У минулому номері ми розглянули загальні вимоги до дистанційної торгівлі та один з її видів, а саме торгівлю за каталогами. У цій публікації розглянемо «удосконалений» метод торгівлі на відстані — торгівлю через Інтернет-магазин.
Інтернет-магазин — один з найперспективніших видів торгівлі в плані зниження накладних витрат і збільшення прибутку підприємства. Він є інтерактивним сайтом, на якому рекламуються товари та послуги, приймаються замовлення, пропонуються різні варіанти оплати замовлених товарів і послуг, включаючи і миттєву оплату «електронними» грошима. Споживачеві, як і в будь-якому іншому магазині, надається гарантія на оплачені товари та послуги, а також є можливість оформити банківський кредит. Угоди можуть укладати як фізичні, так і юридичні особи. Такий магазин працює 24 години на добу, 365 днів на рік, без перерви на обід, без вихідних і святкових днів, не має обмежень на віртуальну площу і кількість розташовуваних на ній товарів. Доступ до віртуальних вітрин магазину в режимі реального часу одержує будь-який потенційний покупець, незалежно від того, де він у цей момент знаходиться.
Віртуальні торговельні площі вже існуючого Інтернет-магазину можна узяти в оренду так само, як і в звичайному магазині, що може бути на першому етапі більш вигідним, ніж створення власного магазину і розкручування його «з нуля».
Строк і вартість створення Інтернет-магазину набагато нижче, ніж звичайного магазину. І для цього не потрібно одержання численних дозволів, його не перевіряє пожежна інспекція та санітарно-епідеміологічна служба. Але, з іншого боку, створення такого магазину має свої специфічні особливості, які ми і розглянемо на прикладі торговельного підприємства, що працює на загальній системі оподаткування і є платником ПДВ. З положень пп. 2.3.3 Закону № 168 виходить, що, по-перше, особа, яка поставляє товари на митній території України з використанням глобальних або локальної комп’ютерних мереж, зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ, незалежно від обсягу оподатковуваних операцій, а, по-друге, особа-нерезидент може здійснювати таку діяльність тільки через своє постійне представництво, зареєстроване на території України. Платники єдиного податку, як юрособи на став-ці 10%, так і фізособи, від такої реєстрації звільнені на підставі п. 6 Указу № 727. ДПАУ в Листі № 5173 це підтвердила, зазначивши, що суб’єкти спрощеної системи оподаткування, незалежно від загальної суми здійснених операцій з поставки товарів і послуг, мають право не реєструватися як платники ПДВ на підставі пп. 2.3.1 Закону № 168, за винятком юросіб - платників єдиного податку за ставкою 6 %.
Розглянемо, як у бухгалтерському і податковому обліку відобразити витрати на створення Інтернет-магазину та одержувані ним доходи.
Надати в Інтернеті інформацію про себе і продавані товари підприємство може або шляхом створення Web-сторінки, на якій розміщується реклама продаваних товарів, а також прайс-листи, або розробивши WWW-сервер, що дає набагато більші можливості, тому що на ньому можна розмістити стандартне або спеціалізоване забезпечення, візуальне зображення товару, що, в свою чергу, дозволяє залучити більшу кількість потенційних споживачів. Розглянемо, як враховувати витрати на створення й утримування Web-сторінки і WWW-сервера.
Створення і підтримка Web-сторінки
З технічної точки зору створити Web-сторінку — це розмістити заздалегідь написану в певному форматі групу файлів на сервері провайдера. Достоїнство такої сторінки — невисока вартість її технічного супроводу. Роботи з утримування Web-сторінки (розробка макета, дизайн, відновлення інформації тощо) досить часто виконують спеціалізовані фірми-розроблювачі (Web-студії). В бухобліку витрати на створення і супровід Web-сторінки відображаються на рахунках витрат, пов’язаних зі збутом продукції.
Створення Інтернет-магазину на WWW-сервері
Перший крок — створення Web-сайту. Зробити це підприємство може різними способами: розробити самостійно (якщо в штаті є фахівець відповідної кваліфікації), замовити розробку спеціалізованій організації або фізособі, придбати готовий проект або орендувати сайт. У будь-якому разі підприємство спочатку повинне визначитися з його структурою, дизайном, принципом роботи і розташуванням інформації, відповідно до яких підбирається необхідне програмне забезпечення. Зазвичай цим займаються професійні Web-дизайнери, а подальший інформаційний і програмний супровід веде саме підприємство.
Наступний етап — розміщення сайту в Інтернеті. Підприємство, як правило, розміщує свій сайт на обладнанні провайдеру (провайдер телекомунікацій — це суб’єкт господарювання, що має право на здійснення діяльності в сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування й експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку).
Третій крок — затвердити і зареєструвати доменне ім’я сайту (відповідно до ст. 1 Закону № 1280 доменом є частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, що має унікальну назву, обслуговується групою серверів доменних імен і централізовано адмініструється). Порядок реєстрації залежить від вигляду ім’я. Адресний простір українського сегмента в мережі Інтернет позначається доменом другого рівня «ua». Реєстрацію доменів цього рівня здійснюють спеціалізовані комерційні компанії-реєстратори, авторизовані в ICAAN. І для неї необхідно подати заявку, в якій указати передбачуване ім’я сайту, організацію, адміністратора домену, його реквізити та ін. Перевіривши унікальність доменного ім’я і працездатність DNS-серверів, ім’я реєструють, і підприємству передається домен, який необхідно щороку перереєстровувати. Якщо підприємство створює свій Web-сайт у домені більше низького рівня, то тоді домен не реєструють, а тільки погоджують його з адміністратором домену більш високого, ніж у під-приємства, рівня.
Останній етап — забезпечення роботи зареєстрованого домену. Тут необхідні IP-адреси. Їх виділяють локальні Інтернет-реєстратори. Як правило, подібні питання вирішує той провайдер, послугами якого користується підприємство. Крім сайту з доменним ім’ям підприємство повинне мати сервер, якому необхідно встановити на технічній площадці Інтернет-провайдеру. У цьому випадку підприємство найчастіше користується послугою оренди сервера — його Web-сайт розміщується на сервері провайдеру або компанії, що спеціалізується на наданні послуг хостінгу (оренди дискового простору), і розмір орендної плати (плати за хостінг) залежить від розміру сайту.
Бухгалтерський і податковий облік витрат на створення Web-сайту
Web-сайт — це (п. 1.3 Наказу № 327) сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб’єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет.
Пунктом 4 П(С)БО 8 визначено, що нематеріальний актив (далі — НМА) — це немонетарний актив, який можна ідентифікувати, який не має матеріальної форми й утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року для торгівлі або з метою надання в оренду іншим особам. Отриманий або придбаний НМА відображається в балансі, якщо існує ймовірність одержання майбутніх економічних вигід, пов’язаних з його використанням, і його вартість може бути вірогідно визначена. Не визнаються активом і підлягають відображенню в складі витрат звітного періоду, в якому були понесені витрати, зокрема, витрати на рекламу і просування продукції на ринку (п. 9 П(С)БО 8). У зв’язку із цим можливі два варіанти відображення витрат на виготовлення Web-сайту в обліку підприємства (визнати його НМА або списати витрати на розробку сайту на витрати звітного періоду). Тому що в нашому випадку на створеному Web-сайті розміщається Інтернет-магазин, то Web-сайт можна визнати НМА, а понесені на його створення витрати капіталізувати. Сума всіх витрат, понесених підприємством на створення Web-сайту, акумулюється на субрахунку 154 «Придбання (створення) НМА», а потім при введенні в експлуатацію списується на субрахунок 125 «Авторське право і суміжні з ним права». Введення НМА в експлуатацію здійснюється на підставі «Акту введення в господарський оборот об’єкта права інтелектуальної власності в складі нематеріальних активів» за формою НА-1, затвердженою Наказом № 732. Нарахування амортизації НМА здійснюється протягом строку корисного використання, що встановлюється наказом при зарахуванні його на баланс, але не більше 20 років. Метод амортизації НМА також обирається підприємством самостійно, виходячи з умов одержання надалі економічної вигоди (п. 27 П(С)БО 8). Якщо ці умови визначити неможливо, застосовується прямолінійний метод списання. Нарахування амортизації НМА починається з місяця, наступного за місяцем введення його в експлуатацію.
Щодо податкового обліку витрат на створення Web-сайту, то, на думку ДПАУ, викладеній в його Листі № 385:
... якщо договір на створення веб-сайту передбачає перехід до платника податку - замовника права інтелектуаль-ної власності (авторського права) на цей веб-сайт, то витрати, понесені таким платником згідно з цим договором, підлягають амортизації на підставі пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону.
Держдепартамент інтелектуальної власності у своєму Листі № 16 вважає, що, тому що Web-сайт — результат творчої діяльності, то він є об’єктом авторського права. І таке авторське право належить підприємству відповідно до ст. 16 Закону № 3792.
Тобто Web-сайт у податковому обліку є НМА відповідно до визначення, даного п. 1.2 Закону № 334. Нарахування амортизації НМА в податковому обліку здійснюється на підставі пп. 8.3.9 Закону № 334, зокрема витрати на створення (придбання) НМА амортизуються з використанням прямолінійного методу, за яким НМА амортизується рівними частинами виходячи з його первісної вартості протягом планового строку корисного використання (але не більше 10 років безперервної експлуатації). Амортизаційні відрахування здійснюються до досягнення залишкової вартості НМА, що дорівнює нульовому значенню.
Витрати на оплату послуг хостінгу (оренда дискового простору), коллокейшину (оренда сервера у провайдера), плата за домен (доменне ім’я не продається, а передається в тимчасове використання) у податковому обліку включається до складу валових витрат як витрати, пов’язані з підготовкою й організацією виробництва, а також продажем продукції, робіт і послуг відповідно до пп. 5.2.1 Закону № 334. Суми ПДВ, сплачені (нараховані) у складі таких платежів, включаються до податкового кредиту за загальними правилами Закону № 168. У бухгалтерському обліку витрати на утримання Web-сайту підприємство списує на рахунок 93 «Витрати на збут».
Відображення в бухгалтерському і податковому обліку реалізації товарів через Інтернет-магазин не відрізняється від обліку операцій через кур’єрську службу або поштою (докладніше див. «ШБ» № 10).
Нормативна база
Закон № 168 - Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97 -ВР.
Закон № 334 - Закон України від 28.12.94 р. № 334/ 94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємства».
Закон № 3792 - Закон України від 23.12.93 р. № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права».
Закон № 1280 - Закон України від 18.11.03 р. № 1280-IV «Про телекомунікації».
Указ № 727 - Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єкта малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/98.
П(С)БО 8 - П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», затверджені наказом Мінфіну від 18.10.99 № 242.
Наказ № 732 - наказ Міністерства фінансів від 22.11.04 р. № 732 «Про затвердження типових форм первинного обліку об’єктів пра-ва інтелектуальної власності в складі нематеріальних активів».
Наказ № 327 - Наказ Державного комітету інформаційної політики, телебачення й радіомовлення України, Державного комітету зв’язку й інформатизації України від 25 листопада 2002 р. № 327/225.
Лист № 16 - лист Міністерства освіти і Держдепартаменту інтелектуальної власності від 22.01.2007 р. № 16-14/231.
Лист № 5173 - лист Державної податковї адміністрації України від 20.03.2006 р. № 5173/7/ 16-1417.
Лист № 385 - лист Державної податковї адміністрації України від 12.12.2006 р. № 385/2/15-0310.
Строковий трудовий договір Урок права У практиці функціонуючих підприємств нерідко зустрічаються випадки, коли вони змушені вдаватися до застосування строкового договору з урахуванням інтересів працівників і роботодавців, що обумовлюється особливим порядком укладення та розірвання таких трудо...
Дистанційна торгівля № 20 (19.5.2008) :: Податковий облік Дистанційній торгівлі властивий ряд переваг. Для продавця — це невеликий штат працівників і відсутність витрат з оренди торговельних приміщень. Для покупця — економія часу і, як правило, більш низькі, ніж у магазині, ціни. ...
