У попередньому матеріалі ми розглядали випадки оформлення використання підприємством чужих автомобілів (орендованих, таких, що перебувають у безоплатному користуванні, та автомобілів працівників). На сьогоднішньому уроці права розглянемо питання щодо оформлення використання ПММ, технічного обслуговування та інших витрат, пов’язаних з використанням підприємством чужих автомобілів.
Розмір відшкодування працівникам
Відповідно до ст. 125 Кодексу законів про працю (КзПП) України працівники, які використовують свої інструменти для потреб підприємства, установи, організації, мають право на одержання компенсації за їх зношування (амортизацію). Розмір і порядок виплати цієї компенсації, якщо вони не встановлені в централізованому порядку, визначаються власником або уповноваженим ним органом за погодженням із працівником. Отже розмір і порядок виплати компенсації за зношування (амортизацію) автомобіля за погодженням сторін можуть визначатися в заяві працівника та відповідному наказі1.
Аналізуючи можливий склад (структуру, порядок розрахунку) відшкодувань, виплачуваних працівникам за використання належних їм автомобілям в господарській діяльності підприємства, можемо зазначити, що для обмеження їх певними рамками законних підстав немає, тому за погодженням з працівником вони можуть бути визначені в довільному порядку. При цьому до поняття зношування (амортизації) не слід підходити як до податкової амортизації, а розглядати її необхідно як амортизацію з економічної точки зору. Однак «зловживати» сумою відшкодувань (наприклад, включати до їх складу вартість обслуговування, ПММ тощо) не радимо, оскільки в таких випадках значення спірного поняття «інструменти» надто ризиковано зростає. Краще оплачувати за ці товари (послуги) безпосередньо за рахунок або від імені підприємства (через підзвітних осіб).
Технічне обслуговування і ремонти
Згідно зі ст. 801 Цивільного кодексу України, наймач (орендар) зобов’язаний підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані та нести витрати, пов’язані з його використанням, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів.
З огляду на це, саме на орендаря покладається здійснення технічного обслуговування, в т.ч. поточного ремонту орендованого автомобіля з включенням до валових витрат на загальних засадах2.
1 Державними органами в нормативно-правових актах на сьогодні розмір компенсації не регулюється, однак це положення кодексу можна спробувати використати, затвердивши норми відшкодування централізовано, засновником (засновниками) підприємства (зокрема, для обґрунтування «звичайності» ціни).
2 Слід пам’ятати про 10-відсоткове обмеження вартості ремонту, адже відповідно до чинного податкового законодавства і поточний, і капітальний ремонт основних засобів, у т.ч. орендованих, розглядається спільно, як поліпшення, його вартість може бути віднесена до складу валових витрат у податковому обліку лише в межах 10-відсоткового ліміту від сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на 1 січня звітного року; сума ж перевищення збільшує балансову вартість відповідної групи.
У випадку ж відшкодування працівнику витрат на використання власного автомобіля достатніх підстав для віднесення витрат з оплати ремонту і техобслуговування до складу валових витрат платника податку немає (через відсутність достатніх доказів їхнього зв’язку із господарською діяльністю). Тому подібні витрати мають відшкодовуватися працівнику шляхом відповідного збільшення компенсаційних виплат чи в інший спосіб.
Слід при цьому мати на увазі, що витрати, пов’язані з поліпшенням автомобіля працівника, можуть розглядатися з метою оподаткування податком з доходів фізичних осіб як його дохід (додаткове благо), пам’ятаючи, однак, що поліпшення і капітальний ремонт, з огляду на механізм оподаткування ПДФО, поняття не тотожні, адже в багатьох випадках капітальні ремонти здійснюються для підтримки автомобіля в робочому стані (наприклад, відновлення двигуна).
ПММ
Використовуючи автомобіль, належний працівнику, в господарській діяльності, підприємство - платник податку на прибуток має право відносити до складу валових витрат 50 % вартості пально-мастильних матеріалів (відповідно до ч. 2 пп. 5.4.10 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
Оприбуткування та списання відповідно до встановлених норм бензину та інших паливно-мастильних матеріалів, що придбаваються для витрачання в легкових автомобілях (як орендованих, так і належних працівникам), здійснюється підприємством на підставі авансових звітів з підтверджуючими документами. Відповідно, можливе використання на ці автомобілі пального, придбаного підприємством за безготівковим розрахунком (за талонами або за картками).
Зауважимо, що згідно з пп. 5.4.10 вищезазначеного Закону платник податку, який придбаває пальне чи інші паливно-мастильні матеріали, взагалі звільнений від обов’язку доведення зв’язку таких матеріалів з господарською діяльністю. Однак з метою отримання права на податковий кредит та уникнення зайвих зауважень з боку представників контролюючих органів щодо валововитратності найбільш прийнятним у даному випадку, на нашу думку, є оформлення заяви працівника та наказу (розпорядження) керівника про дозвіл на використання в господарській діяльності підприємства власного автомобіля.
Бухгалтерський облік виплат працівникам за використання власних автомобілів з метою уникнення спорів з фондами соціального страхування під час перевірок рекомендується здійснювати із застосуванням субрахунку № 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».
Щодо відшкодування вартості використаного бензину, то підприємство вправі не лише включати до складу валових витрат 50 % вартості пально-мастильних матеріалів, але і повністю відносити до складу податкового кредиту ПДВ, сплачений у складі вартості таких матеріалів (при визначенні податкового кредиту слід обов’язково забезпечити ретельне документальне оформлення оприбуткування (чеки, податкові накладні тощо) та списання придбаного пального (подорожні листи, що підтверджують його використання саме в оподатковуваних ПДВ операціях).
Окрім цього, залежно від обсягів використаного пального, підприємству, в бухгалтерському обліку якого відображається списання ПММ, необхідно забезпечити нарахування та сплату збору за забруднення навколишнього природного середовища, а також щоквартальне подання відповідного розрахунку цього збору3.
3 Див. ст. 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 р. № 1264-ХІІ; Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затверджений Постановою КМУ від 01.03.1999 р. № 303; Інструкцію про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затверджену наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, ДПА України від 19.07.1999 р. № 162/379; Наказ ДПА України від 17.03.2005 р. № 111 «Про затвердження форми податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища та Інструкції щодо складання податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища».
Облік озеленення території Повторення вивченого В епоху тотального знищення всього живого бажання підприємства озеленити територію, що прилягає до його офісу, більш ніж похвально. Але це з моральної, етичної точки зору, а от з погляду оподаткування...
Строковий трудовий договір № 22 (2.6.2008) :: Урок права У практиці функціонуючих підприємств нерідко зустрічаються випадки, коли вони змушені вдаватися до застосування строкового договору з урахуванням інтересів працівників і роботодавців, що обумовлюється особливим порядком укладення та розірвання таких трудо...
Використання підприємством чужих автомобілів № 18 (5.5.2008) :: Урок права На багатьох підприємствах в сучасних умовах виникають питання щодо використання легкових автомобілів в господарській діяльності. І якщо з власними автомобілями все більш-менш зрозуміло, то в інших випадках виникають численні питання....
