.08.02 р. № 1155.

Марина Тарасова

версія для друкувідправити поштоюнаписати редактору


Наступна стаття:  На початок статті 



Використання підприємством чужих автомобілів Частковий перегляд статті (тільки початок)
Урок права
У попередньому матеріалі ми розглядали випадки оформлення використання підприємством чужих автомобілів (орендованих, таких, що перебувають у безоплатному користуванні, та автомобілів працівників). На сьогоднішньому уроці права розглянемо питання щодо офор...

В рубриці: 


Відпускні в Податковому обліку Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 24 (16.6.2008) :: Податковий облік
Відпустка може бути різною: щорічною, додатковою, соціальною, оплачуваною чи ні. Як її надати, ви вже знаєте. Тепер розглянемо, як розрахувати з відпускних податки....

Інтернет-магазин Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 22 (2.6.2008) :: Податковий облік
У минулому номері ми розглянули загальні вимоги до дистанційної торгівлі та один з її видів, а саме торгівлю за каталогами. У цій публікації розглянемо «удосконалений» метод торгівлі на відстані — торгівлю через Інтернет-магазин....

0.45244