«Краще бути багатим і здоровим, ніж хворим і бідним». Це в ідеалі. А реалії такі, що рано або пізно здоров’я підводить, і людина іде на лікарняний. Допомога з тимчасової втрати працездатності покликана якось компенсувати їй змушену «нероботу». Як виплатити таку допомогу (далі — лікарняні) штатному працівникові, майже зрозуміло. Питання виникають при оплаті лікарняного листа іншої категорії працівників. І в цьому зв’язку розглянемо випадок оплати тимчасової непрацездатності штатному працівникові підприємства, що є приватним підприємцем, який працює на єдиному податку.
Спочатку нагадаємо загальні для всіх вимоги одержання працівником підприємства допомоги з тимчасової непрацездатності. По-перше, лікарняний нараховується в межах суми зарплати, визначеної на рівні 15 розмірів прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб. Якщо працівник платив страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд) за останні 12 календарних місяців перед настанням страхового випадку менше шести повних місяців (з 1-го по 1-е число), то лікарняний нараховується йому виходячи з фактичного розміру заробітної плати, але не вище розміру мінімальної зарплати, законодавчо встановленої на момент настання страхового випадку. Виключення з цього правила наведені в п. 4 «Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням», затвердженим постановою КМУ від 26.09.01 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266). Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються роботодавцем за рахунок коштів підприємства, інші — починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності — за рахунок Фонду (ст. 2 Закону України від 11.01.2001 р. № 2213-III «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування»). Допомога з тимчасової непрацездатності в загальному випадку виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах (ст. 37 Закону України від 18.01.01 р. № 2240-ІІІ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими народженням і похованням», далі — Закон № 2240): 60 % середньої заробітної плати (доходу) — при страховому стажі до п’яти років; 80 % середньої заробітної плати (доходу) — при страховому стажі від п’яти до восьми років; 100 % середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, що мають страховий стаж понад вісім років.
Допомогу з тимчасової непрацездатності потрібно виплатити після її призначення в найближчий день, установлений для виплати зарплати (лист виконавчої дирекції Фонду від 12.03.08 р. № 04-29-541). Якщо ж застрахована особа не звернулася за таким материальним забезпеченням протягом 12 календарних місяців від дня поновлення працездатності, лікарняний лист їй не оплачується.
Якщо штатний працівник підприємства є ще і приватним підприємцем, що працює на єдиному податку, чи належить йому в цьому випадку допомога з тимчасової непрацездатності і за основним місцем роботи, і як приватному підприємцеві?
Особами, застрахованими у Фонді на добровільних засадах, вважаються і фізичні особи - підприємці, що працюють на спрощеній системі оподаткування шляхом сплати єдиного податку (далі — підприємці - єдиноподатники). Отже, вони мають право на матеріальне забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за умови сплати встановленого ним розміру єдиного податку не менше повних шести календарних місяців протягом останніх 12 календарних месяців перед настанням страхового випадку.
Тобто для одержання допомоги без обмеження сплату встановленого розміру єдиного податку потрібно враховувати за період останніх 12 календарних місяців перед настанням страхового випадку — відкриттям листа непрацездатності (п. 4 листа Фонду соціального страхування з тимчасовій втрати працездатності від 15.01.08 р. № 01-16-67).
...береться до уваги сплата страхових внесків (єдиного податку) за період у дванадцять календарних місяців перед настанням страхового випадку (до дня відкриття листка непрацездатності, отримання органом Фонду заяви про надання соціальної послуги тощо), … страхові внески (єдиний податок) мають бути сплачені за повні шість календарних місяців.
З цим ніхто не сперечається. А от чи вийде одержати допомогу з тимчасової непрацездатності і «там», і «там»? На нашу думку, тому що підприємець-єдиноподатник сплачує страхові внески, включені до ставки єдиного податку, і є застрахованою особою, то одержати допомогу він може і за основним місцем роботи, і як підприємець.
Допомогу підприємцеві-єдиноподатнику виплачує Фонд (лист виконавчої дирекції Фонду від 14.03.08 р. № 04-06/П-37з-39):
Фізичним особам - підприємцям, які беруть участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах та підприємцям, які сплачують єдиний податок, вказана допомога надається за рахунок коштів Фонду, також починаючи з шостого дня непрацездатності, а перші п’ять днів - за рахунок їх доходу.
Інша справа, чи захочеться підприємцеві «убивати» на це «одержання» свій час — середньоденний дохід єдиноподатника (якщо тільки він не доплачує страхові внески самостійно) розраховується за формулою, наведеною в п. 19 Порядку № 1266, виходячи зі ставки єдиного податку:
Д = Н х П / С / К, де
Н – розмір сплаченого за розрахунковий період єдиного податку «за себе»;
П – відсоток суми єдиного податку, що перераховується до Фонду;
С – розмір страхового внеску до Фонду;
К – кількість календарних днів за розрахунковий період.
Тому не важко буде розрахувати, що це буде за допомога.
Якщо всі-таки підприємець захоче одержати таку допомогу, йому потрібно буде звернутися до Фонду, надавши довідку про сплату єдиного податку, що видається податковим органом, у якому він перебуває на обліку. А розрахунок середнього доходу йому проведе Фонд (п. 23 Порядку № 1266).
Доставка товару покупцям Практика Товар, придбаний покупцем, може бути вивезений ним самостійно або доставлений постачальником. Доставка товару покупцеві може здійснюватися як власним транспортом постачальника, так і за допомогою сторонніх транспортних організацій. При цьому вартість...
Не у відпустку — у відрядження — на конференцію за кордон № 22 (2.6.2008) :: Практика З роками популярність фірмових виїздів за кордон для проведення нарад, семінарів, корпоративних заходів зростає. Розглянемо, яким чином оформити зв’язок витрат на подібні заходи, забезпечивши їх «валововитратність». Службове відрядження – це поїздк...
Доставка товару покупцям № 22 (2.6.2008) :: Практика Товар, придбаний покупцем, може бути вивезений ним самостійно або доставлений постачальником. Доставка товару покупцеві може здійснюватися як власним транспортом постачальника, так і за допомогою сторонніх транспортних організацій. При цьому вартість...
