ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
ЛИСТ від 11.03.2008 р. № 1990
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув Вашого листа від 05.02.2008 № 015 щодо деяких питань врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості та відповідно до компетенції повідомляє наступне.
Питання відображення та врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості в податковому обліку визначаються нормами Закону України від 28.12.94 № 334 «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі — Закон № 334).
Підпунктом 5.2.8 статті 5 зазначеного Закону встановлено, що до валових витрат включаються суми безнадійної заборгованості, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку.
Порядок врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості викладений в пункті 12.1 статті 12 Закону № 334.
Відповідно до абзацу «а» підпункту 12.1.1 пункту 12.1 статті 12, у разі якщо продавець звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з покупця, то він має право збільшити валові витрати на суму заборгованості, яка оскаржується.
У разі, коли суд не задовольняє позов (заяву) продавця або задовольняє його частково чи не приймає позов (заяву) до провадження (розгляду) або задовольняє позов (заяву) покупця про визнання недійсним вимог щодо погашення цієї заборгованості або її частини, то відповідно до підпункту 12.1.2 пункту 12.1 статті 12 платник податку - продавець зобов’язаний збільшити валовий дохід відповідного податкового періоду на суму заборгованості (її частини), попередньо віднесеної ним до складу валових витрат згідно з підпунктом 12.1.1 цього пункту.
Якщо у майбутньому покупець повністю або частково погашає (самостійно або за процедурою примусового стягнення) заборгованість, попередньо віднесену продавцем до складу валових витрат згідно з положеннями пункту 12.1 Закону № 334, продавець збільшує валовий доход на суму компенсації, одержаної від дебітора, у податковий період, протягом якого відбулося повернення зазначеної заборгованості або її частини (підпункт 12.4.1 пункту 12.4 статті 12 Закону № 334).
Додатково повідомляємо, що згідно зі статтею 2 Закону України від 04.12.90 № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (зі змінами і доповненнями) та підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (із змінами і доповненнями), роз’яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків надаються контролюючими органами у порядку, визначеному відповідним центральним (керівним) органом контролюючого органу.
З метою урегулювання та роз’яснення питань, що стосуються відображення в податковому обліку сумнівної, безнадійної заборгованості, Державна податкова адміністрація України видала наказ від 11.07.2003 № 346 «Про затвердження Узагальнюючого податкового роз’яснення щодо застосування пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами і доповненнями).
Заступник Голови М. І. Приступа
НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
ЛИСТ від 05.12.2007 р. № 11-113/4587-12584
Національний банк України розглянув лист ТОВ щодо надання роз’яснення з питань документального оформлення руху коштів на підприємстві роздрібної торгівлі і в межах компетенції повідомляє таке.
Щодо першого питання листа
Згідно з частиною четвертою статті 64 Господарського кодексу України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Крім того, відповідно до пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 (із змінами), яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за № 40/10320 (далі — Положення), до відокремлених структурних підрозділів підприємств - юридичних осіб віднесено філії, представництва, відділення та інші структурні підрозділи, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законодавством України.
Таким чином, у разі якщо магазин не підпадає під визначення «відокремлений підрозділ», виручку від продажу товарів реєструє через реєстратор розрахункових операцій і здійснює лише операції щодо одержання розмінної монети від підприємства - юридичної особи та інкасації виручки (через інкасаторів чи в касу підприємства - юридичної особи), то такий магазин не оформлює касові операції касовими ордерами і згідно з вимогами пункту 4.2 Положення касової книги не веде.
Щодо другого питання
Порядок оформлення касових документів підприємствами та організаціями не відноситься до компетенції Національного банку України. Положення лише конкретизує вимоги чинного законодавства України в частині здійснення операцій з готівкою із застосуванням касових документів і визначає обов’язки тих, хто їх здійснює.
Зокрема, пунктом 3.4 Положення передбачено, що видача готівки з кас проводиться за видатковим касовим ордером (типова форма та обов’язкові реквізити якого затверджені наказом Міністерства статистики України від 15.02.96 р. № 51 «Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій» (далі — наказ Мінстату № 51)). Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником.
Усі надходження і видачу готівки підприємства відображають у касовій книзі, записи в якій здійснюються касиром на підставі касових ордерів (пункти 4.2 та 4.3 Положення).
Відповідно до пункту 4.8 Положення на підприємствах, які мають одного касира, у разі потреби тимчасової його заміни виконання обов’язків касира покладається на іншого працівника за письмовим наказом керівника. З цим працівником укладається договір про повну матеріальну відповідальність на час виконання ним обов’язків касира.
Підприємства, штатним розписом яких не передбачено посади касира, виконання його обов’язків можуть покладати відповідно до письмового розпорядження керівника на бухгалтера чи іншого працівника, з яким укладається договір про повну матеріальну відповідальність.
Щодо третього питання
Приймання готівки підприємством - юридичною особою від свого магазину оформлюється прибутковим касовим ордером з видачею квитанції, що є підтвердженням внесення коштів до каси підприємства, а видача розмінної монети підприємством - юридичною особою своєму магазину — видатковим касовим ордером, формою якого передбачено наявність особистого підпису та ідентифікація особи, що отримала готівку (наказ Мінстату № 51).
У свою чергу, приймання магазином розмінної монети та інкасація виручки магазину, що застосовує реєстратор розрахункових операцій, відповідно до пункту 4.5 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. № 614, здійснюється з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача».
Щодо четвертого та п’ятого питання
Як уже зазначалося, видача готівки з каси підприємства проводиться за видатковим касовим ордером, типова форма та порядок оформлення якого визначені наказом Мінстату № 51.
Підтвердженням отримання від підприємства - юридичної особи готівкових коштів приватним підприємцем є запис у видатковому касовому ордері щодо найменування, номера, дати та місця видачі документа, який засвідчує особу одержувача, та підпис цієї особи із зазначенням одержаної суми (гривень — словами, копійок — цифрами) (пункт 3.5 Положення). Крім того, у видатковому касовому ордері зазначається підстава для його складання і перелічуються додані до нього документи.
Що стосується приватних підприємців, то їх діяльність регламентується статтею 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», а також постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1269 щодо обов’язкового ведення фізичними особами - підприємцями книг обліку доходів і витрат.
Водночас відповідно до статті 3 вищезазначеного Закону України суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, зобов’язані видавати особі, яка отримує товар (послугу), розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Виходячи з наведеного, вважаємо, що приватний підприємець для факту продажу товарів (надання послуг) та отримання готівкових коштів повинен надавати споживачам розрахункові документи, форма і зміст яких встановлені наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. № 614.
Щодо шостого питання
Відповідно до пункту 2.3 Положення гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлена постановою Правління Національного банку України від 09.02.2005 р. № 32 у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі.
При цьому у разі перевищення граничної суми готівкового розрахунку порушення зазначеної норми настає в момент здійснення платежу підзвітною особою.
Враховуючи, що підзвітна особа діє від імені підприємства, а також те, що відповідно до чинного законодавства України підприємство має відшкодувати працівнику його власні готівкові кошти, що використані ним для вирішення виробничих (господарських) питань підприємства, то при розрахунках такої особи з приватним підприємцем на цю операцію поширюються зазначені вище обмеження за сумою розрахунку, при порушенні яких до підприємства-платника може застосовуватися штрафна санкція як за перевищення встановленого ліміту каси (у порядку, передбаченому пунктом 2.3 Положення).
Виконавчий директор з питань готівково-грошового обігу О. Толстой
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ від 28.02.2008 р. № 3975/7/ 16-1515-20
ДПАУ розглянула звернення та повідомляє.
1. Щодо подання звітності з ПДВ
Відповідно до пп. 4.1.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» для подання декларації встановлюються такі строки:
- якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному місяцю, декларація подається до державної податкової інспекції (адміністрації) за місцезнаходженням платника протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
- якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному кварталу, декларація подається до ДПІ за місцезнаходженням платника протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.
Згідно з п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі — Закон про ПДВ) податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, — календарний квартал.
Зокрема, платник податку, обсяг оподатковуваних операцій якого за минулі 12 місячних податкових періодів не перевищував 300 тис. грн., може вибрати квартальний податковий період. Заява про вибір квартального податкового періоду подається податковому органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року.
У разі якщо протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального податкового періоду обсяг оподатковуваних операцій платника податку перевищує 300 тис. грн., такий платник податку зобов’язаний самостійно перейти на місячний податковий період починаючи з місяця, на який припадає таке перевищення, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця.
Враховуючи зазначене, якщо платником у другому місяці кварталу, наприклад (у листопаді) досягнуто обсяг поставки, що перевищує 300 тис. грн., такий платник повинен до 20 грудня подати податкову декларацію з ПДВ за листопад, до 20 січня подати податкову декларацію з ПДВ за грудень і до 10 лютого подати податкову декларацію з ПДВ за 4 квартал, який буде складатися з 1 місяця — жовтня.
2. Щодо податкових наслідків при анулюванні свідоцтва платника ПДВ
Згідно з п. 9.8 ст. 9 Закону про ПДВ у разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов’язаним погасити суму податкових зобов’язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.
Платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов’язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов’язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке ану-лювання.
Таким чином, при анулюванні реєстрації платника ПДВ умовний продаж визнається лише по тих товарних залишках чи основних фондах, по яких податковий кредит був сформований у минулих податкових періодах.
3. Стосовно можливості анулювання реєстрації платника ПДВ на підставі пп. «а» п. 9.8 ст. 9 Закону про ПДВ
Відповідно до пп. «а» п. 9.8 ст. 9 Закону про ПДВ анулювання реєстрації платника ПДВ відбувається у випадках, якщо платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями пп. 2.3.1 ст. 2 цього Закону більше 24 календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні 12 поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом.
Таким чином, якщо особа зареєстрована платником за власним добровільним рішенням, то такий платник може бути знятий з реєстрації на підставі пп. «а» п. 9.8 ст. 9 Закону про ПДВ.
Заступник Голови С. Чекашкін
ЛИСТ від 19.05.2008 р. № 10061/7/ 16-1417
Про надання роз’яснень
Державна податкова адміністрація України надсилає роз’яснення на окремі питання, що виникали під час подання податкової звітності з податку на додану вартість з урахуванням вимог наказу ДПА України від 17.03.2008 р. № 159 «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість», та зобов’язує довести зазначені роз’яснення до відома підпорядкованих підрозділів, забезпечити їх врахування при проведенні контрольно-перевірочної роботи і винесенні рішень в процесі апеляційних узгоджень та організувати роз’яснювальну роботу з платниками податків.
Заступник Голови С. Чекашкін
Додаток
РОЗ’ЯСНЕННЯ ОКРЕМИХ ПИТАНЬ, ЩО ВИНИКАЛИ ПІД ЧАС ПОДАННЯ ПОДАТКОВОЇ ЗВІТНОСТІ З ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ З УРАХУВАННЯМ ВИМОГ НАКАЗУ ДПА УКРАЇНИ від 17.03.2008 р. № 159
11. Яким чином виправити помилку, допущену при заповненні Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, яка не вплинула на правильність визначення показників податкової декларації з податку на додану вартість та, відповідно, підсумкових рядків Розшифровки?
Виправлення помилок проводиться шляхом подання Уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за формою, затвердженою наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 166, зі змінами та доповненнями (далі — Уточнюючий розрахунок), до якого додається Розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 2 до податкової декларації з ПДВ (скороченої), додаток 5 до податкової декларації з ПДВ) (далі — Розшифровка) з відміткою «уточнюючий».
При цьому виправлення помилок у записах контрагентів у Розшифровках проводиться способом коригування, а вартісні показники Уточнюючого розрахунку прокреслюються.
Приклад 1. Для виправлення запису неправильно вказаного індивідуального податкового номера контрагента (покупця або постачальника) в уточнюючій Розшифровці:
1) повторюється помилковий запис індивідуального податкового номера, при цьому вартісні показники вказуються зі знаком «–» (тобто сторнуються);
2) вказується правильний запис по операціях з контрагентом за звітний (податковий) період, за який виправляються помилки повністю (включаючи вартісні показники);
3) вказується нульова сума у підсумковому рядку «Усього за місяць (квартал)».
Приклад 2. Для виправлення записів з допущеними помилками у вартісних показниках (обсягах поставки, сумі ПДВ) в уточнюючій Розшифровці:
1) відображаються суми уточнення у розрізі контрагентів (зі знаком плюс відображаються не в повній мірі задекларовані суми по операціях з контрагентом, зі знаком мінус — зайво задекларовані суми по операціях з контрагентом);
2) вказується нульова сума у підсумковому рядку «Усього за місяць (квартал)».
Приклад 3. У разі необхідності зменшити обсяг поставки та суму ПДВ по рядку «Інші» та доповнити у зв’язку з цим Розшифровку новим записом по визначеному платнику податку - покупцю в уточнюючій Розшифровці:
1) операції з платником податку - покупцем за звітний період записуються повністю (включаючи вартісні показники);
2) в рядку «Інші» обсяг поставки та сума ПДВ зменшується, сума уточнення зазначається зі знаком «–» (сторнується);
3) вказується нульова сума у підсумковому рядку «Усього за місяць (квартал)».
Приклад 4. У разі необхідності скоригувати обсяг поставки та суму ПДВ по рядку «Інші» та доповнити не в повній мірі відображені (зайво вказані) суми по операціях по визначеному платнику податку - покупцю в уточнюючій Розшифровці:
1) зазначається сума уточнення збільшення або зменшення обсягу поставки та суми ПДВ по операціях з платником податку - покупцем зі знаком «+» або «–»;
2) в рядку «Інші» обсяг поставки та сума ПДВ уточнюється (збільшується або зменшується) зі знаком «+» або «–»;
3) вказується нульова сума у підсумковому рядку «Усього за місяць (квартал)».
2. Як заповнити уточнюючу Розшифровку податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, що потребує уточнень показників, зазначених у декларації з ПДВ?
Виправлення помилок, допущених у Розшифровках, які потребують уточнень показників у складі декларації за будь-який наступний період проводиться шляхом подання Уточнюючого розрахунку, до якого додається уточнююча Розшифровка у розрізі контрагентів. При цьому вартісні показники як Розшифровки, так і Уточнюючого розрахунку відображаються на суму уточнення (збільшення або зменшення) з відповідним знаком.
3. Чи потрібно у разі подання нової звітної декларації з ПДВ подавати нову, повністю заповнену Розшифровку? Чи можливо подати до нової звітної декларації з податку на додану вартість Розшифровку, яка містить лише доповнення до розділу I або розділу II?
У разі виявлення помилок до закінчення граничного терміну подання декларації за звітний (податковий) період подається нова декларація з виправленими показниками та усіма обов’язковими додатками, включаючи і нову, повністю заповнену Розшифровку.
4. Чи необхідно подавати Розшифровку у разі подання Уточнюючих розрахунків, в яких проводиться коригування податкових зобов’язань та/або податкового кредиту за періоди, що передують березню 2008 року (або I кварта-лу 2008 року)?
Починаючи з 30.03.2008 р. податкову звітність з ПДВ необхідно подавати з урахуванням вимог наказу ДПА України від 17.03.2008 р. № 159 «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість». Отже, у разі виправлення помилок у рядках 1, 10.1, 10.2, 14 поданої раніше декларації до Уточнюючого розрахунку повинна додаватися Розшифровка (підпункт 4.4.1 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість).
5. Який порядок заповнення Розшифровки платниками податку, що мають у своєму складі філії, яким делеговано право виписки податкових накладних та право ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних?
Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість не має відмінностей щодо заповнення Розшифровок платниками податку, що мають у своєму складі філії, структурні підрозділи, яким делеговано право виписки податкових накладних та право ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних.
Для платників податку, що мають у своєму складі філії, структурні підрозділи, яким делеговано право виписки податкових накладних та право ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, у Розшифровках відображаються узагальнені операції по контрагентах - платниках податку, незалежно від кількості філій, з якими такі операції проводились.
6. Який період (гр. 3 розділу II Розшифровки) вказувати платнику у разі включення до податкового кредиту суми ПДВ за заявою, скаргою на постачальника, який відмовляється надати податкову накладну?
Підставою для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення для отримувача таких товарів (послуг) є заява зі скаргою на такого постачальника з доданими копіями товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).
Зазначені операції відображаються у Розшифровці у загальному порядку, при цьому в гр. 3 розділу II вказується період, у якому податкова накладна мала бути виписана постачальником та до декларації, за який подано заяву зі скаргою.
Крім того, у такому випадку в декларації та в Розшифровці в обов’язковому порядку робиться відмітка про подання разом з декларацією заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку її заповнення) та відповідних документів.
7. Чи подається додаток 2 до податкової декларації з ПДВ платниками, які відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ не мають права на отримання бюджетного відшкодування?
Подання Довідки щодо залишку сум від’ємного значення попереднього податкового періоду, які після бюджетного відшкодування включаються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість), є обов’язковим у разі заповнення рядка 24 податкової декларації з податку на додану вартість, незалежно від того, чи декларується платником сума ПДВ до бюджетного відшкодування.
8. Які наслідки допущених помилок при заповненні обов’язкових реквізитів Розшифровки, декларації з ПДВ, наприклад, замість індивідуального податкового номера платника вказано його код?
Податкова звітність з податку на додану вартість, включаючи Розшифровки, що містить:
— помилки в заповненні обов’язкових реквізитів (в тому числі помилковий індивідуальний податковий номер платника);
— без обов’язкових додатків;
— без передбачених формою відміток (у тому числі відмітки про подані додатки, вказано звітний період та період, за який виправляються помилки);
— із незаповненим значенням показників (показники, що не заповнюються через відсутність операцій, мають бути прокреслені);
— не підписана посадовими особами;
— не скріплена печаткою;
— має виправлення, підчистки;
— заповнена за допомогою засобів, які не забезпечують збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності;
— текст якої неможливо прочитати;
— за іншою формою, ніж така, що діє на момент подання документа, — відповідно до вимог Закону від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не визнається як податкова декларація.
У випадку подання платником звітності з вищепереліченими недоліками, працівники ОДПС попереджають платника податків про виявлені недоліки і про наслідки прийняття органами ДПС такої податкової звітності та пропонують надати нову, оформлену належним чином.
Якщо платник наполягає на прийнятті звітності, то звітність приймається, реєструється на примірнику, що залишається у платника, проставляється штамп «ОТРИМАНО, попереджено про можливість невизнання».
Платнику в триденний термін від дня отримання надсилається повідомлення про невизнання ОДПС декларації як податкової із зазначенням підстав та пропозицією надати нову, оформлену належним чином.
В електронній базі дана податкова звітність тільки реєструється (без внесення показників) та отримує статус «До відома».
Перелік опублікованих матеріалів Повторення вивченого «Велике бачиться на відстані». Тільки зараз, озираючись назад, на відстані в кілька місяців можна оцінити те, що зроблено. Сподіваємося, що ваша оцінка, дорогі читачі, буде позитивною....
